Характеристика й особливості розвитку Чернівецької області

Індивідуальне навчально-дослідне завдання

за курсом: “Регіональна економіка”

на тему: ”Характеристика й особливості розвитку Чернівецької області”

ЗМІСТ

Вступ

1. Дослідження економіко-географічного положення та природно-ресурсного потенціалу Чернівецької області

1.1. Адміністративний склад області

1.2. Особливості географічного положення області та його вплив на економічний потенціал

1.3. Коротка економічна оцінка природних умов та корисних копалин

2. Аналіз демографічної ситуації Чернівецької області

2.1.Аналіз тенденції динаміки чисельності населення області

2.2. Характеристика трудових ресурсів області

3. Дослідження місця Чернівецької області у господарському комплексі України

3.1. Характеристика основних напрямків розвитку промисловості області

3.2. Визначення рівня розвитку сільськогосподарського виробництва

3.3. Визначення ролі і місця області на економічній карті країни

3.4. Проблеми та основні тенденції подальшого розвитку економіки області

4. Дослідження екологічної ситуації в Чернівецькій області

4.1. Загальна характеристика екологічної ситуації в області

4.2. Напрямки поліпшення екологічної ситуації в області

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

У період розвитку ринкової економіки в Україні надзвичайно зростає роль ефективного розміщення продуктивних сил, модернізації структури господарства, реальної оцінки й перерозподілу сировинного, виробничого та трудового потенціалу, зовнішньоекономічних зв’язків країни. Виходячи з цього, дуже важливим є вивчення теорії  та практики розміщення продуктивних сил і регіональної економіки, завдань ефективного використання природних, науково-виробничих та людських ресурсів регіонів і країни, територіальної і галузевої структури народногосподарського комплексу, наукових засад державної регіональної політики.

На всіх етапах розвитку суспільства виробництво матеріальних благ є процесом взаємодії людей і природи. В умовах науково-технічного прогресу очевидним є посилення взаємодії і взаємозалежності матеріального виробництва і природи. Подальший розвиток продуктивних сил неминуче пов'язаний з включенням у господарський обіг дедалі більшої кількості природних ресурсів і збільшення навантаження на навколишнє середовище. Використання природних багатств повністю залежить від рівня розвитку продуктивних сил і, навпаки, наявність відповідних природних умов і ресурсів істотно впливає на розвиток продуктивних сил, прискорюючи або сповільнюючи динаміку їх.Україна належить до країн з високим рівнем негативних екологічних наслідків виробничої діяльності, у зв'язку з чим проблема охорони навколишнього середовища і раціонального використання природних ресурсів набуває першорядного значення.

Актуальність теми обумовлена тим, що знання економічних, історичних, природних і національних особливостей розвитку господарства різних регіонів країни є вкрай необхідними для кожного кваліфікованого економіста.

Предметом мого індивідуального навчально-дослідного завдання є загальна характеристика, особливості розвитку та організація продуктивних сил Чернівецької області. Об'єктами вивчення є елементи просторової організації продуктивних сил, як природно-ресурсний, людський і трудовий потенціали, галузеві та міжгалузеві комплекси, соціальна інфраструктура, територіальні системи господарювання, екологічна та демографічна ситуації.

Мета – вивчення характеристики та особливостей розвитку Чернівецької області та формування аналітичних висновків щодо подальшого її розвитку.

Завдання – аналіз економічної результативності територіальної організації виробництва і визначення головних напрямків розвитку економіки для обгрунтування ефективної державної регіональної політики, визначення наскільки вигідне економіко-географічне положення Чернівецької області, сприятливі природно-ресурсний  та трудовий потенціали, екологічна та демографічна ситуації для подальшого розвитку економіки області.

1. Дослідження економіко-географічного положення та природно-ресурсного потенціалу Чернівецької області

1.1. Адміністративний склад області

Чернівецька область, що відома під етнографічною назвою "Буковина", розташована на південному заході України. Площа, займана Чернівецькою областю, складає 8,1 тис. кв. км.

 Область займає вигідне транспортно-географічне положення. Регіон граничить з Вінницькою, Івано-Франківською, Тернопільською та Хмельницькою областями. На півдні Чернівецької області проходить державний кордон з Молдовою і Румунією. Адміністративно-територіальний устрій області: 11 адміністративних районів: Кіцманський, Заставнівський, Хотинський, Новоселицький, Кельменецький, Сокирянський, Глибоцький, Сторожицький, Путивльський, Вижницький, а також місто Чернівці, 10 міст, 9 селищ міського типа, 398 сільських населених пунктів. Особливістю області є відсутність міст обласного підпорядкування, окрім центру області. Адміністративний центр - місто Чернівці.

1.2. Особливості географічного положення області та його вплив на економічний потенціал

Чернівецька область – це благодатний район багатопрофільного літнього і зимового гірничо-спортивного туризму, масового пізнавально-оздоровчого відпочинку, а також бальнеологічного лікування.

За своїм географічним розташуванням, багатими рекреаційними ресурсами, економічним потенціалом Чернівецька область є привабливим регіоном для розвитку міжрегіональної та міжнародної співпраці. В 2005 році в туристичну галузь області інвестовано 45 мільйонів гривень, створено понад 800 робочих місць. Триває спорудження чотирьох туристичних комплексів в Придністров’ї - у селі Дністрівка Кельменецького району вже відкрито перший в області яхт-клуб, у січні 2006 запрацював комплекс «Зелена Діброва» в селі Валя Кузьмін Глибоцького району. Відкрито новий туристичний комплекс у селі Мигове Вижницького району. Оздоровчі та туристично-розважальні комплекси на Буковині функціонують у мікрорайоні Цецино в Чернівцях, в селі Горбове Герцаївського району, на перевалі Німчич Вижницького району та селі Глибочок Сторожинецького району. Туристів також приймають понад 60 об’єктів сільського туризму.

У зовнішніх економічних зв’язках переважають експортно-імпортні операції суб’єктів підприємництва області з країнами далекого зарубіжжя. Основними торговими партнерами з цієї групи країн залишаються Німеччина, Італія, Болгарія, Польща. Активізувався товарообіг також з Австрією, Бельгією, Грецією, Іспанією, Португалією, Румунією, Сан-Маріно, Словенією, Угорщиною, Францією, Швецією, Югославією, Ізраїлем, Китаєм, Республікою Корея, Туреччиною, Канадою та США. Зовнішня торгівля здійснюється з такими партнерами, як Республіка Білорусь, Російська Федерація, Казахстан, Республіка Молдова, Таджикистан, Туркменістан.

У загальній структурі експорту товарів переважають: текстиль та текстильні вироби, деревина та вироби з неї, машини та устаткування, продукти рослинного походження, недорогоцінні метали та вироби з них, м’ясо і субпродукти харчові. У структурі імпорту товарів переважають: текстиль та текстильні вироби, машини та устаткування, мінеральні продукти, полімерні матеріали, пластмаси, недорогоцінні метали та вироби з них.

1.3. Коротка економічна оцінка природних умов та корисних копалин

.Область багата на природні ресурси. На території Буковини виявлено 4 нафтогазоносні родовища (Лопушнянське, Чорногузьке, Красноїльське, Шереметівське). В останні роки відкрито більше десяти нафтогазоперспективних площ у Вижницькому, Сторожинецькому і Путильському районах.

У надрах знаходяться досить багато цінних будівельних матеріалів. У Наддністрянщині в басейні р. Прут знаходяться значні поклади гіпсу й ангідриду. Північні і східні райони області багаті на мергелі і вапняки. У смт. Красноїльськ знаходиться перспективне родовище мармуру.

На території області також є поклади кварцитів, сланців, кухонної солі; джерела мінеральної води типу “Іжевська“, “Мацеста”, “Боржомі” і “Нафтуся”.

На території області налічується понад 70 річок, що належать до басейнів Дунаю та Дністра. Основу річкової системи краю складають Дністер, Прут, Сiрет, Черемош.

У Чернівецькій області нараховується 243 території та об’єкти природно-заповідного фонду, у тому числі 7 заказників, 8 пам’яток природи, ботанічний і дендрологічний парк ЧНУ, Вижницький національний природний парк і Сторожинецький дендропарк, що мають загальнодержавне значення і увійшли в транснаціональну екологічну мережу Карпат (проект TACIS), а також 136 пам’яток природи, 40 парків, що є пам’ятками садово-паркового мистецтва, і 39 заповідних урочищ місцевого значення. До складу заказників державного значення входять ландшафтні заказники в Лужках, Стебнику, Цецино, орнітологічний заказник Дарницький, лісові заказники Лунківський і Петрівецький. До пам’ятників природи державного значення належать урочище Білка, печери Буковинка, Попелюшка, Баламутівська, Шилівський ліс, Тисовий яр.

2. Аналіз демографічної ситуації Чернівецької області

2.1.Аналіз тенденції динаміки чисельності населення області

Чисельність наявного населенняобласті упродовж січня–липня п.р. зменшилась на 1,3 тис. осіб і на 1 серпня 2007р., за оцінкою, становила 904,9 тис. осіб. Загальне скорочення населення відбулося виключно за рахунок природного скорочення – 1452 особи, у той час як міграційний приріст становив 115 осіб.

За січень–липень п.р. зареєстровано 3521 шлюб та 1954 розлучення, кількість шлюбів у порівнянні з відповідним періодом 2006р. зменшилася на 0,6%, кількість розлучень збільшилася на 7,7%.

Віковий склад населення Чернівецької області, зафіксований Всеукраїнським переписом населення, характеризувався такими даними: зменшення частки дітей в загальній чисельності населення одночасно з істотним збільшенням частки осіб старше за працездатний вік, значно ускладнює сучасну демографічну ситуацію в області і зумовлює старіння населення.

Особливістю національного складу є його багатонаціональна, так як розташований на перехресті магістральних шляхів Центральної, Південної та Східної Європи, цей клаптик української землі, в силу свого геополітичного становища тривалий час перебував у складі інших держав.  За даними Всеукраїнського перепису населення, на території області проживали представники близько 80 національностей і народностей. У національному складі населення області переважна більшість українців, чисельність яких складала 75% від загальної чисельності населення, румуни - 12,5%, молдавани - 7,3%, росіяни - 4,1%, поляки - 0,4%, білоруси - 0,2%, євреї - 0,2%, інші національності - 0,4%.

2.2. Характеристика трудових ресурсів області

На початок вересня п.р. на обліку в державній службі зайнятості загалом перебувало 14,7 тис. незайнятих трудовою діяльністю громадян, що на 21,9% менше, ніж на 1 вересня 2006р., більшість з них (98%) мали офіційний статус безробітних. Серед безробітних жінки складали 54,6%, молодь у віці до 35 років – 33,9%. Рівень зареєстрованого безробіття, розрахований по відношенню до населення  працездатного віку на 1 вересня п.р. становив 2,7% (на 1 вересня 2006р. – 3,5%).

Доходи населення

Розмір середньомісячної номінальної (нарахованої) заробітної плати в середньому на одного штатного працівника економіки області за січень–липень п.р. становив 970 грн., що на 26,4% більше, ніж у відповідному періоді 2006р.

Найвищий рівень заробітної плати спостерігався у працівників фінансової сфери, державного управління, з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води, хімічного виробництва і перевищував середній показник по економіці у 2–1,4 раза.

Значно нижчою залишалася заробітна плата працівників сільського господарства, мисливства та пов’язаних з ними послуг, сфери діяльності готелів та ресторанів, а серед промислових видів діяльності підприємств з виробництва гумових та пластмасових виробів, де її рівень не досягав 60% від середнього рівня по економіці.

3. Дослідження місця Чернівецької області у господарському комплексі України

3.1. Характеристика основних напрямків розвитку промисловості області

За січень–серпень п.р. проти січня–серпня 2006р. темп росту обсягів виробництва у промисловості становив 120,7%.

У добувній промисловості обсяги виробництва збільшились у 1,7 раза.

Підприємства переробної промисловості перевищили рівень обсягів виробництва на 22,7%. Збільшення випуску продукції спостерігалось на підприємствах машинобудування на 39,8%, хімічної, нафтохімічної промисловості, з виробництва харчових продуктів та напоїв – на 32,5%, металургійного виробництва та з виробництва готових металевих виробів – на 28,2%, з оброблення деревини та з виробництва виробів з деревини, крім меблів – на 17,1%, целюлозно-паперового виробництва, видавничої діяльності – на 14,1%, з виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції – на 0,7%.

Скорочення обсягів виробництва спостерігалось у легкій промисловості на 14,2% і у виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води – на 7,1%.

Збільшилось виробництво продукції у промисловості 9 районів області.

Найвищі темпи зростання зафіксовано у Заставнівському (у 3,3 раза), Герцаївському (на 45,3%), Вижницькому (на 37,3%) та Хотинському (на 27,8%) районах. Скоротився випуск продукції на підприємствах Сокирянського (на 26,8%) та Глибоцького (на 12,8%) районів.

У м.Чернівцях обсяги промислового виробництва зросли на 15,2%, у м.Новодністровську – скоротились на 31,7%.

У січні–серпні п.р. промисловими підприємствами області було реалізовано промислової продукції на 1382,9 млн.грн.

Обсяги експорту товарів за січень–липень п.р. становили 83,4 млн.дол.США і збільшилися в порівнянні з відповідним періодом минулого року на 36,6%, імпорту – 72,7 млн.дол.США, що на 29,9% менше.

Зовнішньоторговельні операції з товарами підприємства області здійснювали з партнерами із 65 країн світу, основними з яких були Росія, Італія, Німеччина, Туреччина, Польща.

Основу товарної структури експорту становили поставки механічного та електричного обладнання (22% від загального обсягу експортованих товарів), деревини та виробів з неї (21,9%), недорогоцінні метали та вироби з них (18,5%), товари групи текстилю та виробів з текстилю (16,6%), імпорту – текстиль та вироби з нього (25,4% від загального обсягу імпортованих товарів), недорогоцінні метали та вироби з них (15,4%), транспортні засоби та шляхове обладнання (13,5%).

За зазначений період в область надійшло іноземної давальницької сировини на 10,2 млн.дол.США, з якої виготовлено продукції на 14,9 млн.дол.США.

Оборот роздрібної торгівлі(до якого включено роздрібний товарооборот підприємств роздрібної торгівлі, розрахункові дані щодо обсягів продажу товарів на ринках і фізичними особами-підприємцями) за січень–серпень п.р. становив 2794,3 млн.грн., що на 40% більше обсягів січня–серпня 2006р.

Оборот ресторанного господарства(з урахуванням обороту фізичних осіб-підприємців)засічень–серпень п.р. у порівнянні з січнем–серпнем 2006р. зріс на 7,4% і становив 105,4 млн.грн.

Індекс споживчих цін(індекс інфляції) за січень–серпень п.р. в цілому по Україні становив 106,2% (за січень–серпень 2006р. – 103,8%).

По області індекс споживчих цінз початку п.р.становив 106,7% (проти 104,9% за січень–серпень 2006р.), у тому числі на продовольчі товари – 110,2%, на послуги – 102,3%, на непродовольчі товари – 101,4%.

Індекс цін виробників промислової продукції за січень–серпень п.р. становив 108,1% (за січень–серпень 2006р. – 107,6%).

3.2. Визначення рівня розвитку сільськогосподарського виробництва

Сприятливі агрокліматичні умови, що виражаються в оптимальному поєднанні тепла і вологи, сприяють розвитку в Чернівецькій області багатогалузевого сільського господарства. Провідними галузями сільського господарства в Чернівецькій області є виробництво зернових культур, картоплі, цукрового буряка, у меншій мірі овочів і соняшнику, а також м'яса, молока, яєць і шерсті.

Земельний фонд - 809,6 тис. га, з них 472,9 тис.га - сільськогосподарські угіддя, в тому числі: 338,2 тис. га - ріллі, 40,0 тис. га - сіножаті, 68,9 тис. га - пасовищ, 25,9 тис.га - багаторічні насадження.

Обсяг валової продукції сільського господарства за січень–серпень п.р. становив, за розрахунками, 954,2 млн.грн. (у порівнянних цінах 2005р.), що на 6,6% більше, ніж за січень–серпень минулого року.

Станом на 31 серпня п.р. зернових та зернобобових (без кукурудзи) зібрано та обмолочено на площі 57,5 тис.га (91,6% до посіяного). Валовий збір зерна становив 161,6 тис.т, що на 7,6% більше проти аналогічної дати 2006р., при середній урожайності 28,1 ц/га (на 1 серпня 2006р. – 24,9 ц).

За січень–серпень п.р. господарствами всіх категорій вироблено 32,7 тис.т м’яса у живій вазі, 230,6 тис.т молока, 228,6 млн.шт. яєць та 121 т вовни. У порівнянні з відповідним періодом 2006р. обсяг виробництва м’яса збільшився на 10,9%, яєць – на 17,7%, вовни – на 4,2%, однак, молока вироблено на 5% менше.

На 1 вересня п.р., за розрахунками, у господарствах всіх категорій утримувалось 177,2 тис. голів великої рогатої (з них 92 тис. корів), 219,2 тис. свиней, 58,4 тис. овець і кіз та 3,7 млн. голів птиці. Порівняно з 1 вересня 2006р. в області відбулося збільшення поголів’я свиней на 23,2%, птиці – на 7,9%, овець і кіз – на 6,8%. Водночас поголів’я великої рогатої худоби поменшало на 0,4%, в тому числі корів – на 6,2%.

За січень–серпень п.р. сільгосппідприємствами реалізовано власної продукції на суму 118 млн.грн., що на чверть більше, ніж за січень–серпень минулого року.

3.3. Визначення ролі і місця області на економічній карті країни

Відповідно до галузевої структури виробництва область належить до індустріально-аграрної категорії. Упродовж останніх років економічна діяльність області відмічається стабільним зростанням багатьох показників. Це відбувається завдяки активній підтримці традиційних видів діяльності. Провідне місце в економіці області займають промисловість і сільське господарство.

Поряд із традиційними галузями промисловості — легкої, харчової, деревообробної — розвинуті хімічна, металообробна галузі, приборо- і машинобудування. Регіон є могутнім інтелектуальним і виробничим потенціалом; дає 100% загальноукраїнського виробництва апаратури для нафтопереробної промисловості. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів складає 60%.

Промисловий потенціал області представляють більше 200 промислових підприємств, окрім того, функціонує 385 малих промислових підприємств, об'єм виробництва яких складає 0,4% загальнодержавного об'єму.

У машинобудуванні ведучим є виробництво нафтогазопереробного устаткування. У лісовій і деревообробній промисловості - виробництво пиломатеріалів, фанери, меблів; у промисловості будівельних матеріалів - виробництво цеглини, толя, кераміки, залізобетонних конструкцій; у легкій промисловості - виробництво швейних і трикотажних виробів, бавовняних тканин; у харчовій промисловості - виробництво цукру, хлібобулочних виробів, спирту, соняшникової олії, м'яса, молока, плодоовочевих консервів.

Важливе значення в економічному і соціальному розвитку області зіграють ліси. Основними  породами виступають ялина, бук, ялиця і дуб.  

Чернівецька область - благодатний район багатопрофільного гірничо-спортивного туризму, масового оздоровчого відпочинку і лікування.

Мінералогічні ресурси Чернівецької області включають родовища мінеральних вод і грязей. Відомо понад 60 родовищ мінеральних вод типу "Іжевська", "Мацеста", "Боржомі" і "Нафтуся". Здійснюється промисловий розлив столових і лікувальних вод.

Володіючи значною сировинною базою, особливого розвитку набула харчова промисловість, де зайнято майже чверть всіх штатних працівників промисловості та зосереджена п’ята частина основних фондів.

Вагомою складовою промислового комплексу області є легка промисловість, яка посідає третє місце в структурі галузей промисловості і формує внутрішній споживчий ринок. Галузь представлена 23 підприємствами. Пріоритетне місце в легкій промисловості області мають підприємства з пошиву готового одягу, виробництва взуття та текстильної промисловості.

Високими темпами розвивається машинобудування, ремонт та монтаж машин і устаткування. Галузь представлена 13 підприємствами, які переважно спеціалізуються у виробництві машин та устаткування, електричного та електронного устаткування, обладнання для нафтогазової, нафтохімічної та хімічної промисловості.

Найбільшими підприємствами області є: ТОВ «Чернівецький машинобудівний завод», АТ «Мальва» (виробник панчішно-шкарпеткових виробів). Серед інших підприємств варто виділити: ПО «Чернівцілегмаш» (в’язальні автомати і запасні частини для них), завод «Гравітон» (інтегральні схеми, товари складної побутової техніки), ОАО «Кварц» (виробництво оптоелектронної техніки), ОАО «Електронмаш» (засоби обчислювальної техніки), АТ «Чернівецький хімзавод».

3.4. Проблеми та основні тенденції подальшого розвитку економіки області

Проведений аналіз інвестиційного процесу та напрямів інвестицій в інфраструктурну сферу регіону в 2001-2003 рр. дає підстави стверджувати, що існуючі тенденції розвитку інфраструктури регіону зумовлені недостатністю її фінансування. При збільшенні абсолютної величини інвестицій постійно зменшувалась їх питома вага у наземному транспорті – на 0,2% (при збільшенні інвестицій на 1,2 млн грн), операціях з нерухомістю – на 0,4% (при збільшенні інвестицій на 21,1 млн грн), освіті – на 0,5% (при збільшенні інвестицій на 2,6 млн грн), діяльності у сфері відпочинку і розваг, культури та спорту – на 0,1% (при збільшенні інвестицій на 1,5 млн грн). Тож, ситуація свідчить про неефективний розподіл коштів, що, у свою чергу, відображається на основних характеристиках розвитку інфраструктури регіону. За вказаний період відбулося зниження абсолютної величини інвестицій у виробництво та розподілення електроенергії, газу та води на 11,7 млн грн (зниження питомої ваги на 14,5%), фінансову діяльність – на 4,7 млн грн (на 2,3%), громадську діяльність – на 1 млн грн (на 0,3%). Відзначено також, що в 2002-2003 рр. відбулося зменшення інвестування інфраструктурних складових, які є стратегічними напрямами розвитку області, визначеними у Концепції соціально-економічного розвитку Чернівецької області на період до 2011 р.: виробництво та розподілення електроенергії, газу та води; транспорт; освіта; охорона здоров’я; колективні, громадські та інші послуги.

Порівняння обсягів інвестицій у інфраструктуру регіону та загалом по Україні свідчить про недостатній їх рівень на Буковині, що зумовлює відставання розвитку інфраструктури регіону та зниження питомої ваги забезпечення нею.

Відсутність управлінських методик, які дозволили б ефективно спрямовувати процес інфраструктурного забезпечення регіонального розвитку, спонукає до пошуку сучасних ефективних методів управління та запозичення управлінських методик з інших сфер діяльності. Дослідження реального стану інфраструктури регіону зумовило надання пріоритетності застосуванню методики бенчмаркінгу для визначення напрямів розвитку інфраструктури регіону.

Аналізуючи порядок використання бенчмаркінгу, встановлено, що всі його етапи можуть бути адаптовані і до вирішення проблеми інфраструктурного забезпечення регіонального розвитку.

Основними перевагами застосування бенчмаркінгу як пріоритетного напряму реалізації організаційно-економічних засад інфраструктурного забезпечення регіонального розвитку є наступні положення:

1) ефективність застосування бенчмаркінгу доведена протягом багатьох років його успішного використання у різних сферах діяльності як одного з найпоширеніших методів управління бізнесом у великих міжнародних корпораціях;

2) визначення пріоритетних напрямів розвитку інфраструктури регіону вимагає досить серйозних ресурсів – коштів, персоналу, часу тощо для проведення власних досліджень. Тому використання бенчмаркінгу може заощадити ці ресурси шляхом знаходження готових рішень або ж їх „напівфабрикатів”;

3) ефективність бенчмаркінгу залежить від обґрунтування вибору об’єктів, необхідних для порівняння і детального аналізу окремих складових процесу управління розвитком інфраструктури;

4) підвищення ефективності застосування бенчмаркінгу можливе за умови розширення інформаційної бази внаслідок використання декількох прикладів для опису однієї проблеми.

Визначаючи ефект, який може забезпечити бенчмаркінг, варто мати на увазі, що ніколи і ніким не піддавався сумніву факт вигідності обміну досвідом і його вивчення.

Створення передумов інвестиційного забезпечення як один із напрямів реалізації організаційно-економічних засад інфраструктурного забезпечення регіонального розвитку передбачає застосування методів прогнозування для визначення оптимального обсягу інвестицій у інфраструктуру регіону. Важливим напрямом удосконалення організаційно-економічних засад інфраструктурного забезпечення регіонального розвитку є застосування стратегічних підходів до планування розвитку інфраструктури регіону. Процес формування та реалізації запропонованої стратегії інфраструктурного забезпечення регіонального розвитку включає формування концептуальних засад та цільових орієнтирів; аналіз зовнішніх факторів впливу; оцінку та вибір стратегічної альтернативи; реалізацію та контроль стратегії інфраструктурного забезпечення регіонального розвитку.

Останнім часом у владних ешелонах всіх рівнів, серед політиків і народних депутатів, фахівців і громадськості активно обговорюється питання запровадження на Буковині території пріоритетного розвитку (ТПР).

Запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності пропонується в межах адмінкордонів територій, економіка яких є найбільш депресивною, зокрема:
- „Буковинські Карпати" (Путильський, Вижницький райони)
- „Герца" (Герцаївський район)
- „Порубне" (Глибоцький район)
- „Кельменці" ( Кельменецький район)
- „Місто Хотин" (м. Хотин та території сільських рад: с. Атаки, с. Анадоли, с. Рукшин)
- „Місто Новодністровськ" (м. Новодністровськ та території сільських рад: с. Ожеве, с. Ломачинці).

Мета запровадження закону - створення нових робочих місць та покращення інвестиційного клімату в пріоритетних сферах економіки регіону (рекреація, транзит, використання природних ресурсів) з одного боку, з іншого - ріст економіки в районах області, які є „депресивними".

Пріоритетні види економічної діяльності стосуються наступних галузей та секторів економіки:
- транзит;
- рекреація;
- сільське господарство;
- добувна промисловість;
- рибне господарство;
- переробка деревини;
- харчова промисловість та переробка сільськогосподарської продукції;
- енергетика;
- виробництво машин та устаткування;
- хімічна промисловість;
- виробництво будівельних матеріалів.

За своїм географічним розташуванням, багатими рекреаційними ресурсами, економічним потенціалом Чернівецька область є привабливим регіоном для розвитку міжрегіональної та міжнародної співпраці.

4. Дослідження екологічної ситуації в Чернівецькій області

4.1. Загальна характеристика екологічної ситуації в області

Природоохоронна робота в області спрямовується, насамперед, на забезпечення екологічної безпеки для життєдіяльності населення, яка здійснюється з врахуванням конкретної екологічної обстановки, техногенного навантаження на природні ресурси.

Екологічна безпека області

Погіршення загального рівня технічного і технологічного стану об’єктів народного господарства, концентрація їх в обласному центрі позначаються на загальній характеристиці екологічної ситуації в області.
При здійсненні контролю за дотриманням природоохоронного законодавства на території області особлива увага приділялась недопущенню надзвичайних ситуацій техногенного походження, проведено комплексні перевірки всіх об’єктів, що входять до “Переліку екологічно небезпечних об’єктів України”.
Проводилось лімітування господарської діяльності підприємств пов’язаної з використанням небезпечних хімічних речовин (табл.1.), регулярно здійснювались перевірки з питань дотримання екологічної безпеки під час поводження з ними, видавались приписи щодо усунення виявлених недоліків. В агроформуваннях області знаходиться понад 32 тонни заборонених, невідомих або непридатних для використання пестицидів і агрохімікатів, які зберігаються у 24 складах. Викликає занепокоєння стан каналізаційно-очисних мереж м.Чернівці. Зношеність обладнання і несвоєчасна його заміна, відсутність резервного джерела енергопостачання приводить вже сьогодні до виникнення частих аварійних ситуацій, що є потенційно небезпечним явищем на майбутнє і може привести до непередбачених наслідків.

Таблиця 1. Перелік екологічно небезпечних об'єктів

Ядерна та радіаційна безпека

Радіаційний стан території Чернівецької області зумовлений наявністю підприємств, які в своїй діяльності використовують джерела іонізуючого випромінювання, а також впливом на навколишнє природне середовище наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС.
Використання джерел іонізуючого випромінювання у промисловості, медицині та інших галузях народного господарства здійснюється близько на 90 підприємствах, установах та організаціях:

· машинобудівної, харчової, електронної промисловості;

· обласному онкологічному диспансері, лікувальних та медичних установах;

· Чернівецькому державному університеті;

· підприємствах, установах та організаціях інших галузей народного господарства.

До цього переліку не включено військові та оборонні об’єкти, перевірки стану радіаційної безпеки яких до цього часу не проводились.
На обліку в держуправлінні екоресурсів підприємств (об’єктів), що підлягають регулюючому контролю з радіаційної безпеки, налічується 17. Діяльність з нагляду за станом радіаційної безпеки проводилась, насамперед, на підприємствах, які повинні отримати ліцензію на право поводження з ДІВ.
Не вирішуються проблеми, пов’язані з виділенням коштів на забезпечення заходів по підвищенню безпеки проведення робіт з ДІВ, а саме на:

· вжиття належних заходів щодо відповідних умов зберігання та використання ДІВ;

· проведення робіт щодо облаштування обмеженого доступу до ДІВ;

· передачу ДІВ на утилізацію підприємству-виробнику.

Залишається низькою якість оформлення нормативно-технічної документації. За результатами інвентаризації радіоактивних відходів на території Чернівецької області налічується 3 підприємства, на зберіганні яких знаходяться 147 одиниць списаних приладів, що вміщують в собі ДІВ:

Радіаційне навантаженння на населення та навколишнє середовищє Чернівецької області

До зони радіаційного забруднення, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, віднесені 14 населених пунктів Чернівецької області: до ІІІ зони добровільного гарантованого відселення – с.Киселів Кіцманського району (з населенням 3000 чоловік) із щільністю забруднення по цезію-137 від 5 Кі/км2 ; до ІV зони посиленого радіаційного контролю – 6 населених пунктів Кіцманського району (Ставчани, Малятинці, Южинець, Бурівці, Шишківці, Хлівище) та 7 населених пунктів Заставнівського району (Веренчанка, Кадубівці, Йосипівка, Вимушів, Бабин, Рудки, Звенячин) із щільністю забруднення від 1,3 Кі/км2 до 4,18 Кі/км2 загальною кількістю населення 18,6 тис.чол.

Згідно з державною “Програмою робіт по уточненню радіаційного стану та проведення комплексного моніторингу на забруднених територіях України ” на протязі року проводились обстеження радіаційного стану луків та пасовищ в місцях випасу приватної худоби /Чернівецькою обласною проектно-вишукувальною станцією хімізації сільського господарства/ та відбір проб молока та картоплі для визначенння рівнів їх забруднення радіонуклідами /Чернівецькою обласною санітарно-епідеміологічною станцією/.

Обстеження в 2001 році луків та пасовищ господарств показало, що вміст цезію–137 та стронцію–90 в грунтах значно не змінився в порівнянні з минулими роками. Вміст радіонуклідів в рослинах не перевищує допустимих рівнів. Сількогосподарські роботи на цих угіддях можна проводити без обмежень.

У пробах сільскогосподарської продукції – молока та картоплі – питома активність по цезію-137 складають від 1,48 Бк/л до 5,45 Бк/л при допустимих рівнях 60-100 Бк/л, по стронцію-90 – від 0,2 Бк/л до 0,99 Бк/л при допустимих рівнях 20 Бк/л.

За даними Центральної геофізичної обсерваторії Держкомгідромету України середньорічні концентрації радіонуклідів у приземному шарі повітря становлять 2,3 Бк /м2 при середньому гамма-фоні 14 мкР/год. В відібраних пробах води з річок Дністер, Прут, Сірет вміст радіонуклідів цезію 137+134 за останні роки істотно не змінився. Навіть у період паводків у минулому році не відмічалось збільшення концентрації радіонуклідів на один порядок. Узагальнюючи стан радіаційної безпеки в Чернівецькій області, можна зробити наступні висновки:

ü на протязі 2002 року загальний радіаційний стан області не погіршився, про що свідчать висновки обстежень відповідно до програми регіонального радіомоніторингу;

ü рівень радіаційної безпеки при поводженні з джерелами іонізуючого випромінювання може бути оцінений як задовільний. Досягнуто певне зменшення числа порушень при роботі з ДІВ, випадків пов’язаних з втратою або крадіжкою джерел іонізуючого випромінювання за звітний період не сталося.

Екологічна безпека оборонної діяльності

В екологічному стані оборонних об’єктів, дислокованих на території області, особливих змін в 2002 році не відбулося. Морально і фізично зношене обладнання, відсутність коштів на здійснення природоохоронних заходів і визначають екологічний стан цих об’єктів. Випадків радіаційної небезпеки та порушень правил поводження з небезпечними речовинами на військових об’єктах в 2002 р. не виявлено. Основними порушеннями, які тут мають місце є порушення, так званого, за