Гроши /Укр./
Гроши
ТЕМА 1.СУТЬ РЖ ФУНКЦРЖРЗ ГРОШЕЙ.
1.Походження грошей.
Наукова думка знаСФ остаточносформованСЦ теоретСЦчнСЦ концепциСЧ походження грошей з 17ст. ОсновнСЦ концепциСЧ походження грошей:
В· еволюцСЦйна
В· рацСЦоналСЦстична
Вони доповнюють одна одну (не протирСЦчать).
ЕволюцСЦйна концепцСЦя декларуСФ, що грошСЦ виникли врезультатСЦ безпосереднього розвитку суспСЦльства: в конкретнСЦй момент часу суспСЦльнСЦ вСЦдносини досягли рСЦвня. коли виникла потреба мати еквСЦвалент. РЖснуСФ багато сучаснСЦх доповнень: ФрСЦдмен(НСЦм.), ХарСЦсон, Кнапп, тАЬкембрСЦджська школатАЭ.
ЗгСЦдно рационалСЦстичнСЦй концепцСЦСЧ, поява грошей спричинена особливими обставинами суспильного розвитку. ОскСЦльки вСЦдносини товаровиробникСЦв виступали як основа економСЦчного укладу, то з боку виробничих вСЦдносин здСЦйснювався постСЦйний вплив на механСЦзм формування вартостСЦ. РЖншими словами, походження трошей слСЦд розглядати в нерозривному звтАЭязку з розвитком форм вартостСЦ. БСЦльше того: розвиток форм вартостСЦ- причина виникнення грошей.
СуспСЦльнСЦ вСЦдносини на конкретному промСЦжку розвитку, коли вСЦдокремлене СЦснування товаровиробникСЦв неможливе. На певному етапСЦ людство розумСЦСФ, що СЦз загальноСЧ маси продуктСЦв працСЦ видСЦляються деякСЦ найбСЦльш популярнСЦ, володСЦння якимидаСФ певнСЦ переваги, бСЦльш швидко включаються в обмСЦн. Стосунки на цьому щаблСЦ розвитку не мали сталого характеру, не були регулярними, носили випадковий характер. Форма вартостСЦ на цьому етапСЦ називаСФться 2.випадковою(простою, звичайною).
На другому етапСЦ видиляСФться ряд продуктСЦв працСЦ з найбСЦльшим попитом. В залежностСЦ вСЦд дефСЦциту того чи СЦншого продукту та конкретних традицСЦй формуСФться ряд еквСЦвалентСЦв, придатних для обмСЦну на всСЦ СЦншСЦ продукти працСЦ. Форма вартостСЦ - повна (розгорнута).
ТретСЦй етап розвитку форми вартостСЦ характеризуСФться появою товару-еквСЦваленту. Форма вартостСЦ - еквСЦвалентна. Товар-еквСЦвалент не мав специфСЦчних економСЦчних характеристик, але за взаСФмною згодою товаровиробникСЦв приймався при обмСЦнСЦ.
Коли обмСЦн набуваСФ постСЦйного регулярного характеру, виникаСФ потреба в зручному економСЦчному еквСЦвалентСЦ, якими стають грошСЦ. Потреби ринку набувають такаго важливого значення, що грошова форма вартостСЦ закрСЦплюСФться, а загальний еквСЦвалент - грошСЦ збереглися до цього часу.
МСЦж рацСЦоналСЦстичною та еволюцСЦйною концепцСЦСФю багато спСЦльного. В них виникнення грошей - результат тривалого СЦсторичного розвитку. Виникнення грошей пояснюСФться розвитком товарного виробництва та процесу обмСЦну. На основСЦ концепцСЦй походження грошей можна зробити висновки:
В· грошСЦ - не просто товар, а носСЦй певних суспСЦльнСЦх вСЦдносСЦн. Саме формування цих видносин зумовило видСЦлення грошового товару.
В· грошСЦ як результат тривалого розвитку грошей та вартостСЦ не СФ застиглим явищем, вони постСЦйно розвиваються за суттю СЦ за формами.
В· грошСЦ не можуть бути скасованСЦ чи зминенСЦ угодами людей або рСЦшенням держави, 3.поки СЦснують адекватнСЦ грошам суспСЦльнСЦ вСЦдносини.
2. Cуть грошей.
ГрошСЦ - загальний еквСЦвалент СЦ абсолютно лСЦквСЦдний товар.
ГрошСЦ - специфСЦчний товар, що маСФ властивСЦсть обмСЦнюватСЦся на будь-який СЦнший товар.
Товарна природа грошей та СЧх еквСЦвалентна форма визначаСФться СЧх походженням. ПСЦсля закСЦнчення формування грошей товарним носСЦСФм грошей виступали в натурально-речовому виразСЦ золото та срСЦбло. С СЦ З, виступаючи як звичайний товар, визначали товарну прирду грошей. СуспСЦльну рольгрошей С СЦ З виконували за сумСЦсництвом, але товарна природа грошей витСЦкаСФ не з належностСЦ благородного металу до товарй, а визначаСФться мСЦсцем грошового еквСЦваленту в економСЦцСЦ.
Коли роль грошей виконувало З, являючись носСЦСФм грошовоСЧ сутСЦ, воно одержало подвСЦйне СЦснування: як товар СЦ як грошСЦ. ПодвСЦйнСЦсть сутностСЦ З на цьому етапСЦ виявлялась у його мСЦновСЦй та споживнСЦй вартостСЦ. Виконуючи роль споживноСЧ вартостСЦ для конкретноСЧ людини, З виступало як носСЦй суспСЦльноСЧ вартостСЦ. МСЦж конкретною СЦ загальною споживною вартСЦстю З виникла суперечливСЦсть, Якщо воно виконуСФ роль конкретноСЧ вартостСЦ для людини, це виключаСФ можливСЦсть використання його як загального засобу обмСЦну. СуперечнСЦсть загострювалась. Задовольняючи потребу використання З як Г, суспСЦльство змушене вСЦдмовитися вСЦд використання З як товару
Для вирСЦшення цСЦСФСЧ проблеми вихСЦд був знайдений на шляху СЦдеалСЦзацСЦСЧ грошей. Найперший прояв цього процесу в товарному обСЦгу, бо при обслуговуваннСЦ руху товарСЦв вСЦдмовитися вСЦд характеристики З як З найлегше. Товарний обСЦг найменше вимагав вСЦд З його характеристик як благородного металу. ОскСЦльки обмСЦн товарСЦв носить миттСФвий характер, виникла можливСЦсть замСЦнити З як товар З як грошСЦ, грошовими знаками.
Т. ч. потреби товарного обСЦгу були задоволенСЦ. а З як грошСЦ втратило своСЧ якостСЦ як благородний метал.
ПротирСЦччя товарного обмСЦну. якСЦ були вирСЦшенСЦ за допомогою грошей
* вартСЦсть СЦ мСЦнова вартСЦсть
* абстрактна СЦ конкретна праця
* суспСЦльнонеобхСЦднСЦ та СЦдндивСЦдуальнСЦ витрати працСЦ
До виникнення грошей б-який товар-еквСЦвалент не втрачав цих протирСЦч. Тому ,виконуючи еквСЦвалентну роль, товар залишався товаром. З появою золта як загального товару, вСЦдмовою вСЦд деяких його характеристик як благоодного металу для виконання функцСЦСЧ обмСЦну, протирСЦчча, властиви золоту як товару втрачали свою гостроту.
В золотСЦ як грошах загальна споживна вартСЦсть СЦдентична вартостСЦ, тому золото як грошСЦ цСЦннСЦ для людства з точки зору СЧх властивостСЦ обмСЦнюватися на б-який йнший товар. ВартСЦсть золота, СЦн. словамСЦ. виражалася СЧх споживною вартСЦстю для людей. ОскСЦльки вартСЦсть б-якого товару СФ результат суспСЦльних витрат.на його виробництво. а для конкретноСЧ особи при обмСЦнСЦ маСФ значення тСЦлькСЦ еквСЦвалентна сутнСЦсть грошей, виникаСФ можливСЦсть поступового вирСЦшення проблеми протирСЦчча конкретноСЧ та абстрактноСЧ працСЦ, втСЦленоСЧ в грошах. ОскСЦльки при обмСЦнСЦ товарСЦв для товаровиробника важливо тСЦльки скСЦльки вартий товар саме для нього, суспСЦльнСЦ витратСЦ на виробництво грошей його не цСЦкавлять. Тому товар набуваСФ властивостей, коли суспСЦльнонеобхСЦднСЦ витрати виступають як СЦндивСЦдуальнСЦ.
3. Фрми грошей, СЧх еволюцСЦя.
Змоменту появи четвертоСЧ форми вартостСЦ - грошовоСЧ - товарний обСЦг ставить новСЦ вимоги до еквСЦваленту. ОскСЦльки обмСЦн натуральними продуктами при збСЦльшеннСЦ обтАЭСФмСЦв виробництва стаСФ незручним, виникаСФ потреба у економСЦчному засобСЦ обмСЦну.
Перша реакцСЦя на цСЦ вимогСЦ- поява бСЦлонноСЧ монетСЦ - перша форма грошей. Вони карбувалися з рСЦзних металСЦв и СЧх характерною особливСЦстю було СЧх виготовлення з сумСЦшСЦ благородних СЦ неблагородних металСЦв. БСЦлонна монета широко використовувалася вже в умовах феодалСЦзму.
Монета вперше зтАЭявилася, коли окремСЦ товаровиробники для полегшення обмСЦну товарСЦв отримали дозвСЦл на виготовлення металевого еквСЦваленту. Карбування монет було стихСЦйне. не було заканодавчого обмеження для випуску СЧх в обСЦг. Спочатку монети карбувалися з рСЦзних металСЦв СЦ були рСЦзними за формою, вагою СЦ зовнСЦшнСЦм виглядом.З часом виявилось, що СФ певнСЦ метали, монети з якихмають бСЦльшу мСЦцьнСЦсть. довше зберСЦгаються СЦ т. СЦн. Товарне виробництво зростало СЦ зазначенСЦ характеристики набували особливого значення.
На певному етапСЦ вСЦд рСЦзноманСЦтних металСЦв при виробництвСЦ грошей суспСЦльство перейшло до срСЦбла СЦ золота з причин СЧх особливих якостей. ЗакрСЦплення в обСЦгу золотих СЦ срСЦбних монет в економСЦчнСЦй лСЦтературСЦ наз. бСЦметалСЦзмом.
З появою масштабних операцСЦй обмСЦну висуваються новСЦ вимоги до грошей.НайбСЦльшою вимогою стаСФ економСЦчнСЦсть. Завдяки конкретним фСЦзичнСЦм та хСЦмСЦчним якостям роль еквСЦваленту закрСЦплюСФться за золотом. характеристики золота:
* здатнСЦсть довго зберСЦгатися
* портативнСЦсть
* однорСЦднСЦсть
* особливСЦ фСЦзичнСЦ та хСЦмСЦчнСЦ якостСЦ
* вСЦдносна рСЦдкСЦсть у природСЦ
На певному етапСЦ розвитку товарного виробництва кСЦлькСЦсть золота та можливостСЦ його потунцийного видобутку почали вСЦдставати вСЦд темпСЦв зростання виробництва товарСЦв, золота почало невистачати для зодоволення потреб товарного обмСЦну. Товарний обСЦг вимушений пристосуватися до СЦншого загального еквСЦваленту, виникли паперовСЦ грошСЦ.
Перша поява паперових грошей у КитаСЧ, у ЗахСЦднСЦй РДвропСЦ паперовСЦ грошСЦ затвердилися у обСЦгу в 16-17ст. З початку - паралельний обСЦг золотих та паперових грошей. Головна причина неможливочтСЦ вСЦдмови вСЦд золотих монет - нацСЦональнСЦ традицСЦСЧ.
ПаперовСЦ грошСЦ - нерозмСЦннСЦ на метал знаки вартостСЦ, що надСЦленСЦ державою примусовим курсом СЦ обовтАЭязковСЦ до застосування у всСЦх видах розрахункСЦв та платежСЦв.
На вСЦдмСЦну вСЦд повноцСЦнних грошей (монет), номСЦнал СЦ реальна вартСЦсть паперових грошей не спСЦвпадали. ПаперовСЦ грошСЦ - перша вСЦдома неповноцСЦнна форма грошей.
КредитнСЦ грошСЦ вСЦдрСЦзняються вСЦд паперових грошей механСЦзмом емСЦсСЦСЧ. Мотив 7.для СЧх випуску в обСЦг - наявнСЦсть конкретних програм СЦ обтАЭСФктСЦв, що потребують коштСЦв. На вСЦдмСЦну вСЦд паперових, кредитнСЦ грошСЦ повиннСЦ мати пСЦд собою конкретну товарну основу. Теоретично кредитнСЦ грошСЦ мСЦстять у собСЦ механСЦзм обовтАЭязкового повернення до емСЦтента. На практицСЦ в умовах зростаючих бюджетних дефСЦцитСЦв краСЧн вСЦдбулося поступове стирання межСЦ мСЦж паперовими та кредитними грошима. З причини фактичноСЧ втрати здатностСЦ повертатися до емСЦтента кредитнСЦ грошСЦ в обСЦгу перетворилися на паперовСЦ. НайбСЦльш вСЦдомСЦ кредитнСЦ грошСЦ у обСЦгу:
* вексель
* чек
В обСЦгу розрСЦзняють :
* готСЦвковСЦ
* допозитнСЦ
* електроннСЦ форми грошей.
СучаснСЦ платСЦжнСЦ засоби затвердилися в обСЦгу завдякивпливу держави.
4. ВартСЦсть грошей.
РеалСЦСЧ свСЦдчатьпро роздвоСФння вартостСЦ грошей як грошей СЦ грошей як товару. При виконаннСЦ золотом функциСЧ загального еквСЦваленту його вартСЦсть як товару раегувала на змСЦну потреб в цьому товарСЦ. Якщо розглядати грошСЦ як грошСЦ, то додатковий фактор змСЦни СЧх вартостСЦ - змСЦна суспСЦльних потреб в грошах, динамСЦка золотих запасСЦв, попереднСЦ заощадження та СЦн.
НайбСЦльш чуттСФво реагувала на змСЦну вартостСЦ золота монета. ПСЦд вплСЦвом обСЦгу зменшувалася цСЦннСЦсть монети (стиралась, деформувалась та СЦн.), але номСЦнальна вартСЦсть монети не змСЦнювалась. Т. ч. монета продовжувала бути засобом обСЦгу СЦ платежу. НомСЦнальна СЦ реальна вартСЦсть монети могли не спСЦвпадати СЦ пСЦд впливом 8.розвитку видобування золота.ВартСЦстьмонети могла зменшуватись,але деякий час суспСЦльство продовжувало приймати СЧСЧ як повноцСЦнну.
ЕкономСЦчна теорСЦя пояснюСФ СЦнерцСЦйнСЦсть номСЦнальноСЧ вартостСЦ золота як грошей в порСЦвняннСЦ з золотом як товаром факторами:
* СЦснуСФ звтАЭязок золотих монет в обСЦгу з рСЦвнем цСЦн на товари;
* втручання держави в грошове господарство; у субтАЭСФктСЦв ринку зростаСФ вСЦдчуття гарантованостСЦ вартостСЦ даноСЧ монети.
З переходом до неповноцСЦнних форм грошей номСЦнальна СЦ реальна в постСЦйному дисонансСЦ (не спСЦвпадають). РЖснуСФ беззаперечний звтАЭязок мСЦж змСЦною вартостСЦ грошей СЦ економСЦчними процесами. ЗнецСЦнення грошовоСЧ маси в часСЦ може розглядатися як причина економСЦчних роблем СЦ навпаки.
ФункцСЦСЧ грошей.
ВидСЦляють птАЭять функцСЦй грошей:
* мСЦра вартостСЦ
* засСЦб обСЦгу
* засСЦб платежу
* засСЦб нагромадження
* свСЦтовСЦ грошСЦ
МСЦра вартостСЦ - функцСЦя, в якСЦй грошСЦ виступають як засСЦб вимСЦрювання вартостСЦ товарСЦв СЦ засСЦб СЧх порСЦвняння. Завдяки цСЦй функцСЦСЧ всСЦ товари стають якСЦсно однорСЦдними СЦ кСЦлькСЦсно вимСЦрюваними. За умов обСЦгу золотих монет СЦснувала категорСЦя масштаб цСЦн- вагова килькСЦсть благородного металу, що прийнята в державСЦ за грошову одиницю.
З переходом до неповноцСЦнних грошей масштаб цСЦн вмираСФ, бо держава закрСЦплюСФ за грошовою одиницею курс,який не звтАЭязаний з вартСЦстю золота. СвоСФрСЦдний варСЦант масштабу цСЦн в сучасних умовах - товарний вмСЦст грошовоСЧ одиницСЦ.
МСЦра вартостСЦ - функцСЦя. в якСЦй грошСЦ функцСЦонують СЦдеально.
ЗасСЦб обСЦгу - грошСЦ розривають межСЦ товарного обмСЦну. Товарна метаморфоза Т-Г-ТтАЩ завдяки грошам може розрСЦватися на два акти: Т-Г СЦ Г-ТтАЩ. Це - новий етап розвитку товарних вСЦдносин. Якщо в догрошовому господарствСЦ обмСЦн товарСЦв мав форму Т-ТтАЩ, це означало, що не було можливостСЦ накопичувати кошти СЦ пошук потенцСЦйного партнера для товарообмСЦну перетворився на перманентний процес.
З появою цСЦСФСЧ функцСЦСЧ була досягнута дуже важлива мета - товаровиробники отримали змогу розСЦрвати часову СЦ просторову межу обмСЦну.
ГрошСЦ виконують цю функцСЦю реально.
Сфера використання грошей як засобу платежу СЦ засобу обСЦгу - бСЦльша частина економСЦчного обороту краСЧни.
ЗасСЦб платежу -грошСЦ виступають як миттСФвий посередник при товарообмСЦнСЦ. РЖн словами, грошСЦ допомагають продавцю СЦ покупцю вдоволбнити своСЧ потреби в найбСЦльш зручнСЦй формСЦ.Цю функцСЦю грошСЦ виконують реально
ЗасСЦб платежу безпосередньо повтАЭязаний з товарооборотом. Як платСЦжний засСЦб грошСЦ отримали змогу здСЦйснювати самостСЦйний рух незалежний вСЦд руху товарСЦв.В цСЦй функцСЦСЧ рух грошей СЦ рух товарСЦв - прямопротилежнСЦ.ФункцСЦя засобу платежу потребуСФ сталостСЦ грошей СЦ деформуСФться при знецСЦненнСЦ грошовоСЧ маси.
Сфера використання грошей як засобу платежу СЦ засобу обСЦгу - бСЦльша частина економСЦчного обороту краСЧни.
ФункцСЦя засобу платежу повною мСЦрою включаСФ загрозу неплатежу. При широкомасштабностСЦ неплатежСЦв ця функцСЦя провокуСФ грошово-кредитну кризу.
ВзаСФмоповтАЭязанСЦсть функцСЦй засобу обСЦга СЦ засобу платежу виражаСФться в постСЦйному поглинаннСЦ грошима як засобу платежу сфери СЧх функцСЦСЧ як засобу обСЦгу.Це не маСФ негативного впливу на економСЦку СЦ надаСФ бСЦльш широкСЦ можливостСЦ для субтАЭСФктСЦв господарювання.( знСЦмаються обмеження , якСЦ створюються при негайнСЦй оплатСЦ товарСЦв.) ФункцСЦя засобу обСЦгу- основа для виникнення кредитних вСЦдносин в економСЦцСЦ.
ЗасСЦб нагромадження -грошСЦ виконують нагромадження вартостСЦ у всСЦх формах в процесСЦ розширеного вСЦдтворення.Перша видома форма нагромаджтоварна. Другий етап_ естетичне накопичення - коштовностСЦ, антикварСЦатСЦв. СучаснСЦ форми - накопичення грошовСЦ знаки (д) нерозвинутих краСЧн СЦнвалюта), ЦП, золото СЦ вироби з золота, вклади в банках СЦ СЦн.
У ФСЦшер: теорСЦя мСЦжчасового вибору пояснюСФ, що кожен субСФкт економСЦки постСЦйно вирСЦшуСФ проблему розмСЦщення своСЧх коштСЦв за принцепом лСЦквСЦдностСЦ. Людина вСЦддаСФ перевагу готСЦвцСЦ у довгостроковСЦ фСЦнансовСЦ вклади.
СвСЦтовСЦ грошСЦ- поСФднуСФ функцСЦСЧ засобу платежу , засобу обСЦгу, засобу нагромадження на свСЦтових ринках.
ТЕМА 2.КРЖЛЬКРЖСНА ТОЕРРЖЯ ГРОШЕЙ РЖ СУЧАСНИЙ МОНЕТАРИЗМ.
КСЦлькСЦсна теорСЦя грошей.
КСЦлькСЦсна теорСЦя грошей виникла на основСЦ класичноСЧ теорСЦСЧ, найвСЦдомСЦший представник якоСЧ А. СмСЦт. ВСЦн внСЦс найбСЦльший вклад у розумСЦння категорСЦй споживача СЦ мСЦнова вартСЦсть. Завдяки С економСЦчна теорСЦя збагатилася тезою, що основою мСЦновоСЧ вартостСЦ СФ субстанцСЦя вартостСЦ, Ця теза - основа для формування К. Марксом тези про двоСЧстСЦсть працСЦ в товарСЦ. Д. РСЦкардо продовжив теорСЦю СмСЦта СЦ перший пСЦдСЦйшов до розумСЦння категорСЦй абстрактна СЦ суспСЦльна праця.
НайбСЦльша заслуга класикСЦв - завдяки СЧм була закрСЦплена версСЦя щодо товарного походження грошей, а також остаточно сформульовано звтАЭязок мСЦж трудовою теорСЦСФю вартостСЦ СЦ розвитком грошей.Класики мали активний вплив на економСЦчну думку до 19ст.
НТП СЦ НТР обумовили появу концепцСЦСЧ, яка трактувала суть грошей як технСЦчний засСЦб. Основна теза - легкСЦсть змСЦни грошей та СЦснування можливостСЦ без будь-яких ускладнень вСЦдмСЦнити грошСЦ.
Поява кСЦлькСЦсноСЧ теорСЦСЧ повтАЭязана з класичною теорСЦСФю. Незважаючи на спрощений погляд СмСЦта СЦ РСЦкардо, ця теорСЦя вважалась найбСЦльш оригСЦнальною в 19 ст. РСЦкардо формулював своСЧ постулати на прикладСЦ фСЦнансовоСЧ кризи в АнглСЦСЧ в 18-19ст. ПСЦсля вСЦдмСЦни обСЦну фунтСЦв на золото, англСЦйська економСЦка ввСЦйшла в стан авторефлексСЦСЧ. РСЦкардо вважав, що вСЦдкриття нових родовищ золота може подовжити термСЦн обСЦгу золотих монет. Тому, поява паперових 12.грошей СЦ закрСЦплення СЧх в обСЦгу необхСЦдно пояснювати як нестачу золото в обСЦгу.
Класична теорСЦя внесла своСФрСЦдний вклад в розвиток сучасного розумСЦння сутностСЦ грошей. Але СЧСЧ постулати трансформувалися з врахуванням особливостей грошового обСЦгу вищих стадСЦй. КСЦлькСЦсна теорСЦя пояснбСФ змСЦну вартостСЦ грошей СЦ рСЦвень цСЦн змСЦною кСЦлькостСЦ грошей в обСЦгу. Тобто, всСЦ економСЦчнСЦ змСЦни можуть СЦнСЦцСЦювати збСЦльшення або зменшення грошовоСЧ маси.
Зародження кСЦлькСЦсноСЧ теорСЦСЧ - в 16ст, але СЧСЧ розквСЦт - в 19ст. Основна подСЦя в грошовСЦй теорСЦСЧ 16ст. - розвСЦнчання СЦдей меркантилСЦзму.Але кСЦлькСЦсна теорСЦя в тих умовах не могла бути затверджена як основна, бо домСЦнували СЦн. СЦдеСЧ.
БазовСЦ положення кСЦлькСЦсноСЧ теорСЦСЧ .
* постулат причинностСЦ (цСЦна залежить вСЦд кСЦлькостСЦ грошей);
* постулат пропорцСЦйностСЦ (цСЦна змСЦнюСФться пропорцСЦйно змСЦнСЦ кСЦлькостСЦ грошей).
Перший вСЦдомий представник кСЦлькСЦсноСЧ теорСЦСЧ - Ж. Бодден. В своСФму трактатСЦ вСЦн пояснюСФ змСЦни економСЦчного устрою змСЦною маси золота СЦ срСЦбла в товарному обСЦгу. (Дж. Локк, ДаванзаттСЦ, МонтаррСЦнСЦ)
НайбСЦль виразно СЦдею кСЦлькСЦсноСЧ теорСЦСЧ висловив Д. Юм. ВСЦн обгрунтував принцип однорСЦдностСЦ: якщо грошСЦ СФ однорСЦдними (золото/ срСЦбло/паперовСЦ),це веде до подвоСФння СЧх вартостСЦ: як матерСЦалу СЦ як товару.Це подвоСФння пояснюСФ виникнення рСЦзних цин на рСЦзних територСЦях. Помилка Юма - вСЦн вважав грошСЦ нейтральними до впливу ендо- СЦ екзогенних факторСЦв. Основна думка кСЦлькСЦсноСЧ теорСЦСЧ в цьому варСЦантСЦ - трактування вСЦдсутностСЦ звтАЭязку впливу грошей на рСЦвень цСЦн: цСЦ фактори 13.вСЦдокремленСЦ СЦ не мають закономСЦрного взаСФмовпливу.
В епоху розвинутого капСЦталСЦзму виникла т. з. тАЬбанкСЦвська школа в АнглСЦСЧ. РЗСЧ засновник - Т. Тук - цСЦноутворення багатофакторний процес. ЦСЦни товарСЦв не залежать вСЦд кСЦлькостСЦ грошей, а навпаки, сума грошей - наслСЦдок цСЦн. Прогрес у розвитку кСЦлькСЦсноСЧ теорСЦСЧ у 19ст. не розСЦрвав вузьке коло механСЦчного звтАЭязку товарних цСЦн СЦ грошей.ЗберСЦгся принцип СЦгнорування функцСЦСЧ грошей як мСЦри вартостСЦ та засобу нагромадження.
2. Неокласичний варСЦант кСЦлькСЦсноСЧ теорСЦСЧ грошей.
На початку 20ст. кСЦлькСЦсна теорСЦя вважалася домСЦнуючою, але для остаточного закрСЦплення СЧСЧ. як науковоСЧ, необхСЦдно внестСЦ ряд доповнень. ВиникаСФ трансаакцСЦйний варСЦант РЖ. ФСЦшера. ЗвтАЭязок кСЦлькостСЦ грошей з рСЦвнем цСЦн вСЦн пояснював формулою:
М*V=P*Q, де
М- грошова маса
V-швидкСЦсть обСЦгу грошовоСЧ одиницСЦ
Р- рСЦвень цСЦн
Q- товарна маса
M=(P*Q)/V
ФСЦшер вважав. що грошова маса прямо пропорцСЦйна рСЦвню цСЦн СЦ обернено пропорцСЦйна швидкостСЦ обСЦгу.ФСЦшер формулюСФ причинно-наслСЦдковСЦ звтАЭязки рСЦвень цСЦн змСЦнюСФться
* прямо пропорцСЦйнокСЦлькостСЦ грошей
* прямо пропорцСЦйно швидкостСЦ обСЦгу
* обернено пропорцСЦйно обсягу торгСЦвлСЦ
Але фСЦшер пояснював справедливСЦсть такого звтАЭязку тСЦльки в довгостроковому перСЦодСЦ, вважаючи. що в короткостроковому перСЦодСЦ це рСЦвняння не обовтАЭязково справедливе, бо можуть дСЦяти тимчасовСЦ фактори, якСЦ виводять рСЦвняння з СЦдеального стану. ФСЦшер довСЦв, що в довгостроковому аспектСЦ обсяг виробництва залежить вСЦд технСЦко-економСЦчних умов та СЦнфраструктури.Обидва фактори змСЦнюються повСЦльно, тому теорСЦя вСЦд них абстрагуСФться.
Завдяки трансакцСЦйному варСЦанту остаточно закрСЦпився розрив мСЦж грошовою СЦ загальноекономСЦчною теорСЦСФю.
В 20 рр. кСЦлькСЦсна теорСЦя трансформувалася т. з. тАЬкембрСЦджською школоютАЭ(А. ПСЦгу, Робертсон, Маршал). АналогСЦчно фСЦшеру КШ виходить з тези про вплив грошей на цСЦни, але основний акцент зроблений на мотиви СЦ механСЦзм заощаджень. ОсобливСЦсть КШ - розмСЦри заощаджень повтАЭязувалися з мотивами поведСЦнки людей. ВСЦдома формула ПСЦгу пояснюСФ, що мСЦж грошовою масою СЦ заощадженнями населення СЦснуСФ постСЦйний звтАЭязок:
M=k*R*P. де
R - величина виробництва у фСЦзичному виглядСЦ за одиницю часу
P-цСЦна продукту
k- частка виробленого продукту, яку людина хоче нагромаджувати.
k, Р -стабСЦльнСЦ- виникаСФоберненопропорцСЦйний звтАЭязок мСЦж вартСЦстю (купСЦвельною силою) грошовоСЧ одиницСЦ та величиною наявних касових залишкСЦв (нагромаджень). Це - основний постулат кСЦлькСЦсноСЧ теорСЦСЧ.
В 20 ст. кСЦлькСЦсна теорСЦя розглядалася розглядалася державами як стратегСЦя коригування грошових параметрСЦв.
В умовах монопольного капСЦталСЦзму у регулюваннСЦ грошовоСЧ маси вбачаСФться спосСЦб впливу на рСЦвень цСЦн.ЕкономСЦчна активнСЦсть також пояснюСФться ефективнСЦстю грошовоСЧ полСЦтики.На початку своСФСЧ дСЦяльностСЦ прибСЦчником кСЦлькСЦсноСЧ теорСЦСЧ був Кейнс.
3. КейнсСЦанська школа СЦ СЧСЧ розвиток в розвиток теорСЦСЧ.
Ускладнення СЦ розвиток капСЦталСЦстичноСЧ економСЦки спричинило необхСЦднСЦсть пояснити вплив грошово-кредитних установ на товарне виробництво. ОскСЦльки грошовСЦ та кредитнСЦ СЦнструменти активно використовувалися державою при проведеннСЦ економСЦчноСЧ полСЦтики, необхСЦдно пояснити закономСЦрностСЦ цього процесу.
Кейнс пСЦдкреслював необхСЦднСЦсть поСФднання кСЦлькСЦсноСЧ теорСЦСЧ з теорСЦСФю контАЭюнктур, Якщо класична теорСЦя визначаСФ грошСЦ як короткочасний посередник , а СЧх нагромадження вважаСФться нерацСЦональним, то кембрСЦджська школа намСЦчаСФ певну вСЦдмову вСЦд тезСЦ про нейтральнСЦсть грошей.
Кейнс не намагався вСЦдСЦйти вСЦд обох варСЦантСЦв.ВажливСЦстьгрошей вСЦн пояснював з точки зору прийняття господарських рСЦшень. Нагромадження грошей вважаСФться своСФрСЦдним барометром економСЦки.Модель Кейнса спростовуСФ розрив мСЦж реальними СЦ грошовими процесами, тобто тАЬкласичну дихотомСЦютАЭ. На його думку звтАЭязок мСЦж економСЦкою СЦ гршима - норма вСЦдсотку СЦ грошСЦ набувають СЦстиноСЧ важливостСЦ тСЦльки в теорСЦСЧ вСЦдсотку. Чим сильнСЦша невпевненСЦсть людини в майбутньому економСЦчному розвитку, тим бСЦльша структура гршових заощаджень СЦ менше попит на потчну продукцСЦю.
Кейнс видСЦляСФ такСЦ мотиви заощадження:
1. трансакцСЦйний
2. обачнСЦсть
3. спекулятивний
1 СЦ 2 вСЦдображають традицСЦйну роль грошей як засобу обСЦгу СЦ длатежу. 3-й повтАЭязаний з попитом на спекулятивнСЦ залишки. Кейнс повтАЭязував цей мотив з динамСЦкою цСЦн фСЦнансових активСЦв чи облСЦгацСЦй. В теорСЦСЧ зтАЭявляСФться проблема вибору.
Завдяки Кейнсу проблеми чисто монетарних показникСЦв вСЦдходять на другтй план. Основними показниками, що характеризують економСЦку та дають змогу СЧСЧ регулювати стають рСЦвень безробСЦття СЦ обтАЭСФм виробництва.
Кейнс вперше запропонував полСЦтику т. з. тАЬдешевих грошейтАЭ. На практицСЦ ця полСЦтика неминуче призводила до СЦнфляцСЦСЧ. В перСЦод економСЦчноСЧ депресСЦСЧ рецепти Кейнса були ефективнСЦ СЦ полСЦтика тАЬдешевих грошейтАЭ допомагла вийти з фСЦнансовоСЧ кризи, але сталося СЦгнорування грошових показникСЦв економСЦки СЦ перебСЦльшення ролСЦ бюджетного регулювання.
Сукупний попит на грошСЦ, за Кейнсом, складаСФться з частин: трансакцСЦйноСЧ та спекулятивноСЧ. З одного боку, субтАЭСФкт еконономСЦки прагне максимСЦзувати свСЦй прибуток СЦ вкладаСФ кошти в фСЦнансовСЦ активи, що найбСЦльш вСЦрогСЦдно прибутковСЦ. З СЦншого боку, СЦснуСФ мета зберегти найбСЦльш лСЦквСЦднСЦ кошти, а примушуСФ людину потийно вибирати мСЦж обтАЭСФктами вкладень СЦ, як результат, найпривабливСЦше зберСЦгання готСЦвкою.
Кейнс вперше ввСЦв у грошову теорСЦю поняття тАЬнорма вСЦдсоткутАЭ. ТрадицСЦйний звтАЭязок грошей СЦ цСЦн вСЦдсуното на другий план.
КейнсСЦанська доктрина пСЦсля подолання економСЦчноСЧ кризи СЦ пожвавлення грошово-кредитних вСЦдносинпослаблюСФ свСЦй ефект. За умов стабСЦльноСЧ економСЦки, инструменти. що пропонуСФ Кейнс, нездатнСЦ ефективно регулювати грошовий обСЦг. На початку 70-х рокСЦв СЦдеСЧ Кейнса 17.зазнають критики. СтрСЦмкСЦ темпи СЦнфляцСЦСЧ виводять на перший план грошовСЦ фактори.
Т. ч. знову зростаСФ интерес до кСЦлькСЦсноСЧ теорСЦСЧ. За кейнсСЦанством закрСЦплюСФться рль тАЬпроСЦнфляцСЦйноСЧ теорСЦСЧтАЭ, що СЦгноруСФ грошове господарство СЦ виносить на найвищий рСЦвень потреби економСЦчного зросту.
4. Сучасний монетаризм СЦ його позицСЦСЧ.
Марк фрСЦдмен - найвСЦдомСЦший представник.
Монетаризм як самостСЦйний напрямок сформувася в США в серединСЦ 50-х рокСЦв на основСЦ кСЦлькСЦсноСЧ теорСЦСЧ. Монетаристи намагались затвердити СЦнший пСЦдхСЦд до до економСЦчного механСЦзмк порСЦвняно з Кейнсом.
Основне джерело нестабСЦльностСЦ економСЦки - в грошовСЦй сферСЦ.На думку Йегера. економСЦстом може вважатися людина, яка шукаСФ основнСЦ причини кризових явищ в сферСЦ грошових показникСЦв. ЛогСЦчний звтАЭязок мСЦж грошима СЦ економСЦкою в монетаризмСЦ трансформуСФться , лозунг тАЬгрошСЦ мають значеннятАЭ перетворюСФться на тАЬтСЦльки грошСЦ мають значеннятАЭ.
Завдяки ФрСЦдмену, грошовСЦ фактори економСЦчноСЧ стабСЦльностСЦ декларуються як основний змСЦст дСЦловоСЧ активностСЦ. Головна причина економСЦчного хаосу. за ФрСЦдменом, в неефективному регулюваннСЦ грошовоСЧ маси.ТеорСЦя ФрСЦдмена наз. портфельною моделлю. тобтоекономСЦчний вибСЦр субтАЭСФктив вСЦдбуваСФться в межах фСЦнансових активСЦв для вкладСЦв. ТакСЦ СЦдеСЧ згодом пСЦдтримали Шарп та МаркоСЦнц (засновник сучасноСЧ портфельноСЧ теорСЦСЧ).
Монетарна теорСЦя базуСФться на натуралСЦстичному трактуваннСЦ капСЦталу (Бем- Баверк). В сучаснСЦй економСЦцСЦ погляди монетаристСЦв посСЦдають 18.суттСФве мСЦсце. РозбСЦжности миж монетаристами та кейнсСЦанцями вилилися в протистояння двох основних СЦнструментСЦв макроекономСЦчного коноторолю: грошово-кредитна СЦ фСЦскальна полСЦтика.
Грошово-кредитна полСЦтика повтАЭязуСФться з впливом Центрального банку. ФСЦскальна, що грунтуСФться на змСЦнСЦ податкових ставок, трактуСФться монетаристами як свавСЦлля уряду СЦ малоефективний засСЦб.
Андерсен СЦ Джордон (США) спСЦвставили ефекти монетарноСЧ та кейнсСЦанськоСЧ версСЦСЧ. Вони прагнули перевСЦрити справедливСЦсть тверджень Кейнса:
* фСЦскальнСЦ засоби сильнСЦше впливають на економСЦку, нСЦж грошовСЦ
* реакцСЦя економСЦчноСЧ контАЭюнктури на фСЦскальнСЦ заходи легше передбачуСФться. нСЦж ефект грошово- кредитноСЧ полСЦтики
* вплив фСЦскальних заходСЦв швидше проявляСФться в реальнСЦй дСЦйсностСЦ. нСЦж грошово-кредитнСЦ СЦнструмунти.
ВрезультатСЦ дослСЦджень зтАЭясовано. що вплив грошово-кредитних СЦнструментСЦв сильнСЦший СЦ бСЦльш передбачуваний. нСЦж фСЦскальнСЦ методи. Тому пСЦд сумнСЦв був поствлений постулат Кейнса першочерговСЦсть бюджетноСЧ полСЦтики. СантлузькамодельзакрСЦпила позицСЦСЧ монетаризму. Протягом багатьох рокСЦв монетаристи виступають з пропозицСЦСФю про кардинальну перебудову традицСЦйний грошово-кредитних СЦ банкСЦвськСЦх СЦнститутСЦв.Вплив держави на грошову експансСЦю необхСЦдно зменшити СЦ пСЦдняти на вищий рСЦвень саморегульованСЦсть грошовоСЧ сфери.
У 80-90-тСЦ роки основна мета монетаристСЦв у встановленнСЦ жорстких обмежень на можливСЦсть держави фСЦнансувати 19.дефСЦцит бюджету за рахунок емСЦсСЦСЧ.
НайбСЦльший позитивний ефект монетарна версСЦя мала в АнглСЦСЧ (М. Теччер).
5. РекомендацСЦСЧ монетаристСЦв та неокейнсСЦанцСЦв щодо сучасноСЧ грошово-кредитноСЧ полСЦтики.
Основна проблема сучасноСЧ грошоо-кредитноСЧ полСЦтики - питання про те чи вистачаСФ грошей для задоволення потреб субтАЭСФктСЦв економСЦки. НайбСЦльш детально в украСЧнськСЦй науковСЦй лСЦтературСЦ це питання дослСЦджено в 1996р. М. Савлуком.
Загальна грошова маса в обугу за 6р. зросла в 4520разСЦв,але темпи СЧСЧ збСЦльшення не рСЦвномСЦрнСЦ: до 1993р. - збСЦльшення. з 1993р. зменшення. Зниження рСЦвня монетизацСЦСЧ ВВП (спСЦввСЦдношення маси обСЦгу до обтАЭСФму ВВП)використовуСФться для звинувачення НБУ вжорсткСЦй грошово-кредитнСЦй полСЦтицСЦ. ПадСЦння рСЦвня монетизацСЦСЧ бСЦль нСЦж у 5разСЦв на перший погляд прерконуСФ про дефСЦцит грошей в обСЦгу.З довгострокових позицСЦй зниження рСЦвня монетизацСЦСЧ СФ негативним. бо означаСФ згортання грошових вСЦдносин СЦ зменшення ролСЦ грошей в економСЦцСЦ. РеальнСЦ причини:
В· широка бартеризацСЦя економСЦки
В· значна доларизацСЦя економСЦчного обороту
В· прискорення обСЦгу грошей
ОбтАЭСФм товарообороту УкраСЧни, включаючи тСЦньовСЦй, за 1991-96рр. зрСЦс >2рази., а швидкСЦсть обСЦгу >5 разСЦв.Таке зниження несправедливо пояснюСФться дефСЦцитом грошей в обСЦгу.
ДинамСЦка рСЦвня монетизацСЦСЧ не маСФ пряиоСЧ залежностСЦ вСЦд грошовоСЧ маси. Показник монетизацСЦСЧ в мСЦру зростання грошовоСЧ маси знижуСФться. бо це зумовлене внутрСЦшнСЦми закономСЦрностями СЦнфляцСЦСЧ(т. з. критичний момент). До критичного моменту темпи СЦнфляцСЦСЧ вСЦдстають вСЦд темпСЦв емСЦсСЦСЧ грошей. На цьому етапСЦ СЦнфляцСЦя позитивно впливаСФ на економСЦку. ПСЦсля критичного моменту темпи СЦнфляцСЦСЧ випереджають темпи емСЦсСЦСЧ, СЦнфляцСЦя спричиняСФ збСЦльшення номСЦнального обтАЭСФму ВВП, вСЦдповСЦдно знижуСФться рСЦвень монетизацСЦСЧ.
В довгостороковому аспектСЦ зниження рСЦвня монетизацСЦСЧ не маСФ чСЦткого негативного впливу на грошову систему. Найкраще цей показник вимСЦрюСФться за допомогою швидкостСЦ обСЦгу грошей.Вдовгостроковому перСЦодСЦ швидкСЦсть грошовогообСЦгу показуСФ на скСЦльки часто грошова одиниця змСЦнюСФ власникСЦв в межах одного циклу вСЦдтворення. В довгостроковому аспектСЦ рСЦзке збСЦльшення грошовоСЧ маси не сприяСФ росту рСЦвня монетизацСЦСЧ.Неминучий наслСЦдок нарощування грошовоСЧ маси - СЦнфляцСЦя. Це пСЦдтверджуСФ факт 1996р. коли СЦнфляцСЦязростала швидше. нСЦж емСЦсСЦя грошей.
РЖснуСФ СЦстотна рСЦзниця мСЦж попитом на грошСЦ СЦ попитом на грошовий доход.ОстаннСЦй СЦснуСФ потСЦйно. перший залежить вСЦд багатьох економСЦчних факторСЦв.Якщо зростаСФ попит на грошовий доход. при незмСЦному попитСЦ на грошСЦ, грошовСЦ кошти направляються на валютний або товарний ринкйСЦ баланс на цих ринках порушуСФться. Це призводить до загальноекономСЦчного дисбалансу СЦ не маСФ СЦстотного впливу на покращення рСЦвня монетизацСЦСЧ ВВП.
ПризростаннСЦ попиту на грошСЦ субтАЭСФкти спрямовують своСЧ заощадження на покриття цього приросту. ВрезультатСЦ збСЦльшуСФться грошова маса в обСЦгу, рСЦвень монетизацСЦСЧ.Найхарактер нСЦшСЦ ознаки цього процесу виявилися в УкраСЧнСЦ в кСЦнцСЦ 1996р. Цьому сприяли:
* випуск в обСЦг гривнСЦ
* збСЦльшення довСЦри до монетарноСЧ полСЦтики НБУ
* розвиток фСЦнансового ринку
* розвиток валютного ринку СЦ збСЦльшення реального курсу гривнСЦ
На сучасному етапСЦ грошово-кредитноСЧ полСЦтики будь-якоСЧ краСЧни повинен базуватися на реальних монетарних показниках. Це спричиняСФ, зокрама, змСЦну жорсткоСЧ монетарноСЧ полСЦтики на бСЦльш мтАЭяку.
На початку 1998р. це виявилось в полСЦтицСЦ НБУ, яка стала менш жорсткою.
ТЕМА 3. ГРОШОВИЙ ОБОРОТ РЖ. ГРОШОВРЖ ПОТОКИ
1. Процес руху грошей. ГрошовСЦ потоки.
ЕкономСЦчне середовище, де функцСЦонують субтАЩСФкти ринку повтАЩязане з грошовою сферою.
Сфера, в якСЦй функцСЦонють банки, складаСФ грошовий оборот.
ОрганСЦзацСЦя СЦ управлСЦння потоками грошей, що складаСФ грошовий оборот, змСЦнюСФ контАЩюнктуру грошового ринку , СЦ т. ч. реалСЦзуСФ свою роль в економСЦцСЦ.Тому суть СЦ основи грошового обороту важливСЦ для пояснення механСЦзму функцСЦонування грошово-кредитноСЧ системи.
Вся сукупнСЦсть грошових платежСЦв, здСЦйснюваних субтАЩСФктами ринку, складаСФ грошовий оборот.
ВсСЦ платежСЦ групуються в потоки. В залежностСЦ вСЦд мСЦсця в процесСЦ суспСЦльного вСЦдтворення видСЦляють:
сплата фСЦрмами необхСЦдних ресурсСЦв, якСЦ закуповуються у населення.
сплата урядовими органами ЗП державним службовцям.
дохди домогосподарств вСЦд реалСЦзацСЦСЧ ресурсСЦв фСЦрмам
сплата чистих податкСЦв сСЦмейними господорствами
формування сСЦмейними господарствами заощаджень, що надходять на грошовий ринок
видатки сСЦмейних господарств на споживання
мобСЦлСЦзацСЦя фСЦрмами на грошовому ринку СЦнвестицСЦйних коштСЦв
СЦнвестуваня видаткСЦв фСЦрм
мобСЦлСЦзацСЦя державою коштСЦв на грошовому ринку (державнСЦ кредити)
державнСЦ закупки
сплата продуктСЦв, що надходять в краСЧну , як СЦмпортнСЦ
надходження грошових коштСЦв з сектору свСЦтового ринку для сплати експорту
ОскСЦльки нацСЦональна економСЦка постСЦйно взаСФмодСЦСФ з свСЦтовою, доцСЦльно видСЦлити:
13. доходи фСЦрм вСЦд реалСЦзацСЦСЧ своСЧх товарСЦв СЦ послуг (нац. продукту)
14. чистСЦ надходження грошових коштСЦв з свСЦтового грошового ринку на внутрСЦшнСЦй
15.чистий вСЦдтСЦк грошових коштСЦв з внутрСЦшнього на свСЦтовий грошовий ринок.
Така схема грошового обороту будуСФться на основСЦ механСЦзму тАЬМодель кругообСЦгу доходСЦв СЦ продуктСЦвтАЭ. Ця модель вСЦдображаСФ реаольну ситуацСЦю, яка склалася в ринкових економСЦках розвинутих краСЧн. Умовним допущенням СФ те, що всСЦ ресурси, необхСЦднСЦ для дСЦяльностСЦ фСЦрм, як СЦ самСЦ фСЦрми, знаходяться у власностСЦ сСЦмейних господарств. (лише один потСЦк безпосередньо повтАЩязуСФ сСЦмейнСЦ гоподарства з урядом). В дСЦйсностСЦ , частина ресурсСЦв СЦ фСЦрм знаходиться в державнСЦй власностСЦ. Тому деяка частина грошових потокСЦв не проходить 23.через сСЦмейнСЦ господарства.Особливе значення такСЦ потоки маютьв неринковСЦй економСЦцСЦ (УкраСЧна).
Тому, згСЦдно цСЦСФСЧ схеми ми робимо ще одне припущення, зважаючи, що в майбутньомупроцес приватизацСЦСЧ трансформуСФ державну власнСЦсть в приватну.
Грошовий оборот можна представити як взаСФмозвтАЩязок здСЦйснюваних в економСЦцСЦ грошових потокСЦв. ВсСЦ субтАЩСФкти нацСЦональноСЧ економСЦки в такСЦй схемСЦ подСЦляються :
* фСЦрми
* сСЦмейнСЦ господарства
* уряд
ЦСЦ сектори повтАЩязанСЦ грошовими потоками, якСЦ проходять через ринок ресурсСЦв, продуктСЦв, грошовий СЦ свСЦтовий ринки. В кожному секторСЦ СФ вхСЦднСЦ та вихСЦднСЦ потоки. Така ситуацСЦя дозволяСФ збалансувати економСЦку свСЦту СЦ забезбечити замкнутСЦсть кругообСЦгу грошей.Ця замкнутСЦсть - основне джерело стабСЦльностСЦ економСЦки.
НомСЦнальнСЦ обсяги нацСЦонального продукту та нацСЦонального доходу СЦ вСЦдповСЦднСЦ СЧм потоки рСЦвнСЦ.
НайбСЦльш очевидно балансуються потоки нацСЦональних господарств. З отриманого нацСЦонального доходу (3) , вони сплачують чистСЦ податки (5) СЦ купують необхСЦднСЦ товари (4), заощадження продаються на грошовому риноку (6).
На рСЦвнСЦ держави грошовСЦ потоки балансуються за допомогою позичання коштСЦв на грошовому ринку (9). Це ноебхСЦдно, якщо чистих податкСЦв (5) недостатньо для утримання державних службовцСЦв СЦ державних закупок. (бюджетний дефСЦцит).В цьому випадку необхСЦдний 6 потСЦк: надходження заощаджень населення на грошовий ринок.
ФСЦрми збалансовують грошовСЦ потоки за допомогою грошового ринку. ПрипускаСФться, що доход приватних фСЦрм надходить до сСЦмейних господарств. Тому у фСЦрм не залишаСФться коштСЦв для розширеня. ЦСЦ кошти мобСЦлСЦзуються на грошовому ринку.
Балансування грошових потокСЦв, що обслуглвують окремСЦ ринки, досягаСФться СЦнакше.На ринку ресурсСЦв регулювання автоматичне: все, що витрачаСФться фСЦрмами на ресурси, отримуСФться сСЦмейними господарствами як НД (1 СЦ 3).
В умовах замкнутоСЧ економСЦки балансування потокСЦв ринку продуктСЦв теоретично також автоматичне. Але економСЦка УкраСЧни - вСЦдкрита СЦ маСФ мСЦсце притСЦк та вСЦдтСЦк грошей (11 СЦ 12). За умови, коли СЦмпорт дорСЦвнюСФ експорту, вСЦдбуваСФться балансування цих потокСЦв. Але, в дСЦйсностСЦ, це несе загрозу дестабСЦлСЦзацСЦСЧ грошового обороту.
Якщо СЦмпорт бСЦльший за експорт, грошСЦ з нацСЦонального рСЦвня переходять на свСЦтовий (11>12). ТодСЦ нацСЦональний продукт (13) буде бСЦльший нСЦж НД (3). РСЦзниця - чистий СЦмпорт. В цьому випадку виникнуть труднощСЦ з реалСЦзацСЦСФю нацСЦонального продукту в межах краСЧни. Ця диспропорцСЦя не може бути вирСЦвненою розширенням внутрСЦшнього грошового обороту. Якщо збСЦльшити пропозицСЦю грошей, це збСЦльшить потСЦк до рСЦвня нацСЦонального продукту. Проблема реалСЦзацСЦСЧ буде вирСЦшена, але цСЦною СЦнфляцСЦСЧ. ДодатковСЦ кошти надСЦйдуть до фСЦрм СЦ будуть спрямованСЦ на оплату ресурсСЦв. Це збСЦльшить сумарний обтАЩСФм 4, 8, 10 потокСЦв. Зростання попиту СЦнСЦцСЦюСФ рСЦст цСЦн на цих ринках.ТодСЦ для реалСЦзацСЦСЧ нацСЦональнлгл продукту знову невистачатиме грошей.
При чистому СЦмпортСЦ найкращий варСЦант - запозичення коштСЦв з свСЦтового грошового ринку: отримання кредитСЦв в СЦноземних банках для сплати СЦмпорту або продаж на зовнСЦшньому ринку нацСЦональних фСЦнансових активСЦв. МобСЦлСЦзованСЦ кошти складають додатковий потСЦк капСЦталу (14). ЦСЦ кошти збСЦльшать потоки 8 СЦ 10, а також попит на ринках продуктСЦв,, що буде сприяти реалСЦзацСЦСЧ цих продуктСЦв. ВрезультатСЦ - зрСЦвняння потокСЦв 3 СЦ 13 без СЦнфляцСЦСЧ.
В умовах чистого експорту додатковСЦ кошти приходять на внутрСЦшнСЦй ринок Т. ч. зменшуСФться потреба запозичення коштСЦв СЦншими шляхами, а це розбалансовуСФ внутрСЦшнСЦй грошовий ринок. Для вирСЦвнювання ситуацСЦСЧ необхСЦдно пропонувати зайвСЦ кошти на свСЦтовому ринку.
Висновок. Через механСЦзм врСЦвноважування чистого СЦмпорту СЦ чистого експорту досягаСФться збалансування грошових потокСЦв, що повтАЩязують нацСЦональну економСЦку зСЦ свСЦтовою.