Аттестация рабочего места /Укр./

АтестацСЦя робочого мСЦста

1. Охорона працСЦ на пСЦдприСФмствСЦ.

В умовах сучасного виробництва окремСЦ приватнСЦ заходи щодо полСЦпшення умов працСЦ, для попередження травматизации СФ неефективними. Тому СЧх здСЦйснюють комплексно, створюючи в загальнСЦй системСЦ керування виробництвом, пСЦдсистему керування безпекою працСЦ. Таким чином, керування охороною працСЦ це програмно-цСЦльовий комплекс по пСЦдготуванню, прийняттю СЦ реалСЦзацСЦСЧ вирСЦшень (органСЦзацСЦйно-технСЦчних, СЦ лСЦкувально-профСЦлактичних заходСЦв), спрямованих на забезпечення безпеки, зберСЦгання здоров'я СЦ працездатностСЦ людини в процесСЦ працСЦ.

Об'СФкт керування - це безпека працСЦ на робочому мСЦсцСЦ, дСЦлянцСЦ, цеху, у всСЦй системСЦ людина - виробництво, характеризуСФться взаСФмодСЦСФю людей СЦз предметами СЦ знаряддями працСЦ СЦ виробничого середовища.

Керуюча частина мСЦстить у собСЦ керСЦвникСЦв пСЦдприСФмства, керСЦвникСЦв пСЦдроздСЦлСЦв, службу охорони працСЦ. При цьому тут закладенСЦ принципи системного пСЦдходу, коли виходи об'СФкта керування (показники безпеки) через систему збору й опрацювання СЦнформацСЦСЧ пов'язанСЦ, тобто СЦнформацСЦя про вСЦдхилення в процесСЦ контролю надходить у керуючий орган, де вона аналСЦзуСФться СЦ приймаСФться адекватне вирСЦшення. Таким чином, СКОП дСЦСФ за принципом зворотноСЧ зв'язок.

Планування здСЦйснюСФться на основСЦ складених планСЦв:

В· перспективний (5 лСЦтнСЦй) - комплекс планового полСЦпшення умов по охоронСЦ працСЦ. Вони СФ частиною бСЦзнес-плану;

В· поточнСЦ (рСЦчнСЦ) - вони включаються в щорСЦчну угоду по охоронСЦ працСЦ колективного договору мСЦж адмСЦнСЦстрацСЦСФю СЦ трудовим колективом;

В· оперативно-календарнСЦ плани по охоронСЦ працСЦ (ОКП), мСЦсячнСЦ СЦ квартальнСЦ.

В· У комплекс заходСЦв щодо охорони працСЦ входять:

В· боротьба зСЦ шкСЦдливими СЦ небезпечними чинниками (шум, випромСЦнювання, вСЦбрацСЦя СЦ т.д.);

В· соцСЦальнСЦ заходи.

Мета атестацСЦСЧ робочого мСЦста визначити всСЦ фактори виробничого середовища СЦ трудового процесу, якСЦ шкСЦдливСЦ фактори впливають на працСЦвника, як СЧх усунути або послабити СЧх дСЦю. Також визначити пСЦльги та компенсацСЦСЧ якСЦ на даються працСЦвниковСЦ пСЦд час роботи та пСЦльги при визначеннСЦ пенсСЦйного забезпечення.

З метою послаблення негативних факторСЦв необхСЦдно розробляти колективнСЦ та СЦндивСЦдуальнСЦ заходи по забезпеченню нормативних умов по охоронСЦ працСЦ ( розподСЦл обовтАЩязкСЦв мСЦж службами, посадовСЦ обовтАЩязки). НеобхСЦднСЦ умови освСЦтлення, опалення, заземлення СФлектроплиладСЦв та електроустановок, огородження та блокування, свСЦтлова та звукова сигналСЦзацСЦя.

НеобхСЦдно проводити зоходи по зменшенню шкСЦдливих речовин, противСЦбрацСЦйнСЦ засоби, протишумовСЦ, протипожежнСЦ, електробезпечнСЦсть.

Законодавством тАЬПро охорону працСЦтАЭ ст.9, тАЬПро вСЦдпусткитАЭ ст.7,8 , тАЬПро пенсСЦСЧтАЭ ст.13 передбачено пСЦльги СЦ компенсацСЦСЧ за важкСЦ та шкСЦдливСЦ умови працСЦ.

ЗгСЦдно Закону УкраСЧни вСЦд 14.10.92 р. № 44 ст. 669 тАЬПро охорону працСЦтАЭ кожний громадянин маСФ право на охорону працСЦ.

ГАРАНТРЖРЗ ПРАВ ГРОМАДЯН НА ОХОРОНУ ПРАЦРЖ

Стаття 6. Права громадян на охорону працСЦ при укладеннСЦ трудового договору

Умови трудового договору не можуть мСЦстити положень, якСЦ не вСЦдповСЦдають законодавчим та СЦншим нормативним актам про охорону працСЦ, що дСЦють в УкраСЧнСЦ.

При укладеннСЦ трудового договору громадянин маСФ бути проСЦнформований власником пСЦд розписку про умови працСЦ на пСЦдприСФмствСЦ, наявнСЦсть на робочому мСЦсцСЦ, де вСЦн буде працювати, небезпечних СЦ шкСЦдливих виробничих факторСЦв, якСЦ ще не усунуто, можливСЦ наслСЦдки СЧх впливу на здоров'я та про його права на пСЦльги СЦ компенсацСЦСЧ за роботу в таких умовах вСЦдповСЦдно до законодавства СЦ колективного договору.

ЗабороняСФться укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком протипоказана запропонована робота за станом здоров'я.

Стаття 7. Права працСЦвникСЦв на охорону працСЦ пСЦд час роботи на пСЦдприСФмствСЦ

Умови працСЦ на робочому мСЦсцСЦ, безпека технологСЦчних процесСЦв, машин, механСЦзмСЦв, устаткування та СЦнших засобСЦв виробництва, стан засобСЦв колективного та СЦндивСЦдуального захисту, що використовуються працСЦвником, а також санСЦтарно-побутовСЦ умови повиннСЦ вСЦдповСЦдати вимогам нормативних актСЦв про охорону працСЦ.

ПрацСЦвник маСФ право вСЦдмовитися вСЦд дорученоСЧ роботи, якщо створилася виробнича ситуацСЦя, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, якСЦ його оточують, СЦ навколишнього природного середовища. Факт наявностСЦ такоСЧ ситуацСЦСЧ пСЦдтверджуСФться спецСЦалСЦстами з охорони працСЦ пСЦдприСФмства з участю представника профспСЦлки СЦ уповноваженого трудового колективу, а в разСЦ виникнення конфлСЦкту - вСЦдповСЦдним органом державного нагляду за охороною працСЦ з участю представника профспСЦлки.

За перСЦод простою з цих причин не з вини працСЦвника за ним зберСЦгаСФться середнСЦй заробСЦток.

ПрацСЦвник маСФ право розСЦрвати трудовий договСЦр за власним бажанням, якщо власник не виконуСФ законодавство про охорону працСЦ, умови колективного договору з цих питань. У цьому випадку працСЦвниковСЦ виплачуСФться вихСЦдна допомога в розмСЦрСЦ, передбаченому колективним договором, але не менше тримСЦсячного заробСЦтку.

ПрацСЦвникСЦв, якСЦ за станом здоров'я потребують надання легшоСЧ роботи, власник повинен вСЦдповСЦдно до медичного висновку перевести, за СЧх згодою, на таку роботу тимчасово або без обмеження строку.

Оплата працСЦ при переведеннСЦ працСЦвникСЦв за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу або виплата СЧм допомоги по соцСЦальному страхуванню провадяться згСЦдно з законодавством.

На час зупинення експлуатацСЦСЧ пСЦдприСФмства, цеху, дСЦльницСЦ, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду чи службою охорони працСЦ за працСЦвниками зберСЦгаСФться мСЦсце роботи.

Стаття 8. СоцСЦальне страхування вСЦд нещасних випадкСЦв СЦ професСЦйних захворювань

УсСЦ працСЦвники пСЦдлягають обов'язковому соцСЦальному страхуванню власником вСЦд нещасних випадкСЦв СЦ професСЦйних захворювань.

Страхування здСЦйснюСФться в порядку СЦ на умовах, що визначаються законодавством СЦ колективним договором (угодою, трудовим договором).

РЖз фонду соцСЦального страхування здСЦйснюються виплати сум, що належать потерпСЦлому працСЦвниковСЦ за перСЦод його тимчасовоСЧ непрацездатностСЦ або в порядку вСЦдшкодування шкоди та одноразовоСЧ допомоги, передбаченоСЧ статтею 11 цього Закону. Власник зобов'язаний повернути зазначенСЦ суми до фонду соцСЦального страхування, якщо нещасний випадок або професСЦйне захворювання сталися з вини власника.

Стаття 9. Право працСЦвникСЦв на пСЦльги СЦ компенсацСЦСЧ за важкСЦ та шкСЦдливСЦ умови працСЦ

ПрацСЦвники, зайнятСЦ на роботах з важкими та шкСЦдливими умовами працСЦ, безплатно забезпечуються лСЦкувально-профСЦлактичним харчуванням, молоком або рСЦвноцСЦнними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачуванСЦ перерви санСЦтарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалостСЦ робочого часу, додаткову оплачувану вСЦдпустку, пСЦльгову пенсСЦю, оплату працСЦ у пСЦдвищеному розмСЦрСЦ та СЦншСЦ пСЦльги СЦ компенсацСЦСЧ, що надаються в передбаченому законодавством порядку.

При роз'СЧзному характерСЦ роботи працСЦвнику виплачуСФться грошова компенсацСЦя на придбання лСЦкувально-профСЦлактичного харчування, молока або рСЦвноцСЦнних йому харчових продуктСЦв на умовах, передбачених колективним договором.

Власник може за своСЧ кошти додатково встановлювати за колективним договором (угодою, трудовим договором) працСЦвникам пСЦльги СЦ компенсацСЦСЧ, не передбаченСЦ чинним законодавством.

Протягом дСЦСЧ трудового договору власник повинен своСФчасно СЦнформувати працСЦвника про змСЦни у виробничих умовах та в розмСЦрах пСЦльг СЦ компенсацСЦй, включаючи й тСЦ, що надаються йому додатково.

Стаття 10. Видача працСЦвникам спецодягу, СЦнших засобСЦв СЦндивСЦдуального захисту, змиваючих та знешкоджуючих засобСЦв

На роботах СЦз шкСЦдливими СЦ небезпечними умовами працСЦ, а також роботах, пов'язаних СЦз забрудненням або здСЦйснюваних у несприятливих температурних умовах, працСЦвникам видаються безплатно за встановленими нормами спецСЦальний одяг, спецСЦальне взуття та СЦншСЦ засоби СЦндивСЦдуального захисту, а також змиваючСЦ та знешкоджуючСЦ засоби.

Власник зобов'язаний органСЦзувати комплектування та утримання засобСЦв СЦндивСЦдуального захисту вСЦдповСЦдно до нормативних актСЦв про охорону працСЦ.

Власник компенсуСФ працСЦвниковСЦ витрати на придбання спецодягу та СЦнших засобСЦв СЦндивСЦдуального захисту, якщо встановлений нормами строк видачСЦ цих засобСЦв порушено СЦ працСЦвник був змушений придбати СЧх за власнСЦ кошти. У разСЦ дострокового зносу цих засобСЦв не з вини працСЦвника власник зобов'язаний замСЦнити СЧх за свСЦй рахунок.

Стаття 11. ВСЦдшкодування власником шкоди працСЦвникам у разСЦ ушкодження СЧх здоров'я

Власник зобов'язаний вСЦдшкодувати працСЦвниковСЦ шкоду, заподСЦяну йому калСЦцтвом або СЦншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язкСЦв, у повному розмСЦрСЦ втраченого заробСЦтку вСЦдповСЦдно до законодавства, а також сплатити потерпСЦлому (членам сСЦм'СЧ та утриманцям померлого) одноразову допомогу. При цьому пенсСЦСЧ та СЦншСЦ доходи, одержуванСЦ працСЦвником, не враховуються.

РозмСЦр одноразовоСЧ допомоги встановлюСФться колективним договором (угодою, трудовим договором). Якщо вСЦдповСЦдно до медичного висновку у потерпСЦлого встановлено стСЦйку втрату працездатностСЦ, ця допомога повинна бути не менше суми, визначеноСЧ з розрахунку середньомСЦсячного заробСЦтку потерпСЦлого за кожен процент втрати ним професСЦйноСЧ працездатностСЦ.

У разСЦ смертСЦ потерпСЦлого розмСЦр одноразовоСЧ допомоги повинен бути не менше п'ятирСЦчного заробСЦтку працСЦвника на його сСЦм'ю, крСЦм того, не менше рСЦчного заробСЦтку на кожного утриманця померлого, а також на його дитину, яка народилася пСЦсля його смертСЦ.

Якщо нещасний випадок трапився внаслСЦдок невиконання потерпСЦлим вимог нормативних актСЦв про охорону працСЦ, розмСЦр одноразовоСЧ допомоги може бути зменшено в порядку, що визначаСФться трудовим колективом за поданням власника та профспСЦлкового комСЦтету пСЦдприСФмства, але не бСЦльш як на п'ятдесят процентСЦв. Факт наявностСЦ вини потерпСЦлого встановлюСФться комСЦсСЦСФю по розслСЦдуванню нещасного випадку.

Власник вСЦдшкодовуСФ потерпСЦлому витрати на лСЦкування (в тому числСЦ санаторно-курортне), протезування, придбання транспортних засобСЦв, по догляду за ним та СЦншСЦ види медичноСЧ СЦ соцСЦальноСЧ допомоги вСЦдповСЦдно до медичного висновку, що видаСФться у встановленому порядку; подаСФ СЦнвалСЦдам працСЦ, включаючи не працюючих на пСЦдприСФмствСЦ, допомогу у вирСЦшеннСЦ соцСЦально-побутових питань за СЧх рахунок, а при можливостСЦ - за рахунок пСЦдприСФмства.

За працСЦвниками, якСЦ втратили працездатнСЦсть у зв'язку з нещасним випадком на виробництвСЦ або професСЦйним захворюванням, зберСЦгаСФться мСЦсце роботи (посада) та середня заробСЦтна плата на весь перСЦод до вСЦдновлення працездатностСЦ або визнання СЧх у встановленому порядку СЦнвалСЦдами. У разСЦ неможливостСЦ виконання потерпСЦлим попередньоСЧ роботи власник зобов'язаний забезпечити вСЦдповСЦдно до медичних рекомендацСЦй його перепСЦдготовку СЦ працевлаштування, встановити пСЦльговСЦ умови та режим роботи.

Якщо власник не маСФ можливостСЦ працевлаштувати на своСФму пСЦдприСФмствСЦ осСЦб, якСЦ частково втратили працездатнСЦсть, але не стали СЦнвалСЦдами, вСЦн зобов'язаний вСЦдрахувати цСЦльовим призначенням до Державного фонду сприяння зайнятостСЦ населення кошти у розмСЦрСЦ середньорСЦчноСЧ заробСЦтноСЧ плати працСЦвникСЦв за кожне нестворене робоче мСЦсце для таких осСЦб. Працевлаштування цих осСЦб здСЦйснюСФться державною службою зайнятостСЦ населення.

Час перебування на СЦнвалСЦдностСЦ у зв'язку з нещасним випадком на виробництвСЦ або професСЦйним захворюванням зараховуСФться до стажу роботи для призначення пенсСЦСЧ за вСЦком, а також до стажу роботи СЦз шкСЦдливими умовами, який даСФ право на призначення пенсСЦСЧ на пСЦльгових умовах СЦ у пСЦльгових розмСЦрах.

Стаття 12. ВСЦдшкодування моральноСЧ шкоди

ВСЦдшкодування моральноСЧ шкоди провадиться власником, якщо небезпечнСЦ або шкСЦдливСЦ умови працСЦ призвели до моральноСЧ втрати потерпСЦлого, порушення його нормальних життСФвих зв'язкСЦв, вимагають вСЦд нього додаткових зусиль для органСЦзацСЦСЧ свого життя.

ПСЦд моральною втратою потерпСЦлого розумСЦються страждання, заподСЦянСЦ працСЦвниковСЦ внаслСЦдок фСЦзичного або психСЦчного впливу, що спричинило погСЦршення або позбавлення можливостей реалСЦзацСЦСЧ ним своСЧх звичок СЦ бажань, погСЦршення вСЦдносин з оточуючими людьми, СЦнших негативних наслСЦдкСЦв морального характеру.

ВСЦдшкодування моральноСЧ шкоди можливе без втрати потерпСЦлим працездатностСЦ.

Порядок вСЦдшкодування моральноСЧ шкоди визначаСФться законодавством.

Стаття 13. Перегляд розмСЦру вСЦдшкодування шкоди

У разСЦ змСЦни вартостСЦ життя порядок пов'язаного з цим перегляду розмСЦру вСЦдшкодування шкоди СЦ одноразовоСЧ допомоги визначаСФться КабСЦнетом МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни.

РозмСЦр вСЦдшкодування шкоди СЦ розмСЦр одноразовоСЧ допомоги, що сплачуються потерпСЦлому (або членам сСЦм'СЧ та утриманцям померлого), не пСЦдлягають оподаткуванню.

Стаття 14. Охорона працСЦ жСЦнок

ЗабороняСФться застосування працСЦ жСЦнок на важких роботах СЦ на роботах СЦз шкСЦдливими або небезпечними умовами працСЦ, на пСЦдземних роботах, крСЦм деяких пСЦдземних робСЦт (нефСЦзичних робСЦт або робСЦт по санСЦтарному та побутовому обслуговуванню), а також залучення жСЦнок до пСЦдСЦймання СЦ перемСЦщення речей, маса яких перевищуСФ встановленСЦ для них граничнСЦ норми.

ПерелСЦк важких робСЦт та робСЦт СЦз шкСЦдливими СЦ небезпечними умовами працСЦ, на яких забороняСФться застосування працСЦ жСЦнок, а також граничнСЦ норми пСЦдСЦймання СЦ перемСЦщення важких речей жСЦнками затверджуються МСЦнСЦстерством охорони здоров'я УкраСЧни за погодженням з Державним комСЦтетом УкраСЧни по нагляду за охороною працСЦ.

Праця вагСЦтних жСЦнок СЦ жСЦнок, якСЦ мають неповнолСЦтнСЦх дСЦтей, регулюСФться чинним законодавством.

Стаття 15. Охорона працСЦ неповнолСЦтнСЦх

ЗабороняСФться застосування працСЦ неповнолСЦтнСЦх, тобто осСЦб вСЦком до вСЦсСЦмнадцяти рокСЦв, на важких роботах СЦ на роботах СЦз шкСЦдливими або небезпечними умовами працСЦ, а також на пСЦдземних роботах. Порядок трудового СЦ професСЦйного навчання неповнолСЦтнСЦх професСЦй, пов'язаних з цими роботами, визначаСФться положенням, яке затверджуСФться Державним комСЦтетом УкраСЧни по нагляду за охороною працСЦ.

ЗабороняСФться також залучати неповнолСЦтнСЦх до пСЦдСЦймання СЦ перемСЦщення речей, маса яких перевищуСФ встановленСЦ для них граничнСЦ норми.

ПерелСЦк важких робСЦт СЦ робСЦт СЦз шкСЦдливими СЦ небезпечними умовами працСЦ, на яких забороняСФться застосування працСЦ неповнолСЦтнСЦх, а також граничнСЦ норми пСЦдСЦймання СЦ перемСЦщення важких речей неповнолСЦтнСЦми затверджуються МСЦнСЦстерством охорони здоров'я УкраСЧни за погодженням з Державним комСЦтетом УкраСЧни по нагляду за охороною працСЦ.

НеповнолСЦтнСЦ приймаються на роботу лише пСЦсля попереднього медичного огляду.

ЗабороняСФться залучати неповнолСЦтнСЦх до нСЦчних, надурочних робСЦт та робСЦт у вихСЦднСЦ днСЦ.

ВСЦк, з якого допускаСФться прийняття на роботу, тривалСЦсть робочого часу, вСЦдпусток та деякСЦ СЦншСЦ умови працСЦ неповнолСЦтнСЦх визначаються чинним законодавством.

Стаття 16. Охорона працСЦ СЦнвалСЦдСЦв

У випадках, передбачених законодавством, власник зобов'язаний органСЦзувати навчання, переквалСЦфСЦкацСЦю СЦ працевлаштування СЦнвалСЦдСЦв вСЦдповСЦдно до медичних рекомендацСЦй, встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень СЦ пСЦльговСЦ умови працСЦ на прохання СЦнвалСЦдСЦв.

Залучення СЦнвалСЦдСЦв до надурочних робСЦт СЦ робСЦт у нСЦчний час без СЧх згоди не допускаСФться.

ПСЦдприСФмства, якСЦ використовують працю СЦнвалСЦдСЦв, зобов'язанСЦ створювати для них умови працСЦ з урахуванням рекомендацСЦй медико-соцСЦальноСЧ експертизи та СЦндивСЦдуальних програм реабСЦлСЦтацСЦСЧ, вживати додаткових заходСЦв щодо безпеки працСЦ, якСЦ вСЦдповСЦдають специфСЦчним особливостям цСЦСФСЧ категорСЦСЧ працСЦвникСЦв.

ОРГАНРЖЗАЦРЖЯ ОХОРОНИ ПРАЦРЖ НА ВИРОБНИЦТВРЖ

Стаття 17. УправлСЦння охороною працСЦ на пСЦдприСФмствСЦ та обов'язки власника

Власник зобов'язаний створити в кожному структурному пСЦдроздСЦлСЦ СЦ на робочому мСЦсцСЦ умови працСЦ вСЦдповСЦдно до вимог нормативних актСЦв, а також забезпечити додержання прав працСЦвникСЦв, гарантованих законодавством про охорону працСЦ.

З цСЦСФю метою власник забезпечуСФ функцСЦонування системи управлСЦння охороною працСЦ, для чого:

В· створюСФ вСЦдповСЦднСЦ служби СЦ призначаСФ посадових осСЦб, якСЦ забезпечують вирСЦшення конкретних питань охорони працСЦ, затверджуСФ СЦнструкцСЦСЧ про СЧх обов'язки, права та вСЦдповСЦдальнСЦсть за виконання покладених на них функцСЦй;

В· розробляСФ за участю профспСЦлок СЦ реалСЦзуСФ комплекснСЦ заходи для досягнення встановлених нормативСЦв з охорони працСЦ, впроваджуСФ прогресивнСЦ технологСЦСЧ, досягнення науки СЦ технСЦки, засоби механСЦзацСЦСЧ та автоматизацСЦСЧ виробництва, вимоги ергономСЦки, позитивний досвСЦд з охорони працСЦ тощо;

В· забезпечуСФ усунення причин, що призводять до нещасних випадкСЦв, професСЦйних захворювань, СЦ виконання профСЦлактичних заходСЦв, визначених комСЦсСЦями за пСЦдсумками розслСЦдування цих причин;

В· органСЦзовуСФ проведення лабораторних дослСЦджень умов працСЦ, атестацСЦСЧ робочих мСЦсць на вСЦдповСЦднСЦсть нормативним актам про охорону працСЦ в порядку СЦ строки, що встановлюються законодавством, вживаСФ за СЧх пСЦдсумками заходСЦв щодо усунення небезпечних СЦ шкСЦдливих для здоров'я виробничих факторСЦв;

В· розробляСФ СЦ затверджуСФ положення, СЦнструкцСЦСЧ, СЦншСЦ нормативнСЦ акти про охорону працСЦ, що дСЦють у межах пСЦдприСФмства та встановлюють правила виконання робСЦт СЦ поведСЦнки працСЦвникСЦв на територСЦСЧ пСЦдприСФмства, у виробничих примСЦщеннях, на будСЦвельних майданчиках, робочих мСЦсцях вСЦдповСЦдно до державних мСЦжгалузевих СЦ галузевих нормативних актСЦв про охорону працСЦ, забезпечуСФ безплатно працСЦвникСЦв нормативними актами про охорону працСЦ;

В· здСЦйснюСФ постСЦйний контроль за додержанням працСЦвниками технологСЦчних процесСЦв, правил поводження з машинами, механСЦзмами, устаткуванням та СЦншими засобами виробництва, використанням засобСЦв колективного та СЦндивСЦдуального захисту, виконанням робСЦт вСЦдповСЦдно до вимог щодо охорони працСЦ;

В· органСЦзовуСФ пропаганду безпечних методСЦв працСЦ та спСЦвробСЦтництво з працСЦвниками у галузСЦ охорони працСЦ.

В разСЦ вСЦдсутностСЦ в нормативних актах про охорону працСЦ вимог, якСЦ необхСЦдно виконати для забезпечення безпечних СЦ нешкСЦдливих умов працСЦ на певних роботах, власник зобов'язаний вжити погоджених з органами державного нагляду заходСЦв, що забезпечать безпеку працСЦвникСЦв.

У разСЦ виникнення на пСЦдприСФмствСЦ надзвичайних ситуацСЦй СЦ нещасних випадкСЦв власник зобов'язаний вжити термСЦнових заходСЦв для допомоги потерпСЦлим, залучити при необхСЦдностСЦ професСЦйнСЦ аварСЦйно-рятувальнСЦ формування.

ЗгСЦдно Закону УкраСЧни вСЦд 15.11.96 р. тАЬПро вСЦдпусткитАЭ кожний громадянин маСФ право на додатковСЦ вСЦдпустки за роботу СЦз шкСЦдливими СЦ важкими умовами працСЦ.

Стаття 7. ЩорСЦчна додаткова вСЦдпустка за роботу СЦз шкСЦдливими СЦ важкими умовами працСЦ та СЧСЧ тривалСЦсть ( Стаття 7 вводиться в дСЦю з 1 сСЦчня 1998 року згСЦдно з Постановою ВР N 505/96-ВР вСЦд 15.11.96 )

ЩорСЦчна додаткова вСЦдпустка за роботу СЦз шкСЦдливими СЦ важкими умовами працСЦ тривалСЦстю до 35 календарних днСЦв надаСФться працСЦвникам, зайнятим на роботах, пов'язаних СЦз негативним впливом на здоров'я шкСЦдливих виробничих факторСЦв, за Списком виробництв, цехСЦв, професСЦй СЦ посад, затверджуваним КабСЦнетом МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни.

Конкретна тривалСЦсть вСЦдпустки, зазначеноСЧ в частинСЦ першСЦй цСЦСФСЧ статтСЦ, встановлюСФться колективним чи трудовим договором залежно вСЦд результатСЦв атестацСЦСЧ робочих мСЦсць за умовами працСЦ та часу зайнятостСЦ працСЦвника в цих умовах.

Стаття 8. ЩорСЦчна додаткова вСЦдпустка за особливий характер працСЦ та СЧСЧ тривалСЦсть ( Стаття 8 вводиться в дСЦю з 1 сСЦчня 1998 року згСЦдно з Постановою ВР N 505/96-ВР вСЦд 15.11.96 )

ЩорСЦчна додаткова вСЦдпустка за особливий характер працСЦ надаСФться:

1) окремим категорСЦям працСЦвникСЦв, робота яких пов'язана з пСЦдвищеним нервово-емоцСЦйним та СЦнтелектуальним навантаженням або виконуСФться в особливих природних географСЦчних СЦ геологСЦчних умовах та умовах пСЦдвищеного ризику для здоров'я, - тривалСЦстю до 35 календарних днСЦв за Списком виробництв, робСЦт, професСЦй СЦ посад, затверджуваним КабСЦнетом МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни;

2) працСЦвникам з ненормованим робочим днем - тривалСЦстю до 7 календарних днСЦв згСЦдно СЦз списками посад, робСЦт та професСЦй, визначених колективним договором, угодою.

Конкретна тривалСЦсть щорСЦчноСЧ додатковоСЧ вСЦдпустки за особливий характер працСЦ встановлюСФться колективним чи трудовим договором залежно вСЦд часу зайнятостСЦ працСЦвника в цих умовах.

ЗгСЦдно Закону УкраСЧни вСЦд 16.12.91 р. тАЬПро пенсСЦСЧтАЭ кожний громадянин маСФ право пенсСЦСЧ на пСЦльгових умовах , якщо виконуСФ шкСЦдливу роботу.

Стаття 13. ПенсСЦСЧ за вСЦком на пСЦльгових умовах

На пСЦльгових умовах мають право на пенсСЦю за вСЦком, незалежно вСЦд мСЦсця останньоСЧ роботи:

В· а) працСЦвники, зайнятСЦ повний робочий день на пСЦдземних роботах, на роботах з особливо шкСЦдливими СЦ особливо важкими умовами працСЦ, - за списком N 1 виробництв, робСЦт, професСЦй, посад СЦ показникСЦв, затверджуваним КабСЦнетом МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни, СЦ за результатами атестацСЦСЧ робочих мСЦсць;

В· чоловСЦки - пСЦсля досягнення 50 рокСЦв СЦ при стажСЦ роботи не менше 20 рокСЦв, з них не менше 10 рокСЦв на зазначених роботах;

В· жСЦнки - пСЦсля досягнення 45 рокСЦв СЦ при стажСЦ роботи не менше 15 рокСЦв, з них не менше 7 рокСЦв 6 мСЦсяцСЦв на зазначених роботах.

ПрацСЦвникам, якСЦ мають не менше половини стажу роботи з особливо шкСЦдливими СЦ особливо важкими умовами працСЦ, пенсСЦСЧ на пСЦльгових умовах призначаються СЦз зменшенням вСЦку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рСЦк за кожний повний рСЦк такоСЧ роботи чоловСЦкам СЦ на 1 рСЦк 4 мСЦсяцСЦ - жСЦнкам;

В· б) працСЦвники, зайнятСЦ повний робочий день на СЦнших роботах СЦз шкСЦдливими СЦ важкими умовами працСЦ, - за списком N 2 виробництв, робСЦт, професСЦй, посад СЦ показникСЦв, затверджуваним КабСЦнетом МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни, СЦ за результатами атестацСЦСЧ робочих мСЦсць:

В· чоловСЦки - пСЦсля досягнення 55 рокСЦв СЦ при стажСЦ роботи не менше 25 рокСЦв, з них не менше 12 рокСЦв 6 мСЦсяцСЦв на зазначених роботах;

В· жСЦнки - пСЦсля досягнення 50 рокСЦв СЦ при стажСЦ роботи не менше 20 рокСЦв, з них не менше 10 рокСЦв на зазначених роботах.

ПрацСЦвникам, якСЦ мають не менше половини стажу роботи СЦз шкСЦдливими СЦ важкими умовами працСЦ, пенсСЦСЧ на пСЦльгових умовах призначаються СЦз зменшенням вСЦку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рСЦк за кожнСЦ 2 роки 6 мСЦсяцСЦв такоСЧ роботи чоловСЦкам СЦ за кожнСЦ 2 роки такоСЧ роботи - жСЦнкам;

В· в) трактористи-машинСЦсти, безпосередньо зайнятСЦ у виробництвСЦ сСЦльськогосподарськоСЧ продукцСЦСЧ в колгоспах, радгоспах, СЦнших пСЦдприСФмствах сСЦльського господарства, - чоловСЦки пСЦсля досягнення 55 рокСЦв СЦ при загальному стажСЦ роботи не менше 25 рокСЦв, з них не менше 20 рокСЦв на зазначенСЦй роботСЦ;

В· г) жСЦнки, якСЦ працюють трактористами-машинСЦстами, машинСЦстами будСЦвельних, шляхових СЦ вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базСЦ тракторСЦв СЦ екскаваторСЦв, - пСЦсля досягнення 50 рокСЦв СЦ при загальному стажСЦ роботи не менше 20 рокСЦв, з них не менше 15 рокСЦв на зазначенСЦй роботСЦ;

В· д) жСЦнки, якСЦ працюють доярками (операторами машинного доСЧння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, СЦнших пСЦдприСФмствах сСЦльського господарства, - пСЦсля досягнення 50 рокСЦв СЦ при стажСЦ зазначеноСЧ роботи не менше 20 рокСЦв за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Норми обслуговування для цих цСЦлей встановлюються в порядку, що визначаСФться КабСЦнетом МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни;

В· е) жСЦнки, зайнятСЦ протягом повного сезону на вирощуваннСЦ, збираннСЦ та пСЦслязбиральнСЦй обробцСЦ тютюну,- пСЦсля досягнення 50 рокСЦв СЦ при стажСЦ зазначеноСЧ роботи не менше 20 рокСЦв;

В· СФ) робСЦтницСЦ текстильного виробництва, зайнятСЦ на верстатах СЦ машинах, - за списком виробництв СЦ професСЦй, затверджуваним у порядку, що визначаСФться КабСЦнетом МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни, - пСЦсля досягнення 50 рокСЦв СЦ при стажСЦ зазначеноСЧ роботи не менше 20 рокСЦв;

В· ж) жСЦнки, якСЦ працюють у сСЦльськогосподарському виробництвСЦ та виховали п'ятеро СЦ бСЦльше дСЦтей, - незалежно вСЦд вСЦку СЦ трудового стажу, в порядку, що визначаСФться КабСЦнетом МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни;

В· з) водСЦСЧ мСЦського пасажирського транспорту (автобусСЦв, тролейбусСЦв, трамваСЧв) СЦ великовагових автомобСЦлСЦв, зайнятих у технологСЦчному процесСЦ важких СЦ шкСЦдливих виробництв:

В· чоловСЦки - пСЦсля досягнення 55 рокСЦв СЦ при стажСЦ роботи 25 рокСЦв, в тому числСЦ на зазначенСЦй роботСЦ не менше 12 рокСЦв 6 мСЦсяцСЦв;

В· жСЦнки - пСЦсля досягнення 50 рокСЦв СЦ при стажСЦ роботи 20 рокСЦв, в тому числСЦ на зазначенСЦй роботСЦ не менше 10 рокСЦв. ( Пункт "з" частини першоСЧ статтСЦ 13 в редакцСЦСЧ Закону N 2356-12 вСЦд 15.05.92 )

( Частину другу статтСЦ 13 виключено на пСЦдставСЦ Закону N 1461-III ( 1461-14 ) вСЦд 17.02.2000 )

( Частину третю статтСЦ 13 виключено на пСЦдставСЦ Закону N 198/96-ВР вСЦд 16.05.96 )

ПрацСЦвникам СЦнших виробництв, професСЦй та посад достроковСЦ пенсСЦСЧ залежно вСЦд умов працСЦ (але не ранСЦш як пСЦсля досягнення 55 рокСЦв чоловСЦками СЦ 50 рокСЦв жСЦнками) можуть встановлюватися за результатами атестацСЦСЧ робочих мСЦсць за рахунок коштСЦв пСЦдприСФмств та органСЦзацСЦй, призначених на оплату працСЦ, якСЦ перераховуються до ПенсСЦйного фонду УкраСЧни на виплату пенсСЦй до досягнення працСЦвником пенсСЦйного вСЦку, передбаченого статтею 12 цього Закону. ( Частина третя статтСЦ 13 СЦз змСЦнами, внесеними згСЦдно СЦз Законом N 198/96-ВР вСЦд 16.05.96 )

Порядок пенсСЦйного забезпечення осСЦб, якСЦ працювали до введення в дСЦю цього Закону на роботах СЦз шкСЦдливими й важкими умовами працСЦ, передбачених законодавством, що дСЦяло ранСЦше, визначаСФться статтею 100 даного Закону.

Контроль за правильнСЦстю застосування спискСЦв на пСЦльгове пенсСЦйне забезпечення СЦ якСЦстю проведення атестацСЦСЧ робочих мСЦсць на пСЦдприСФмствах та в органСЦзацСЦях, пСЦдготовка пропозицСЦй щодо вдосконалення цих спискСЦв покладаються на органи ДержавноСЧ експертизи умов працСЦ. Положення про органи ДержавноСЧ експертизи умов працСЦ та порядок проведення атестацСЦСЧ робочих мСЦсць затверджуються КабСЦнетом МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни.

2.АналСЦз шкСЦдливих СЦ небезпечних чинникСЦв

По природСЦ дСЦСЧ на органСЦзм людини небезпечнСЦ СЦ шкСЦдливСЦ виробничСЦ чинники (НВЧ СЦ ШВЧ) пСЦдроздСЦляються на чотирьох групи:

ФСЦзичнСЦ;

ХСЦмСЦчнСЦ;

БСЦологСЦчнСЦ;

ПсихофСЦзСЦологСЦчнСЦ.

До фСЦзичних ШВЧ вСЦдносяться частини машин; гострСЦ крайки; пСЦдвищений рСЦвень вСЦбрацСЦСЧ, шуму; аномальне значення мСЦкроклСЦмату; пСЦдвищена запиленнСЦсть СЦ загазованСЦсть, випромСЦнювання СЦ т.д.

ХСЦмСЦчнСЦ чинники дСЦляться на токсичнСЦ, що дратують (алергени), канцерогеннСЦ, мутагеннСЦ.

БСЦологСЦчнСЦ НВЧ: патогеннСЦ мСЦкроорганСЦзми СЦ продукти СЧхньоСЧ життСФдСЦяльностСЦ; рослини; тварини; людина.

ПсихофСЦзСЦологСЦчнСЦ НВЧ: нервово-емоцСЦйнСЦ перевантаження; монотоннСЦсть; статичне, динамСЦчне навантаження; робота в нСЦчну змСЦну СЦ т.д.

У залежностСЦ вСЦд енерговитрат усСЦ роботи дСЦляться на три категорСЦСЧ:

- легкСЦ;

- середньоСЧ ваги;

- важкСЦ.

ЛегкСЦ фСЦзичнСЦ роботи провадяться стоячи, сидячи або пов'язанСЦ з ходьбою, але без систематичних фСЦзичних напруг або пСЦднять СЦ перенесення ваг. Енерговитрати до 172 Дж/з або 174 Вт або 150 Ккал/ч. Iа - легкСЦ роботи до 120 Кал/ч, Iб - 121-150 Ккал/ч.

ФСЦзичнСЦ роботи середньоСЧ ваги: 151-250 Ккал/ч або 175-290 Вт. IIа - енерговитрати (172-232 Дж/з або 151-200 Ккал/ч) пов'язанСЦ з постСЦйною ходьбою, але без перенесення ваг. IIб - перенесення ваг до 10 кСЦлограмСЦв (232-293 Дж/з або 201-250 Ккал/ч).

Важка фСЦзична робота пов'язана СЦз систематичними фСЦзичними напругами, а також пСЦдйомом СЦ переноской вагами бСЦльш 10 кг (>293 Дж/з або 250 Ккал/ч або 290 Вт).

3.ШкСЦдливСЦ речовини

Ведення ряду технологСЦчних процесСЦв супроводжуСФться видСЦленням у повСЦтря робочоСЧ зони шкСЦдливих хСЦмСЦчних речовин у видСЦ парСЦв, гази СЦ пилюки. По ступенСЦ дСЦСЧ на органСЦзм людини шкСЦдливСЦ речовини пСЦдроздСЦляються на чотирьох класу небезпеки:

Надзвичайно небезпечнСЦ: ПДК <0,1 мг/м3;

ВисоконебезпечнСЦ: ПДК вСЦд 0,1 до 1,0 мг/м3;

УмСЦренонебезпечнСЦ: ПДК вСЦд 1,1 до 10,0 мг/м3;

МалонебезпечнСЦ: ПДК >10,0 мг/м3.

У основу даноСЧ класифСЦкацСЦСЧ призначена середня смертельна концентрацСЦя (ССК) гранично припустима концентрацСЦя (ПДК).

ПДК шкСЦдливих речовин - це концентрацСЦСЧ, що при щоденнСЦй роботСЦ протягом восьми часСЦв або СЦншоСЧ тривалостСЦ, але не бСЦльш 41 часу в тиждень, протягом усього робочого стажу не можуть викликати захворювання або вСЦдхилення в станСЦ здоров'я що виявляються сучасними методами дослСЦджень у процесСЦ роботи або у вСЦддаленСЦ термСЦни життя дСЦйсних СЦ наступних поколСЦнь.

Умовою безпеки шкСЦдливих речовин СФ спСЦввСЦдношення:

Едоп. обмСЦрюванСЦ С_Ф СЦ ПДК мг/м3.

При перебуваннСЦ в робочСЦй зонСЦ декСЦлькох шкСЦдливих речовин однонаправленного дСЦСЧ повинно дотримуватися спСЦввСЦдношення:

По характерСЦ дСЦСЧ вони пСЦдроздСЦляються на:

ЗагальнотоксичнСЦ - отруСФння всього органСЦзму , що викликають чадний газ, бензол, ртуть, свинець, цСЦанСЦди, арсениды - з'СФднання миш'яку;

ПодразнСЦ (хлор, амСЦак, сСЦрчистий газ, ацетон); сенсибилизируют - алергени (формальдегид, розчинники СЦ лаки на основСЦ нСЦтросполук);

КанцерогеннСЦ тАУ якСЦ викликають рак (нСЦкель, з'СФднання кульгави, азбест, амСЦни СЦ т.д.);

Мутагенные тАУ якСЦ впливають на репродуктивну функцСЦю (магнСЦй, ртуть)

При розмСЦрах часток бСЦльш 100мкм - у пилоосаждаючих камерах.

БСЦльш 30 мкм - обчищаються циклонами.

ВСЦд 0.5 до 30 мкм - рукавний фСЦльтр (як великий пилосос).

До 5 мкм - методом електростатики (электрофСЦльтрацСЦСЧ).

Засоби СЦндивСЦдуального захисту вСЦд шкСЦдливих речовин.

Засоби СЦндивСЦдуального захисту органСЦв подиху. ПСЦдроздСЦляються на: противопильовСЦ маски-распираторы; протигазовСЦ респСЦратори (вСЦд пилюки СЦ газу); противогази (що фСЦльтрують СЦ СЦзолюють).

Засоби СЦндивСЦдуального захисту тСЦла. Для захисту тСЦла застосовують спецСЦальнСЦ костюми, халати в кислотно - полум'я - ядохимзащитном виконаннях. Для захисту рук застосовують спецСЦальнСЦ рукавицСЦ, гидрофобные або гидрофильные мазСЦ. Для захисту голови - спецСЦальнСЦ каски.

Засоби СЦндивСЦдуального захисту очей. Для захисту очей використовуються спецСЦальнСЦ очки, скафандри, особистСЦ захиснСЦ щитки.

Весь персонал, що працюСФ зСЦ шкСЦдливими речовинами перСЦодично СЦ попередньо проходить контроль.

4.ОсвСЦтлення.

90% СЦнформацСЦСЧ людина одержуСФ через органи зору. СвСЦтло робить позитивний вплив на обмСЦн речовин, серцево-судинну систему, нервово-психСЦчну сферу. РацСЦональне освСЦтлення сприяСФ пСЦдвищенню продуктивностСЦ працСЦ, його безпеки. При недостатньому освСЦтленнСЦ СЦ поганСЦй його якостСЦ вСЦдбуваСФться швидке стомлення зорових аналСЦзаторСЦв, пСЦдвищуСФться травматичность. Занадто висока яскравСЦсть викликаСФ явище ослСЦплення, порушення функцСЦСЧ ока.

Частина електромагнСЦтного спектра з l вСЦд 10тАж340000 нм називаСФться оптичною областю спектра, що пСЦдроздСЦляСФться на СЦнфрачервоне випромСЦнювання(770тАж340000), видиме випромСЦнювання (380тАж770), УФ область - 10тАж380 нм. У межах видимоСЧ областСЦ, випромСЦнювання рСЦзноманСЦтноСЧ l викликають рСЦзнСЦ свСЦтловСЦ СЦ колСЦрнСЦ вСЦдчуття: вСЦд фСЦолетового до червоного цвСЦтСЦв. НайбСЦльше дошкульне людське око до 550 нм випромСЦнювання. До меж спектра чутливСЦсть зменшуСФться.

Нормування освСЦтлення

Природне СЦ штучне освСЦтлення нормуСФться СНИП II 4-79 у залежностСЦ вСЦд характеристики зоровоСЧ роботи, найменшого розмСЦру об'СФкта розрСЦзнення, фона контрасту об'СФкта з фоном. Для природного освСЦтлення нормуСФться коефСЦцСЦСФнт природного освСЦтлення, причому для бСЦчного освСЦтлення нормуСФться мСЦнСЦмальне значення КЕО, а для верхнього СЦ комбСЦнованого - середнСФ значення.

Для кожного помешкання будуСФться крива розподСЦлу КЕО й освСЦтленостСЦ в характерному розтинСЦ помешкання - фронтальна площина, що проходить по серединСЦ помешкання перпендикулярно площини остекления. ВимСЦр Е_{внутрСЦшнього} здСЦйснюСФться на рСЦвнСЦ 0.8 м вСЦд рСЦвня статСЦ. Нормованою характеристикою для штучного освСЦтлення СФ мСЦнСЦмальна освСЦтленСЦсть на робочому мСЦсцСЦ Еmin (люкс).

ГоловнСЦ вимоги до виробничого освСЦтлення :

ОсвСЦтленСЦсть на робочому мСЦсцСЦ повинна вСЦдповСЦдати характеру зоровоСЧ роботи; рСЦвномСЦрний розподСЦл яскравостСЦ на робочСЦй поверхнСЦ СЦ вСЦдсутнСЦсть рСЦзких тСЦней; розмСЦр освСЦтлення, постСЦйнСЦсть в часу (вСЦдсутнСЦсть пульсацСЦСЧ свСЦтлового потоку); оптимальна спрямованСЦсть свСЦтлового потоку й оптимальний спектральний склад; всСЦ елементи освСЦтлювальних установлень повиннСЦ бути довговСЦчнСЦ, вибухоло-пожежо-электробезпечнСЦ.

ЕксплуатацСЦя освСЦтлювальних установок СЦ контроль.

ЕксплуатацСЦя включаСФ: регулярне очищення засклених прорСЦзСЦв СЦ свСЦтильникСЦв вСЦд бруду; своСФчасну замСЦну перегорСЦлих ламп; контроль напруги в мережСЦ; регулярний ремонт арматури свСЦтильникСЦв; регулярний косметичний ремонт помешкання. Для цього передбаченСЦ спецСЦальнСЦ пересувнСЦ вСЦзки з платформами, телескопСЦчнСЦ схСЦдцСЦ, пСЦдвСЦснСЦ устроСЧ. ВсСЦ манСЦпуляцСЦСЧ провадяться при вСЦдключенСЦй напрузСЦ. Якщо висота пСЦдвСЦсу до 5м - обслуговуються схСЦдцевими драбинами (обов'язково 2 чоловСЦк). Контроль освСЦтлення здСЦйснюСФться не рСЦдше 1 разу в рСЦк шляхом вимСЦру освСЦтленостСЦ або сили свСЦтла за допомогою фотометра; наступне порСЦвняння з нормативами.

5.ВСЦбрацСЦя.

ПеремСЦщення точки або механСЦчноСЧ системи при якому вСЦдбуваСФться почергове зростання й убування в часу значень хоча б однСЦСФСЧ координати.

Причиною порушення вСЦбрацСЦСЧ СФ виникаючСЦ при роботСЦ машин неурСЦвноваженСЦ силовСЦ впливи: ударнСЦ навантаження; зворотно-поступальнСЦ перемСЦщення; дисбаланс. Причиною дисбалансу СФ: неоднорСЦднСЦсть матерСЦалу; розбСЦжнСЦсть центрСЦв мас СЦ осей обертання; деформацСЦя.

БСЦологСЦчний вплив вСЦбрацСЦСЧ.

ВСЦбрацСЦя - загальнобСЦологСЦчний шкСЦдливий чинник, що призводить до фахових захворювань - вСЦброзахворюваннь, лСЦкування котрих можливо тСЦльки на раннСЦх стадСЦях. Хвороба супроводжуСФться стСЦйкими порушеннями в органСЦзмСЦ людини (опорно-руховий апарат, необоротнСЦ змСЦни в кСЦстках СЦ суглобах, зсуви в черевнСЦй порожнинСЦ, нервово-психСЦчнСЦй сферСЦ). Людина частково або цСЦлком утрачаСФ працездатнСЦсть. По способСЦ передачСЦ на людину вСЦбрацСЦя пСЦдроздСЦляСФться на загальну СЦ локальну. Загальна - дСЦСФ через опорнСЦ поверхнСЦ нСЦг на весь органСЦзм у цСЦлому. Локальна - на окремСЦ дСЦлянки тСЦла. Загальну подСЦляють по характерСЦ передачСЦ на: транспортну (при прямуваннСЦ машин); транспортно-технологСЦчну (при виконаннСЦ роботи машиною прямування: кран, бульдозер); технологСЦчну (при роботСЦ механСЦзмСЦв СЦ людина знаходиться поруч)

Параметри вСЦбрацСЦСЧ

1. Частота, Гц. Людина СФ замкнутою системою з частотою коливань 5-9 Гц. Якщо пСЦдвести зовнСЦшнСЦ коливання з тСЦСФСЧ ж частотою - резонанс: повне припинення роботи серця.

2. АмплСЦтуда А, м.

3. СереднСФ квадратичное значення вСЦброскоростСЦ Vt, м/с.

4. СереднСФ квадратичное вСЦброприскорення wt, м/с.

5. ВСЦдносний показник вСЦброскоростСЦ Lv, Дб.

6. ВСЦдносний показник вСЦброприскорення Lw, Дб.

Нормування вСЦбрацСЦй.

Нормативними характеристиками, що служать для оцСЦнки впливу вСЦбрацСЦй на людину СФ:

СередньоквадратичнСЦ значення вСЦброскоростСЦ СЦ виброприскорения та СЧхнСЦ показники. Понад 10 Гц - нормуються Vt СЦ wt. Менше 10 - Lw Lv.

По способу передачСЦ на людину вСЦбрацСЦя вимСЦрюСФться в 3 ортогональних осях: x, y, z. Нормування здСЦйснюСФться в рСЦзних СЦнтервалах частот:

Для загальноСЧ вСЦбрацСЦСЧ - 2, 4, 8, 16, 31.5, 63 Гц

Для локальноСЧ - 8, 16, 31.5, 63, 125, 250, 500, 1000 Гц.

МСЦри боротьби.

У автоматичних виробництвах мСЦрою боротьби СФ дистанцСЦйне керування (виключаСФ контакт). У неавтоматических виробництвах:

Зниження вСЦбрацСЦСЧ в джерелах СЧхнСЦх виникнень: пСЦдвищення точностСЦ опрацювання деталей; оптимСЦзацСЦя технологСЦчного процесу; полСЦпшення балансування.

ВСЦдстройка вСЦд режимСЦв резонансу (збСЦльшення жорсткостСЦ системи); вибродемпфСЦрування (пружиннСЦ вСЦброСЦзолятори).

ПолСЦпшення органСЦзацСЦСЧ працСЦ вСЦбронебезпечних процесСЦв: загальна кСЦлькСЦсть часу в контактСЦ з вСЦброобладнанням не повинно перевищувати змСЦни; одноразову дСЦю не повинно перевищувати для локальноСЧ - 20 хвилин, для загальноСЧ - 40 хвилин.

До лСЦкувально - профСЦлактичних мСЦр вСЦдносяться: масаж; заходи, що загально укрепляють; гСЦдропродцедури. ВСЦбрацСЦя маСФ властивСЦсть кумуляции (накаплювання в органСЦзмСЦ)

6.Виробничий шум.

Любий небажаний для людини звук, робить негатив