Химическое заражение /Укр./
КлСЦнСЦка, перша медична допомога, органСЦзацСЦя рятувальних робСЦт в осередку хСЦмСЦчного ураження.
Завдання на СРС.
Вивчити вмСЦст посСЦбника по данСЦй темСЦ.
Ознайомитися з фСЦзико-хСЦмСЦчною характеристикою СЦ клСЦнСЦчними проявами при ураженнях хлором, амСЦаком, оксидом вуглецю, сСЦрководнем, ФОР, й СЦн. видами СДОР, що частСЦше усього зустрСЦчаються в нашому регСЦонСЦ, а також особливостями надання першоСЧ медичноСЧ допомоги ураженим СЦ органСЦзацСЦСФю рятувальних робСЦт в осередку хСЦмСЦчного ураження (ОХУ).
Бути готовим вСЦдповСЦсти на питання (див. список контрольних питань наприкСЦнцСЦ теми).
НавчальнСЦ питання.
Стисла характеристика хСЦмСЦчно небезпечних обтАЩСФктСЦв.
ХСЦмСЦко-фСЦзичнСЦ властивостСЦ, клСЦнСЦчнСЦ ознаки СЦ перша медична допомога при ураженнях хлором, амСЦаком, оксидом вуглецю, сСЦрководнем СЦ СЦн.
ОрганСЦзацСЦя рятувальних робСЦт в осередку хСЦмСЦчного ураження. Заходи особистоСЧ безпеки при роботСЦ на територСЦСЧ, забрудненоСЧ СДОР.
1. Стисла характеристика хСЦмСЦчно небезпечних обтАЩСФктСЦв.
В даний час у свСЦтСЦ використовуються в промисловостСЦ, у сСЦльському господарствСЦ СЦ для побутових цСЦлей мСЦльйони тонн токсичних речовин, у тому числСЦ 500 речовин, що вСЦдносяться до групи СДОР тАФ найбСЦльш токсичних для людини. КрСЦм того, щорСЦчно у свСЦтСЦ спалюють до 10 млрд. тонн палива (камтАЩяне вугСЦлля, нафта, газ, сланцСЦ), внаслСЦдок чого надходять в атмосферу, грунт, воду рСЦк, а потСЦм СЦ в органСЦзм людини бСЦльш нСЦж 100 млн. тонн оксидСЦв азоту, а усього до 700 рСЦзноманСЦтних речовин. ВнаслСЦдок такого хСЦмСЦчного впливу на зовнСЦшнСФ середовище створилася винятково несприятлива екологСЦчна ситуацСЦя, у т. ч. СЦ в нас у краСЧнСЦ.
На територСЦСЧ УкраСЧни СФ бСЦльш нСЦж 1500 промислових пСЦдприСФмств, що виробляють, зберСЦгають СЦ використовують бСЦльш 280 тис. тонн рСЦзноманСЦтних СДОР. У зонах цих обтАЩСФктСЦв мешкають 22 млн. чоловСЦк.
До хСЦмСЦчно небезпечних обтАЩСФктСЦв вСЦдносяться:
ПСЦдприСФмства хСЦмСЦчноСЧ або нафтопереробноСЧ промисловостСЦ.
ПСЦдприСФмства, оснащенСЦ холодильними установками мтАЩясокомбСЦнати, молокозаводи, рибокомбСЦнати й СЦн.
ВодогСЦннСЦ, фСЦльтрувальнСЦ станцСЦСЧ, очиснСЦ споруди, що використовують хлор.
ЗалСЦзничнСЦ станцСЦСЧ з рухомим складом зСЦ СДОР.
Склади СЦ бази з запасами для дезинфекцСЦСЧ, дезинсекцСЦСЧ, дератизацСЦСЧ сховищ СЦз зерном.
Склади СЦ бази з запасами для отрутохСЦмСЦкатСЦв, що використовуються у сСЦльському господарствСЦ.
ВихСЦд СДОР в атмосферу може статися при аварСЦях авто- та залСЦзничного транспорту, що перевозить у цистернах отруйнСЦ речовини, при аварСЦях на хСЦмСЦчних пСЦдприСФмствах СЦ пСЦдприСФмствах, далеких вСЦд хСЦмСЦчноСЧ технологСЦСЧ тАФ пивзаводах, мтАЩясокомбСЦнатах, водогСЦннСЦй мережСЦ.
СДОР може виходити в навколишнСФ середовище в газоподСЦбному станСЦ або рСЦдкому, потСЦм, випаровуючись, перетворюватися на пару або газ.
КлСЦнСЦчний прояв при впливСЦ на органСЦзм людини залежить вСЦд характеру СДОР СЦ його вражаючих властивостей.
СДОР вибСЦрково уражають рСЦзноманСЦтнСЦ вСЦддСЦли СЦ системи нашого органСЦзму.
КласифСЦкацСЦя СДОР рСЦзноманСЦтна СЦ залежить вСЦд хСЦмСЦчноСЧ структури, ступеня токсичностСЦ, тривалостСЦ дСЦСЧ, клСЦнСЦчних проявСЦв й СЦн. чинникСЦв.
КласифСЦкацСЦя СДОР
(по токсичнСЦй дСЦСЧ на органСЦзм СЦ клСЦнСЦчний прояву)
Речовини переважно задушливоСЧ дСЦСЧ:
хлор, фосген, хлорпСЦкрин, трихлористий фосфор, дифосген.
Речовини переважно загальноотруйноСЧ дСЦСЧ:
оксид вуглецю, синильна кислота, етилен хлорид.
Речовини, що володСЦють задушливою та загальноотруйною дСЦСФю:
сСЦрководень, оксиди азоту, сСЦрчистий ангСЦдрид, акрилонСЦтрил.
НейротропнСЦ отрути, тобто речовини нервово-паралСЦзуючоСЧ дСЦСЧ, що порушують функцСЦСЧ ЦНС СЦ периферСЦйноСЧ нервовоСЧ системи:
ФОР тАФ зарин, зоман, V-гази, хлорофос СЦ СЦн. фосфорорганСЦчнСЦ СЦнсектициди (ФОРЖ)
Речовини, що володСЦють задушливою СЦ нейротропною дСЦСФю:
амСЦак.
МетаболСЦчнСЦ отрути:
етиленоксид, метилхлорид.
Речовини, що порушують обмСЦн речовин СЦ структуру клСЦтини:
диоксин.
Що ми називаСФмо осередком хСЦмСЦчного ураження?
Осередок ураження СДОР тАФ це територСЦя, у межах якоСЧ сталися масовСЦ ураження людей, тварин СЦ сСЦльськогосподарських рослин у результатСЦ впливу СДОР. Осередок ураження СДОР характеризуСФться стСЦйкСЦстю, тобто тривалСЦстю СЦснування осередку зСЦ зберСЦганням вражаючоСЧ дСЦСЧ (якщо бСЦльш 1 години зберСЦгаСФться тАФ стСЦйкСЦ, менше 1 години тАФ нестСЦйкСЦ) й СЦн.
БСЦльш детально про це мова йтиме при вивченнСЦ тем № 4, 6.
Для Донбасу найбСЦльш СЦмовСЦрними СЦ небезпечними можуть стати аварСЦСЧ з виходом в атмосферу амСЦаку, хлору, сСЦрководню, оксиду вуглецю, сСЦрковуглецю тощо.
2. ХСЦмСЦко-фСЦзичнСЦ властивостСЦ, клСЦнСЦчнСЦ ознаки СЦ перша медична допомога при ураженнях хлором, амСЦаком, оксидом вуглецю, ФОР, сСЦрководнем тощо.
Хлор тАФ зеленувато-жовтий газ СЦз рСЦзким колючим запахом, у 2,5 рази важчий за повСЦтря. Легко накопичуСФться в пСЦдвалах, тунелях, пСЦдземних переходах, загалом, де можуть ховатися люди.
При виходСЦ з СФмкостей димить. Добре розчиняСФться у водСЦ, забруднюючи водойми, усе живе у водоймСЦ гине.
Негорючий, але пСЦдтримуСФ горСЦння багатьох органСЦчних речовин: водню, ацетиленометалСЦв. Водень утворюСФ СЦз хлором сумСЦшСЦ, що вибухають на сонячному свСЦтлСЦ. Точка кипСЦння -34,5В°С, отже, навСЦть зимою хлор знаходиться в газоподСЦбному станСЦ. Легко зрСЦджуСФться. За тиску 5-7 атм. перетворюСФться в рСЦдину. ТранспортуСФться в балонах СЦ цистернах. При аварСЦСЧ та розливСЦ рСЦдкий хлор випаровуСФться, створюючи з водяними парами бСЦлий туман.
1 кг рСЦдкого хлору утворюСФ 35 л газСЦв. ВеликСЦ нагромадження хлору можуть бути на фСЦльтрувальних станцСЦях, очисних спорудах, плавальних басейнах тощо.
ПорСЦг сприйняття тАФ 0,003 мг/л (ледь чутний запах хлору);
Вражаюча концентрацСЦя тАФ 0,01 мг/л;
Смертельна токсодоза тАФ 0,1-0,2 мг/л;
Смерть може наступити вСЦд декСЦлькох вдихСЦв протягом однСЦСФСЧ хвилини вСЦд ураження дихального СЦ серцево-судинного центрСЦв (блискавична форма). При дещо менших концентрацСЦях смерть наступаСФ протягом 20-30 хвилин унаслСЦдок хСЦмСЦчного опСЦку та набряку легенСЦв СЦ асфСЦксСЦСЧ.
КлСЦнСЦчнСЦ ознаки.
Хлор дуже сильно подразнюСФ слизовСЦ оболонки очей СЦ верхнСЦх дихальних шляхСЦв, викликаСФ СЧхнСЦй опСЦк. У постраждалого зтАЩявляСФться сухий кашель, бСЦль за грудиною, порушення координацСЦСЧ, задишка, рСЦзСЦ в очах, сльозотеча. Через 2-4 години розвиваСФться токсичний набряк легенСЦв тАФ синюшнСЦсть, ядуха, смерть.
За великих концентрацСЦй (бСЦльш 0,2 мг/л) смерть практично миттСФва вСЦд паралСЦчу дихального СЦ серцевого центрСЦв.
В роки 2-СЧ свСЦтовоСЧ вСЦйни хСЦмСЦчнСЦ речовини не застосовувалися, але в хСЦмСЦчних камерах було отруСФно 3 млн. чоловСЦк.
Фосген тАФ також як СЦ хлор вСЦдносить до групи СДОР задушливоСЧ дСЦСЧ, тобто надходить в органСЦзм через органи дихання СЦ в остаточному пСЦдсумку призводить до порушення дихання, ядухи. Вже при незначних концентрацСЦях вСЦдчуваСФться солодкувато-приторний запах прСЦлого сСЦна (гнилСЦ) СЦ неприСФмний присмак у ротСЦ, подразнення слизових оболонок очей, кашель, утруднення дихання, тиск за грудиною, почуття теплостСЦ СЦ тиску в пСЦдложечнСЦй областСЦ, нудота, СЦнодСЦ блювота.
ПСЦсля закСЦнчення контакту людини з ОР усСЦ зазначенСЦ вище симптоми слабшають або зовсСЦм зникають, постраждалий почуваСФ себе цСЦлком задовСЦльно. НаступаСФ перСЦод прихованоСЧ дСЦСЧ (гаданого добробуту) вСЦд декСЦлькох хвилин при важкому ступенСЦ ураження, до 5-6 годин СЦ навСЦть 2-3 днСЦв тАФ при легкому ступенСЦ ураження. Людина може рухатися, а цього СЧй нСЦ в якому разСЦ не можна робити. Треба виносити постраждалих тСЦльки на ношах, хоча вони СЦ можуть пересуватися самостСЦйно.
Перша медична допомога.
(при ураженнСЦ хлором СЦ фосгеном):
В· негайно припинити надходження газу в органСЦзм: протигаз СЦз спецСЦальною коробкою марки тАЬУтАЭ або тАЬМтАЭ СЦ видалення (винос, вивСЦз) СЦз зараженоСЧ атмосфери;
В· звСЦльнити грудну клСЦтину, шию;
В· дати кисень, штучне дихання при необхСЦдностСЦ;
В· слизовСЦ оболонки СЦ шкСЦру промивати 2% розчином соди 15 хв.;
В· в очСЦ тАФ краплСЦ альбуциду;
В· спокСЦй, зСЦгрСЦвання, вдихання парСЦв нашатирного спирту;
В· всередину: кодеСЧн, сечогСЦнне тАФ лазекс тощо.
НадалСЦ, у лСЦкарнСЦ проводиться патогенетична терапСЦя, спрямована на лСЦквСЦдацСЦю кисневого голодування, усунення запальних змСЦн у легенях, порушень у нервовСЦй системСЦ;
дегазують хлор водою, амСЦаком (розчин нашатирного спирту), гашеноСЧ вапном, гСЦпосульфСЦтом натрСЦю.
Оксид вуглецю (СО) тАФ належить до групи загальноотруйноСЧ дСЦСЧ. Ураження людей часто вСЦдбуваСФться при пожежах, ранньому закриттСЦ димохСЦдних шляхСЦв у будинках СЦз грубним опаленням та СЦн. випадках у результатСЦ неповного згоряння продуктСЦв, що мСЦстять вуглець. СО, маючи спорСЦдненСЦсть до гемоглобСЦну приблизно в 300 разСЦв вищу, нСЦж у кисню, витСЦсняСФ його з немСЦцноСЧ сполуки з гемоглобСЦном СЦ разом СЦз цим блокуСФ дихальнСЦ ферменти, що перешкоджаСФ переносу кисню, його передачСЦ СЦ засвоСФнню тканинами. Сполука СО СЦз гемоглобСЦном називаСФться карбоксигемоглобСЦн. Наростання кСЦлькостСЦ карбоксигемоглобСЦну в кровСЦ призводить до гСЦпоксСЦСЧ, а потСЦм аноксСЦСЧ тАФ припинення тканинного дихання, що веде до тяжких уражень та смертСЦ.
Оксид вуглецю не маСФ подразнюючоСЧ дСЦСЧ СЦ його неможливо визначити по запаху.
СО тАФ це безбарвний газ, без смаку, СЦнодСЦ з дуже слабким часниковим запахом. Густина за повСЦтрям 0,96. В сумСЦшСЦ з киснем вибухаСФ. Майже не поглинаСФться активованСЦ вугСЦллям, тобто звичайнСЦ протигази марнСЦ.
КонцентрацСЦя СО у повСЦтрСЦ:
1,7-2,3 мг/л тАФ небезпечна пСЦсля годинного впливу;
4,6 мг/л СЦ вище тАФ смерть при експозицСЦСЧ менше, нСЦж за годину.
КлСЦнСЦчнСЦ ознаки.
ТяжкСЦсть стана постраждалого залежить вСЦд тривалостСЦ перебування в задимленСЦй атмосферСЦ СЦ процента СЦнактивацСЦСЧ гемоглобСЦну.
При легкому ступенСЦ отруСФння (вмСЦст карбоксигемоглобСЦну в кровСЦ
10-15%) виникають шум у вухах, пульсацСЦя в скронях, головний бСЦль, запаморочення, мтАЩязова слабСЦсть, особливо в ногах, нудота, блювота, часто спостерСЦгаСФться стан ейфорСЦСЧ (сптАЩянСЦння), що може призвести до неправильноСЧ оцСЦнки навколишнього оточення СЦ невмотивованих вчинкСЦв. Якщо постраждалий виходять СЦз зони зараження швидко, основнСЦ симптоми зникають досить швидко без яких-небудь наслСЦдкСЦв.
При отруСФннях середньоСЧ тяжкостСЦ (30-40% вмСЦст карбоксигемоглобСЦну в кровСЦ) тАФ сильний головний бСЦль, обличчя червонСЦСФ, збудження, вимова незвтАЩязна, сплутанСЦсть свСЦдомостСЦ.
При 40-50% карбоксигемоглобСЦну тАФ сильний головний бСЦль, утрата свСЦдомостСЦ, колапс, тривала кома.
У важких випадках при концентрацСЦях карбоксигемоглобСЦну 60-70% тАФ утрата свСЦдомостСЦ, припинення дихання, смерть.
При вмСЦстСЦ в кровСЦ 80% карбоксигемоглобСЦну тАФ швидка смерть. ШкСЦрнСЦ покрови тАФ малинового кольору.
Перша медична допомога:
В· припинити подальше надходження газу в органСЦзм, видалення (винос, вивСЦз) СЦз зараженоСЧ атмосфери;
В· штучне дихання, уведення серцево-судинних засобСЦв тАФ кордСЦамСЦн;
В· спокСЦй, зСЦгрСЦвання, дати кисень;
В· при утратСЦ свСЦдомостСЦ тАФ понюхати нашатирний спирт.
УспСЦшний результат (у лСЦкарнСЦ) даСФ гСЦпербарична оксигСЦнацСЦя (вмСЦщують у барокамеру).
НадСЦйний захист вСЦд оксиду вуглецю тАФ промисловий протигаз марки тАЬСОтАЭ або гопкалСЦтовий патрон.
Синильна кислота тАФ також СЦз групи СДОР загальноотруйноСЧ дСЦСЧ. Безбарвна рСЦдина з запахом гСЦркого мигдалю, температура кипСЦння 25,7В°С. Пари синильноСЧ кислоти легшСЦ за повСЦтря (густина 0,93).
У рСЦдкому станСЦ вона легше води. Смертельна токсодоза в повСЦтрСЦ тАФ 1,5 мг/л; при прийомСЦ усередину смертельна доза тАФ 1 мг/л.
МеханСЦзм дСЦСЧ.
Синильна кислота дуже легко всмоктуСФться слизовими дихальних шляхСЦв СЦ шлунково-кишкового тракту. Попавши в органСЦзм, вона блокуСФ внутрСЦшньоклСЦтиннСЦ залСЦзовмСЦснСЦ ферменти, зокрема цитохромоксидазу, СЦ тим перешкоджаСФ засвоСФнню кисню тканинами.
РозвиваСФться клСЦтинна (тканинна) аноксСЦя. При цьому особливо страждаСФ функцСЦя ЦНС.
КлСЦнСЦчна картина.
ОтруСФння розвиваСФться дуже швидко: рСЦзка задишка, короткочасне рухове збудження, уражений падаСФ, непритомнСЦСФ, розвиваються судоми СЦ швидко наступаСФ паралСЦч дихального СЦ судинно-рухового центрСЦв тАФ смерть. Так виявляСФться блискавична форма.
При уповСЦльненСЦй формСЦ тАФ СЦнтоксикацСЦя наростаСФ поступово. Скарги на гСЦркий смак у ротСЦ, загальну розбитСЦсть, запаморочення, онСЦмСЦння слизовоСЧ оболонки рота.
ПСЦзнСЦше зтАЩявляСФться нудота, шум у вухах, задишка, бСЦль в областСЦ серця, утруднення вимови, утрата свСЦдомостСЦ, судоми замСЦняються паралСЦчем тАФ тонус мтАЩязСЦв падаСФ. АртерСЦальний тиск рСЦзко знижуСФться, пульс нитковидний, дихання аритмСЦчне, поверхневе, незабаром зупиняСФться, а серце може ще скорочуватися протягом декСЦлькох хвилин, пСЦсля чого СЦ воно зупиняСФться.
ШкСЦрнСЦ покрови, слизовСЦ тАФ рожевого забарвлення.
Перша допомога.
Припинити надходження отрути в органСЦзм (надягання протигаза, винос, виведення СЦз зараженоСЧ атмосфери). Введення антидоту тАФ амСЦлнСЦтрату шляхом вдихання парСЦв пСЦд маскою протигаза. У умовах стацСЦонару використовують бСЦльш потужнСЦ антидоти тАФ внутрСЦвенно хромосмон, тСЦосульфат натрСЦю, глюкозу.
Ураження ОР нервово-паралСЦзуючоСЧ дСЦСЧ.
ФОБ, ФОРЖ, ФОС тАФ фосфорно-органСЦчнСЦ речовини (СЦнсектициди, сполуки). Це велика група нейротропних отрут. Можуть знаходитися в рСЦзноманСЦтному агрегатному станСЦ. Майже усСЦ ФОС тАФ рСЦдини (хлорофос тАФ у виглядСЦ кристалСЦчного порошку). УсСЦ добре розчиняються в органСЦчних розчинниках СЦ погано у водСЦ. БСЦльшСЦсть ФОРЖ недовго зберСЦгаються в зовнСЦшньому середовищСЦ (вСЦд 1-2 тижнСЦв до 1-3 мСЦсяцСЦв).
МеханСЦзм токсичноСЧ дСЦСЧ.
ФОР гнСЦтять функцСЦю ферменту холСЦнестерази, що веде до нагромадження ацетилхолСЦну в синаптичних щСЦлинах СЦ порушенню передачСЦ нервових СЦмпульсСЦв у нервових вузлах СЦ може закСЦнчитися загибеллю ураженого.
КлСЦнСЦчна картина тАФ залежить вСЦд дози отрути, шляхСЦв надходження його в органСЦзм.
У легких випадках через 30-60 хв. пСЦсля вдихання парСЦв ФОС зтАЩявляються стискальнСЦ болСЦ за грудиною, недостача повСЦтря, погСЦршення зору (тАЬтумантАЭ або тАЬсСЦткатАЭ перед очима), нездатнСЦсть розрСЦзняти дрСЦбний шрифт, запаморочення, тривога, страх, порушення уваги, памтАЩятСЦ, безсоння. ШкСЦрнСЦ покрови вологСЦ, посмикування окремих груп мтАЩязСЦв, нежить, слинотеча, дихання вчащене, тахСЦкардСЦя помСЦрна, рухове занепокоСФння. Звичайно цСЦ симптоми зберСЦгаються протягом доби.
При середньому СЦ важкому ступенСЦ отруСФння описанСЦ вище симптоми наростають швидше СЦ важче. ПриСФднуються розлади дихання, кровообСЦгу. СильнСЦ болСЦ за грудиною, стискання у грудях, недостача повСЦтря, напади ядухи, кашель СЦз видСЦленням мокроти, слинотеча, синюшнСЦсть, пСЦтливСЦсть, зСЦницСЦ рСЦзко звуженСЦ. НаприкСЦнцСЦ наступають судоми, що замСЦняються паралСЦчами. Смерть вСЦд паралСЦчу дихального центру.
Перша медична допомога.
Припинення подальшого надходження отрути в органСЦзм шляхом надягання протигазу або виносу, вивозу з зараженоСЧ атмосфери. Обробка забруднених дСЦлянок шкСЦри рСЦдиною РЖПП-8 (СЦндивСЦдуальний протихСЦмСЦчний пакет), 10-15% розчином амСЦаку або СЦнших лужних речовин. Особливо ефективне раннСФ застосування антидотСЦв: атропСЦн у великих дозах вСЦд 2 до 10 мг СЦз наступним уведенням по 2-4 мг протягом 2-х дСЦб. АтропСЦн дСЦСФ як холСЦноблокатор, тобто захищаСФ вСЦд надлишку ацетилхолСЦну, що утворюСФться при СЦнтоксикацСЦСЧ ФОР.
До числа антидотСЦв вСЦдносять речовини реактиватори холСЦнестерази: дипСЦроксим, токсогонСЦн, а з аптечки АРЖ-2 тАФ тарен по 1 таблетцСЦ пСЦд язик.
ЦСЦ всСЦ речовини можуть застосовуватися повторно СЦ разом.
АмСЦак тАФ це СДОР СЦз групи, що володСЦСФ задушливою СЦ нейротропною дСЦСФю. АмСЦак тАФ безбарвний газ СЦз гострим запахом нашатирю. Легший за повСЦтря. Добре горить. Вибухонебезпечний! (у зонСЦ осередку не курити!). Температура кипСЦння -33,5В°С. Димить при виходСЦ з балонСЦв, цистерн, холодильних агрегатСЦв. У холодильних установках (компресорах) промислових харчових обтАЩСФктСЦв мСЦстяться тонни амСЦаку. Наприклад, у КалСЦнСЦнському районСЦ м. Донецька:
В· мтАЩясокомбСЦнат тАФ 45 т;
В· база тАЬХолодильниктАЭ тАФ 40 т;
В· пивзавод тАФ 30 т;
В· мСЦськмолокозавод № 1 тАФ 4,5 т;
В· СЦ т.д. див. Додаток № 1.
АмСЦак у газоподСЦбному станСЦ може самозайматися при температурСЦ 650В°С. РСЦдкий амСЦак горСЦння не пСЦдтримуСФ. Запах речовини стаСФ вСЦдчутний при концентрацСЦСЧ 0,035 мг/л. Це порСЦг сприйняття. Ледь почувши специфСЦчний запах амСЦаку необхСЦдно приймати вСЦдповСЦднСЦ рСЦшення. Отже:
В· порСЦг сприйняття тАФ 0,035 мг/л;
В· подразнення верхнСЦх дихальних шляхСЦв вСЦдзначаСФться при концентрацСЦСЧ 0,3 мг/л;
В· подразнення очей тАФ 0,5 мг/л;
В· подразнення шкСЦри тАФ 7,21 мг/л (зтАЩявляСФться червонСЦсть, пухирСЦ);
В· кашель задушливий тАФ 1,25 мг/л;
В· токсична доза при 1,5 мг/л протягом 1 години (50% персоналу може загинути вСЦд набряку легенСЦв);
В· концентрацСЦя тАФ 3,5 мг/л протягом декСЦлькох хвилин призводить до смертСЦ.
КлСЦнСЦка.
АмСЦак уражаСФ в першу чергу нервову систему, знижуСФ спроможнСЦсть клСЦтин нервовоСЧ системи засвоювати кисень. Подразнення рецепторСЦв блукаючого нерва може викликати рефлекторне гноблення дихального центру СЦ серцевоСЧ дСЦяльностСЦ. При великих концентрацСЦях амСЦаку (1,5-3,5 мг/л) смерть може наступити в першСЦ ж хвилини при явищах гостроСЧ дихальноСЧ СЦ серцево-судинноСЧ недостатностСЦ. У наступному, ураження парами амСЦаку викликаСФ запалення легенСЦв, бронхСЦти, пневмонСЦСЧ, трахеобронхСЦти, набряки гортанСЦ, токсичний набряк легенСЦв. Вплив амСЦаку на ЦНС виявляСФться у збудженнСЦ, судомах. Воно мабуть пояснюСФться нестачею кисню в кровСЦ СЦ нервових клСЦтинах.
АмСЦак також здСЦйснюСФ мСЦсцеве подразнення слизових оболонок очей, дихальних шляхСЦв. ЗвСЦдси задушливий кашель, нежить, утруднення дихання, рСЦзСЦ в очах, сльозотеча. Пульс частий, серцебиття.
Перша медична допомога.
При попаданнСЦ рСЦдкого амСЦаку в очСЦ негайно промити водою або 0,5-1% розчином квасцСЦв; при болях тАФ закапати очСЦ новокаСЧном 1%, дикаСЧном 0,5% тАФ1-2 краплСЦ.
При СЦнгаляцСЦйному ураженнСЦ необхСЦдний термСЦновий винос, виведення з зараженоСЧ атмосфери, застосування промислових протигазСЦв зСЦ спецСЦальними коробками марки тАЬДОтАЭ або тАЬМтАЭ або СЦзолюючих протигазСЦв (РЖП-4). Поза зараженою атмосферою СЦнгаляцСЦя кисню, вдихання теплих водяних парСЦв, гарячСЦ компреси на шию. При спазмСЦ голосовоСЧ щСЦлини тАФ тепле молоко СЦз содою.
ШкСЦру СЦ слизовСЦ промивати водою або 2% розчином борноСЧ кислоти. Вода добре дегазуСФ амСЦак.
При попаданнСЦ рСЦдкого амСЦаку усередину:
В· промивання шлунка, викликати блювоту;
В· дати розчин оцту (3%) або лимонноСЧ кислоти кСЦлька ложок;
В· давати рослинну олСЦю, молоко, яСФчний бСЦлок.
ССЦрководень тАФ безбарвний газ СЦз запахом тухлих яСФць. Температура кипСЦння тАФ 60,9В°С. КонцентрацСЦя 1 мг/л викликаСФ важку форму отруСФння. Легко загоряСФться СЦ горить блСЦдо-блакитним полумтАЩям.
ССЦрководень вСЦдноситься до групи отруйних речовин задушливоСЧ СЦ загальнотоксичноСЧ дСЦСЧ. РД сильною нервовою отрутою. ВСЦн порушуСФ внутрСЦшньотканинне дихання СЦ викликаСФ аноксСЦю. МСЦсцева дСЦя; сильно подразнюСФ слизовСЦ оболонки очей СЦ дихальних шляхСЦв. ОтруСФння сСЦрководнем протСЦкаСФ дуже швидко: судоми, утрата свСЦдомостСЦ СЦ смерть вСЦд припинення дихання або паралСЦчу серця. При малих концентрацСЦях сСЦрководню: сльозотеча, нежить, задишка, кашель, бСЦль за грудиною, тахСЦкардСЦя, слабСЦсть, непритомнСЦсть або навпаки, стан збудження з наступним потьмаренням свСЦдомостСЦ.
Перша медична допомога.
Винос СЦз зараженоСЧ атмосфери, спокСЦй, тепло, вдихання кисню, штучне дихання. При утратСЦ свСЦдомостСЦ, у комСЦ тАФ кровопускання 300-400 мл СЦз наступним уведенням внутрСЦвенно хромосмону 20-30 мл. Протигаз марки тАЬУтАЭ, захиснСЦ окуляри тАФ обовтАЩязковСЦ засоби СЦндивСЦдуального захисту. ДегазацСЦю проводять лужними розчинами.
Оксид сСЦрки тАФ безбарвний газ СЦз гострим запахом. Добре розчиняСФться у водСЦ, створюючи сСЦрчану кислоту. При впливСЦ на органСЦзм подразнюСФ верхнСЦ дихальнСЦ шляхи, викликаючи запалення слизових оболонок носоглотки, бронхСЦв. ВисокСЦ концентрацСЦСЧ оксиду сСЦрки в повСЦтрСЦ викликають у людини задишку, можуть призвести до утрати свСЦдомостСЦ.
Перша медична допомога.
Постраждалого винести на свСЦже повСЦтря, СЦнгаляцСЦя киснем, промивання очей СЦ носоглотки 2% розчином питноСЧ соди. Для захисту вСЦд парСЦв оксиду сСЦрки використовуються промисловСЦ протигази марки тАЬУтАЭ. Дегазують (знезаражують) його лугами, амСЦаком, гашеним вапном.
ССЦрковуглець тАФ безбарвна рСЦдина з неприСФмним запахом. Погано розчиняСФться у водСЦ. Пари сСЦрковуглецю легко займаються, а в сумСЦшСЦ з повСЦтрям тАФ вибухають. Вдихання парСЦв сСЦрковуглецю дСЦСФ на людину наркотично: зтАЩявляСФться головний бСЦль, онСЦмСЦння кСЦнцСЦвок, порушення дихання, а при високих концентрацСЦях СЦ тривалому впливСЦ наступаСФ глибокий наркоз, зникають усСЦ рефлекси, смерть.
Перша медична допомога.
Постраждалого негайно винести на свСЦже повСЦтря, спокСЦй, СЦнгаляцСЦя киснем, у важких випадках тАФ штучне дихання. Дегазують сСЦрковуглець сульфСЦтами натрСЦю або калСЦю. Захистом служить промисловий протигаз марки тАЬАтАЭ.
Фтороводень тАФ безбарвний газ без запаху, добре розчиняСФться у водСЦ, створюючи плавикову кислоту. При вдиханнСЦ фтороводень подразнюСФ верхнСЦ дихальнСЦ шляхи й очСЦ, викликаСФ блювоту, ядуху, спазми гортанСЦ СЦ бронхСЦв. ДСЦСФ на ЦНС. Смерть наступаСФ в результатСЦ ураження легенСЦв, гнСЦйного бронхСЦту.
Перша медична допомога.
Ураженого варто винести на свСЦже повСЦтря, звСЦльнити грудну клСЦтину вСЦд одягу, що стискуСФ, дати кисень, нСЦс СЦ очСЦ промити 2% розчином питноСЧ соди.
У якостСЦ СЦндивСЦдуального засобу захисту дихальних шляхСЦв при роботСЦ або проведеннСЦ рятувальних робСЦт у випадку аварСЦСЧ з виходом фтороводню застосовують промисловСЦ протигази марки тАЬУтАЭ, а при високих концентрацСЦях фтороводню тАФ СЦзолюючСЦ протигази (РЖП-46).
3. ОрганСЦзацСЦя рятувальних робСЦт. Заходи особистоСЧ безпеки при роботСЦ на територСЦСЧ, забрудненоСЧ СДОР.
При виникненнСЦ техногенноСЧ аварСЦСЧ на залСЦзничному транспортСЦ або компресорнСЦй установцСЦ холодокомбСЦнатСЦв (амСЦак) або фСЦльтрувальноСЧ станцСЦСЧ (хлор), у цеху хСЦмкомбСЦнату СЦ будь-якого ОНХ, що використовуСФ хСЦмСЦчнСЦ речовини необхСЦдно:
ОповСЦстити працюючих на територСЦСЧ обтАЩСФкта СЦ людей, що живуть або працюють у районСЦ аварСЦСЧ.
Процедура оповСЦщення розроблена заздалегСЦдь СЦ проводиться в такий спосСЦб: на всСЦх хСЦмСЦчно небезпечних обтАЩСФктах СФ СЦнструкцСЦя для чергових СЦ диспетчерСЦв про порядок СЦ черговСЦсть подачСЦ сигналСЦв, виклику на обтАЩСФкт керСЦвного й особового складу невоСФнСЦзованих формувань ЦО, висилки транспорту СЦ посильних.
Сигнал про аварСЦю з викидом (виливом) СДОР, що надСЦйшов диспетчеру пСЦдприСФмства, негайно доводиться до начальника ЦО обтАЩСФкта тАФ першого керСЦвника. Одночасно оповСЦщуються робСЦтники, службовцСЦ, мСЦсцевий штаб ЦО СЦ служби цивСЦльноСЧ оборони. ПовСЦдомляють у мСЦлСЦцСЦю СЦ пожежну частину. Вмикаються звуковСЦ сирени в масштабСЦ району або мСЦста тАФ сигнал тАЬУвага всСЦм!тАЭ.
ВСЦдповСЦдно до рСЦшення начальника ЦО обтАЩСФкта органСЦзуються роботи з лСЦквСЦдацСЦСЧ осередку ураження. У першу чергу для проведення аварСЦйно-вСЦдбудовних СЦ рятувальних робСЦт залучаються своСЧ обтАЩСФктовСЦ формування: охорони суспСЦльного порядку, протипожежнСЦ, медичнСЦ, протихСЦмСЦчного СЦ протирадСЦацСЦйного захисту, а потСЦм, у залежностСЦ вСЦд масштабу аварСЦСЧ, прибувають СЦ включаються в роботу формування мСЦста або областСЦ.
РЖзолювати район аварСЦСЧ в радСЦусСЦ 200 м СЦ бСЦльше (задача мСЦлСЦцСЦСЧ).
ТермСЦново органСЦзувати евакуацСЦю працюючих СЦз цеху або всього населення на вСЦдстань до 5 км з урахуванням кСЦлькостСЦ СЦ характеру СДОР СЦ напрямку вСЦтру. ЕвакуацСЦя може бути вертикальною тАФ на 5-10 поверхи при виходСЦ хлору СЦ горизонтальноСЧ в СЦнших випадках.
СпецСЦальна служба СЦ ланки хСЦмСЦчноСЧ розвСЦдки проводять оцСЦнку масштабСЦв аварСЦСЧ, виявляють вид СДОР СЦ концентрацСЦю СЧСЧ на мСЦсцевостСЦ. КерСЦвництво обтАЩСФкта, штаб ЦО оцСЦнюють обстановку, прогноз СЦ виносять своСФ рСЦшення.
НаявнСЦсть СЦ СЦндикацСЦю СДОР у повСЦтрСЦ можна визначити за допомогою рСЦзноманСЦтних приладСЦв (газоаналСЦзаторСЦв та СЦн.). Наприклад, при використаннСЦ унСЦверсального газоаналСЦзатора (УГ-2) по змСЦнСЦ кольору СЦндикаторного порошку можна визначити вид СДОР:
а)при наявностСЦ хлору тАФ порошок стаСФ червоного кольору;
б)при наявностСЦ амСЦаку тАФ синього;
в)при наявностСЦ сСЦрководню тАФ коричневого.
Першу медичну допомогу в першСЦ хвилини надають люди в порядку само- СЦ взаСФмодопомоги тАФ виносять на свСЦжий струмСЦнь повСЦтря з забрудненого помешкання, при необхСЦдностСЦ роблять штучне дихання, зСЦгрСЦвають, промивають шкСЦрнСЦ покрови СЦ видимСЦ слизовСЦ. КрСЦм того, першу медичну допомогу надають СП, СД, ОСД СЦ медробСЦтники МНС, закрСЦпленСЦ за даним обтАЩСФктом. Про це необхСЦдно докладно знати.
Обсяг першоСЧ медичноСЧ допомоги при хСЦмСЦчному ураженнСЦ.
ЯкнайранСЦше надягання протигаза на себе СЦ на ураженого. При цьому звернути увагу на шкСЦру обличчя, якщо на ньому СФ слСЦди ОР, СДОР (краплСЦ, маслянистСЦ плями), необхСЦдно опрацювати СЧСЧ вмСЦстом РЖПП-8, тобто провести фрагмент частковоСЧ санСЦтарноСЧ обробки СЦ тСЦльки потСЦм надягати протигаз. Протигази повиннСЦ вСЦдповСЦдати характеру СДОР:
В· при ОР типу зарин, зоман, V-гази й СЦн. ФОР, а також ОР шкСЦрнонаривноСЧ дСЦСЧ можуть застосовуватися будь-якСЦ фСЦльтруючСЦ протигази: ЦП-4, ЦП-5, ЦП-7, загальновСЦйськовСЦ;
В· при аварСЦСЧ з виходом хлору, амСЦаку краще застосовувати СЦзолюючСЦ протигази (РЖП-46), хоча можна звичайнСЦ фСЦльтруючСЦ на короткий час;
В· для захисту вСЦд чадного газу (СО) використовують фСЦльтруючСЦ протигази з приСФднаними до них гопкалСЦтовими патронами;
В· можливе використання промислових протигазСЦв СЦз коробками рСЦзноманСЦтних марок тАФ тАЬАтАЭ, тАЬУтАЭ, тАЬГтАЭ, тАЬЕтАЭ, тАЬКДтАЭ, тАЬБКФтАЭ, тАЬМтАЭ, тАЬЗтАЭ. ТакСЦ протигази захищають далеко не вСЦд усСЦх СДОР, а конкретно вСЦд якоСЧ-небудь ОР, що виробляСФться або використовуСФться на даному пСЦдприСФмствСЦ. Час дСЦСЧ коробки вСЦд 1 до 3 годин, у залежностСЦ вСЦд концентрацСЦСЧ СДОР СЦ марки коробки.
При необхСЦдностСЦ СЦ наявностСЦ таких можна скористатися шланговими протигазами (ПШ-1, ПШ-2). ДекСЦлька слСЦв про останнСЦ.
ШланговСЦ протигази тАФ найбСЦльш простСЦ прилади СЦзолюючого типу. Принцип СЧхньоСЧ дСЦСЧ складаСФться в тому, що повСЦтря для дихання забираСФться з чистоСЧ зони на визначенСЦй вСЦдстанСЦ вСЦд працюючоСЧ людини (вСЦд 10 до 40 м) або попередньо очищуСФться. Ними зручно користуватися при виконаннСЦ ремонтних СЦ очисних робСЦт усерединСЦ рСЦзноманСЦтних СФмкостей, пСЦдземних сховищ СЦ пСЦдвальних помешкань, де накопичуються пара СДОР. По засобСЦ подачСЦ повСЦтря для дихання шланговСЦ протигази дСЦляться на самовсмоктуючСЦ (ПШ-1) СЦ з примусовою подачею повСЦтря (ПШ-2). ОстаннСЦй маСФ электроручну повСЦтродувку СЦ може обслуговувати вСЦдразу двох людей.
КрСЦм того, для захисту вСЦд СДОР на багатьох обтАЩСФктах широко використовують промисловСЦ фСЦльтруючСЦ респСЦратори. Вдихуване повСЦтря обчищаСФться вСЦд домСЦшок паро- СЦ газоподСЦбних СДОР у респСЦраторах за рахунок протСЦкання фСЦзико-хСЦмСЦчних процесСЦв, а вСЦд аерозольних домСЦшок тАФ завдяки фСЦльтрацСЦСЧ його через волокнистСЦ матерСЦали. З цСЦСФю метою застосовуються респСЦратори протигазовСЦ патронного типу (СЦз фСЦльтруючих елементСЦв у видСЦ патрона) тАФ РПГ-67, СЦ респСЦратор унСЦверсальний тАФ РУ-60М.
Такими фСЦльтруючими респСЦраторами можна скористатися при аварСЦСЧ з виходом в атмосферу таких СДОР: ацетон, бензол, ефСЦри, оксид сСЦрки, сСЦрководень, амСЦак, пара ртутСЦ й СЦн. ТривалСЦсть захисноСЧ дСЦСЧ вСЦд 0,5 години до 15-20 годин.
ПромисловСЦстю, зокрема ВНПО тАЬРеспСЦратортАЭ м. Донецька, серСЦйно випускаються респСЦратори фСЦльтруючого й СЦзолюючого типу, що дозволяють автономно перебувати людинСЦ в забрудненСЦй СДОР атмосферСЦ, надавати допомогу при дихальнСЦй недостатностСЦ зокрема у вугСЦльнСЦй промисловостСЦ. До них вСЦдносять тАЬГСЦрськорятувальники тАУ 10, 11тАЭ, тАЬСаморятувальники СЦзолюючСЦтАЭ тАУ СРЖ-15, СРЖГ-1, С-90, ШСС-1y; тАЬРеспСЦратори СЦзолюючСЦ регенеративнСЦтАЭ тАУ Р-ЗОА,
Р-34, Р-35.
Введення антидотСЦв тАФ здСЦйснюСФться якнайшвидше (у лСЦченСЦ секунди, хвилини), за показниками в залежностСЦ вСЦд виду ОР (СДОР) СЦ наявностСЦ такого взагалСЦ:
В· при ураженнях ФОР тАФ тарен у табл. пСЦд язик або атропСЦн СЦз шприц-тюбика у виглядСЦ СЦнтАЩСФкцСЦСЧ;
В· при ураженнСЦ СДОР загальноотруйноСЧ дСЦСЧ (синильна кислота, хлорциан) використовуСФться антидот амСЦлнСЦтрит в ампулах. Ампулу в синСЦй марлевСЦй обгортцСЦ роздавити пальцями СЦ термСЦново помСЦстити пСЦд шолом-маску протигаза ураженого ближче до носа. Денце ампули повинно бути звернене догори, щоб рСЦдина витСЦкала СЦ змочувала марлеву обгортку;
В· при ураженнях ОР подразноСЧ дСЦСЧ тАФ роздавити ампулу з протидимною сумСЦшшю СЦ помСЦстити пСЦд маску протигаза.
Часткова санСЦтарна обробка за допомогою вмСЦсту РЖПП-8. Вона особливо ефективна при ураженнях СДОР нервово-паралСЦтичноСЧ СЦ шкСЦрнонаривноСЧ дСЦСЧ. При вСЦдсутностСЦ стандартного пакета РЖПП-8 використовувати пСЦдручнСЦ засоби. При частковСЦй санобробцСЦ обробляти не тСЦльки вСЦдкритСЦ дСЦлянки шкСЦри, але СЦ прилягаючСЦ до них частини одягу тАФ комСЦрець, манжети СЦ т.д.
При необхСЦдностСЦ виконання штучного дихання (ШД). У зонСЦ зараження його проводять ручними методами; постраждалий повинний знаходитися в протигазСЦ (частСЦше застосовують метод КалСЦстова за допомогою лямок). За межами осередку хСЦмСЦчного ураження можна використовувати ротовСЦ засоби ШД. У випадку ураження СДОР задушливоСЧ дСЦСЧ при розвитку набряку легенСЦв тАФ задишка, синюшнСЦсть, видСЦлення значноСЧ кСЦлькостСЦ слизу тАФ ШД будь-яким засобом протипоказане (!). Повинна проводитися киснева терапСЦя за допомогою дихальних приладСЦв.
При зупинцСЦ серця або рСЦзкому порушеннСЦ його дСЦяльностСЦ проводиться непрямий масаж серця з урахуванням конкретноСЧ обстановки (технСЦка ШД СЦ масажу серця докладно вивченСЦ в темСЦ № 9 тАЬОснови реанСЦмацСЦСЧтАЭ).
У бСЦльшостСЦ випадкСЦв, особливо при ураженнях СДОР задушливоСЧ дСЦСЧ, що постраждали необхСЦдно виносити з осередку ураження, тобто необхСЦдно максимальне обмеження фСЦзичних навантажень постраждалим (тому що швидко розвиваСФться набряк легенСЦв тАФ ядуха). ВсСЦх постраждалих виносять на свСЦжий струмСЦнь повСЦтря, на спецСЦально обране пСЦдняте мСЦсце, зручне для вантаження на транспорт СЦ подальшоСЧ евакуацСЦСЧ з ОХУ.
ВсСЦ названСЦ вище пункти першоСЧ медичноСЧ допомоги повиннСЦ добре засвоСЧти члени сандружин, робСЦтники хСЦмСЦчних обтАЩСФктСЦв, населення, що мешкаСФ в районСЦ хСЦмСЦчно небезпечних обтАЩСФктСЦв СЦ, природно, студенти, що вивчають курс тАЬБЖД СЦ ЦОтАЭ.
Заходи безпеки при проведеннСЦ аварСЦйно-рятувальних робСЦт.
Рятувальники повиннСЦ працювати в захисних засобах: захиснСЦ костюми, СЦзолюючСЦ протигази РЖП-46, гумовСЦ чоботи СЦ рукавички, шоломи з нагрудником, окуляри. Входити в осередок СЦз навСЦтряноСЧ сторони. У районСЦ ОХУ суворо додержуватися правил технСЦки безпеки: забороняСФться знСЦмати засоби захисту, приймати СЧжу, воду, курити, розстСЦбати одяг, сСЦдати або лягати на зараженСЦй мСЦсцевостСЦ.
При аварСЦСЧ з виходом хлору уникати низинних мСЦсць. МСЦсця розливу хлору (СЦз цистерн) заливати тАЬвапняним молокомтАЭ, каустиком.
У зонСЦ парСЦв амСЦаку не курити! Вибухонебезпечно! РДмкСЦсть поливати при пожежСЦ з великоСЧ вСЦдстанСЦ тАФ вибух!
Не припускати попадання рСЦдкого амСЦаку або хлору у водойми: усе живе загине.
Порядок роботи санСЦтарних дружин (СД) в осередку хСЦмСЦчного ураження.
СД працюють в ОХУ частСЦше в складСЦ рятувальних загонСЦв. Командир СД, отримавши завдання СЦ зтАЩясувавши обстановку, у свою чергу зобовтАЩязаний:
В· перед уведенням санСЦтарноСЧ дружини в осередок ураження ознайомити СЧСЧ з обстановкою в осередку, повСЦдомити, якСЦ ОР або СДОР викликали НС;
В· дати команду на прийом вСЦдповСЦдного антидоту особовим складом СД;
В· вказуСФ орСЦСФнтири СЦ межСЦ дСЦлянки осередку ураження, видСЦленого для роботи СД;
В· визначаСФ мСЦсце роботи СЦ дСЦй кожноСЧ ланки СД;
В· повСЦдомляСФ гаданий обсяг першоСЧ медичноСЧ допомоги, порядок роботи носилкових ланок, указуСФ шляхи СЦ напрямки виносу СЦ мСЦсця розмСЦщення уражених перед вантаженням на транспорт, указуСФ найближчСЦ лСЦкарнСЦ;
В· повСЦдомляСФ порядок поповнення антидотСЦв, медичного майна СЦ засобСЦв захисту, витрачених у ходСЦ робСЦт;
В· вказуСФ мСЦсце свого перебування, порядок звтАЩязку, мСЦсце збору по закСЦнченнСЦ робСЦт СЦ багато СЦншого.
Ознайомившись з обстановкою, члени СД приймають антидот СЦз профСЦлактичною метою, надягають СЦ старанно перевСЦряють один в одного засоби захисту органСЦв дихання СЦ шкСЦри СЦ негайно направляються до мСЦсця роботи.
Медичну допомогу надають у першу чергу ураженим, що знаходяться на вСЦдкритСЦй мСЦсцевостСЦ. ПотСЦм члени СД оглядають будинки, пСЦдвали, сховища й укриття, де населення могло вкриватися при виникненнСЦ НС. У першу чергу допомога надаСФться дСЦтям, вагСЦтним жСЦнкам, що не мають протигазСЦв, СЦ особам, що отримали комбСЦноване ураження. Дозування антидоту визначаСФться СЦндивСЦдуально, але дСЦтям дошкСЦльного вСЦку обовтАЩязково в половинному розмСЦрСЦ. При наявностСЦ травми (механСЦчноСЧ або термСЦчноСЧ) СЦ ураження СДОР перша медична допомога повинна надавати насамперед проти дСЦСЧ отруйноСЧ речовини (антидоти, протигаз, санобробка тощо) СЦ тСЦльки пСЦсля цього допомога з приводу травми.
ТривалСЦсть роботи членСЦв сандружин в СЦзолюючих засобах захисту повинна бути суворо регламентована СЦ залежить вСЦд температури повСЦтря. Так, при температурСЦ повСЦтря 30В°С та вище час роботи визначено нормативами в 15-20 хв.; при температурСЦ 25-29В°С тАФ 30 хв.; при температурСЦ 20-24В°С тАФ 45-50 хв.; при температурСЦ 15-19В°С тАФ 1,5-2 години; нижче 15В°С тАФ 3 години.
Командир СД постСЦйно пСЦдтримуСФ звтАЩязок СЦз начальниками СЦнших формувань ЦО СЦ МНС, забезпечуСФ взаСФмодСЦю з ними, веде контроль за особовим складом своСФСЧ СД СЦз метою попередження теплових ударСЦв, особливо в жаркий час. При появСЦ хиткоСЧ ходи й СЦн. ознак (запаморочення, нудота тощо) формування варто вивести з осередку.
По завершеннСЦ роботи в ОХУ СП СЦ СД виводяться (вивозяться) за межСЦ осередку хСЦмСЦчного ураження СЦ проходять часткову, а потСЦм СЦ повну санСЦтарну обробку на спецСЦальних обмивальних пунктах.
Повна санобробка включаСФ проведення обробки тСЦла розчинами, що дегазують, СЦз наступним обмиванням пСЦд душем (36-38В°С) водою з милом, СЦз змСЦною натСЦльноСЧ бСЦлизни, одяги СЦ взуття. БруднСЦ одяг, взуття СЦ спорядження (протигази, сумки, рукавички, чоботи й СЦн.) пСЦддаються дегазацСЦСЧ на спецСЦальних площадках вСЦддСЦлення санобробки при суворому дотриманнСЦ заходСЦв безпеки.