Електронні гроші та форми їх застосування

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ІНСТИТУТ

ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ

Кафедра економічної теорії

Курсова робота

з дисципліни: «Економічна теорія»

на тему: «Електронні гроші та форми їх застосування»

Виконав студент: Якуба Є.В

1-курс, група ЗМО-062

_______________________

(підпис студента)

Перевірив:

_______________________

(підпис викладача)

Чернігів, 2007

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………3

I Глава. Гроші.

1. Гроші. Поняття та їх сущьність……….……...……………………..5

2. Еволюція грошей………………………………………………………6

3. Функції грошей…………………………………………………………9

II Глава. Електронні гроші

4. Електронні гроші та їх поняття……………………………………..12

5. Система Електронних платежів в мережі Інтернет WebMoney Transfer

5.1. WebMoney Transfer (пояснення)……………………………...…15

5.2. Технология….………………………………………………………16

5.3. Безпека фінансових транзакцій……...………………………….17

6. Розповсюдженість електронних грошей та перспективи їх розвиття………………………………………………………..…….…18

7. Проблеми в застосуванні електронніх грошей…………………...22

Висновки……………………………………………………………………….25

Список використаної літератури……………………………..…………….27

Навіть кохання не позбавило голови стількох людей, як

роздум про природу грошей.

У.И. Глэдсон, (1844)

Вступ.

____________________________________________________________________

Гроші - один з найбільших наших винаходів - складають найбільш захоплюючий аспект економічної науки. “Гроші зачаровують людей. Із-за них вони строждають, для них вони трудяться. Вони придумують найбільш майстерні способи витратити їх. Гроші - єдиний товар, який не можна використовувати інакше, окрім як звільнитися від них. Вони не нагодують вас, не дадуть притулку і не розважать до тих пір, доки ви не витратите або не інвестуєте їх. Люди майже все зроблять для грошей, і гроші майже все зроблять для людей. Гроші - це приваблива, така, що повторюється, міняє маски загадка”.

Гроші, крім того, один з найбільш важливих розділів економічної науки. Вони є чимось набагато більшим, ніж пасивний компонент економічної системи, чим простій інструмент, сприяючий роботі економіки. К.Маркс показав, що “гроші – продукт стихійного розвитку товарних відносин, а не результат домовленості товаровиробників або якого-небудь іншого свідомого акту” . Вперше в історії науки Маркс провів аналіз форм обміну, розвитку форми вартості, що і дозволило встановити походження і необхідність грошей. Вже в простій формі вартості полягали суперечності, розвиток яких в тривалому історичному процесі розгортання обміну привів до появи грошей.

Грошова система, що правильно діє, вливає життєву силу в кругообіг прибутків і витрат, який втілює всю економіку. Добре працююча грошова система сприяє як повному використанню потужностей, так і повній зайнятості.

І навпаки, погано функціонуюча грошова система може стати головною причиною різких коливань рівня виробництва, зайнятості і цін в економіці, спотворити розподіл ресурсів.

Прикладом такої нестабільності може служити політика «Військового комунізму», коли комуністи пішли на свідоме нестримне накачування нічим не забезпечених грошей

у економіку, оскільки, згідно ученню К. Маркса, при комунізмі не повинно бути

грошових відносин. Що з цього вийшло зараз відомо: страшний голод, Громадянська війна, розстріли мирного населення.

На данний момент досягнення науково-технічного прогресу дозволяють робити покупки, не покидаючи своєї квартири (робочого місця). Стало це можливим завдяки такому досягненню в області інформаційних технологій як усесвітні комп'ютерні мережі. Зараз в нашій державі, на відміну від розвиненіших держав, дана сфера знаходиться на ранній стадії розвитку. Електронні платіжні системи дозволяють набувати бажаного товару незалежно від місцезнаходження покупця і продавця. Багато хто вважає, що електронні гроші це пластикові карти (дебетні або кредитні), що дозволяють замість готівки розплачуватися ними в магазинах і інших установах. Проте, пластикові карти на зразок широко поширених Visa, MasterCard, Cirrus не є електронними грошима як такими. Це всього лише засіб доступу до рахунку, відкритого в банку, що емітував дану карту і що є учасником якої-небудь з названих однойменних систем.

Ще три - чотири роки тому електронні гроші вважалися у нас екзотикою, а сьогодні на дверях багатьох крупних міських магазинів, ресторанів або сервісних центрів красуються логотипи, що сповіщають, що саме тут оплату можна провести електронними грошима. Число їх володарів в столиці і ряду інших найбільших міст неухильно росте.

Не дивлячись на те, що у нас електронні гроші з'явилися недавно, у всьому світі цими грошима люди користуються вже протягом багатьох років. Оскільки це є найбільш простою і швидкою формою розрахунку, доступною практично в будь-якій країні миру.

Але, не дивлячись на це, багато з наших людей не до кінця розуміють суть використання електронних грошей. Тому я і вибрав цю тему для того, щоб розібратися по суті електронних грошей.

У своїй роботі я ставлю перед собою декілька завдань:

1. Розглянути суть електронних грошей.

2. Які бувають їх види.

3. Проблеми і перспективи їх використання.

Метою даної курсової роботи є докладне розкриття поставлених перед собою завдань.

Так що ж таке електронні гроші?

I РОЗДІЛ. ГРОШІ.

1. Гроші. Поняття і їх суть.

У економічній літературі розглядаються в основному дві концепції походження грошей: раціоналістична і еволюційна. Перша концепція вперше викладена в роботі Арістотеля “Никромахова етика”. Вона панувала аж до кінця XVIII в. і пояснював походження грошей як результат угоди між людьми. Так само трактують гроші і деякі сучасні економісти. Так, П. Самуэльсон розглядає гроші як штучну соціальну умовність. Дж. Гелбрейт вважає, що “закріплення грошових функцій за благородними металами і іншими предметами - продукт угоди між людьми”. Еволюційна концепція пояснює походження грошей як продукт розвитку товарного виробництва і процесу обміну. Найбільш послідовним прихильником цієї концепції був К.Маркс, який вказував, що “вартість створюється абстрактною працею, але її не можна виявити в товарі навіть за допомогою мікроскопа. Як суспільна властивість товару, вартість можна виявити тільки шляхом прирівнювання одного товару до іншого в процесі обміну, тобто як мінову вартість. Існують два полюси виразу вартості: відносна форма вартості - представляє товар А, який виражає собою вартість в товарі Б, і еквівалентна - представляє товар БА, службовим матеріалом для виразу вартості товару А” .

Відносна форма вартості показує, що всі товари, відмінні як споживні вартості, якісно однакові як вартості, як згустки однорідної абстрактної праці. Вона також показує, що вартість будь-якого товару може бути виражена лише побічно, через споживчу вартість іншого товару.

Еквівалентна форма вартості має особливості: споживча вартість товару, що знаходиться в еквівалентній формі вартості, стає формою прояву своєї протилежності - вартості; конкретна праця - абстрактної праці; приватна праця - суспільної праці. Існують чотири форми вартості:

1) проста, одинична або випадкова;

2) повна або розгорнена;

3) загальна;

4) грошова;

Гроші - особливий товар, що виконує роль загального еквівалента. У літературі зустрічається і визначення грошей як способу суспільного виразу економічної цінності блага. Як і всі товари, гроші володіють вартістю і споживчою

вартістю. Вартість золота полягає в тому, що на його здобич витрачена велика кількість суспільно-необхідної праці. Споживча вартість золота як грошового товару роздвоюється. З одного боку, золото має звичайну споживчу вартість - використовується для технічних цілей, виготовлення предметів розкоші, зубного протезування і т.д. З іншої - золото володіє загальною споживчою вартістю, тобто є предметом загальної потреби в процесі обміну.

Гроші - це абсолютно ліквідний засіб обміну, тобто товар, що має найбільшу здібність до збуту. Взагалі, сущність грошей проявляється через:

1) загальну безпосередню обмінюваність;

2) самостійну мінову вартість;

3) зовнішню речову міру праці;

Гроші- це соціальне явище. Їх випускає держава. Вона ж тримає під контролем емісію, тобто випуск грошей в обернення. У різних країнах склалися різні емісійні системи, що визначають правила випуску грошей, розміри емісії, норми і форми її забезпечення. Якби випуск грошей не був обмежений, то їх міг би друкувати кожен, і тоді ціни б підскочили, гроші знецінилися.

Сучасне і повне визначення грошей я спробував знайти в тлумачному словнику української мови: “Гроші - металеві і паперові знаки (у докапіталістичних формаціях - особливі товари), вартості, що є мірою, при купівлі-продажу, засобом платежів і предметом накопичення”.

2. Еволюція грошей.

Сучасна фінансова система, що містить готівку, чеки, розрахункові автомати і безліч складних фінансових інструментів, не виникла за один день. Але ядром цієї системи є гроші.

Гроші - це предмет, який служить загальноприйнятим засобом обміну або засобом платежу.

Першим видом грошей були товари, але з часом загальним засобом платежу ставали паперові гроші, а потім чекові рахунки. Всі вони володіють однією і тією ж фундаментальною властивістю - їх приймають як платіж за товари і послуги,

бартер. У одному з перших підручників по грошах, коли Стенлі Джевонс (Stanly Jevons) хотів проілюструвати природу бартеру, він скористався наступним прикладом.

________________________________________________________________________________

№ Ожегов С.И. і Шведова Н.Ю. Тлумачний словник російської мови. 1999г. 160 з.

“Кілька років тому мадмуазель Зелі, солістка паризького оперного театру (Theatre Lyrique at Paris). давала концерт на островах Співтовариства. У обмін на арію з “Норми” (опери Белліні - Прим. пер.) і дещо інших пісень вона повинна була отримати третю частину всієї виручки. При підрахунку з'ясувалося, що її частка склала три свині, сорок чотири індики, п'ять тисяч кокосових горіхів, а також значна кількість бананів, лимонів і апельсинів. У Парижі всі ці овочі, фрукти і поголів'я худоби могли б принести чотири тисячі франків, що є хорошою винагородою за виконання п'яти пісень. Проте на островах Співтовариства монети були рідкістю, і оскільки мадмуазель не могла сама спожити скільки-небудь значну частку виручки, вона тим часом знайшла вихід - просто згодувала всі продукти тваринам і птахам”.

Цей приклад описує бартер, який полягає в обміні одних товарів (благ) на інших. Бартер контрастує з грошовою економікою, в якій торгівля здійснюється через загальноприйнятий засіб обміну.

Хоча бартер кращий, ніж нічого, його функціонування пов'язане з величезними труднощами, оскільки значний розподіл праці немислемий без впровадження великого суспільного винаходу - грошей.

У міру економічного розвитку, люди перестають прямо обмінювати один товар на іншій. Натомість вони продають товари за гроші, а потім використовують ці гроші для покупки тих благ, які вони бажають мати. На перший погляд така процедура здається складнішою, ніж бартер, так одна операція замінюється двома. Якщо ви маєте яблука і хочете горіхи, чи не простіше обміняти перше благо на друге, а не продавати яблука за гроші і потім використовувати ці гроші для придбання горіхів?

Насправді все навпаки: дві грошові операції (трансакції) простіше, ніж одна

бартерна операція. Наприклад, хай ви хочете купити яблука і продати горіхи. Але була б великою несподіванкою наявність людини, бажання якої в точності доповнюють ваші бажання. Ми маємо на увазі, що ця людина прагнула б купити горіхи і продати яблука. Використовуючи класичний економічний вираз, замість “подвійного збігу потреб” швидше за все матиме місце “потреба в збігу”. Так, якщо голодному кравцеві не вдасться відшукати неодягненого фермера, який має і продукти харчування, і бажання дістати пару брюк, при бартерній системі операція не відбудеться.

Товарні гроші. Гроші як засіб обміну вперше з'явилися в людській історії у формі товарів. У різні часи самі різні предмети служили грошима: худоба, оливкове масло, пиво, вино, мідь, золото, срібло, діаманти і сигарети. Проте до дев'ятнадцятого століття товарними грошима були майже виключно тільки такі метали, як срібло і золото. Ці форми грошей мали “внутрішню цінність (вартість)”; це означає, що вони володіли цінністю самі по собі. Зважаючи на це, була відсутня необхідність гарантувати їх цінність з боку уряду, і кількість грошей в обігу регулювалося ринком через попит і пропозицію золота і срібла. 7

Проте металеві гроші мають недоліки, оскільки для того, щоб викопати їх з надр землі, потрібні рідкісні ресурси; більш того, ці гроші можуть стати рідкісними або надмірними просто із-за випадкового відкриття родовищ дорогоцінних металів.

Поява грошового регулювання з боку центральних банків привела до значно стабільнішої грошової системи. В даний час внутрішня цінність грошей - найменше важлива річ, пов'язана з ними.

Паперові гроші. Ера товарних грошей поступилася місцем епосі паперових грошей. Тепер суть грошей спростилася. Гроші потрібні не ради них самих, а ради речей, які можна за них купити. Ми не хочемо безпосередньо споживати гроши; швидше, ми використовуємо їх, позбавляємось від них. Навіть коли ми вважаємо за краще тримати гроші, вони цінні лише тому, що ми можемо їх пізніше витратити.

Використання паперових грошей стає широко поширеним, оскільки вони є зручним засобом обміну. Ці гроші легко транспортувати і зберігати. При ретельному гравіюванні, цінність грошей може бути захищена від підробок. Той факт, що приватні особи не можуть створювати їх, підтримує їх рідкість.

При такому обмеженні пропозиції, гроші мають цінність. Вони можуть купувати речі. Поки люди можуть платити паперовою готівкою по своїх зобов'язаннях, поки паперові гроші приймають як засіб платежу, вона (паперова готівка) виконує функцію грошей.

Банківські гроші. Теперішній час - епоха банківських грошей, тобто чеків, що виписуються на фонди, покладені на зберігання в банк або інший фінансовий інститут. Чеки приймаються замість готівки як платежі за багато товарів і послуг. Дійсно, якщо ми порахуємо загальну доларову цінність операцій, то ми побачимо, що дев'ять десятих трансакцій фінансуються банківськими грошима, а одна десята - готівкою.

Еволюція, що продовжується. Сьогодні спостерігаються надзвичайно швидкі інновації, пов'язані з різними формами грошей. Наприклад, деякі фінансові інститути в даний час забезпечують зв'язок чекових рахунків з ощадними рахунками або навіть з портфелем

акцій, дозволяючи клієнтам виписувати чеки на вартість своїх акцій. Для здійснення багатьох операцій можна використовувати кредитні картки і дорожні чеки. Швидка зміна природи грошей породжує різні проблеми для центральних банків, що відповідають за вимірювання і регулювання пропозиції грошей (або, що те ж саме, грошової маси) країни.

3. Функції грошей.

Суть грошей як загального еквівалента виявлялася в їх функціях: міра вартості, засіб звернення, скарб, засіб платежу, світові гроші.

Гроші як міра вартості. Розвиток функцій грошей породжується зростанням товарного господарства і його суперечностей. Тому ступінь розвитку тієї або іншої функції грошей відображає собою різні етапи еволюції самого товарного виробництва.

Перш ніж товар потрапляє в обертання, його вартість вже повинна бути зміряна. Оскільки вартість всіх товарів змінюється грошима, то перша функція грошей є функція міри вартості. Вартість різних товарів совимірна, кількісно сопоставна. Вартість товарів вимірюється золотом саме тому, що і на товари, і на золото витрачена суспільна праця.

Для виразу вартості товару, її вимірювання немає необхідності мати на руках готівку - золото. Функцію міри вартості гроша виконують як гроші, що в думках представляються, ідеальні, встановлюючи певну ціну на товар, його власник в думках, або, кажучи словами К.Маркса, ідеально, виражає вартість цього товару в грошах - золоті. Проте таке ідеальне вимірювання вартості товару золотом можливо тільки тому, що гроші реально існують як загальний еквівалент. Вимірювання вартості товару проводиться шляхом прирівнювання його до певної кількості золота як грошового товару. Вартість товару, виражена в грошах- є ціна товару. Ціни товарів виражаються у відомій кількості грошового товару, золота. Кількість золота, його маса вимірюється його вагою. Певна вагова кількість золота береться за одиницю вимірювання його маси. Ця одиниця, що встановлюється державою як грошова одиниця, називається масштабом цін. Масштаб цін служить для вимірювання маси золота. Всі ціни товарів виражаються в певній кількості вагових одиниць, або, інакше кажучи, в певній кількості вагових одиниць золота. У дореволюційній Росії в кінці XIX сторіччя грошовою одиницею був рубель, прирівняний до 0,7742 г чистого золота.

Гроші як засіб звернення. Як міра вартості в грошах в думках можна виразити об'єм продукції всього господарства, капітали підприємств і багатства окремих людей. У процесі ж звернення товарів, гроші обов'язково повинні бути в наявності, бо при купівлі-продажі товарів їх ідеальні ціни повинні перетворитися на реальні гроші. У цьому процесі гроші виконують функцію засобу звернення. Перетворення товару на гроші означає суспільне визнання того факту, що праця, витрачена товаровиробником на виготовлення товару, дійсно потрібна суспільству.

Функціонування грошей як засіб звернення виражає подальший розвиток і ускладнення виробничих зв'язків між товаровиробниками. При простому товарообміні продаж товару одночасно означав купівлю ним іншого товару. “Ніхто не може продати без того, щоб хто-небудь інший не купив. Але ніхто не зобов'язаний негайно купувати тільки тому, що сам він щось продав.”

Гроші виконують функцію засобу звернення швидкоплинно. Обслуживши одну товарну операцію, вони потім обслуговують наступну операцію і т.д. Без грошей ми б постійно блукали, щоб відшукати когось, з ким можна було б здійснювати бартерну операцію. Ми часто згадуємо про корисність грошей, коли вони не працюють добре, як в Росії в 1990-і рр., коли люди витрачали години, стоячи в чергах в очікуванні товарів, і намагалися дістати долари або інші іноземні валюти, оскільки рубель перестав функціонувати як прийнятний засіб обміну.

Гроші як засіб утворення скарбів. Через різні обставини процес звернення може урватися, внаслідок чого гроші перестають звертатися і осідають. В цьому випадку вони починають виконувати нову функцію - засіб утворення скарбів. Стихійний розвиток товарного виробництва викликає об'єктивну необхідність накопичення грошей.

У міру розкладання натурального господарства і розвитку товарних відносин грошей все більше і більше виступають як втілення суспільного багатства. В умовах натурального господарства накопичення багатства здійснювалося у формі накопичення продуктів. Розвиток товарного господарства викликає іншу форму накопичення багатства - форму накопичення грошей. Товари не можна зберігати в необмеженій кількості, тоді як грошовий товар, граючи роль загального багатства, завжди може виконувати свої функції. Функцію скарбу можуть виконувати не тільки золоті монети, але і сам грошовий матеріал в його безпосередньо натуральному вигляді: золоті злитки, вироби із золота і т.д.

Гроші у функції скарбу стихійно регулюють грошове звернення. Так, при

зменшенні виробництва товарів і скороченні товарообігу частина золота йде з

звернення і перетворюється на скарб. Коли ж виробництво розширюється і

товарообіг росте, це золото знов вступає в звернення.

Гроші як засіб платежу. При продажі товарів з відстроченням платежу гроши стали виконувати функцію платіжного засобу. Коли товари продаються з відстроченням платежу, гроші при визначенні цін товарів функціонують ідеально, як міра вартості, але не грають роль засобу звернення. Покупці сплачують гроші за товари лише при настанні терміну платежу. Поле застосування грошей як засіб платежу значно розширюється у зв'язку з розвитком кредиту і кредитної системи, які одночасно звужують застосування грошей як засоби звернення. В умовах розвиненого капіталізму в крупних торгових операціях гроши виступають переважно як засіб платежу. Розвиток кредитних відносин і функції грошей як платіжного засобу приводить до появи кредитних грошей. Кредит, що надається одним капіталістом іншому, породжує боргові зобов'язання - векселі. Ці боргові зобов'язання, беручи участь в торговому обороті, переходячи з рук в руки до настання терміну платежу, грають, по суті, роль грошей. Проте звернення векселів обмежене, оскільки вони мають гарантію лише приватної особи. Зважаючи на це виникає необхідність в міцнішій гарантії, що зумовлює появу банкнотів. Банкнота є векселем, що видається банком замість векселя приватної особи. Разом з банкнотою в обороті бере участь і інший вид кредитних знарядь звернення - чеки. Чек- це є наказ банку, виписаний власником внеску, про видачу з свого рахунку грошей особі, вказаній в чеці. Чеки мають короткий термін звернення. Розвиток кредитних відносин створює можливість погашати довгим шляхом взаємних заліків боргових зобов'язань без залучення готівки.

Світові гроші. Усередині даної країни, як вже мовилося, грошовий товар у виконанні ним певних функцій може бути замінений знаками вартості.

Природі ж міжнародного платежу обороті відповідає функціонування грошей в їх натуральній формі, у формі злитків благородного металу. Світовими грошима є золото. Золото використовується на світовому ринку як загальний засіб платежу. У світовій торгівлі розрахунки проводяться переважно шляхом заліку боргових зобов'язань через банки. Коли розлад економічних відносин або яке-небудь економічне потрясіння приводить до порушення нормального ходу платежів, виникає необхідність в оплаті кожної товарної операції готівкою. Тоді світові гроші грають роль загального купівельного засобу. Рух грошей з однієї країни в іншу має місце і в тому випадку, якщо капіталісти переводять частину своїх капіталів в цілях їх зберігання, закордон. В цьому випадку гроші функціонують як “абсолютно суспільна матеріалізація багатства взагалі.”. Функціонувати як світові гроші може тільки така валюта, яка вільно перетворюється на золото, і лише тієї країни, яка здатна виплачувати золотом свої борги іншим країнам.

II РОЗДІЛ. ЕЛЕКТРОННІ ГРОШІ.

4. Електронні гроші. Поняття електронних грошей.

Електронні гроші повністю моделюють реальні гроші. При цьому, емісійна організація - емітент - випускає їх електронні аналоги, звані в різних системах по-різному (наприклад, купони). Далі, вони купуються користувачами, які з їх допомогою оплачують покупки, а потім продавець погашає їх у емітента. При емісії кожна грошова одиниця завіряється електронним друком, який перевіряється випускаючою структурою перед погашенням.

Одна з особливостей фізичних грошей - їх анонімність, тобто на них не вказано, хто і коли їх використовував. Деякі системи, аналогічно, дозволяють покупцеві отримувати електронну готівку так, щоб не можна було визначити зв'язок між ним і грошима. Це здійснюється за допомогою схеми сліпих підписів.

Варто ще відзначити, що при використанні електронних грошей відпадає необхідність в

аутентифікації, оскільки система заснована на випуску грошей в звернення перед їх

використанням.

Нижче приведена схема платежу за допомогою цифрових грошей.

Покупець заздалегідь обмінює реальні гроші на електронні. Зберігання готівки у клієнта може здійснюватися двома способами, що визначається використовуваною системою:

-на жорсткому диску комп'ютера.

-на смарт-картах.

Різні системи пропонують різні схеми обміну. Деякі відкривають спеціальні рахунки, на які перераховуються засоби з рахунку покупця в обмін на електронні купюри. Деякі банки

можуть самі емітувати електронну готівку. При цьому вона емітується тільки по запиту клієнта з подальшим її перерахуванням на комп'ютер або карту цього клієнта і зняттям грошового еквівалента з його рахунку. При реалізації ж сліпого підпису покупець сам створює електронні купюри, пересилає їх в банк, де під час вступу реальних грошей на рахунок вони завіряються друком і відправляються назад клієнтові.

Разом із зручностями такого зберігання, у нього є і недоліки. Псування диска або смарт-карти обертається безповоротною втратою електронних грошей.

Покупець перераховує на сервер продавця електронні гроші за покупку.

Гроші пред'являються емітенту, який перевіряє їх достовірність.

У разі достовірності електронних купюр рахунок продавця збільшується на суму покупки, а покупцеві відвантажується товар або виявляється послуга.

Однією з важливих відмінних рис електронних грошей є можливість здійснювати мікроплатежі. Це пов'язано з тим, що номінал купюр може не відповідати реальним монетам (наприклад, 37 копійок). Емітувати електронну готівку можуть як банки, так і небанківські організації. Проте до цих пір не вироблена єдина система конвертації різних видів електронних грошей. Тому тільки самі емітенти можуть гасити випущену ними електронну готівку. Крім того, використання подібних грошей від нефінансових структур не забезпечене гарантіями з боку держави. Проте, мала вартість транзакції робить електронну готівку привабливим інструментом платежів в Інтернеті.

Кредитні системи.

Інтернет-кредитні системи є аналогами звичайних систем, що працюють з кредитними картами. Відмінність полягає в проведенні всіх транзакцій через інтернет, і як наслідок, в необхідності додаткових засобів безпеки і аутентифікації.

Загальна схема платежів в такій системі приведена на малюнку.

У проведенні платежів через інтернет за допомогою кредитних карт беруть участь:

Покупець. Клієнт, що має комп'ютер з Web-браузером і доступом в Інтернет.

Банк-емітент. Тут знаходиться розрахунковий рахунок покупця. Банк-емітент випускає картки і є гарантом виконання фінансових зобов'язань клієнта.

Продавці. Під продавцями розуміються сервера Електронної Комерції, на яких знаходяться каталоги товарів і послуг і приймаються замовлення клієнтів на покупку.

Банки-еквайєри. Банки, які обслуговують продавців. Кожен продавець має єдиний банк, в якому він тримає свій розрахунковий рахунок.

Платіжна система Інтернет. Електронні компоненти, що є посередниками між рештою учасників.

Традиційна платіжна система. Комплекс фінансових і технологічних коштів для обслуговування карт даного типу. Серед основних завдань, що вирішуються платіжною системою, - забезпечення використання карт як засоби платежу за товари і послуги, користування банківськими послугами, проведення взаємозаліків і т.д. Учасниками платіжної системи є фізичні і юридичні особи, об'єднані відносинами по використанню кредитних карт.

Процесинговий центр платіжної системи. Організація, що забезпечує інформаційну і технологічну взаємодію між учасниками традиційної платіжної системи .

Розрахунковий банк платіжної системи. Кредитна організація, що здійснює взаєморозрахунки між учасниками платіжної системи за дорученням процесингового центру.

Покупець в електронному магазині формує корзину товарів і вибирає спосіб оплати "кредитна карта".

Далі, параметри кредитної карти (номер, ім'я власника, дата закінчення дії) повинні бути передані платіжній системі Інтернет для подальшої авторизації. Це може бути зроблено двома способами:

через магазин, тобто параметри карти вводяться безпосередньо на сайті магазина, після чого вони передаються платіжній системі Інтернет (2а);

на сервері платіжної системи (2б).

Очевидні переваги другого шляху. В цьому випадку відомості про карти не залишаються в магазині, і, відповідно, знижується ризик отримання їх третіми особами або обману продавцем. І у тому, і в іншому випадку при передачі реквізитів кредитної карти, все ж таки існує можливість їх перехоплення зловмисниками в мережі. Для запобігання цьому, дані при передачі шифруються.

Шифрування, дуже, знижує можливість перехоплення даних в мережі, тому зв'язки покупець/продавець, продавец/платіжна система Інтернет, покупець/платіжна система Інтернет, бажано здійснювати за допомогою захищених протоколів. Найбільш поширеним з них на сьогоднішній день є протокол SSL (Secure Sockets Layer). У його основі лежить схема асиметричного шифрування з відкритим ключем, а як шифрувальна схема використовується алгоритм RSA. Зважаючи на технічні і ліцензійні особливості цього алгоритму він вважається менш надійним, тому зараз поступово вводиться стандарт захищених електронних транзакцій SET (Secure Electronic Transaction), покликаний з часом замінити SSL при обробці транзакцій, пов'язаних з розрахунками за покупки по кредитних картах в Інтернет. Серед плюсів нового стандарту можна відзначити посилення безпеки, включаючи можливості аутентифікації всіх учасників транзакцій. Його мінусами є технологічні складнощі і висока вартість. Платіжна система Інтернет передає запит на авторизацію традиційній платіжній системі.

Подальший крок залежить від того, чи веде банк-емітент онлайнову базу даних (БД) рахунків. За наявності БД процесинговий центр передає банку-емітенту запит на авторизацію карти (4б) і потім, (4а) отримує її результат. Якщо ж такої бази немає, то процесинговий центр сам зберігає зведення про стан рахунків утримувачів карт, стоп-лісти і виконує запити на авторизацію. Ці відомості регулярно оновлюються банками-емітентами. Результат авторизації передається платіжній системі Інтернет. Магазин отримує результат авторизації. Покупець отримує результат авторизації через магазин (7а) або безпосередньо від платіжної системи Інтернет (7б). При позитивному результаті авторизації магазин надає послугу, або відвантажує товар (8а);

процесинговий центр передає в розрахунковий банк відомості про досконалу транзакцію (8б). Гроші з рахунку покупця в банку-емітенті перераховуються через розрахунковий банк на рахунок магазина в банці-еквайєрі. Для проведення подібних платежів в більшості випадків необхідне спеціальне програмне забезпечення. Воно може поставлятися покупцеві, (зване електронним гаманцем), продавцеві і його обслуговуючому банку. Для прикладу розглянемо систему електронних платежів WebMoney Transfer.

5. Система електронних платежів в мережі Інтернет WebMoney Transfer.

5.1. WebMoney Transfer - глобальна інформаційна система трансферу

майнових прав, відкрита для вільного використання всіма охочими. Система Webmoney Transfer створювалася спеціально для мережі Інтернет, вона має універсальну гнучку структуру, що забезпечує роботу з будь-якими товарами. Вона надає можливість будь-якому користувачеві мережі Інтернет здійснювати безпечні готівкові розрахунки в реальному часі. Клієнтами системи є Продавці і Покупці товарів і послуг. З одного боку, це WEB-магазини, з іншої - будь-який користувач Інтернету, що не має можливості або не охочий використовувати традиційні методи розрахунків (кредитні картки і т.п.) із-за тривалості транзакцій, низької безпеки, або по інших причинах. За допомогою WebMoney Transfer можна здійснювати миттєві транзакції, пов'язані з передачею майнових прав на будь-які online-товари і послуги, створювати власні web-сервіси і мережеві підприємства, проводити операції з іншими учасниками, випускати і обслуговувати власні інструменти.

Транзакційним засобом в системі служать титульні знаки WebMoney (WM) декількох типів, що зберігаються на електронних гаманцях їх власників: WM-R - еквівалент RUR - на R-гаманцях, WM-Z - еквівалент USD - на Z-гаманцях, WM-C і WM-D - еквівалент USD для кредитних операцій - на С- і D-гаманцях. При переказі коштів використовуються однотипні гаманці, а обмін WM-R на WM-Z проводиться в обмінних пунктах.

Стати Клієнтом Системи дозволяє Клієнтське програмне забезпечення - WEBMONEY KEEPER. За допомогою цієї програми можливо фіксувати певні суми для розрахунків, контролювати рухи власних або перерахованих власникові гаманця засобів.

Отримати WebMoney на гаманець можливо:

перекладом з будь-якого банку, а також поштовим переказом на розрахунковий рахунок один з офіційних агентів системи (сума перекладу буде автоматично конвертована в WM і зарахована на вказаний вами гаманець);

за допомогою WM-карти (для Z-гаманців);

від інших учасників системи в обмін на товари, послуги або готівку.

Що зберігається на гаманці WebMoney знаходяться в повному розпорядженні власника гаманця і у будь-який момент - цілодобово і щодня - можуть бути використані ним для

розрахунків. При необхідності він зможе зняти WebMoney з гаманця і перевести на вказаний банківський рахунок з одночасною конвертацією у відповідну валюту.

5.2. Технологія.

Засоби програмно-апаратного комплексу WebMoney Transfer дозволяють здійснювати миттєві безпечні транзакції, для проведення яких досить мати підключений до мережі Інтернет, комп'ютер. Порядок ідентифікації, що діє в системі, дозволяє однозначно визначати і фіксувати всі операції, що проводяться, а спеціальний комплекс заходів безпеки повністю виключає несанкціонований доступ до засобів і інформації. За допомогою вбудованої служби конфіденційних повідомлень можна вести захищене листування з іншими учасниками, обговорювати деталі операцій, коментувати проведення транзакцій.

5.3. Безпека фінансових транзакцій.

При використанні WebMoney Transfer, WEBMONEY приходять до одержувача по мережі Інтернет. Відкрита архітектура Інтернет вимагає строгих заходів безпеки проти спроб перехопити WEBMONEY або інформацію про торгову операцію.

Розглянемо детально деякі аспекти безпеки, застосовані в WebMoney Transfer.

1. Для входу в програму WEBMONEY KEEPER необхідне знання унікального 12-значного ідентифікатора користувача, його особистого пароля, а також місця розташування в пам'яті комп'ютера файлів з секретним ключем і гаманцями.

Ідентифікатор - генерується автоматично, унікальний для кожної реєстрації учасника в WebMoney Transfer - це ім'я користувача в системі, яке користувач може зробити анонімним для інших користувачів, необхідний для входу в програму WEBMONEY KEEPER і здійснення операцій в системі Webmoney Transfer.

Пароль - призначається користувачем особисто. Необхідний для входу в програму WEBMONEY KEEPER і здійснення операцій в системі Webmoney Transfer.

Переказ і отримання грошових коштів здійснюється тільки між однотипними гаманцями клієнтів Системи.

Для здійснення операцій необхідно повідомити партнерові номер гаманця, при цьому він зможе тільки відправити гроші на гаманець користувача (і користувач може відмовитися від їх ухвалення); і ніхто не зможе зняти гроши з гаманця користувача з видаленого комп'ютера. Більш того, користувач може легко і швидко створювати окремий гаманець для разової операції і після її завершення видаляти його.

Неможливо зняти гроши з використаного гаманця (цієї можливості позбавлена, наприклад, система оплати за допомогою кредитних карт).

Подібне поєднання особистих настройок і випадковим чином настройок програми, що генеруються, гарантує неможливість несанкціонованого використання програми і відкриття доступу до засобів користувача третіми особами.

2. Всі повідомлення в системі передаються в закодованому вигляді, з використанням алгоритму захисту інформації подібного RSA з довжиною ключа більше 1024 бит. Для кожного сеансу використовуються унікальні сеансові ключі. Тому протягом сеансу (часу здійснення транзакції) ніхто, окрім користувача, не має можливості визначити призначення платежу і його суму.

3. Ніхто не зможе зробити ніяких грошових операцій, грунтуючись на реквізитах минулих операцій (цієї можливості позбавлена, на