Ссылка на архив

Аудит дебіторської та кредиторської заборгованості

`

Міністерств науки та освіти України

Донецький національний університет

Кафедра обліку та аудиту


КУРСОВА РОБОТА


З дисципліни: „Аудит”


На тему: „Аудит дебіторсько-кредиторської

заборгованості”


Підготувала: студентка

ДонНУ, ОФФ, д/в, 4 курсу

Спеціальності облік та аудит

Групи 0106 укр

Поворотна Олеся Віталіївна



Керівник роботи: Шапошнікова Наталя Валентинівна


Донецьк

2003 р.

Зміст.


Вступ 3

1. Мета та завдання аудиту дебіторсько-кредиторської заборгованості. 4

2. Нормативно-правове регулювання дебіторсько-кредиторської

заборгованості, їх признання, оцінка та відображення в обліку. 5

3. Аудит облікової політики відповідно до дебіторсько-кредиторської

заборгованості. 11

4. Оцінка системи внутрішнього контролю та пошук зон ризику. 12

5. Складання програми перевірки дебіторсько-кредиторської

заборгованості. 18

6. Збір аудиторських доказів та оформлення робочих документів. 30

7. Типова кореспонденція рахунків по операціям з дебіторами

та кредиторами. 40

8. Аудиторський висновок по результатам перевірки. 42

Висновок 45

Література 46

Вступ.

В даний час в Україні відбуваються істотні зміни в господарській, економічній і соціальній діяльності підприємств. Це призводить до об'єктивної необхідності зміни системи контролю.

Для нормального функціонування всіх ланок народного господарства необхідно, щоб підприємці, ухвалюючи рішення, мали достовірну інформацію про фінансовий стан підприємства, в частковості, про стан дебіторсько-кредиторської заборгованості, про законність і підтвержденість господарських операцій, в результаті яких вона виникла.

В даний час, коли Україну охоплює криза платежів,

коли дебіторсько-кредиторська заборгованість підприємств один одному досягла величезних сум, проведення аудиту дебіторсько-кредиторської заборгованості має велику актуальність, оскільки це стимулює підприємство до більш ретельного і регулярного проведення інвентаризації дебіторсько-кредиторської заборгованості, до активного проведення заходів щодо стягнення заборгованості з неплатників через арбітраж.

Дебіторська заборгованість істотно погіршує фінансовий стан підприємства, вона є іммобілізацією грошових засобів, відверненням їх з господарського обороту, що приводить до зниженню темпів виробництва і результативних показників діяльності підприємства, оскільки прострочена дебіторська заборгованості, по якій закінчився термін позовної давності, підлягає віднесенню на збитки підприємства.

Кредиторська заборгованість, хоча і є тимчасовим привлеченням позикових засобів, в результаті негативно впливає на стан підприємств, оскільки наявність кредиторської заборгованості говорить про неплатоспроможності підприємства і підриває авторитет підприємства у покупців і замовників. Кредиторська заборгованість з терміном позовної давності, що тік, підлягає віднесенню до бюджету, тобто остаточно вилучається з господарської діяльності підприємств-виробників.

Метою курсової роботи є вивчення нормативних документів про порядок проведення аудиту, освоєння методики аудиторської перевірки дебіторсько-кредиторської заборгованості. У зв'язку з цим задачі курсової роботи наступні:

  • визначення основних законодавчих та нормативно-правових актів України, що регламентують ведення бухгалтерського обліку дебіторсько-кредиторської заборгованості;

  • виявлення критеріїв признання , оцінки та відображення у обліку дебіторсько-кредиторської заборгованості;

  • визначення основних моментів при проведенні аудиту облікової політики стосовно дебіторсько-кредиторської заборгованості;

  • складання необхідних питань при перевірці наявності внутрішнього контролю та пошуку зон ризику;

  • складання програми перевірки дебіторсько-кредиторської заборгованості;

  • визначення основних моментів при проведенні збору аудиторських доказів;

  • надання прикладів робочих документів аудитора при проведенні аудиту дебіторсько-кредиторської заборгованості;

  • визначення типової кореспонденції рахунків стосовно обліку дебіторсько-кредиторської заборгованості;

  • представлення основних моментів при складанні аудиторського висновку по результатам перевірки.


При написанні роботи були використані підручники вітчизняних та закордонних авторів, національні та міжнародні нормативи аудиту, інші законодавчі та нормативно-правові акти, що регламентують облік та аудит дебіторсько-кредиторської заборгованості, а також локальні акти та робочі документи конкретних аудиторських фірм.


1. Мета та завдання аудиту дебіторсько-кредиторської заборгованості.


Мета аудиту операцій за зобов’язаннями полягає в становленні первинних даних відносно наявності зобов’язань перед кредиторами, повноти і своєчасності відображення первинних даних в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку зобов’язань і його відповідності прийнятій обліковій політиці, національним положенням (стандартам) бухгалтерського обліку, реальності наявних зобов’язань, законності проведених розрахунків, достовірності відображення стану зобов’язань і звітності господарюючого суб’єкта.

Метою аудиту стану розрахунків є встановлення достовірності даних відносно повноти і своєчасності відображення інформації в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку розрахунків у відповідності до прийнятої облікової політики, достовірності відображення залишків у звітності господарюючого суб’єкта.

Завданнями аудиту операцій за довгостроковими та поточними зобов’язаннями є:

  • оцінка стану розрахунково-платіжної дисципліни за всіма видами розрахунків з кредиторами підприємства;

  • встановлення достовірності даних бухгалтерського обліку операцій із зобов’язаннями;

  • встановлення наявності, правильності оформлення і дотримання умов договорів та інших документів, що визначають права та обов’язки сторін з постачання матеріальних запасів, виконання робіт (надання послуг);

  • аналіз правильності і повноти отримання оплати за придбанні матеріальний запаси, їх оприбуткування;

  • встановлення причини утворення заборгованості її виникнення і реальності отримання;

  • встановлення своєчасності розрахунків з бюджетом, перерахування заборгованості кредиторам;

  • оцінка системи розрахунків з персоналом, що діє на підприємстві та ефективності стану синтетичного та аналітичного обліку операцій з оплати праці та розрахунків з персоналом підприємства за період, що перевіряється;

  • встановлення правильності організації обліку робочого часу і виробітки (виконаного обсягу робіт) на підприємстві, обґрунтованості нарахування заробітної плати, проведення утримань з неї;

  • оцінка повноти відображення здійснених операцій в бухгалтерському обліку і перевірка правильності відображення по статтях балансу відповідних залишків заборгованості;

  • перевірки дотримання податкового законодавства по операціях, пов’язаних із розрахунками з оплати праці, з позабюджетними фондами, за соціальним страхуванням та забезпеченнями;

  • встановлення дотримання чинного законодавства, правомірності, доцільності та обґрунтування управлінських рішень відповідальних посадових осіб при здійсненні розрахункових операцій з постачальниками, бюджетом, персоналом підприємства, іншими кредиторами;

  • розробка заходів з реалізації результатів конторою з метою попередження зловживань і порушень.

Основними завданнями стану розрахунків є:

  • вивчення законності операцій з дебіторської заборгованості та реальності її відображення і правильності використання підзвітних сум і своєчасності надання авансових звітів підзвітними особами, законність і доцільність здійснення витрат через підзвітних осіб, можливість їх проведення за безготівковими розрахунками, реальність претензійних сум;

  • перевірка правильності документального оформлення операцій з розрахунками та відображення цих операцій й в обліку і звітності;

  • оцінка стану синтетичного і аналітичного обліку розрахунків; якості відображення господарських операцій в бухгалтерському обліку, облікових регістрах та звітності;

  • перевірка дотримання підприємством податкового законодавства по операціях, пов’язаних з розрахунками з різними дебіторами.


2. Нормативно-правове регулювання дебіторсько-кредиторської заборгованості, їх визнання, оцінка та відображення в обліку.


При плануванні та здійсненні аудиторських процедур, оцінці отриманих матеріалів і представленні результатів перевірки аудитор повинен враховувати, що невиконання клієнтом вимог законодавчих та нормативно-правових актів України може стати причиною перекручення фінансової звітності підприємства й істотно вплинути на фінансові результати діяльності клієнта.

Виявлення випадків невиконання клієнтом вимог законодавчих та нормативно-правових актів України не є метою і обов’язком аудитора.

Встановлення факторів невиконання вимог нормативних актів, незалежно від їх значення, вимагає поставлення і обговорення питань про чесність керівництва і робочого персоналу клієнта, а також вплив такого невиконання на інші напрямки аудиту.

Термін „невиконання вимог законодавчих та нормативно-правових актів”, який використовується в Нормативі № 8 аудиту, стосується дій (або бездіяльності) керівництва і персоналу клієнта, що суперечать вимогам законодавчих та нормативно-правових актів України.

Факт порушення вимог законодавчих та нормативно-правових актів підлягають спеціальній юридичній експертизі і є поза професійною компетенцією та знаннями аудитора. Рівень професійної підготовки аудитора, його досвід і знання господарської галузі діяльності клієнта і організації виробництва можуть дозволити йому зробити висновок тільки про те, що окремі факти діяльності підприємства, можливо, не відповідають вимогам законодавчих та нормативно-правових актів.

При організації бухгалтерського обліку заборгованостей та забезпечень необхідно використовувати наступні нормативні документи, що діють на Україні:

  • Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” №996-XIV від 16.07.99 р.

  • Закон України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 3.04.97 р.

  • Закон України “Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування