Анализ использования МТП

Зміст

Вступ............................................................................................................3

1.Значення і основні робочі прийоми.......................................................4

2.Аналіз машинно-тракторного парку.....................................................7

3.Резерви підвищення ефективності використання машинно- тракторного парку....................................................................................14

Висновки та пропозиції...........................................................................17

Література.................................................................................................18

Вступ

Високий рівень використання енергетичних ресурсів господарства позитивно впливає на збільшення виробництва сільськогосподарської продукції, підвищення ефективності використання землі, зростання продуктивності праці та зниження собівартості продукції. Поліпшення використання тракторів, комбайнів, вантажних автомобілів та інших машин, скорочення витрат на їх експлуатацію впливає також на ефективність капіталовкладень на придбання техніки, фондовіддачу цієї активної частини основних фондів.

Питома вага тракторів і сільськогосподарських машин у вартості всіх основних засобів виробничого призначення складає в сільськогосподарських підприємствах приблизно 30%. Тому високопродуктивне і ефективне використання машинно-тракторного парку має велике народногосподарське значення. Практика показує, що з підвищенням продуктивності парку всі сільськогосподарські роботи виконуються в кращі агротехнічні терміни, потрібна менша кількість машин і агрегатів, зменшуються засоби на їхнє придбання, знижується собівартість механізованих робіт, підвищується врожайність сільськогосподарських культур і знижуються витрати на одиницю продукції.

Отже, завданням аналізу є виявлення в кожному конкретному випадку можливостей оптимізації складу машинно-тракторного парку, підвищення ефективності його роботи, що є передумовою зменшення експлуатаційних витрат у собівартості сільськогосподарської продукції.

Метою даної роботи є засвоєння методики і основних прийомів аналізу забезпеченості технікою і ефективності використання машинно-тракторного парку в господарстві; розрахунок нормативної потреби господарства в тракторах і основних сільськогосподарських машинах, виявлення рівня забезпечення ними; визначення показників використання машинно-тракторного парку, а також пошук впливів різних факторів на зміну денного і виробітку тракторів, пошук шляхів підвищення їх використання. Вихідні дані для роботи надані в табл.1

Таблиця 1Вихідні дані

Найменування	Площа ріллі, га	Кількість тракторів, шт.	Відпрацьовано машино-днів	Відпрацьовано машинно-змін	Вироблено умов.га
1998	1999	1998	1999	1998	1999	1998	1999
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Т-150,Т-150К	3390	7	11	1690	1890	1730	1920	6530	8450
ДТ-75	3390	1	3	170	320	191	395	1190	3280
МТЗ-80	3390	16	18	3180	3780	3500	4000	28300	31000
Т-70С	3390	3	2	378	251	398	280	2320	1680
К-701	3390	-	1	-	187	-	215	-	1128
Всього	Х	27	35	7108	6318	7545	6730	44870	53988

1. Значення і основні робочі прийоми.

Підвищення ефективності використання наявних тракторів дозволяє без додаткових капітальних вкладень збільшити обсяг механізованих робіт, скоротити терміни їхнього виконання, підвищити рівень механізації трудомістких процесів, знизити собівартість продукції. Тому аналіз використання тракторного парку в кожнім господарстві має велике значення.

Досить повну й об'єктивну оцінку використання тракторного парку можна дати тільки за допомогою системи аналітичних і синтетичних показників, розробка якої є важливим методологічним питанням. До цієї системи в першу чергу варто віднести приватні техніко-економічні показники, що характеризують ступінь екстенсивного й інтенсивного завантаження тракторного парку.

Показники екстенсивного завантаження характеризують ступінь використання робочого часу машин. Вони можуть бути як абсолютними (відпрацьовано днів, змін і годин одним трактором за аналізований період часу; середня тривалість зміни), так і відносними: коефіцієнт використання тракторів у роботі (відношення кількості відпрацьованих днів тракторами до кількості машино-днів перебування в господарстві); коефіцієнт змінності (відношення кількості відпрацьованих змін до кількості відпрацьованих днів тракторним парком); коефіцієнт корисного використання робочого часу за день, зміну (відношення корисного часу роботи вчасно перебування в убранні).

Показники інтенсивного завантаження тракторного парку — середньорічний, середньоденний, середньо змінний і средньогодинний виробіток трактора. Вони підраховуються розподілом обсягу виконаних робіт в ум.ет.га на середньорічну кількість тракторів, кількість відпрацьованих за рік днів, змін і годин відповідно.

Узагальнюючим показником, що характеризує роботу тракторного парку, є інтегральний коефіцієнт корисної роботи.

Одним з найважливіших показників ефективності роботи тракторного парку є собівартість умовного еталонного гектара. Він відображає всі сторони роботи тракторів. У ньому співвідносяться експлуатаційні витрати і безпосередній ефект (обсяг виконаних робіт).

Крім перерахованих техніко-економічних показників для оцінки ефективності використання тракторного парку застосовуються і загальні результативні показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва, такі як врожайність культур, продуктивність праці, собівартість продукції, прибуток і рентабельність. Однак варто мати на увазі, що їхня величина залежить не тільки від технічного рівня виробництва, але і від інших ресурсів. Тому отриманий ефект можна вважати результатом кращого використання техніки тільки за умови чи рівності незмінності всіх інших факторів виробництва (родючості полів, кількості внесених добрив, забезпеченості трудовими ресурсами і т.д.).

У процесі аналізу необхідно вивчити динаміку всіх перерахованих показників, виконання плану по їхньому рівні, провести міжгосподарські порівняння і виявити причини зміни їхньої величини.

Після цього необхідно установити вплив факторів на обсяг тракторних робіт.

Обсяг тракторних робіт безпосередньо залежить від середньорічної кількості тракторів і середньорічного виробітку одного трактора, що визначається кількістю відпрацьованих днів за рік одним трактором і середньорічним виробітком.

Середньорічний виробіток трактора у свою чергу залежать від величини коефіцієнта змінності і змінного виробітку. Рівень останнього являє собою добуток тривалості зміни і середньогодинного виробітку .

Для розрахунку впливу даних факторів на обсяг робіт тракторного парку можуть бути використані способи детермінованого факторного аналізу.

Подальший аналіз повинний бути спрямований на вивчення причин надпланових цілодобових і внутрізмінних простоїв, зміни коефіцієнта змінності і середньогодинний виробіток тракторів.

Причини простоїв (поломка тракторів і сільгоспмашин, несвоєчасна доставка технологічних матеріалів, відсутність роботи й ін.) установлюються на основі оперативного аналізу використання робочого часу по марках тракторів і в цілому по тракторному парку. При цьому повинний бути добре організований облік причин простоїв тракторів.

До заходів щодо скорочення простоїв тракторів можна віднести поліпшення організації технічного обслуговування тракторних агрегатів, організації праці, попереднє комплектування робочих машин, збільшення чисельності трактористів, удосконалювання системи обліку роботи тракторного парку. На жаль, не завжди і не скрізь усі простої тракторів враховуються і відбиваються в оперативній звітності. Разом з тим, як показує практика роботи багатьох господарств, їхня величина є дуже істотної. Тому об'єктивний аналіз простоїв і їхніх причин, пошук резервів їхнього скорочення буде сприяти значному підвищенню рівня використання тракторного парку на підприємствах АПК.

Величина коефіцієнта змінності в основному залежить від ступеня забезпеченості, механізаторами й організації роботи, а виробіток тракторів від їхньої потужності, терміну служби, наявності достатньої кількості робочих машин, кваліфікації трактористів, організації праці, розміру полів, механічного складу ґрунтів, рельєфу місцевості і т.д.

Особливо важливу роль у підвищенні середньогодинного виробітку

тракторів грає раціональне агрегатування техніки. Наприклад, трактори ДО-700 більш вигідно використовувати на оранці з десятикорпусним плугом. У порівнянні з восьмикорпусним плугом їхнє вироблення збільшується на 18 — 20 %, витрата палива знижується на 15 — 18 % на 1 га.

Для вивчення ступеня впливу факторів на рівень середньогодинного виробітку тракторів можна використовувати множинний кореляційний аналіз, результати якого можуть служити як нормативи для оцінки роботи тракторного парку і підрахунку резервів підвищення його вироблення.

Наступний етап аналізу – підрахунок резервів збільшення обсягу тракторних робіт за рахунок наступних джерел:

скорочення цілодобових простоїв тракторів;
підвищення коефіцієнта змінності;
скорочення внутрізмінних простоїв тракторів;
збільшення середньогодинного виробітку тракторів.

2. Аналіз машинно-тракторного парку

Аналіз забезпеченості господарства тракторами

Для аналізу забезпечення господарства тракторами і сільськогосподарськими машинами необхідно перш за все визначити необхідність підприємства в кожному виді машин, яку можна розрахувати різними методами. Найменш трудомістким є нормативний метод, згідно якому необхідність підприємства в різних машинах визначається за наступною формулою:

Qі = 0.001gі * Пj,

Де, gі – нормативна необхідність і-того виду машин в розрахунку

на 1000 га площі ріллі чи посіву j-ої культури, шт.;

Пj – площа посіву j-ої культури для спеціалізованих машин або

ріллі (для тракторів і машин загального призначення), га.

Результати розрахунків представимо в табл.2. Порівнюючи фактичну кількість різних видів машин з нормативною потребою. Визначимо скільки і яких машин потрібно придбати господарству в першу чергу, які машини є в достатній кількості, а від яких видів машин необхідно відмовитись на перспективу.

Таблиця 2Аналіз забезпечення господарства технікою

Найменування та марка машин	Нормативна необхідність на 1000га оранки, 1000га посівів, шт.	Потрібно господарству згідно нормативів, шт.	Фактично існує, шт.	Забезпеченість, %
1998	1999	1998	1999
1	2	3	4	5	6	7
Трактора в фізичних один.	16,4	56	27	35	48	62
Т-150,Т-150К	4,66	16	7	11	43	69
ДТ-75	0,76	3	1	3	33	100
МТЗ-80	6,69	23	16	18	70	78
Т-70С	0,67	2	3	2	150	100
К-701	0,54	2	-	1	-	50

Розрахунок цієї таблиці покажемо на прикладі трактору МТЗ-80. Для розрахунку кількості тракторів необхідних господарству скористуємось формулою приведеною вище. Згідно неї, 0,001 * 6,69 * 3390 = 22,713, тобто господарству потрібно 23 трактори. Забезпеченість тракторами розраховується, як відношення фактично існуючої кількості тракторів до необхідної. Так у 1998 році забезпеченість склала 16/23*100 = 70%, а у 1999р. 18/23*100 = 78%.

Аналізуючи дані таблиці 2 ми бачимо, що рівень забезпеченості господарства технікою дуже низький, особливо у 1998 році. Так забезпеченість підприємства у 1998р. тракторами Т-150 і Т-150к склала 43%, ДТ-75 – 33%, МТЗ-80 – 70%, лише кількість тракторів Т-70С перевищувала необхідну норму на 50%. Що стосується 1999 року, то дані показники трохи покращились. Зокрема, господарство повністю було забезпечене тракторами ДТ-74 і Т-70С, по іншим тракторам показники теж покращились.

Показники використання часу.

Рівень використання тракторів характеризується показниками використання часу і виробітком, а використання добового часу коефіцієнтом змінності, який визначається за наступною формулою:

Кзм = З /Д,

Де, З і Д – відповідно кількість машинно-змін і машинно-днів,

відпрацьованих за рік.

Використання річного часу характеризується коефіцієнтом використання машинно-тракторного парку:

Ка = Д / Дx,

Де, Дx – число машинно-днів знаходження в господарстві.

Дx = 365* n,

Де, n – середньорічна кількість тракторів даної марки.

Результати розрахунків приведемо в табл. 3 і шляхом порівняння показників звітного року з показниками базисного періоду проведемо аналіз.

Таблиця 3.

Показники використання часу.

Марка трактора	Коефіцієнт змінності	Коефіцієнт використання парку	Відпрацьовано днів на 1 трактор
1998	1999	1998	1999	1998	1999
1	2	3	4	5	6	7
Т-150,Т-150К	1,024	1,016	0,66	0,47	241	171
ДТ-75	1,124	1,234	0,46	0,29	170	107
МТЗ-80	1,101	1,058	0,54	0,58	199	210
Т-70С	1,053	1,116	0,34	0,34	126	126
К-701	-	1,150	-	0,51	-	187

Розрахунок цієї таблиці покажемо на прикладі трактору МТЗ-80. Коефіцієнт змінності розрахуємо діленням відпрацьованих машинно змін на відпрацьовані машинно-дні. Так у 1998р коефіцієнт змінності по трактору МТЗ-80 склав: 3500/3180 = 1,101, а у 1999р.: 4000/3780 = 1,058. Формула для розрахунку коефіцієнту використання парку приведена вище, згідно неї у 1998р. цей коефіцієнт склав 3180/ (365*16) = 0,54, а у 1999 3780/(365*18) = 0,58. Для розрахунку відпрацьованих днів на 1 трактор, стовпчики №6,7, необхідно кількість відпрацьованих машинно-днів поділити на кількість тракторів. У 1998р. це буде дорівнювати 3128/16 = 199, а у 1999 3780/18 = 210.

Аналізуючи таблицю 3, ми бачимо, що коефіцієнт використання парку у 1999 році знизився по двох перших тракторах, по МТЗ-80 цей коефіцієнт навпаки збільшився, а по Т-70С залишився незмінним.

Що стосується коефіцієнту змінності, то по тракторам Т-150 і Т –150к він зменшився на 0,008, по тракторам ДТ-75 і Т-70С він збільшився відповідно на 0,11 і 0,06, по трактору МТЗ-80 він зменшився на 0,04.

Показники виробітку тракторів

До показників виробітку тракторів відносять середньо змінний і середньорічний виробітки, кожен з яких визначається шляхом ділення річного об`єму робіт, виконаного даною маркою тракторів, на кількість відпрацьованих машинно-змін, машинно-днів, середньорічне число тракторів даної марки (таблиця 4).

На величину середньоденного виробітку вагомий вплив має середньо змінний виробіток і коефіцієнт змінності. Середньорічний виробіток залежить від денного виробітку і кількості машино-днів, відпрацьованих трактором за рік.

Для встановлення впливу різних тракторів на зміну виробітку використовуємо метод абсолютних різницю. Визначимо вплив:

змінного виробітку на зміну середньоденного виробітку трактора в звітному році в порівнянні з базисним: