ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
Побудова незалежної демократичної України можлива за умови поваги до національної історії та духовної культури. Осягнення вагомості її історичної спадщини. В Конституції України (вступ. ст.11 та ін.) історичні знання, нагромаджений протягом тисячоліть досвід розглядається як неодмінна складова буття народу, важлива підойма його розвитку, творення суверенної державності. Без звернення до історичного минулого неможливе відновлення історичної пам'яті народу, ускладнюється процес зростання національної свідомості, що, в свою чергу, затримує подальшу консолідацію суспільства.
Курс історії України покликаний показати історичний шлях українського народу, розкрити багатогранність історичного минулого та сучасності в органічному взаємозв'язку із загальноісторичним процесом, показати боротьбу нації за незалежність і соціальне визволення, що сприяло створенню самостійної держави. Значення історії — це не лише утримування у пам'яті певної кількості історичної інформації та здатність її відтворення, а й вміння виявляти суть історичних фактів, причинно-наслідкові зв'язки між окремими подіями, здатність зіставляти факти і порівнювати їх. Структурно курс побудований так, щоб дати всебічне уявлення про основні періоди історії Украни у хронологічній послідовності.
Мета:ознайомлення з найважливішими проблемами вітчизняної історії, формування у слухачів об'єктивних знань.
Предмет: суспільно-політичні та соціально-економічні трансформації, культурно-цивілізаційний поступ, міжнародні та міждержавні відносини з їх зумовленістю та конкретними наслідками.
Знати:
- основні явища та процеси суспільно-політичного, соціально-економічного, національно-культурного життя українського народу;
- українські національні інтереси в геополітичних проблемах сучасного світу.
Уміти:
- використовувати наукову та науково-популярну літературу, документальні
джерела для пізнання історії;
- самостійно пояснювати найважливіші процеси у вітчизняній історії,
простежувати та аналізувати їх.
Крім того, вивчення історії України повинно стати обов'язковою передумовою засвоєння ряду навчальних курсів, зумовлених специфікою нашого вищого навчального закладу. Насамперед це стосується дисциплін: "Історії української культури", "Історії держави та права України" та інших дисциплін.
Вивчення історії України будується згідно з навчальним планом академії. У ході навчання слухачі мають змогу прослухати настанови: лекції, закріпити і поглибити знання на семінарських заняттях. Завершується вивчення історії України екзаменом. Настановчі лекції сплановані таким чином, щоб акцентувати увагу слухачів на найбільш важливих темах і проблемах історії нашої держави - від стародавньої доби до сьогодення. До того ж, на лекціях слухачі матимуть змогу зорієнтуватись у джерелах та науковій літературі, отримають методичні рекомендації щодо підготовки до семінарських занять і підготовки до екзамену. На семінарські заняття виносяться теми, що потребують поглибленого вивчення. Планами семінарських занять передбачено розгляд чотирьох вузлових проблем курсу, рекомендується література до їх вивчення.
Література до всіх тем:
1. Конституція України. – К., 1996.
2. Акт проголошення незалежності України: Прийнятий Верховної Радою України 24 серпня 1991 р. // Голос України. – 1991. – № 165.
3. Акимова Л.И. Гениальный Никто // Древнее святилище Каменная Могила. – К., 2001.
4. Бажан О. Г., Данилюк Ю. З. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. XX ст.) – К., 2010
5. Верстюк В.Ф., Дзюба О.М., Репринцев В.Ф. Історія України: Хронологічний довідник. – К., 1995.
6. Видатні постаті в історії України ІХ – ХІХ ст.: Короткі біографічні нариси. Історичні та художні портрети. – К., 2002.
7. Войтович Л. Формування кримськотатарського народу: вступ до етногенезу. – Біла Церква, 2009.
8. Горобець В. Україна: Люблінська унія та народження нової вітчизни. – К., 2009.
9. Горєлов М.Є., Моця О.П. Рафальський О.О. Цивілізаційна історія України. – К., 2005.
10. Грицак Я.Й. Нарис історії Укрїани: формування модерної нації ХІХ – ХХ ст. – К., 2000.
11. Грицюк В.М. Стратегічні та фронтові операції Великої Вітчизняної війни на території України. Вип.1. – К., 2010.
12. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. – К., 1990.
13. Грушевський М.С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. – К., 1992-1998.
14. Гуржій О.І. Сто великих постатей і подій козацької України. – К., 2008.
15. Даниленко В. М. Кам’яна Могила – К., 1986.
16. Довідник з історії України. – 2-ге вид. – Л., 2001.
17. Дорошенко Д. Нарис історії України: У 2-х т. – К., 1991.
18. Енциклопедія Історії України: В 6 т. – К., 2003 – 2006.
19. Етичний кодекс працівника органів внутрішніх справ України: Затверджений колегією МВС України 5.10.2000 р.
20. Іванова Л., Іванченко Р. Громадівський рух в Україні: Проблеми. ідеологія. – К., 1999.
21. Історія України: нове бачення. – К., 2002.
22. Історія українського війська (від княжих часів до 20-х рр. ХХ ст.) – Л., 1992.
23. Історія українського війська (1917-1995) – Л., 1996.
24. Історія українського козацтва: Нариси у 2-х т. – К., 2006.
25. Історія українського парламентаризму: Від допарламентських форм організації політичного життя до сьогодення. – Т. 1-3. – К., 2010.
26. Касьянов Г.В. Україна 1991 – 2007. Нариси новітньої історії. – К., 2008.
27. Кирило-Мефодіївське товариство: У 3-х т./ За ред. П. С. Соханя. – К., 1990.
28. Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж -Нью-Йорк -Львів, 1993.
29. Котляр М.Ф. Нариси воєнного мистецтва Давньої Русі. – К., 2010.
30. Нариси повсякденного життя радянської України в добу непу (1921-1928). – К., 2010.
31. Ольговський С. Володарі степу. Військова справа й озброєння скіфів. VII ст. до н.е. – ІІІ ст. н.е. – К., 2010.
32. Петровський В.В., Радченко Л.О., Семененко В.І. Історія України: Неупереджений погляд: Факти, міфи, коментарі. – Х., 2007.
33. Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2-х т. – К., 1992.
34. Повоєнна Україна: Нариси соціальної історії (др. пол. 1940-х – 1950-х рр.) – Кн.1,2. – К., 2010.
35. Реєнт О.П. До проблеми скасування кріпосного права в 1861р.//УІЖ – 2011. – № 1.
36. Рух опору в Україні 1960 – 1990: Енциклопедичний довідник. – К., 2010.
37. Рыбаков Б. С. Геродотова Скифия. – М., 1979.
38. Скржинская М. В. Будни и праздники Ольвии в VI-I вв. до н. э. – СПб., 2000.
39. Смолій В., Степанков В. Українська національна революція XVII ст. (1648 - 1676 рр.) – К., 2009.
40. Солдатенко В.Ф., Любовець О.М. Революційні альтернативи 1917 р. й Україна. – К., 2010.
41. Солдатенко В.Ф. Українська революція. Історичний нарис. – К.,1999.
42. Україна крізь віки: В 15-ти т. – К., 1998-2001.
43. Українське питання в роки Першої світової війни: монографія / В.І. Головченко, В.Ф. Солдатенко. – К., 2009.
44. Український вибір: політичні системи ХХ століття і пошук власної моделі суспільного розвитку: монографія / В.Ф. Солдатенко та ін. – К., 2007.
45. Устименко В.М. Етнонаціональна політика як фактор державотворення в Україні (1917-1920 рр.) – К., 2010.
46. Хрестоматія з історії України. – К., 1993.
47. Чайковський А.С. Плен: за чужие и свои грехи (Военно-пленные и интернированные 1939-1953 гг.) – К., 2002.
48. Чухліб Т. Козаки та яничари. Україна у християнсько-мусульманських війнах 1500—1700" рр. – К., 2010.
49. Чухліб Т. Секрети українського полівасалітету: Хмельницький - Дорошенко – Мазепа – К.,2011.
50. Щербак Н.О. Національне питання у Правобережній Україні – К., 2005
51. Щербак Ю. Україна в зоні турбулентності: демони минулого і тривоги ХХІ ст. – К., 2010.
52. Яковенко Н. Нарис історії України: студії середньовічної та ранньомодерної України. – К., 2005.
53. Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна. – К., 2008.
Плани семінарських занять
Тема 1. Історія України як наука. Еволюція людини і найдавніших цивілізацій на території України.
Семінарське заняття – 2 години
1. Предмет, методологія, джерела історії України. Періодизація та історіографія.
2. Поява та розселення людей на території України. Трипільська цивілізація.
3. Кочові цивілізації та античні міста-колонії у Північному Причорномор’ї.
4. Велике розселення слов’ян.