Межі проектних елементів на місцевості закріплюють межовими знаками.

Межа одного і того ж землекористування повинна бути закріплена межовими знаками одної конструкції. Навкруг стовпів обкопують курган з канавою (внутрішній діаметр - 2,5-2,8 м, зовнішній - 3,5-3,8 м, глибина канави - 0,3-0,4 м).

Стовп орієнтують таким чином, щоб позначка на ньому була орієнтована на наступний по ходу межовий знак.

Межі полів сівозмін та інших проектних ділянок проорюють в одну борозну, проорюють з обох сторін. Межі полів, які співпадають з існуючими лісонасадженнями та іншими природними контурами, не проорюються. Межі запроектованих лісосмуг закріплюються на поворотах вказівними знаками і проорюють в одну борозну з боку орних земель. Межі сівозмін, які співпадають з існуючими лісонасадженнями та іншими природними контурами (яри, ріки) не проорюють, а лише на кінцях перегинання проектних ліній з ними встановлюють межові знаки.

Робота по перенесенню проекту в натуру приймається в господарстві керівником проектної групи або начальником проектного відділу. В процесі приймання робіт по перенесенню проекту в натуру перевіряють повноту виконання робіт і точність вимірювань в натурі. З цією метою здійснюють контрольні польові вимірювання і визначають допустимі відхилення між вимірами по перенесенню проекту в натуру і контрольними вимірами. Результати польової перевірки оформляють актом, до якого додають абрис контрольних вимірювань. В акті роблять висновок про виконану роботу та її якість. Виявлені відхилення від проекту підлягають виправленню.

Контрольні питання

1. Способи перенесення проекту в натуру.

2. Складання робочого креслення перенесення проекту в натуру.

3. Підготовчі роботи при перенесенні проекту в натуру.

4. Закріплення в натурі елементів проекту (межові знаки, проорювання меж).

 

Рекомендована література

1. Земельний кодекс України: Коментар. – Харків: ТОВ “Одісей”, 2002. – 600 с.

2. Земельний кодекс України. – Львів: Укртехнології, 2001. – 80 с.

3. Земельні ресурси України / [за ред. В. В. Медведєва, Т. М. Лактіонової]. – К.: Аграрна наука, 1998. – 150 с.

4. Маслов А. В., Юнусов А. Г., Горохов Г. И. Геодезические работы при землеустройстве. - М.: Недра, 1990.- 215 с.

5. Третяк А. М. Наукові основи землеустрою: навч. посіб. - К.: ТОВ ЦЗРУ, 2002. – 342 с.

 

 

НАВЧАЛЬНЕ ВИДАННЯ

Цицюра Ярослав Григорович

 

 

ГЕОДЕЗІЯ з основами землевпорядкування