ТЕМА 15. МЕТОДИЧНА ПІДГОТОВКА КОМАНДИРА ВЗВОДУ

В.П. Канцер

Службовець О.С.Масленчук

ЗАТВЕРДЖУЮ

Завідувач кафедри

20.02.10.

 

 

 

Заняття 1. Методика підготовки та проведення тактико-стройових та тактичних занять

Лекція

 

МОДУЛЬ 2.ВП.01

«ТАКТИКА (в т. ч. інженерне забезпечення, радіаційний, хімічний, біологічний захист підрозділів, організація зв’язку)»

 

 

Обговорено на засіданні

кафедри 20.02.10.

Протокол № 1

 

 

ОДЕСА

НАВЧАЛЬНО – ВИХОВНІ ЦІЛІ

1. Вивчити зі студентами організацію, порядок і методику підготовки та проведення тактико-стройових занять із взводом, тактичних занять з відділенням.

2. Ознайомити студентів з порядком складання плану проведення тактико-стройового та тактичного занять.

3. Виховувати у навчаємих відповідальність за організацію та методику проведення тактико-стройових занять із взводом та тактичних занять з відділенням.

 

ПРИБЛИЗНИЙ РОЗРАХУНОК ЧАСУ

№ з/р	Навчальні питання	Час (хв.)
І	Вступна частина
II	Основна частина
	Вступ
	Завдання навчання тактичній підготовці аеромобільних підрозділів. Види занять та методи їх проведення
	Методика підготовки та проведення тактико-стройових і тактичних занять
	Зміст плану проведення заняття
	Закінчення
III	Заключна частина

МАТЕРІАЛЬНІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1. Ноутбук ;

2. проектор «Epson»;

3. Плакати;

4. Обладнання класу.

ЛІТЕРАТУРА

1. Біла книга, К., 2009.

2. Програма бойової підготовки аеромобільних (парашутно-десантних) підрозділів. К., „Варта”, 2005

3. Підручник "Тактика" (взвод, отделение, танк). Книга 1. М., ВИ ., 1985., глава 15.

4. Підручник В.А.Меримский «Тактическая подготовка мотострелковых и танковых подразделений». М., ВИ,1987., гл. 1-3.

5. Навчально-методичний посібник “Тактична підготовка механізованого (аеромобільного, парашутно-десантного) відділення та взводу”. Одс, ООЛІСВ, 2006

6. Навчально-методичний посібник “Тактична підготовка аеромобільного (аеромобільно-десантного, парашутно-десантного) відділення та взводу”. Одс., ООЛІСВ, 2003.

7. Учебно-методическое пособие «Тактическая подготовка парашютно-десантного отделения и взвода». М., ВИ., 1988.

8. Збірник нормативів з бойової підготовки аеромобільних військ. К., 2005 р.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

 

1. При підготовці до заняття лектору необхідно з’ясувати, який матеріал відомий студентам з цієї дисципліни.

2. Напередодні проведення лекції лектору необхідно уточнити місце проведення заняття (клас), та перевірити його готовність до заняття. В день проведення заняття перед його початком необхідно оформити класну дошку, підготувати необхідне обладнання, розмістити необхідні схеми.

3. Напередодні лекції студенти повинні закріпити знання, одержані ними під час вивчення тактики на попередніх заняттях.

4. При проведенні вступної частини заняття після перевірки наявності студентів уточнити, як відсутні на занятті студенти законспектують лекцію, призначити відповідальних (командири відділень).

5. Під час викладання першого навчального питання розтлумачити слухачам завдання навчання тактичній підготовці аеромобільних підрозділів. Види занять та методи їх проведення.

6. Розглядаючи друге навчальне питання методика підготовки та проведення тактико-стройових і тактичних занять акцентувати увагу студентів на зміст роботи командира взводу з підготовки та проведенні занять.

7. Розглядаючи третє навчальне питання звернути увагу на зміст плану проведення заняття показати виконану курсову роботу студентів.

8. При проведенні заключної частини заняття викладачу після доведення студентам завдання для самостійної роботи з підготовки до наступного заняття, необхідно нагадати студентам коли за розкладом будуть проводитися заняття у навчальних групах, а також який навчальний матеріал мати на самостійній роботі при підготовці до наступного заняття.

Вступ

Бій виграє той, чиї підрозділи краще підготовлені в тактичному відношенні, більш вміло вирішують поставлені перед ними задачі. Отже, одна з головних цілей навчання і виховання військ – формування високих бойових, морально-психологічних, командних і фізичних якостей особового складу, вироблення на їх основі бойової майстерності, здатності виконувати будь-яке завдання в самих складних умовах обстановки.

Постійно підвищуються вимоги до тактичної виучки особового складу. В сучасних умовах командирська діяльність стала більш складною. Неможлива добра якість проведення занять без особистої участі командира підрозділу в його підготовці та проведенні.

Бойові можливості підрозділу не можна вважати тільки по його озброєнню та технічному оснащенню, потрібно також враховувати знання та вміння особового складу, використовувати довірену йому зброю та бойову техніку для розгрому противника і досягнення перемоги. Знання і практичні навички не даються одразу, вони набуваються поступово, в процесі всього навчання і перед усім на заняттях з тактичної підготовки.

Необхідно постійно пам’ятати, що джерелом підвищення бойової готовності підрозділу є високий рівень бойової майстерності, який досягається в ході тактичної підготовки.

Тактична підготовка є основою польової виучки військ. Вона найбільш в повному обсязі забезпечує навчання особового складу та підрозділів для вмілих і злагоджених дій в складних умовах сучасного бою, а також прищеплення їм високих морально-бойових якостей.

Основною формою навчання одиночного солдата-десантника є тактико-стройові заняття. Ця форма навчання – перша ступінь бойового злагодження підрозділів.

На тактико-стройових заняттях відпрацьовується техніка виконання прийомів і способів дій солдатів і підрозділів в різних видах бою, сержанти і офіцери отримують практику в управлінні підпорядкованими підрозділами.

Питання, пов’язанні з методикою та організацією проведення занять з тактичної підготовки, повинні бути в центрі уваги всіх командирів. В тактичній підготовці використовуються форми навчання особового складу – лекції, семінари, тактико-стройові заняття і самостійна підготовка, і форми навчання підрозділів – тактико-стройові та тактичні заняття, бойові стрільби, тактичні навчання, в тому числі з бойовою стрільбою.

Сьогодні в лекції будуть розглядатися такі форми навчання підрозділів як тактико-стройове та тактичне заняття.

 

Перше навчальне питання.

ЗАВДАННЯ НАВЧАННЯ ТАКТИЧНІЙ ПІДГОТОВЦІ АЕРОМОБІЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ. ВИДИ ЗАНЯТЬ ТА МЕТОДИ ЇХ ПРОВЕДЕННЯ

 

Аеромобільні підрозділи в тилу противника ведуть загальновійськовий бій. Сучасний загальновійськовий бій, який характеризується рішучістю, високою маневреністю, напруженістю і швидкоплинністю, швидкими та різкими змінами обстановки і різноманітністю способів його ведення, розгортанням бойових дій на землі і в повітрі, на широкому фронті, на велику глибину і веденням його у високому темпі, ставить до тактичної підготовки усе більш високі вимоги, так як для успішного ведення бою в сучасних умовах від особового складу вимагаються бойова майстерність, проявлення високих морально-бойових, психологічних і фізичних якостей.

Тактична підготовка найбільш повно забезпечує комплексне навчання воїнів і підрозділів вмілим і злагодженим діям на полі бою в умовах, максимально наближених до бойової дійсності. Основною умовою досягнення успіху у тактичній виучці є дотримання принципу – вчити війська тому, що необхідно на війні. Тільки в обстановці, максимально наближеній до реальної бойової, можуть бути вироблені висока бойова майстерність, морально-психологічна стійкість, фізична загартованість та витривалість.

В залежності від розвитку озброєння і бойової техніки, організації військ, характеру і способів бойових дій змінюються і ускладнюються завдання, які вирішуються в ході тактичної підготовки.

Програма бойової підготовки аеромобільних (десантно-штурмових, парашутно-десантних) підрозділів аеромобільних військ визначає завдання навчання тактичній підготовці. До них відносяться:

знати: основи загальновійськового бою, обов’язки в бою (згідно посади), вимоги Бойових статутів аеромобільних військ Сухопутних військ Збройних Сил України, дрібних груп (двійок, трійок) у складних умовах місцевості, вдень і вночі;

вміти: приводити себе у встановлений термін у повну бойову готовність, використовувати різні прийоми і способи переміщення на полі бою, подолання природних і штучних перешкод, ведення бойових дій у складі підрозділів (дрібних груп) у тилу противника, ведення антитерористичних та миротворчих дій на бойових машинах і в пішому порядку, у взаємодії з підрозділами інших родів військ та видів Збройних Сил; підтримувати вогнем один одного, уміло застосувати індивідуальну і групову зброю та бойову техніку в складних умовах обстановки, на різноманітній місцевості вдень і вночі;

виробляти й удосконалювати навички й уміння командирів в організації підготовки, веденні та забезпеченні бойових дій у тилу противника і безперервному управлінні підрозділами і вогнем у бою;

підготувати підрозділи до ведення вмілих, активних, рішучих і злагоджених дій у різних видах сучасного загальновійськового бою в умовах застосування противником ядерної, високоточної зброї, ЗМУ, РЕБ і звичайних засобів ураження в будь-яку пору року і доби, до якісного виконання завдань у складі миротворчих (гуманітарних) контингентів і багатонаціональних сил.

формувати і розвивати у особового складу високі морально-бойові, психологічні, фізичні якості і свідому військову дисципліну.

Висока технічна оснащеність, велика кількість групової зброї вимагають від особового складу міцних навичок в їх застосуванні. В умовах застосування противником танків та інших броньованих машин особовий склад повинен знати способи боротьби з ними і вміти вести оборону з броньованою технікою противника на полі бою.

Необхідність підвищення живучості підрозділів потребує забезпечити широку взаємозаміну у відділеннях і екіпажах. Кожний солдат повинен володіти не тільки закріпленою за ним зброєю, але і зброєю свого відділення (екіпажу), взводу, вміти працювати на засобах зв’язку, виконувати обов’язки по суміжних спеціальностях.

З метою бойового злагодження для виконання різних завдань у всіх видах бою підрозділи усіх родів військ в ході тактичної підготовки мають бути научені веденню рішучих, активних і високоманеврових бойових дій.

Тактична підготовка підрозділів в сучасних умовах повинна забезпечувати поперед усього готовність і здатність підрозділів вести бойові дії в умовах застосування противником ядерної зброї. Тому, щоб послабити його психологічний вплив, зберегти стійкість і боєздатність, особовому складу необхідно не тільки знати дії вражаючих факторів, але і вміти захищатися від них в залежності від обстановки. Виробка вмінь використовувати засоби захисту, захисні властивості місцевості і бойової техніки, обладнувати укриття для особового складу і техніки, швидко відновлювати боєздатність підрозділів і ліквідувати наслідки застосування противником зброї масового ураження – найважливіше завдання тактичної підготовки військ.

Зростаючі вимоги до тактичної підготовки вимушують постійно удосконалювати існуючі і вишукувати нові форми, методи і засоби навчання, що дозволяють у більш короткі терміни засвоювати способи ведення бойових дій.

Тактична підготовка являє собою гармонічну систему навчальних і виховних заходів, має конкретний зміст для усіх категорій тих, хто навчається, певну організацію планування, свої види, методи, прийоми і засоби навчання і виховання, а також якісні і кількісні показники і нормативи, що характеризують рівень тактичної виучки.

Програма бойової підготовки аеромобільних (десантно-штурмових, парашутно-десантних) підрозділів аеромобільних військ визначені основні види занять з підготовки, що застосовуються у даний час для навчання особового складу та бойового злагодження підрозділів: тактико-стройові заняття, практичні заняття, тактичні заняття та тактичні навчання, у тому числі із бойовою стрільбою.

Тактико-стройове заняття є основною формою навчання одиночного солдата і першим ступенем бойового злагодження підрозділів. На тактико-стройовому занятті відпрацьовуються техніка виконання прийомів та способи дій підрозділів у різних видах бою. При цьому кожний прийом і спосіб дій спочатку відпрацьовується за елементами, а потім у цілому в межах часу, що встановлений нормативами. Основний метод навчання на тактико-стройовому занятті – вправа (тренування). Тактична обстановка створюється окремо для відпрацювання кожного питання і не пов’язується єдиним задумом.

Недостатньо засвоєнні елементи прийому і прийом в цілому повинні повторюватись до тих пір доки навчаємі не навчаться виконувати їх правильно і в встановлений нормативом час, а відділення (екіпаж) не досягне узгоджених дій.

Не досягнувши чіткого виконання одного прийому, не відпрацювавши якісно в повному обсязі одне навчальне питання, не потрібно переходити до відпрацювання наступного.

Недоцільно відпрацьовувати питання, які не включають в себе елементів практичних дій на полі бою. Наприклад, з’ясування завдання, оцінка обстановки, прийняття рішення, визначення завдань особовому складу.

Тактико-стройове заняття призвано допомогти командиру навчатись творчо, а не шаблонно застосовувати різноманітні прийоми та способи дій в залежності від обстановки, що склалася, тому на них відпрацьовуються декілька прийомів і способів дій, застосування яких найбільш ймовірно в бойовій обстановці.

Тактико-стройове заняття може проводитися з підрозділами на матеріальній частині або пішій по-машинному. Організатором і керівником тактико-стройового заняття є безпосередній командир.

Практичне заняття проводиться на відповідній техніці, а його зміст в основному визначається специфікою озброєння і техніки. На практичних заняттях можуть проводитися: стрільби із стрілецької зброї, танків, артилерійських гармат, пуски ракет, наведення переправ, водіння автомобілів, БМП, БТР, танків і їх ремонт.

На практичних заняттях солдати в комплексі застосовують знання, закріплюють і вдосконалюють їх. В ході таких занять втілюється принцип зв’язку теорії і практики. Вони виробляють віру в бойові можливості техніки і озброєння, формують здібності солдатів до їх застосування в складних умовах, загартовують їх морально і психологічно.

Тактичне заняття призначається для бойового злагодження відділення (екіпажу), взводу, удосконалення навиків командирів з організації бою і управлінні підрозділами під час виконання бойових завдань. На ньому навчальні питання відпрацьовуються у послідовності відповідно розвитку динаміки бойових дій, в єдиній тактичній обстановці.

На тактичне заняття відділення і взводи виводяться з необхідною кількістю озброєння і техніки.

Основним методом навчання на тактичному занятті є не вправа, як на тактико-стройовому занятті, а практична робота тих, хто навчається, з виконання своїх посадових обов’язків в умовах, наближених до бойової дійсності.

В ході тактичного заняття навчається підрозділ в цілому, в тому числі і його командир, тому заняття з відділенням (екіпажем) організує і проводить командир взводу, заняття із взводом – командир роти.

Тактичне заняття проводиться тільки одностороннє з позначеним противником.

Місцем їх проведення може бути тактичне навчальне поле або ділянка місцевості, що забезпечує відпрацювання намічених навчальних питань з використанням мішенного обладнання ротного тактичного комплекту і різних засобів імітації.

Тривалість тактичного заняття з відділенням три–чотири години, із взводом від 3-4-х годин до однієї доби.

Тактичне навчання – основна форма польової науки частин та підрозділів і є важливим засобом підвищення бойової готовності військ, дозволяє найбільш ефективно готувати їх до ведення сучасного бою.

Тактичне навчання може проводитися без стрільб, з бойовою стрільбою та з використанням лазерних імітаторів стрільби та ураження.

На навчання підрозділи виводяться у повному складі з озброєнням, необхідною кількістю бойової техніки, що забезпечує якісне відпрацювання питань, обов’язково із засобами посилення.

Тактичне навчання із взводом, ротою проводяться за темою одного із основних видів загальновійськового бою (оборона або наступ), а відпрацювання питань зустрічного бою, пересування підрозділу, розташування на місці, відходу і виходу із бою, ведення бою в оточенні.

Тактичне навчання взводу, роти проводяться по одному у кожному періоді навчання із завершенням відпрацювання оборонної та наступальної тематики. Воно проводиться одне з бойовою стрільбою і одне без бойової стрільби.

Керівниками тактичних навчань є: з ротою – командир батальйону, а із взводом – командир роти.

Тривалість тактичного навчання: із взводом – 1 доба, з ротою – 1,5-2 доби.

Основним методом навчання на тактичному навчанні є практична робота тих, хто навчається, у виконанні своїх функціональних обов’язків.

Таким чином, ви ознайомились із завданням тактичної підготовки аеромобільних підрозділів, а також з основними видами занять з тактичної підготовки, що визначені програмою бойової підготовки механізованих підрозділів.

Друге навчальне питання.

МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ ТАКТИКО-СТРОЙОВИХ ТА ТАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

Методика підготовки до тактико-стройового та тактичного занять за своєю суттю однотипна.

Підготовка тактико-стройового та тактичного заняття включає:

- особисту підготовку керівника;

- уточнення вихідних даних;

- вибір ділянки місцевості для проведення заняття;

- проведення рекогносцировки;

- розробку плану проведення заняття;

- підготовку до заняття навчаємих, матеріальної частини;

- матеріально-технічного забезпечення.

Підготовка керівника до проведення занять здійснюється на показових, інструкторсько-методичних заняттях і інструктажах, але основним методом залишається самостійна робота.

Вихідними даними для підготовки заняття є: тема, навчальні питання, їх зміст, час, місце проведення заняття, а також кількість техніки, імітаційних засобів, що виділяються, про які керівник дізнається із розкладу занять і Програми бойової підготовки.

Місцевість, що вибрана для проведення занять, повинна забезпечувати відпрацювання навчальних питань не залежно від того, де проводиться заняття – на відомій чи не відомій місцевості; рекогносцировку потрібно проводити обов’язково, так як деякі навчальні місця тактичного навчального поля можуть виявитись в несправному стані.

В ході рекогносцировки керівник заняття визначає зміст кожного навчального питання (які прийоми і способи дій будуть відпрацьовуватись), тактичну обстановку, як позначати дії противника, які навчальні місця, та обладнання тактичного поля або ротного тактичного комплекту будуть для цього використані, які роботи потрібно провести по підготовці місцевості (навчально-тактичного поля) і які сили для цього потрібні.

Загальний розрахунок часу проводиться з початку переміщення підрозділу від місця занять до повернення в розташування, при цьому керівник враховує час, необхідний на відпрацювання навчального питання, постановку завдання і розбір.

Командир взводу, готуючись до занять під керівництвом командира роти, з’ясовує із розкладу навчальні питання та їх зміст, нормативи, що відпрацьовуються і час. На основі вивчення змісту навчальних питань і урахування рівня підготовки тих , хто навчається, він визначає навчальні цілі заняття, вивчає відповідні статі та розділи Боевого устава воздушно-десантных войск, Бойового статуту Сухопутних військ, настанов та інструкцій, що відносяться до теми заняття.

Під час проведення рекогносцировки, яку проводить командир взводу, уточнюються місця, порядок та час відпрацювання навчальних питань, порядок позначення противника.

З’ясовуючи зміст навчального питання, необхідного чітко визначити: які прийоми і способи дій відпрацювати із взводом. Від змісту навчального питання залежить порядок його відпрацювання.

Якщо змістом навчального питання передбачається декілька тактичних прийомів, то кожен з них відпрацьовується по елементам і в цілому; якщо навчальне питання складається тільки з одного прийому (дії), то по елементам і в цілому відпрацьовується все навчальне питання.

Після проведення рекогносцировки розробляється план проведення заняття в робочому зошиті. Порядок написання плану ми з вами розглянемо окремим питанням, так як це дуже важливий момент підготовки командира до занять.

Після затвердження плану командир взводу отримує вказівки від командира роти щодо підготовки озброєння та навчально-бойової техніки, матеріально-технічного забезпечення, засобів зв’язку і разом з особовим складом проводить підготовку до заняття.

Особовий склад в години самостійної підготовки ознайомлюється з тими прийомами і діями, які їм потрібно буде відпрацювати на тактико-стройовому або тактичному занятті, переглядають навчальні кінофільми за темою, що вивчається, вивчають міри безпеки, ознайомлюються з нормативами, які їм потрібно буде виконувати.

Проведення тактико-стройового або тактичного заняття починається з перевірки наявності і екіпіровки особового складу, засобів матеріально-технічного забезпечення, знання навчаємими мір безпеки.

Заняття починаються в складі штатного підрозділу. Час на переміщення в район для заняття і назад повинно здійснюватись в тактичній обстановці і використовується для закріплення раніше вивчених питань, або для відпрацювання окремих тактичних прийомів і способів дій, зв’язаних зі змістом теми, а також можуть проводитись тренування по фізичній підготовці.

Після прибуття підрозділу до місця проведення занять керівник заняття оголошує тему, навчальні цілі заняття, порядок його проведення, перше навчальне питання, прийоми та дії, що складають його зміст, доводить до тих, які навчаються тактичну обстановку та наказує командирам відділень (бойових машин) зайняти вказані місця і приступити до відпрацювання першого прийому.

Місце керівника заняття повинно бути вибраним з таким розрахунком, щоб забезпечувалось спостереження за діями тих, які навчаються, під час відпрацювання кожного прийому.

На тактико-стройовому занятті відпрацювання нового прийому починається в повільному темпі, так як основна увага звертається на правильність його виконання, в подальшому темп нарощується до часу встановленого нормативом. Якщо ті, які навчаються, припускають помилки і діють неправильно, то керівник зупиняє заняття, вказує допущені помилки, пояснює, як виконується той чи інший прийом, після цього повторює відпрацювання даного елементу до повного засвоєння, чіткого і злагодженого його виконання відділенням (екіпажем). Добиваючись правильних дій по даному елементу (прийому) керівник переходить до відпрацювання другого елементу.

Переконавшись, що дії по елементах засвоєні, керівник переходить до навчання (тренування) виконання прийому в цілому. Для цього він змінює напрям дій, доводить до тих, які навчаються, нову тактичну обстановку і приступає до тренування, добиваючись при цьому правильного і чіткого виконання прийому за встановлений час.

Після відпрацювання навчального питання керівник заняття проводить частковий розбір, потім оголошує тим, хто навчається, наступне навчальне питання та його зміст і відпрацьовує його в такій же послідовності, які перше навчальне питання.

Щоб використовувати навчальний час з максимальною ефективністю і виключати холості переходи, не має необхідності повертати відділення (екіпаж) у вихідне положення, тренування доцільно проводити і при русі в зворотньому напрямку або по колу. Місце закінчення відпрацювання одного елементу повинно бути вихідним для іншого.

Ви повинні запам’ятати, що при відпрацюванні кожного навчального питання необхідно:

а) назвати навчальне питання;

б) вимоги статуту по даному питанню або інших керівних документів;

в) створити не складну і конкретну тактичну обстановку;

г) особисто або підготовленими солдатами зразково показати дії;

д) тренувати підлеглих до повного засвоєння;

е) провести розбір дії підлеглих.

Після відпрацювання всіх питань перевіряється наявність особового складу, зброї, техніки, вилучаються не використані холості боєприпаси і засоби імітації і проводиться загальний розбір заняття.

Вході розбору керівник заняття аналізує дії тих, хто навчається, при відпрацюванні кожного навчального питання, підкріплюючи свої висновки вимогами статуту, настанов і наказів старших командирів; відмічає найбільш повчальні дії солдатів-десантників, а також недоліки тих, хто навчається, оголошує оцінки, дає вказівки по усуненню виявлених недоліків.

Розбір досягає своєї мети в тому випадку, якщо він за змістом та формою проведення буде об’єктивним, принциповим і повчальним.

Будь-яке тактико-стройове заняття досягає своєї цілі, в тому випадку, якщо командир особисто добре підготовлений, заняття матеріально забезпечене.

В ході проведення заняття солдати повинні, крім навичок, отримати добре фізичне навантаження і тут доречні слова великого російського полководця, який ніколи не знав поразок, О.В. Суворова: «Тяжело в учении – легко в бою».

Тактичні заняття призначаються для бойового злагодження підрозділу, удосконалення навичок командирів з організації бою і управлінні підрозділами при виконанні бойових завдань. На тактичних заняттях всі навчальні питання відпрацьовуються в суворій послідовності на фоні єдиної тактичної обстановки.

В зміст тактичного заняття включаються такі питання, як прийняття рішення, проведення рекогносцировки, постановка завдань підлеглим, організація взаємодії і бойового забезпечення.

Тактичне заняття з відділенням проводиться в штатному складі з належним озброєнням і матеріальною частиною.

На тактичному занятті створюється складна тактична обстановка, підрозділи діють в тій послідовності, яка характерна для реального бою, без пауз і перерв, кожне послідовне питання є продовженням попереднього.

В ході тактичного заняття кожне навчальне питання ретельно відпрацьовується. Прагнення керівника заняття як можна краще відпрацювати те чи інше навчальне питання шляхом багаторазового повторення дій підрозділів – характерне для тактико-стройового заняття; на тактичному занятті не рекомендується, так як в ході його повинні бути досягнуті інші цілі. Якщо в ході тактичного заняття керівником помічені помилки в діях підрозділів, він повинен створити таку обстановку, щоб змусити командира усунути допущені помилки. При необхідності, з метою усунення помилок, допущених вході тактичних занять, навчальне питання або дії повинні повторюватись до повного їх практичного засвоєння, тобто робляться короткі перерви (виключення із обстановки).

В ході тактичного заняття навчається підрозділ в цілому, в тому числі і його командир, тому заняття з відділенням (екіпажем) організує і проводить командир взводу, заняття із взводом – командир роти.

Перед тактичним заняттям з відділенням проводяться тактико-стройове заняття, крім того, відпрацьовуються питання по іншим дисциплінам навчання, знання яких необхідне для цілеспрямованого проведення цих занять.

На завершальному етапі бойового злагодження відділення і взводу з ними проводяться бойові стрільби, які являються вищою формою навчання підрозділів в умовах, максимально наближених до бойових.

Так, тактичні заняття мають своє значення, сутність і основні методи навчання. І це повинні добре з’ясувати командири підрозділів, які більш цілеспрямовано готуватись до занять і методично правильно їх проводили.

Третє навчальне питання.

ЗМІСТ ПЛАНУ ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТТЯ

 

Відповідальною і важкою роботою під час підготовки до занять є розробка і написання плану проведення занять. За 1-2 дні до проведення занять він представляється безпосередньому командиру на затвердження.

В плані повинно вказуватись:

- хто затверджує план;

- тема та навчальні питання;

- вид заняття із ким воно проводиться;

- номер заняття, вдень чи вночі;

- навчальні цілі;

- час;

- місце проведення занять;

- керівництва і посібники;

- навчальне і матеріально-технічне забезпечення;

- хід заняття (навчальні питання і час на їх відпрацювання, дії командира, дії навчаємих, схема дій і мішена обстановка);

- підпис керівника заняття.

Крім того в плані може бути вказано:

- сигнали управління;

- порядок і способи позначення противника;

- нормативи, що відпрацьовуються.

План заняття складається з текстуальної і графічної частин.

По темах, таких як, марш, наступ, розвідка графічна частина повинна розміщуватись паралельно відпрацьовуємим питанням напроти вказаного питання його графічне зображення.

На таких планах, як оборона, розташування на місці, бойова охорона графічна частина може бути зображена окремо.

Визначаючи навчальні цілі, необхідно враховувати категорію навчаємих. Це означає: навчати молодих солдат прийомам і діям, удосконалювати навички солдат другого - третього періоду служби. Крім того, може бути і спільна ціль, це добитися чітких і злагоджених дій відділення (екіпажу) в виконанні того чи іншого прийому. Так що, навчальних цілей на занятті може бути не одна, а декілька.

Крім навчальних питань, повинно вказуватись вступна частина, заключна частина і час, відведений на них з загального часу заняття.

В діях командира вказується, як методично будуть відпрацьовуватись прийоми, які будуть подаватись команди, на що буде звернено особливу увагу, коротка тактична обстановка. Об’єм текстуальної частини буде залежати від рівня підготовки командира, але у всіх випадках обов’язково повинна бути вказана методика відпрацювання питання.

В діях навчаємих вказується як повинні відпрацьовувати прийом і їх дії за командами керівника, можливі помилки найбільш характерні для цього прийому, а також тактичні нормативи, що відпрацьовуються, і їх часові показники.

Графічна частина відпрацьовується простими олівцями.

План складається в загальному зошиті і розміщення його повинно бути таким, щоб ним було зручно користуватись в ході проведення заняття. У командира відділення (бойової машини) не має журналу обліку знань підлеглих, тому в плані залишити місце для виставлення індивідуальних оцінок навчаємим і запису найбільш характерних недоліків для контролю їх усунення на наступних заняттях.

Представляючи план на затвердження командиру взводу, потрібно бути готовим відповідати на поставлені запитання, а якщо є сумнів в вибраному методичному прийомі при відпрацюванні якогось питання, уточнити його у командира взводу.

Знання вимог, пред’явлених до написання плану проведення заняття, не достатньо для його якісного оформлення, потрібні глибокі знання статутів, настанов і прагнення до підвищення методичної майстерності командира.

Закінчення

В даній лекції були розглянуті питання підготовки та проведення тактико-стройових і тактичних занять. Це один із методів проведення занять по тактичній підготовці, в ході яких удосконалюється польова виучка особового складу, Цій дисципліні найбільше надавали уваги всі видні полководці. “З усіх дисциплін – писав маршал Радянського Союзу Г.К.Жуков: “Я найбільш за все любив тактику…” Важливу роль польовим заняттям і бойовій виучці командирів і військ відводив і М.В.Фрунзе: “Центр ваги навчання, – підкреслював він, – повинен лежати в роботі в полі”. Це й зрозуміло. В умовах наближених до бойових, швидше росте вміння особового складу застосовувати на практиці знання, отримані на різних заняттях, нарощуються навички і досвід, необхідні в бою.

Керівник заняття, зрозумівши його важливість, повинен намагатися провести його динамічно, напружено, залучаючи до роботи всі категорії навчаємих. Тактичні заняття як би підводять підсумок тому, що вдалося достигнути при проведенні тактико-стройових занять і відпрацюванню питань по іншим воєнним дисциплінам.

Заступник завідувача кафедри

службовець В.П.Канцер