Сучасне визначення прибутку

Прибуток

Підходи до трактування економічної природи прибутку:

1.прибуток як винагорода за вмілу оцінку ризиків і невизначеності.

2.прибуток як винагорода за новаторство

3.прибуток як наслідок монопольної влади, що виникає в результаті обмеження конкуренції .

Прибуток –виражений у грошевій формі дохід підприємця на вкладений капітал, різниця від загальної виручки за реалізації (валовим доходом ) і сукупними витратами фірми.

PR=TR-TC

де PR- прибуток фірми; TR –виручка від реалізації; TС-сукупні витрати.

Бухгалтерський прибуток визначається як різниця між валовим доходом (виручкою від реалізації продукції) та бухгалтерськими (зовнішніми ) витратами виробництва.

Економічний прибуток визначається як різниця між валовим доходом та економічними (зовнішніми та внутрішніми, з урахуванням нормального прибутку) витратами виробництва.

Нормальний прибуток –звичайний для галузі дохід від економічних ресурсів; мінімальний дохід, який стмулює підприємця продовжуючи справу, залишаючись у певній сфері бізнесу.

Монопольний прибуток –прибуток фірми, яка займає монопольне становище на ринку.

Маса прибутку –це абсолютний обсяг прибутку в грошовому вираженні.

Норма прибуткухарактеризує рівень прибутковості капіталу і визначається як відсоткове відношення маси прибутку до всього авансового капіталу.

П’=П / К*100

де П’ –норма прибутку; П–маса прибутку;К –величина авансового капіталу.

Функції прибутку:

- облікова, індикативна, що характеризує прибуток як найголовніший показник, категорій ефективності господарської діяльності фірми;

- розподільча, що характеризує прибуток як основне фінансове джерело розвитку фірм і суспільства в цілому;

- стимулююча, що визначає прибуток як потужний мотивуючий чинник, генератор економічного розвитку, здійснення інвестицій і нововведень .

Ціна–це грошовий вираз вартості, або певна сума грошей, яка вилучається за товар.

W=C+V+m

де W –вартість товару, С –витрати на засоби виробництва, V –витрати на відтворення робочої сили (заробітна плата), m –додатковий продукт (додана вартысть).

Цв = C+V + Р,

де Цв – ціна виробництва, С – постійний капітал, V – змінний капітал, Р - прибуток

Мцв = C+V + Р + Р1

Де Мцв – монопольна ціна виробництва, Р1 – монопольно високий прибуток.

Ціна –грошовий вираз монопольної ціни виробництва, в якій відображається дія законів вартості, попиту та пропозиції, панування групових монополій (олігополій)

Функції ціни:

· Облікова

· Розподільча

· Стимулююча

Види цін:

Ринкова
Олігополістична
Монопольна
Регульована
Нерегульована
Оптова ціна підприємства
Оптова ціна промисловості
Роздрібна

Тема. Аграрні відносини в економічній системі

Аграрні відносини –це складова економічних відносин, які виникають у сільському господарстві з приводу володіння й використання землі як головного засобу сільськогосподарського виробництва, розподілу, обміну й споживання сільськогосподарської продукції та послуг.

Особливості сільськогосподарського виробництва:

- природно-кліматичні умови, структура грунту, біологічні чинники

- природно-кліматичні фактори, сезоний характер.

- особливості використання техніки, фінансування і формування доходів сільськогосподарських підприємств у зв’язку із сезонним характером виробництва.

- розмір доходів формується лише після реалізації продукції

- спеціалізація виробництва зумовлена, насамперед, геграфічними і природно-кліматичними факторами.

- частина виробленої продукції споживається в всередині господарств, не набуваючи товарної форми.

- необхідність створення в господарствах страхових фондів на випадок посухи, повені, іншого стихійного лиха для забезпечення безперервного процесу відтворення.

Рента (від фр. render – віддана) -це передача частини доходу землеробом власнику землі за використання його земельної ділянки.

Диференційна рента І –це додатковий чистий дохід, одержуваний у результаті продуктивнішої праці на кращих за природною родючістю і місцезнаходженням землях.

Диференційна рента ІІ –виникає в результаті штучногопідвищення продуктивності землі завдяки використанню ефективніших засобів виробництва , тобто за рахунок додаткових вкладень капіталу в землю.

Абсолютна рента –утворюється на всіх земельних ділянках як надлишок сільськогосподарської продукції над ціною виробництва (затрати виробництва плюс середній прибуток).

Монопольна рента –вона утворюється на землях особливої якості чи в особливих кліматичних умовах.

Ціна землі- це дисконтований потік її доходу (ренти)

Дисконтування –це метод визначення поточної вартості (ціни) будь – якого капітального ресурсу (в тому числі й землі) з урахуванням надання ним майбутнього прибутку при існуючій ставці банківського відсотка.

Р= R / S * 100%

R –рента

P – поточна ціна

S – ставка позичкового відсотка

Агропромислова інтеграція – це встановлення сталих прямих зв’язків селянських господарств із підприємствами й організаціями суміжних галузей (промисловості, транспорту, сфери заготівлі, зберігання, переробки й реалізації продукції, а також обслуговування сільського господарства).

Агропромисловий комплекс – це організаційно – економічна форма інтеграції сільськогосподарських і промислових видів діяльності; сукупність галузей народного господарства, зайнятих виробництвом сільськогосподарської продукції, її зберіганням, переробкою і доведенням до споживача, а також виробництвом відповідних засобів виробництва.

Тема. Відтворення та економічне зростання

Відтворенням є постійний, безперервно повторюваний процес виробництва.

Суспільне відтворення – це економічний процес, в якому власне виробництво, розподіл, обмін та споживання постійно повторюються та відновлюються через результат виробництва – продукт, через відновлення ресурсів, з яких виробляється продукт, якщо ці ресурси є відновлювальними, та залучення нових не відновлювальних ресурсів, а також через відновлення та розвиток форм і методів організації праці.

Рівні відтворення

мікроекономіка макроекономіка

Проблема відтворення – дотримання пропорцій:

- між виробництвом і споживанням;

- між підрозділами національного виробництва;

- між витратами на виробництво та доходами від реалізації продукту виробництва;

- між відшкодуванням споживчого капіталу та нагромадженням;

- між споживанням та нагромадженням (заощадженням);

- між заощадженнями та інвестиціями та ін.

Основні підрозділи виробництва:

I. підрозділ –виробництво засобів виробництва, яке включає:

v виробництво засобів виробництва для виробництва засобів виробництва;

v виробництво засобів виробництва для виробництва предметів споживання,

ІІ. підрозділ –виробництво предметів споживання;

Пропорційність відтворення (за К. Марксом)

При простому відтворенні:

1) І (C+V+m) = ІС + ІІС

2) II (C+V+m)= I (V+m) + II (V+m)

3) I (V+m) = II С

Приклад:

1) І (4400с + 1100v +500m)= I 4400c +II 1600c

2) II (1600c + 800v +600m)= I (1100v + 500m) + II (800v+600m)

3) I (1100v + 500m)= II 1600c

При розширеному відтворенні:

1) І (c+v+m)> Іс+ІІс

2) ІІ (с+v+m)< I(v + m) + II (v+m)

3) I (v+m)> IIС

Приклад:

I. 4000с + 1000v + 1000m = 6000

II. 1500c + 750v + 750m = 3000

_______________________________

CCП 9000

1) 6000 > 4000 + 1500

2) 3000 < 2000 + 1500

3) 2000 >1500

Економічне зростання

Типи економічного зростання

екстенсивний інтенсивний змішаний

Економічне зростання – розширене відтворення на макрорівні.

Показники економічного зростання:

1)абсолютний приріст реального обсягу виробництва

2)темп приросту

Чинники економічного зростання:

1)чинники попиту

2)чинники пропозиції

3)чинники розподілу

Джерела економічного зростання:

- економічні ресурси, що пропонуються їх властивостями;

- зростання продуктивності ресурсів на основі розвитку НТП

Економічний прогрес – поступальний рух від нижчих до вищих економічних способів виробництва та рівнів розвитку продуктивних сил.

Критерії (міра оцінки) економічного прогресу:

- загальний (ступінь розвитку продуктивних сил)

- важливий (технічна будова виробництва)

- головний (розвиток людини, її потреб, інтересів)

Тема 11. Національне виробництво та його результати.

Тема 12.Економічна рівновага і циклічність

Тема 13. Зайнятість і безробіття. Соціальний захист населення

Працездатні – люди віком від 15-70рр.(за концепцією МОП)

Чисельність робочої сили – чисельність працездатного населення.

Зайнятість населення – суспільно корисна діяльність громадян працездатного віку, яка приносить їм дохід, що забезпечує розширене відтворення робочої сили.

повна (за природногобезробіття (5-6 % )

Зайнятість

ефективна (з точки зору економіки країни)

Безробітні – це непрацюючі особи , що входять до складу робочої сили, які активно шукають роботу за наймом (зареєстровані на ринку праці) і готові почати працювати в будь – який момент.

добровільне

Види безробіття

вимушене

Форми безробіття:

- фрикційне Природне безробіття

- структурне

- циклічне

- сезонне

- технологічне

- молодіжне

відкрите

Типи безробіття

приховане

Рівень безробіття:

U=R*100%

де U – рівень безробіття; F – чисельність безробітних ; R – чисельність робочої сили (економічного населення).

Тема 14. Податково – бюджетна політика держави

У сучасних умовах фінанси визначають як систему економічних відносин між державою, юридичними та фізичними особами, а також між окремими державами і міжнародними економічними інститутами й організаціями щодо акумуляції та використання грошових засобів на основі розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП) і національного доходу (НД).