Нормування метеорологічних умов.

Нормальні метеорологічні умови в робочій зоні виробничих приміщень визначаються нормами метеорологічних умов. При нормуванні умов для різних галузей промисловості виходять із загальних міжгалузевих норм "Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны" ГОСТ 12.1.005 - 88).

Нормуються оптимальні та допустимі температура повітря (t_п⁰С), відносна вологість(φ%)і швидкість руху повітря (V м/с) для робочої зони виробничих приміщень з урахуванням постійних і непостійних робочих місць. Норми враховують категорії робіт і пору року.

Пора року:

– холодний період (сезон) з середньодобовою температурою зовнішнього повітря нижче +10 ^оС;

–теплий період із середньодобовою температурою +10 ^оС і вище.

Категорії робіт. Параметри сприятливих метеорологічних умов є різними для різних рівнів фізіологічного навантаження організму. Усі роботи поділяються за витратами енергії на наступні три категорії.

А. Легкі фізичні роботи (категорії Іа, Іб):

Іа – легкі фізичні роботи, при яких витрати енергії не перевищують 139 Вт. До них відносять роботи, що виконуються сидячи і супроводжуються незначним фізичним напруженням;

Іб – легкі фізичні роботи, при яких енерговитрати становлять 140...174 Вт. До них належать роботи, які виконуються сидячи або стоячи, з незначною ходьбою і які супроводжуються деяким фізичним напруженням.

Б. Фізичні роботи середньої важкості (категорії ІІа, ІІб) охоплюють види діяльності, при яких витрата енергії становить 175...232 Вт (категорія ІІа) та 233...290 Вт (категорія ІІб). До категорії ІІа відносять роботи, що зв'язані з постійною ходьбою, виконуються сидячи чи стоячи, але не потребують переміщення вантажів.

До категорії ІІб належать роботи, зв'язані з ходьбою і перенесенням невеликих (до 10кг) вантажів.

В. Категорія важких фізичних робіт (категорія III) охоплює види діяльності, при яких витрата енергії перевищує 290 Вт.

До категорії III відносяться роботи, зв'язані із систематичним фізичним напруженням, а також з постійними пересуваннями і перенесенням значних (понад 10кг) вантажів.

Як зазначалося вище, ГОСТ12.1.005-88, ДСН 3.3.6.042-99 передбачають оптимальні та допустимі метеорологічні умови.

Оптимальні мікрокліматичні умови – сполучення параметрів мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину забезпечують збереження нормального функціонального і теплового стану організму без напруження реакцій терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту і створюють передумови для високого рівня працездатності.

Допустимі мікрокліматичні умови – сполучення параметрів мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину можуть викликати такі тимчасові зміни функціонального і теплового стану організму, що не виходять за межі фізіологічних пристосувальних можливостей. При цьому не виникає ушкоджень чи порушень стану здоров'я, але можуть спостерігатися дискомфортні теплові відчуття, погіршення самопочуття і зниження працездатності.

Оптимальні метеоумови забезпечують відчуття теплового комфорту і створюють передумови для високого рівня працездатності.

Допустимі метеоумовизабезпечують нормальні умови праці, погіршення яких може привести до професійних захворювань(табл.Л3.1).

Таблиця Л3.1 – Оптимальні і допустимі норми температури, відносної вогкості і швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень для холодного і теплого періоду року.

Період року Категорія робіт по енерговитратах Температура, ⁰С Відносна вогкість, % Швидкість руху повітря, м/с (не більш)

Оптим. Допуст. Опт. Доп. Опт. Доп.

Холод– ний I а 22- 24 21 - 25 40-60 0,1 0,1

I б 21- 23 20 - 24 40-60 0,1 0,2

IIа 18-20 17 - 23 40-60 0,2 0,3

IIб 17-19 15 - 21 40-60 0,2 0,4

III 16-18 13 - 19 40-60 0,3 0,4

Теплий I а 23-25 22 - 28 40-60 0,1 0,1-0,2

I б 22-24 21 - 28 40-60 0,2 0,1-0,3

IIа 21-23 18 - 27 40-60 0,3 0,2-0,4

IIб 20-22 16 - 27 40-60 0,4 0,2-0,5

III 18-20 15 - 26 40-60 0,4 0,2-0,6

Для забезпечення оптимальних значень параметрів, звичайно, необхідно витратити більше коштів (кондиціонування повітря), ніж для забезпечення допустимих значень параметрів. Відповідно до норм, вони (оптимальні умови) створюються в кабінах, на пультах і місцях керування технологічними процесами, у залах обчислювальної техніки, а також там, де це передбачено галузевими документами. В інших виробничих приміщеннях повинні забезпечуватися допустимі метеорологічні умови.

У виробничих приміщеннях, де з технічних чи економічних причин неможливо забезпечити допустимі нормативні показники мікроклімату, повинні передбачатися заходи щодо захисту працюючих від перегрівання чи охолодження.

Розділ 3.