ТЕМА 10. СТАТИСТИКА ПРОМИСЛОВОСТІ. ПРЕДМЕТ, МЕТОД І ЗАДАЧІ СТАТИСТИКИ ПРОМИСЛОВОСТІ
10.1 Промисловість як об'єкт статистичного вивчення
10.2Предмет, метод і задачі статистики промисловості
10.3Система статистичних показників у промисловості
10.4 Форми і види статистичного спостереження в промисловості
10.5 Організація статистики промисловості
Промисловість є основою економіки країни, показником її економічної моці. Вона відіграє ключову роль у рішенні економічних і соціальних задач розвитку країни, є єдиною галуззю, що робить усі знаряддя праці, основну частину предметів праці і значну частину предметів споживання. Від результатів і якості роботи промисловості залежить успішна робота всіх інших галузей народного господарства.
Промисловість – галузь матеріального виробництва, що займається видобутком природних ресурсів і обробкою промислової і сільськогосподарської сировини з метою перетворення їх у засоби виробництва і предмети споживання.
Промисловість, як галузь матеріального виробництва, у свою чергу складається з великої кількості взаємозалежних галузей.
Галузь промисловості – це сукупність підприємств, для яких характерні:
1) єдність економічного призначення виробленої продукції;
2) однорідність споживаної сировини;
3) спільність техніки і технології;
4) особливий професійний склад кадрів і специфічні умови праці.
Кожна з галузей промисловості відрізняється від інших галузей:
– продукцією, що випускається;
– використовуваною сировиною і матеріалами;
– застосовуваною технікою і технологією;
– складом робочих кадрів.
У доперестроечный період у колишньому СРСР (на кінець 1980 р.) нараховувалося більш 300 галузей промисловості, підприємства яких випускали близько 20 млн. різних виробів і їхніх різновидів.
Продукція промисловості в залежності від призначення підрозділяється на дві основні групи:
– групу А – засобу виробництва;
– групу Б – предмети споживання.
У залежності від впливу на предмет праці галузі промисловості підрозділяються на видобувні й обробні.
Видобувні галузі займаються видобутком природних ресурсів мінерального, рослинного і тваринного походження.
Підприємства обробних галузей зайняті переробкою продуктів видобувних галузей і сільського господарства.
Співвідношення між окремими галузями промисловості називається галузевою структурою, що показує частку кожної галузі в загальному обсязі промислового виробництва.
Вивченню промисловості статистика завжди приділяла велику увагу. Існує спеціальна галузь статистики – статистика промисловості, що вивчає за допомогою визначених кількісних показників процеси і явища в промисловості.
Об'єктом вивчення статистики промисловості є промисловість як складна виробничо-економічна система, що складається з великої кількості взаємозалежних галузей.
Предметом вивчення статистики промисловості є кількісна сторона масових економічних явищ і процесів, що відбуваються в промисловості, у нерозривному зв'язку з їхньою якісною стороною.
Вивчаючи масові явища і процеси в промисловості, статистика одночасно здійснює і функцію обліку. Крім статистичного обліку в промисловості ще існує облік оперативний (оперативно-технічний) і бухгалтерський. Усі зазначені види обліку взаємозалежні – утворять єдину систему обліку, що дозволяє організувати спостереження за факторами і процесами на різних рівнях виробничо-господарської діяльності.
Оперативний облік є джерелом даних для бухгалтерського обліку і статистики, а бухгалтерський облік служить джерелом одержання узагальнюючих статистичних показників.
Кожному з перерахованих видів обліку притаманне своє коло явищ, що спостерігаються, свої задачі, методи й організація.
Оперативний облік являє собою засіб спостереження за ходом виробничих процесів і господарської діяльності безпосередньо слідом за їхнім здійсненням.
НАПРИКЛАД, диспетчерський облік зроблених чи деталей продукції окремими учасниками, цехами; облік руху деталей і т.п. Зміст оперативного обліку визначається особливостями виробництва і строго не регламентується.
Бухгалтерський облік реєструє всі операції, що відбивають рух господарських засобів. Він є суцільним, тобто обліку підлягають усі господарські операції, і ведеться безупинно. У бухгалтерському обліку відбиваються всі операції по заготівлі сировини і матеріалів, виробництву продукції і витратам на неї матеріальних і трудових ресурсів, реалізації продукції, розрахунку зарплати і т.д.
Особливістю бухгалтерського обліку є вимір господарських засобів (крім натуральних вимірників) у грошовому вираженні, що дозволяє одержати узагальнені дані про стан, рух і використання засобів.
Статистичний облік використовує дані оперативного і бухобліка та відрізняється тим, що є узагальнюючим. За допомогою статистичного обліку одержують зведення про показники обсягу виробництва, використанні робочого часу, виконанні норм виробітку, росту продуктивності праці і т.п.
Статистика промисловості для вивчення масових явищ і процесів у промисловості використовує методи і прийоми, розроблені загальною теорією статистики:
– масове статистичне спостереження (на основі звітності підприємств і спеціально організованих обстежень);
– угруповання і зведення вихідних даних;
– числення узагальнюючих показників, їхній аналіз і інтерпретацію.
Методи і прийоми дослідження зближають статистику промисловості з іншими галузевими статистиками від який вона відрізняється об'єктом дослідження.
Статистика промисловості крім бухгалтерського обліку, тісно зв'язана з іншими економічними науками, зокрема з економікою промисловості, що вивчає форми й особливості прояву і використання економічних законів у промисловості.
На основі теоретичних положень економіки промисловості статистика промисловості обґрунтовує і розробляє систему статистичних показників, що дозволяють правильно і найбільше повно відбивати умови і результати промислового виробництва.
Система показників – це комплекс взаємозалежних показників, що характеризують найбільш істотні сторони якого-небудь чи явища процесу.
Систему статистичних показників необхідно постійно удосконалювати, тому що виникають нові економічні проблеми, шляхи і засоби їхнього рішення.
До статистичних показників пред'являється ряд вимог. Статистичні показники повинні бути:
– аналізованими, тобто придатні для аналізу;
– аналітичні, тобто пояснювати причини відбиваних явищ;
– коректні, тобто, що забезпечують необхідну для практичних мет вірогідність відображення явища;
– прогностичні і динамічні, тобто придатні для відображення зміни явища в часі;
– агрегируеми, тобто придатні для одержання зведених показників;
– однозначні, тобто не допускають двоякого тлумачення;
– вимірно, тобто придатні для кількісного вираження;
– документальні, тобто повинні бути засновані на достовірних звітних даних;
– ефективні, тобто результат їхнього використання повинний перевищувати витрати на одержання цього результату.
Одиниці спостереження й основні звітні одиниці в статистику промисловості
Одиницею спостереженняв статистикупромисловості визначається метою і задачею дослідження. Як одиницю спостереження може бути:
– робітник, як носій визначених економічних ознак, що варіюють в окремих робітників (зарплата, продуктивність праці, стаж, утворення і т.д.);
– одиниця устаткування (стаж, агрегат, машина) – при вивченні і характеристиці продуктивності, технічного стану;
– цех, при вивченні спеціалізації цехів і т.д.;
– підприємство, при вивченні прибули, собівартості, рентабельності.
Звітною одиницею в статистику промисловості є підприємство, як основна ланка промисловості.
Органи державної статистики одержують основну частину інформації зі звітності, що зобов'язані представляти всі підприємства. Тому вони і є основними звітними одиницями в статистику промисловості.