ТЕМА 6. СТАТИСТИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ДИНАМІКИ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ ЯВИЩ І ПРОЦЕСІВ
6.1Поняття про ряди динаміки і їх види, правила формування
6.2Основні показники динаміки і їх визначення
6.3Виявлення і вивчення основної тенденції розвитку явищ
6.4Статистичне вивчення сезонних коливань
Усі явища в суспільстві і природі безупинно змінюються в часі й у просторі.
Змінюється чисельність населення і національний доход, рівень оплати праці і температура повітря, врожайність зернових і стан навколишнього середовища і т.д.
Тому однієї з важливих задач статистики є вивчення соціально-економічних явищ у часі, тобто в розвитку, в динаміці.
Вирішується ця задача за допомогою складання й аналізу рядів динаміки. Їх називають ще динамічними чи хронологічними рядами.
Рядами динаміки (РД) називаються – статистичні дані, що характеризують зміну явищ у часі.
Інакше кажучи, РД – це перелік числових значень якого-небудь статистичного показника в послідовні моменти чи періоди часу.
РД складається з 2-х елементів, представлених у виді 2-х стовпців або рядків:
1) показників часу;
2) статистичних показників (рівнів ряду), що відповідають показникам часу.
(При графічному зображенні РД на осі абсцис – час, на осі ординат – рівні).
Обидва елементи – час і рівень ряду називаються членами РД.
У залежності від специфіки досліджуваного явища показники часу можуть бути виражені або у вигляді конкретних дат (моментів часу), або ж у вигляді періодів часу (інтервалів).
Відповідно до цього ряди динаміки підрозділяються на моментні та інтервальні.
Моментним називається ряд, що характеризує стан (розмір) явища на визначені моменти часу (дати).
Тобто, якщо показники часу в динамічному ряді виражені конкретними датами, він є моментним.
НАПРИКЛАД: динаміка чисельності населення міста за станом на 1 січня кожного року характеризується наступним моментним РД.
Таблиця 6.1
Чисельність населення міста за станом на 1 січня
| ДАТА | Тис. чол. |
| 1.01.90 р. 1.01.91 ………. 1.01.97 | …… |
Моментный ряд має одну особливість, яка полягає в тому, що в кожний з його наступних рівнів можуть входити попередні рівні. Це виключає можливість підсумовування рівнів моментного ряду щоб уникнути повторного рахунку.
Справді: у чисельність населення на 1.01.91 року, як видно з приведеного вище прикладу, входить чисельність населення 1990 р. і т.д.
Виходячи з цієї особливості моментних рядів їх використовують при вивченні стану явища (чисельність населення, стану кадрів на підприємствах і в установах, товарних запасів, устаткування і т.п.) на визначені моменти часу.
Інтервальним (періодичним) називається ряд, що характеризує стан (розмір) явища за визначені інтервали часу (періоди) – доба, місяці, роки.
НАПРИКЛАД: випуск продукції підприємства протягом року за кожний місяць, відображає наступний інтервальний РД (див. таблицю 6.2).
Відмінною рисою інтервального ряду є те, що його рівні можна підсумовувати і дробити.
Так, знаючи обсяг продукції, що випускається помісячно, можна шляхом підсумовування рівнів одержати її випуск за квартали і за рік.
Або, розділивши місячний обсяг продукції на число робочих днів у місяці, одержати середньодобовий обсяг.
Таблиця 6.2
| Місяці | Випуск продукції, млн. грн. | За весь час з початку року |
| Січень Лютий Березень …………... Грудень | ….. | …. |
| Разом |
Можна також шляхом послідовного підсумовування рівнів одержати РД із наростаючим підсумками (аналог накопичених частот), що мають реальний економічний зміст. Це дасть уявлення про результати (підсумки) розвитку досліджуваного явища або процесу з початку періоду (місяця, кварталу, року).
Використовуючи властивість підсумовування рівнів, можна в процесі аналізу перетворити даний інтервальний ряд у ряд більш укрупнених періодів часу, що має важливе значення в аналізі.
Таким чином, можна сказати, що кожен рівень інтервального РД складається з рівнів за більш короткі інтервали часу, будучи свого роду підсумком.
За формою представлення (тобто в залежності від того в яких величинах представлені рівні) РД може бути: рядом абсолютних, відносних і середніх величин.
По повноті часу, відображеного в РД, вони можуть бути: повними і неповними.
Повним вважається ряд, у якому показники часу слідують один за одним у календарному порядку безперервно. Тобто це ряд, у якому відстані між показниками часу однакові (рівні). Такі ряди називають ще рядами з рівновіддаленими рівнями. Так, наведені вище приклади РД є повними.
Неповним називається РД, у якому показники часу слідують один за одним не в строго календарному порядку, тобто відстані між показниками часу неоднакові. Такі ряди називають також рядами з нерівновіддаленими рівнями.
НАПРИКЛАД: роздрібний товарообіг державної і кооперативної торгівлі в місті, у порівнянних цінах, характеризується наступним РД:
Таблиця 6.3
Обсяг роздрібного товарообігу
| Роки | Тис. грн. |
| 1943,9 2060,7 2121,3 2232,5 |
Ряди динаміки можуть бути також одномірними і багатомірними.
Одномірний – це ряд, рівні якого складаються з одномірних величин, тобто характеризують зміну тільки одного показника.
НАПРИКЛАД, виробництво цукру, чисельність населення, обсяг товарообігу.
Багатомірний – це ряд, рівні якого складаються з багатомірних величин, тобто характеризують зміну двох і більш показників.
Багатомірні ряди підрозділяються на:
– ряди паралельних показників (паралельні ряди);
– ряди взаємозалежних показників.
Ряди паралельних показників характеризують динаміку:
– або того самого показника щодо різних об'єктів (продуктивність праці на різних підприємствах);
– або різних показників щодо того самого об'єкта (виробництво цукру, зерна, молока, нафти в Сумській області).
Ряди взаємозалежних показників – як правило, складаються з показників, зв'язаних між собою якою-небудь залежністю, найчастіше кореляційною.
НАПРИКЛАД, РД, що характеризує врожайність, посівну площу і валовий збір зернових.
У практиці аналізу динаміки соціально-економічних явищ багатомірні ряди використовуються частіше одномірних.
Це пояснюється тим, що багатомірні ряди дозволяють:
– зробити порівняльний аналіз зміни в часі 2-х і більш явищ;
– виявити і проаналізувати причини змін, що відбуваються;
– оцінити взаємозв'язок і вплив досліджуваних показників.