ЗЛ. Населения як демоекономічна категорія

СУСШЛЬСТВА

ТЕМА 3. ТРУДОВІ РЕСУРСИ I ТРУДОВИЙ ПОТЕНЦІАЛ

Терміни і поняття

Література

1. Богиня Д.П., Грішнова О. А. Основи економіки праці. - К.: "Знання-Прес", 2000. - 313 с. Вступ , с. 13-28

2. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносин: Підручник.- К.: Знания, 2004.-535 с. Глава II, с.47-66.

3. Єсінова Н.І. Економіка праці та соціально-трудові відносин: Навч. посібник. - К.: Кондор, 2004. - 432 с. Глава III, с.39-73.

4. Тимош І.М. Економіка праці: Навч. Посібник. - Тернопіль: Астон, 2002. -347 с- Розділ I, с.5-30.

5. Экономика труда: социально-трудовые отношения / Под ред. Н. А.
Волгина, Ю. П. Одегова. -М.: Издательство «Экзамен», 2003. - С. 224-232;
С. 249-262.

•^ Відносини розподілу

•^ Види праці

^ Засоби праці

•^ Зміст праці

^ Організація праці

•^ Предмети праці

•^ Технологія діяльності

^ Характер праці

3.1. Населения як демоекономічна категорія.

3.2. Соціально-економічна характеристика трудових ресурсів.

3.3. Економічно активне та економічно неактивне населения.

3.4. Характеристики відтворення населения та ресурсів для праці.

3.5. Поняття про трудовий потенціал. Показники, що характеризують компоненти трудового потенціалу людини.

3.6. Людський капітал як соціально-економічна категорія.

Людські ресурси- це специфічні та найважливіші з усіх видів економічних ресурсів. Як чинник економічного розвитку, людські ресурси -це працівники, що мають певні професійні знания, вміння та навички для реалізації їх у трудовому процесі. Залежно від мети дослідження людські ресурси характеризуються різними соціально-економічними категоріями населения, економічно активне населения, трудові ресурси, трудовий потенціал, людський капітал.

Природною основою розвитку суспільства є народонаселения як сукупність людей, що проживають в межах певної території: країни або її частини, групи країн, всього світу. Роль його полягає в тому, що воно виступає виробником і споживачем матеріальних і культурних благ та послуг, і тим самим обумовлює розвиток суспільства.

Населения- це сукупність людей, яка природно й історично склалася і безперервно відтворюється у процесі життя. Це процес постійного відтворення поколінь людей внаслідок взаємодії народження та смертності. Населения разом із природними умовами і ресурсами та способом

виробництва матеріальних благ є основою матеріального життя суспільства. Населения проживає у певному географічному середовищі і здійснює виробництво матеріальних благ відповідно до наявних природних ресурсів. Розвиток народного господарства країни можливий лише за наявності певної чисельності населения, яке здійснює трудову діяльність.

Взаємозв'язок та взаємодія між населениям і розвитком господарства -процес історичний, оскільки людина, з одного боку, - активна продуктивна сила, що своею трудовою діяльністю забезпечує виробництво матеріальних засобів свого існування та надання необхідних їй послуг, а з іншого - вона є споживачем продуктів праці, які забезпечують її життєдіяльність.

Людські потреби зумовлюють появу нових виробництв та послуг, а останні, в свою чергу, впливають відповідним чином на людей. Виходячи з того, що людина є основним творцем сусшльного багатства, можна стверджувати, що чисельність населения та кваліфікація його працездатної частини є чинником, який обумовлює можливості економічного розвитку країни.

Зайнята в суспільному виробництві частина населения є найбільш продуктивною силою суспільства, бо саме вона бере активну участь у створенні матеріальних цінностей. Частина матеріальних цінностей іде на споживання, а частина - на розвиток виробництва. Але розвиток виробництва не є самоціллю, його роль полягає у тому, щоб забезпечити потреби суспільства, підняти життєвий рівень населения. Таким чином, зміни в чисельності позначаються як на споживчому, так і на структурному рівнях. Населения виступає одночасно і як споживач, і як виробник матеріальних благ та послуг. Тому економісти розглядають населения як джерело ресурсів для праці, як носія певних економічних відносин і, що дуже важливо, як споживача, що формує попит.

Чисельність і динаміка населения, його головні вікові групи (до-працездатного, працездатного й після працездатного віку) впливають на абсолютну величину й структуру фондів нагромадження та споживання.

Наприклад, від чисельності й питомої ваги населения, молодшого за ирацездатний вік, залежать масштаби формування нових робочих місць для тих, хто входить у ирацездатний вік, а також будівництво об'єктів системи освіти, охорони здоров'я, дитячих закладів, житлового фонду.

Найбільш суттєвий вплив на розвиток економіки мають характер і темпи зростання (зменшення) населения, зміна рівнів народжуваності та смертності, статево-вікова, освітня, професійно-кваліфікаційна структури населения, міграції та розміщення його на території країни.

Історично чисельність населения в Україні протягом століть змінювалася таким чином (табл. З.1.):