Лекція № 8
Література
Висновки
Роздуми про пролетаріат наводять сучасних дослідник на питання, а чи взагалі є він як об’єктивна реальність? Треба зважати, що пролетарі - це знедолена маса колишніх селян, які не мають ані повноважень, ані можливості говорити від свого імені. За марксистською типологією пролетаріат був «класом у собі», який не відчував групової солідарності. Додамо, що самі пролетарі не бажали такої ж долі для власних дітей. Тому пролетаріат можна вваж ти не сталою групою, а певним котлом, з якого хтось виринав та повз угору, а хтось навпаки - тонув. За таких умов у пролетаріату не сформувалася самосвідомість і здатність говорити від себе. Хто ж тоді говорив від його імені. На думку Бурдьйо, це були ті, хто мав владу над словом - інтелектуали, інтелігенція.
Суперечливість позиції інтелектуала проявляється у його зовнішності та манері. Він демонстративно відкидає офіційність, полюбляє вільний одяг, не відчуває схильності до будь-якої уніформи. Намагається по-різному виділити себе (вуси, окуляри, шляпа, наявність чи відсутність краватки). У будь-якому випадку має місце опозиція, протиставлення власного стиля життя стилям інших (дворян, буржуа, чиновників тощо). Саме так виробляється специфічний експресивний порядок. Доволі часто має місце «ритуальне перекидання», коли все робиться навпаки, не так як у пересічних обивателів (організація і час праці, характер міжособистісних стосунків та тендерних стосунків тощо).метою такого маркірування являється встановлення меж, які захищають від сторонніх, від проникнення чужих. Створюються власні простори, які часом мають конкретну фізичну оболонку (університетські кампуси на Заході, дачі представників культури та мистецтва в СРСР тощо).
Питання для самоконтролю
1. Чим відрізняється честь буржуа та честь дворянина?
2. Чому роман «Робінзон Крузо» можна вважати «буржуазним міфом»?
3. Що означає жити у світі практичних абстракцій?
4. Що стоїть за презирством до міщанства в Україні та Росії?
5. Чому згідно з соціал-антропологічною концепцією теорію Маркса про пролетарську революцію та диктатуру пролетаріату можна вважати абсурдною?
6. Що спільного та відмінного між інтелігентом та інтелектуалом?
7. Назвіть основні соціальні функції інтелігенції.
8. Що мають на увазі, говорячи про владу інтелектуалів?
9. Чому інтелектуалів (інтелігентів) називають домінованими серед домінуючих?
10.Чим інтелігенція маркірує себе та свій соціальний простір?
1. Артемова О. В. Повседневная деятельность сельской женщины (по материалам обследований 1920-1990-х гг.) [Текст] / О.В. Артемова // Социс. - 1997.-№12.-С.61-67.
2. Вайль П.Л. 60-е. Мир советского человека [Текст] / П.Л. Вайль, A.A. Генис. - М.: Новое литературное обозрение, 1998. - 358 с.
3. Гурова О. Нижнее белье в советской культуре: особенности приватной вещи [Текст] / О. Гурова // Журнал социологии и социальной антропологии. - 2004.-№2.-С.99-114.
4. Желизнык М. Гигиенические практики в советской и современной России [Текст] / М. Желизнык // Журнал социологии и социальной антропологии. - 2007. - Спецвыпуск «Социология потребления». - С. 133-140.
5. Земсков В.Н. «Кулацкая ссылка» накануне и в годы Великой Отечественной войны [Текст] / В.Н. Земсков // Социс. - 1992. - №2. - С.3-26.
6. Земсков В.Н. Репатриация советских граждан и их дальнейшая судьба [Текст] / В.Н. Земсков // Социс. - 1995. - №5, 6.
7. Земсков В.Н. Судьба «кулацкой ссылки» в послевоенное время [Текст] / В.Н. Земсков // Социс. — 1992. - №8. - С. 18-37.
8. Зубкова Е.Ю. Мир мнений советского человека. 1945-1948 гг. [Текст] / Е.Ю. Зубкова // Отечественная история. - 1998. - № 3.
9. Козлова H.H. Горизонты повседневности советской эпохи: голоса из хора [Текст] / H.H. Козлова. - М.: Ин-т философии РАН, 1996. -216 с.
10. Козлова H.H. Заложники слова [Текст] / H.H. Козлова // Социс. - 1995. - №9, 10.
11. Козлова H.H. Крестьянский сын: опыт исследования биографии [Текст] / Н. H. Козлова// Социс. - 1994. - №6. - С. 112-123.
12. Козлова H.H. Советские люди. Сцены из истории [Текст] / H.H. Козлова. - М.: Европа, 2005. - 526 с.
13. Козлова H.H. Сцена из частной жизни периода «застоя»: семейная переписка [Текст] / H.H. Козлова // Журнал социологии и социальной антропологии. — 1999.-№3.-С.116-130.
14. Козлова H.H. Сцены из жизни освобожденного работника [Текст] /Н. H. Козлова // Социс. - 1998. - №2. - С. 108-119.
15. Каїнова И.Е. Аграрные преобразования в социальной памяти российского крестьянства [Текст] / И.Е.Кознова // Социс. - 2004. - №12. - С.74-85.
16. Кознова И.Е. XX век в социальной памяти российского крестьянства [Текст] / И.Е. Кознова; РАН, Ин-т философии. - М.: ИФРАН, 2000. - 205 с.
17. Коржихина Т.П., Фигатнер Ю.Ю. Советская номенклатура: становление, механизмы действия [Текст] / Т.П. Коржихина, Ю.Ю. Фигатнер // Вопросы истории. - 1993. - №7. - С. 19-33.
18. Крыжный С. Повседневность первых месяцев (осень 1941 - весна 1942 годов) оккупации Харькова в устных свидетельствах и биографических документах (в контексте социологического изучения явления гражданского коллаборационизма) [Текст] / С. Крыжный // Социология: теория, методы, маркетинг. -2008. - №2. - С.118
19. Левина Н.Б. Повседневная жизнь советского города: Нормы и аномалии: 1920-1930-е годы [Текст] / Н.Б. Лебина. - СПб.: Журнал «Нева»; «Летний сад», 1999.-316 с.
20. Левада Ю.А. От мнений к пониманию. Статьи 1993-2000 [Текст] / Ю.А. Левада. - М.: Московская школа полит, исследований, 2000. - 576 с.
21. Медведев A.B. Социальное развитие деревни (1917-1920) и эволюция концепций кооперирования крестьян [Текст] / A.B. Медведев // Социс. - 1999. - №12. - С.43-49.
22. Мельгунов С.П.Красный террор в России, 1918-1923 [Текст] / С. П. Мельгунов; [Послесл. А. Даниеля, Н. Охотина]. - М.: СП «РИУСО»; P.S., 1990.-207 с.
23. Орлов И.Б., Левшин А.Я. Социологический анализ «писем во власть» (1920-е годы) [Текст] / И.Б. Орлов, А.Я. Левшин // Социс. - 1999. - №2. - С.78-86.
24. Осокина Е.А. Иерархия потребления. О жизни людей в условиях сталинского снабжения. 1928-1935 гг. [Текст] / Е.А. Осокина - М.: Изд-во МГУО, 1993. - 144 с.
25. Повседневный мир советского человека 1920-1940-х [Текст]: Сб. науч. статей / РАН, Южный науч. центр, Ин-т соц.-экон. и гуманит. иссл-ний; [ред.-сост.: Е.Ф. Кринко. Т.П. Хлынина]. - Ростов н/Д.: Изд-во ЮНЦ РАН, 2009. - 382 с.
26. Рожков А.Ю. «В Москве я слышал одно, здесь вижу другое...» Красноармеец 20-х годов: картины мира и социальный облик [Текст] / А.Ю. Рожков//Социс.-2000. -№10.-С.76-83.
27. Советский простой человек: опыт социального портрета на рубеже 90-х [Текст]: Сборник / Отв. ред. Ю.А. Левада. - М.: Мировой океан, 1993. - 299 с.
28. Струченков О.В., Журавльов В.І. Соціальна антропологія [Текст]: навч. пос. / О. В. Струченков, В. І. Журавльов. – Макіївський економ.-гуманіт ін.-т . – Донецьк: Дмитренко Л. Р. [Видавник], 2011. – 132с.
29. Стяжкіна О.В.«Правильна біографія» пересічної людини 1920-х років: спроби конструювання минулого (на матеріалах Донбасу) [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc gum/nsid/2008 15 16/08stiazhkina.htm. Назва з екрана.
30. Стяжкіна О.В. Бути владою: антропологічні коди провінційних радянських керівників 1920-х років (на матеріалах Донбасу) [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc еит/пзіс1/2009 17 18/09 stiazhkina.htm. - Назва з екрана.
31. Ташпеков Г.А. Жизнь крестьянства 30-х годов в свете деревенских частушек [Текст] / Г.А. Ташпеков // Социс. - 2002. - №9. - С.110-114.
32. Чуйкнна С.А. Реконфигурация социальных практик: семья поместных дворян в до- и послереволюционной России (1870-е - 1930-е гг.) [Текст] / С.А. Чуйкина // Социс. - 2000. - № 1. - С.81 -92.
33. Шанин Т. Социально-экономическая мобильность и история сельской России 1905-1930 гг. [Текст]/Т. Шанин//Социс. -2002. - №1.-С.30-40
Тема:Елементи внутрішніх пристроїв хімічних апаратів
Мета: Ознайомитися з елементами внутрішніх пристроїв хімічних апаратів
Методи: Словесний, наочний
План:
1 Контактні пристрої
2 Перемішувальні пристрої
3 Ущільнення
4 Електродвигуни для хімічних установок та їх вибір
Матеріально-технічне забезпечення та дидактичні засоби, ТЗН:плакати
Література:
Альперт Л.З. Основи проектирования химических установок. -М.: Высшая школа, І989
До внутрішніх елементів хімічних апаратів відносяться контактні пристрої (насадки , тарілки ) , що перемішуються пристрої та ін.