Синтетичний та аналітичний облік сільськогосподарської продукції та сировини та особливості проведення інвентаризації

Література

Бауэр Т. Психическое развитие младенца. – М., 1979.

Богданов А. Вера и наука (О книге В. Ильина “Материализм и эмпириокритнцнзм”) / Вопросы философии. – №12. – 1991.

Введение в философию:Учебник для вузов. В 2 ч. – Ч.2 / Фролов И.Т., Араб-Оглы Э.А., Арфьева Г.С. и др. – М.: Политиздат, 1989.

Вильчек В.М. Алгоритмы истории / Нева. – 1991. – №7.

Дубров А.П., Пушкин В.Н. Парапсихология и современное естествознание. – М., 1989.

Ленін В.И. Матеріалізм и емпіріокритицизм. – Повн. зібр. тв. – Т.18. – Гл.1.

Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. – М., 1981.

Никифорров А.С. Этюды о разуме. – М., 1981.

Сергеев Б.Ф. Ступени эволюции интелекта. – Л., 1986.

Спиркин А.Г. Философия: Учебник. – М.: Гардарики, 1999.

Философия:Учебник / Под ред. проф. Лавриненко. – 2-е изд., испр.и доп. – М.: Юристь, 1998.

Філософія: навчальний посібник / І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко, І.В. Бойченко та ін. / під ред. І.Ф. Надольного. – К.: Вікар, 1999.

Фирсов Л.Д. Высшая нервная деятельность человекообраних обезъян и проблема антропогенеза / Физиология поведения: Нейробиологи закономерности / Под ред. А.С. Батуева. – Л., 1987.

Шаповалов В.Ф. Основы философии. От классики к современности. Учебное пособие для вузов. – М.: ФАИР-Пресс, 1998.

Енгельс Ф. Роль праці в процесі перетворення мавпи в людину. – К. Маркс, Ф. Енгельс. Твори. – 2-е вид. – Т.20. – с.639-702.

 


[1] К. Маркс, Ф. Енгельс. Твори. – 2-е вид. – Т.23. – с.21.

[2] К. Маркс, Ф. Енгельс. Твори. – 2-е вид. – Т.20. – с.25.

[3] К. Маркс, Ф. Енгельс. Твори. – 2-е вид. – Т.20. – с.10.

[4] К. Маркс, Ф. Енгельс. Твори. – 2-е вид. – Т.20. – с.34-35.

[5] К. Маркс, Ф. Енгельс. Твори. – 2-е вид. – Т.20. – с.138.

[6] К. Маркс, Ф. Енгельс. Твори. – 2-е вид. – Т.20. – с.3.

[7] К. Маркс, Ф. Енгельс. Твори. – 2-е вид. – Т.20. – с.54.

[8] К. Маркс, Ф. Енгельс. Твори. – 2-е вид. – Т.13. – с.7.

[9] К. Маркс, Ф. Енгельс. Твори. – 2-е вид. – Т.20. – с.199.

[10] К. Маркс, Ф. Енгельс. Твори. – 2-е вид. – Т.23. – с.10.

[11] Плеханов Г.В. Избранные философские произведения. – Т.3. – с.198.

[12] Плеханов Г.В. Избранные философские произведения. – Т.1. – с.693.

[13] Плеханов Г.В. Избранные философские произведения. – Т.2. – с.333.

[14] Ленін В.І. Повне зібрання творів. – т.18. – с.345.

1 Сковорода Г.С. Сочинения. – М., 1973. – Т.1. – с.91.

1 Сковорода Г.С. Сочинения. – М., 1973. – Т.1. – с.113.

1 Сковорода Г.С. Сочинения. – М., 1973. – Т.1. – с.118.

1 Сковорода Г.С. Сочинения. – М., 1973. – Т.1. – с.120.

[15] Сковорода Г.С. Сочинения. – М., 1973. – Т.2. – с.7.

[16] Бруно Дж. О причине, начале и едином. – М., 1934. – с.370.

[17] Ленін В.І. Повне зібрання творів. – Т.18. – с.131.

[18] К. Маркс, Ф. Енгельс. Твори. – 2-е вид. – Т.20. – с.43.

[19] Енгельс Ф. Діалектика природи. – Маркс К., Енгельс Ф. – Твори. – Т.20. – с.363.

[20] Симонов П.В. Познание неосознаваемого / Наука и жизнь. – 1980. – №1. – с.61.

Сільськогосподарська продукція, продукти її переробки та сировина (крім тари-заготівель) обліковуються на субрахунку 2824 "Товари у заготівлях", а тара під товарами -на субрахунку 2844 "Тара у заготівлях". Для обліку витрат на перевезення продукції сільськогосподарських підприємств, особистих підсобних, селянських (фермерських) пунктів, складів заготівельних підприємств використовується субрахунок 2894 "Транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) заготівель".

За дебетом субрахунків 2824 "Товари у заготівлях", 2844 "Тара у заготівлях" записуються операції приймання сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки, сировини і тари, що надійшли від здавальників - сільськогосподарських товаровиробників усіх форм власності та громадян.

Та рахунках обліку операції надходження і приймання на заготівельний склад (пункт) товарів записуються наступним чином:

Дебет субрахунку 2824 "Товари у заготівлях" з кредиту рахунків (субрахунків):

301 "Каса у національній валюті" - на вартість сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки та сировини за закупівельними цінами, сплачених із каси організації та перерахованих громадянам-здавальникам поштовим переказом;

311 "Поточні рахунки в національній валюті" - на вартість сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки та сировини за закупівельними цінами, сплачених громадянам шляхом перерахування коштів на особистий рахунок громадянина у банку;

372 "Розрахунки з підзвітними особами" - на вартість сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки та сировини за закупівельними цінами, що сплачені із підзвітних сум;

2822 "Товари в роздрібній торгівлі" - на вартість сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки за закупівельними цінами, що сплачені із виручки торговельного підприємства;

63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками" - на вартість сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки та сировини за закупівельними цінами, що прийняті на заготівельні склади, пункти від сільськогосподарських підприємств і кооперативів (виробників продукції) та сплачені через установи банків шляхом безготівкових розрахунків.

Надходження тари під товарами заготівель від підприємств-товаровиробників і приймання її на заготівельних складах, пунктах записується за дебетом субрахунку 2844 "Тара у заготівлях" та за кредитом рахунка 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками". У разі відображення у приймальних квитанціях, рахунках, рахунках-фактурах постачальників витрат на перевезення сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки та сировини до приймально-заготівельних пунктів (складів) ці суми відображаються в обліку за дебетом субрахунку 2894 "Транспортно-заготівельні витрати" та за кредитом рахунка 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

Якщо сільськогосподарські товаровиробники усіх форм власності і господарювання реалізують переробним підприємствам молоко і м'ясо у живій вазі відповідно до умов укладених договорів, нараховуючи податок на додану вартість за нульовою ставкою, то в приймальних квитанціях на закупівлю худоби, птиці та кролів - форма № ПК-1 УКС, форма № ПК-2 УКС та у приймальній квитанції на закупівлю молока і молочних продуктів форма № ГЖ-3 УКС окремим рядком записується сума дотації.

На підставі приймальних квитанцій за формою № ГГК-1 УКС, формою № ПК-2 УКС та формою № ГЖ-3 УКС надходження м'яса в живій вазі і молока за закупівельними цінами і суми дотації відображаються на рахунках обліку такими бухгалтерськими проводками:

 

Дебет субрахунку 2824 "Товари у заготівлях" - на вартість м'яса і молока за закупівельними цінами;

Дебет рахунка 64 "Розрахунки за податками і платежами" - на суми дотації (аналітичні рахунки: з податку на додану вартість із заготівлі та реалізації молока і молочних продуктів, з податку на додану вартість із заготівлі і реалізації м'яса і м'ясопродуктів).

Кредит субрахунку 6315 "Розрахунки зі здавальниками сільськогосподарських продуктів і сировини" - на вартість продукції за закупівельними цінами (включаючи суми дотації).

Для пакування продукції та сировини заготівельні підприємства одержують від постачальників тару й тарні матеріали. Вартість тари, яка згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається. У випадку, код протягом терміну позовної давності, визначеної законом (з моменту отримання зворотної тари), вона не повертається відправнику, вартість її включається до бази оподаткування одержувача.

Операції відпускання сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки, сировини і тари із заготівельних складів (пунктів) відображаються за кредитом субрахунків 2824 "Товари у заготівлях", 2844 "Тара у заготівлях".

Записи за кредитом цих субрахунків роблять на підставі звітів завідувачів складів (пунктів) про рух товарів і тари у заготівлях і доданих до них первинних документів.

/'Товари і тара заготівель списуються з підзвіту матеріально відповідальних осіб за тією самою ціною, за якою вони були оприбутковані.

На підставі первинних документів,^ які виписані завідувачами складів (пунктів) на відпускання покупцям сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки, сировини і тари, на рахунках обліку робляться записи:

Дебет субрахунку 9024 "Собівартість реалізованих товарів заготівель";

Кредит субрахунку 2824 "Товари у заготівлях" - на вартість товарів за обліковими (закупівельними) цінами.

На відпускання тари під товарами заготівель:

Дебет субрахунку 377 "Розрахунки з іншими дебіторами";

Кредит субрахунку 719 "Інші доходи від операційної діяльності" — на вартість тари за приймальними цінами;

Дебет субрахунку 943 "Собівартість реалізованих виробничих запасів";

Кредит субрахунку 2844 "Тара у заготівлях" - на вартість тари за обліковими цінами.

Відпускання сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки своїм підприємствам роздрібної торгівлі, громадського харчування та виробничим підприємствам відображається на рахунках обліку наступним чином:

Дебет субрахунків:

2822 "Товари в роздрібній торгівлі";

2823 "Товари і продукти у громадському харчуванні";

2011 "Сировина і матеріали на складі";

Кредит субрахунку 2824 "Товари у заготівлях".

Затрати на заготівлю сільськогосподарських продуктів та сировини, оплату тарифів за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування товарів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів, обліковуються на аналітичному рахунку 2894 "Транспортно-заготівельні витрати заготівельних підприємств". За дебетом цього аналітичного рахунка протягом місяця відображаються суми витрат на товари заготівель, які надійшли за місяць, за кредитом -сума транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ) на товари, які реалізовані та вибули за місяць.

 

Сума ТЗВ, що піддягає списанню,' визначається на підставі розрахунку, який складається у бухгалтерії наприкінці місяця. ГІри цьому використовуються дані обліку за субрахунками 2824 "Товари у заготівлях", 2894 "Транспортно-заготівельні витрати заготівельних підприємств". Сума ТЗВ розраховується як добуток середнього відсотка ТЗВ і вартості товарів, що реалізовані та вибули.

Середній відсоток визначається діленням суми ТЗВ на початок місяця та їх величини за звітний місяць на суму залишку запасів на початок того самого місяця плюс вартість запасів, що надійшли за місяць.

Дохід від реалізації товарів заготівельні підприємства та організації споживчої кооперації обліковують на субрахунку 7024 "Дохід від реалізації товарів у заготівлях". За кредитом цього субрахунку відображається одержання доходу, за дебетом - сума непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного збору та інших передбачених законодавством податків та платежів), суми за повернуту покупцями продукцію, товари та списання у порядку закриття субрахунку.

У день відпускання (відвантаження) сільськогосподарської продукції та сировини в бухгалтерії заготівельної організації (підприємства) виписуються рахунки покупцям. Порядок виписування рахунків, їх зміст обумовлені особливостями їхньої оцінки та порядком оплати товарів заготівель, розрахунків з покупцями тощо.

На відпущену (відвантажену) сільськогосподарську продукцію та сировину в рахунках окремими рядками обов'язково записуються:

- вартість за визначеними відпускними цінами, включаючи непрямі податки;

• вартість тари під товарами за обліковими цінами;

• за деякими видами сировини - суми відшкодування витрат на перевезення, інших витрат, якщо це передбачено угодами.

 

Продані (реалізовані) покупцям „ сільськогосподарські продукти і сировина відображаються в обліку за дебетом рахунка 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" (відповідні субрахунки) і за кредитом субрахунку 7024 "Дохід від реалізації товарів у заготівлях" - на вартість товарів за відпускними цінами.

Непрямі податки записуються в обліку за дебетом субрахунку 7024 "Дохід від реалізації товарів у заготівлях" та за кредитом рахунка 64 "Розрахунки за податками і платежами" на суму нарахувань: податку на додану вартість, акцизного збору та інших передбачених законодавством непрямих податків і зборів.

/ На суму списання у порядку закриття цього рахунка робиться запис за дебетом субрахунку 7024 "Дохід від реалізації товарів у заготівлях" та за кредитом субрахунку 7914 "Результат основної діяльності заготівель".

Інвентаризація має важливе значення для контролю за збереженням товарно-матеріальних цінностей. Головна мета її — виявлення фактичної наявності матеріальних цінностей і перевірка відповідності даним бухгалтерського обліку. При інвентаризації визначають втрати сільськогосподарської продукції та сировини, які не можуть бути оформлені документами в момент їх здійснення (природні втрати, розкрадання), перевіряють умови зберігання сільськогосподарської продукції, сировини і тари, виявляють неякісні та зіпсовані цінності, правильність дотримання цін.

Згідно з Інструкцією про порядок проведення інвентаризацій товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків у організаціях і підприємствах споживчої кооперації України сільськогосподарську продукцію і сировину на заготівельних складах і базах інвентаризують не менше ніж один раз на рік. Сільськогосподарську продукцію, закладену на зимове зберігання (картоплю, овочі свіжі та перероблені, фрукти) інвентаризують не менше ніж один раз на рік у період, коли її перебирають, сортують, а також коли розвантажують усе овочесховище або окремі секції, бурти. Сільськогосподарську продукцію і сировину на заготівельних пунктах інвентаризують за рішенням головного бухгалтера кооперативної організації.

 

Залишки сільськогосподарської продукції в роздрібних підприємствах інвентаризують разом з усіма іншими товарами не менше ніж один раз на рік.

Крім того, інвентаризації слід проводити при ревізіях, зміні матеріально відповідальних осіб, наявності сигналів про порушення правил зберігання цінностей, а також при крадіжках, пограбуваннях, стихійних лихах та в інших випадках, передбачених законодавством.

Інвентаризацію проводить робоча інвентаризаційна комісія, до складу якої входять представники адміністрації — голова комісії, представник профспілкової організації та матеріально відповідальна особа. Інвентаризаційну комісію призначає спеціальним письмовим розпорядженням керівник заготівельного підприємства. До роботи в комісії слід залучати осіб, які заслуговують повної, довіри, знають порядок проведення і оформлення інвентаризації, а також спеціалістів (товарознавців, агрономів тощо). Проведення інвентаризацій в одному підприємстві не може бути доручено тим самим особам два рази підряд. За відсутності матеріально відповідальної особи до складу комісії входить представник органів місцевої влади або міліції. Керівництво, контроль і відповідальність за своєчасне, повне і правильне проведення інвентаризацій покладають на керівника і головного бухгалтера.

Перед проведенням інвентаризації комісія одержує у матеріально відповідальної особи останній звіт з доданими до нього документами і завіряє своїми підписами останні номери документів, бере підписку про включення всіх документів до останнього звіту. Після цього на складах проводять підготовчу роботу. Сільськогосподарську продукцію і сировину сортують за видами, гатунками, розкладають на визначені місця, прикріпляють ярлики, в яких зазначають точне найменування, гатунок тощо. Необхідно також організувати перевірку вагового господарства, опломбувати допоміжні входи і виходи з приміщень.

Інвентаризацію проводять, підраховуючи, переважуючи і обмірюючи всі цінності та записуючи їх в інвентаризаційні списки. В окремих випадках, коли овочі, фрукти і картоплю зберігають навалом у овочесховищах або буртах, і переважування продукції може спричинити зниження її якості, кількість продукції дозволено визначати обміром зайнятого продукцією об'єму і контрольного зважування 1 м3 продукції.

Овочі, закладені на тривале зберігання, а також квашені та солоні інвентаризують на підставі актів закладання згідно з перевіреними обліковими даними. Комісія має скласти акт з визначенням причин неможливості переважування. В списку наводять дані бухгалтерського обліку і результати інвентаризації цих видів продукції не виводять.

Якщо між даними, що визначені контрольним ооміром, і даними обліку виявлено значні розбіжності, які перевищують розмір природних втрат, організують фактичну перевірку цінностей.

На заготівельних підприємствах при проведенні інвентаризацій можна

використовувати метод зачищування місць зберігання, тобто в присутності комісії відвантажувати продукцію на бази, у торгові ' підприємства або пристосовувати інвентаризацію до часу обробки, сортування, переробки сільськогосподарської продукції та сировини. Важливими моментами інвентаризації є визначення якості продукції за допомогою органолептичних або лабораторних методів. Якщо інвентаризаційна комісія не може визначити якість продукції або з її визначенням не погоджується матеріально відповідальна особа, викликають представника бюро товарної експертизи або інспекції з якості.

Результати інвентаризації оформляють інвентаризаційним списком сільськогосподарської продукції, сировини і тари. Якщо інвентаризують сільськогосподарську продукцію і сировину, яку можна зважити, заздалегідь складають відомість зважування товарів, сировини, матеріалів у 2 примірниках. В неї записують показники кожної переваженої партії за окремими найменуваннями цінностей. При інвентаризації шкіряної сировини складають накопичувальні листи за видами і якістю цієї сировини. У накопичувальний лист записують окремо масу кожної шкури, її" площу V дециметрах. Накопичувальні листи можуть складатися і за іншими видами сировини. За підсумками відомостей зважування і накопичувальних листів роблять записи в інвентаризаційні списки. В них відображають фактичну наявність і дані бухгалтерського обліку сільськогосподарської продукції, сировини і тари.

Список містить розписку матеріально. відповідальної особи, номер наказу (розпорядження) і строки проведення інвентаризації.

Список складають у 3 примірниках. Один заповнює матеріально відповідальна особа, а два інших через копіювальний папір — член комісії. При зміні матеріально відповідальної особи список складають у 5 примірниках. Псування, бій оформляють окремим актом за формою № 026. Окремий список складають для тари. Якщо у однієї матеріально відповідальної особи сільськогосподарська продукція і сировина зберігаються у різних приміщеннях, то списки складають за кожним місцем зберігання цінностей,

В інвентаризаційному списку всі цінності нумерують. За кожною сторінкою списку підраховують натуральні показники і суму. Комісія підписує кожну сторінку списку. Після закінчення інвентаризації у матеріально відповідальної особи беруть підписку про те, що інвентаризація проведена правильно і ніяких претензій до комісії немає. Після цього списки разом з актами та іншими матеріалами, здають до бухгалтерії для перевірки.

Бухгалтерія повинна вивести результати інвентаризації на складах і базах заготівельних підприємств не пізніше ніж за п'ять днів - після її закінчення. Результати інвентаризації оформляють порівняльною відомістю за формою № інв.-20.

Порівнюючи фактичні залишки за. інвентаризаційним списком з обліковими даними, бухгалтерія за кожним найменуванням продукції виводить попередній результат інвентаризації — нестачу або лишок. Назву і кількість сільськогосподарської продукції та сировини, по яких установлено відхилення фактичних залишків від облікових даних, записують у порівняльну відомість.

Якщо при порівнянні фактичних залишків сільськогосподарської продукції та сировини з даними бухгалтерського обліку виявлено пересортицю (нестачу одних видів продукції за рахунок лишків інших), то залік лишків і нестач можна проводити як виняток лише для сільськогосподарської продукції та сировини однієї матеріально відповідальної особи за умови, що нестачі й лишки е наслідком помилки в підрахунку. Залік лишків і нестач відображають відповідно за дебетом і кредитом субрахунку 2824 "Товари у заготівлях". Якщо в результаті взаємного заліку лишків і нестач від пересортиці продукції є підвищення її вартості, то різниця по кожному заліку має бути оприбуткована за дебетом субрахунку 2824 "Товари у заготівлях" і за кредитом рахунку 719 "Інші доходи від операційної діяльності". Коли в результаті порівняння фактичних залишків з даними обліку та взаємного заліку нестач і лишків виявлено нестачу, її списують на дебет субрахунку 947 “Нестачі і. втрати від псування цінностей".

Порядок визначення і обліку кінцевого результату інвентаризації залежать від виду сільськогосподарської продукції та сировини. Так, при визначенні результатів інвентаризації овочів, картоплі, вторинної сировини при нестачі їх бухгалтерія заготівельного підприємства розраховує природні втрати відповідно до встановлених норм. У розрахунок не включають продукти, які відпускалися без переважування за стандартною масою (овочі солоні та квашені в діжках) або за рахунком (редис у пучках), сільськогосподарську продукцію, враховану в загальному обороті складу, яка фактично на складі не зберігалася (транзитні операції), а також списану за актами через псування. При короткостроковому зберіганні (до 20 діб) свіжої картоплі, свіжих овочів та плодів на базах, складах різного типу і заготівельних пунктах норми природних втрат застосовують до залишку продукції на початок облікового періоду та прийнятої за цей період сільськогосподарської продукції за масою нетто.

 

При довгостроковому (більше ніж 20 діб) зберіганні свіжих картоплі, овочів, плодів та ягід, а також перероблених овочів, плодів та грибів природні втрати визначають за встановленими нормами до середнього залишку сільськогосподарської продукції за кожний місяць зберігання.

Якщо продукцію в кінці реалізації зберігали неповний місяць, норми втрат зменшують пропорціонально до фактичного строку зберігання у днях, а середній залишок визначають як середньоарифметичний на початок місяця і на дату інвентаризації.

Суму природних втрат списують у межах фактичних нестач, але не вище установлених норм, на дебет рахунку дебет субрахунку 93 або на рахунок 474, (якщо створюють резерв на списання природних втрат). При цьому кредитують субрахунок 947 ‘‘Нестачі і втрати від псування цінностей". Розмір природних втрат перероблених овочів, плодів та грибів визначають у кінці ферментації, тобто через місяць після закладання переробленої продукції в сховище без штучного холоду, та через 2 місяці після закладання тієї самої продукції у склад з штучним охолодженням. Результати інвентаризації вовни, каракуля, смушки, шкіряної та хутрової сировини у порівняльній відомості (форма № 179) визначають за кожною обліковою номенклатурою і за видами сировини в цілому. Порівняльні відомості складають також при здаванні сировини заготівельниками на склади коопзаготпромів і заготівельних контор, відвантаженні продукції та сировини на бази і склади покупців. При виявленні розходжень у оцінці понад припустимі норми тваринної сировини і хутра, прийнятих від заготівельників, суми переплат відносять за рахунок матеріально відповідальної особи, а суми недоплат відображають на кредиті рахунку 65 «Розрахунки з закупівлі сільськогосподарської продукції». Суми недоплат або переплат, що визначені при здаванні незнеособлених партій вовни та биркованих видів хутряної сировини відносять на рахунок 65 «Розрахунки з закупівлі сільськогосподарської продукції» і по них здійснюються перерахунки зі здавальниками. Розходження в оцінці сировини, відвантаженої покупцям у знеособленому вигляді, відображають за кожною відвантаженою партією за період між інвентаризаціями на рахунку 947 “Нестачі і втрати від псування цінностей”. Облік на цьому субрахунку ведуть за видами тваринницької сировини для кожної матеріально відповідальної особи. Кінцевий результат при операціях з вовною, каракулем, шкіряною і хутровою сировиною визначають лише після проведення інвентаризації на складі. Для цього складають довідку-розрахунок про розходження в оцінці тваринницької продукції й хутра (форма № 181), у якій наведено суму розходжень у межах припустимих норм та понад них. При визначенні припустимих відхилень використовують оборот з надходження вовни, шкіряної та вовняної сировини за період між інвентаризаціями, за винятком обороту вовни, відвантаженої без вказівки здавальника та видів сировини, яка биркується. Встановлені на підставі довідки-розрахунку втрати від пересортиці (негативне сальдо) з рахунку 84, субрахунок 2 «Пересортиці тваринницької сировини і хутра» відносять на рахунок 84, субрахунок 1 «Нестачі і втрати від псування цінностей». Втрати від псування тваринницької сировини, а також припустимі відхилення у масі вовни після розгляду керівником заготівельного підприємства в межах норм списують на дебет рахунку 80, субрахунок 3 «Результати заготівельної діяльності». Суму втрат понад установлені норми відносять за рахунок винних осіб.

Якщо за окремими видами сировини виявляється кінцевий результат від пересортиці на користь кооперативної організації, то такі суми відображують на дебеті рахунку 84, субрахунок 2 «Пересортиці тваринницької, сировини і хутра» та кредиті рахунку 80, субрахунок 3 «Результати заготівельної діяльності». Суми позитивних сальдо від пересортиць по вовні, відвантаженій колективними господарствами знеособлено, мають бути доплачені колгоспам. Цю суму розподіляють між господарствами на основі приймальних квитанцій або відповідно до частки вартості вовни, яка надійшла у знеособленому вигляді.