Ґрунт як природно-історичне тіло. Фактори ґрунтоутворення
Поняття про ґрунт та фактори ґрунтоутворення
Тема 1. Вступ. Ґрунтознавство як наука.
Та екологічні функції ґрунтів
Основи ґрунтознавства
Курс лекцій
для студентів спеціальності «Екологія»
Київ - 2005
План
1. Поняття про ґрунт та фактори ґрунтоутворення.
1.1. Ґрунт як природно-історичне тіло. Фактори ґрунтоутворення.
1.2. Ґрунт як засіб сільськогосподарського виробництва.
2. Роль ґрунту в природі та житті людини.
3. Ґрунт як компонент біогеоценозу і основа його формування. Роль ґрунту у формуванні ландшафтів.
4. Ґрунтознавство як наука.
4.1. Основні положення сучасного ґрунтознавства.
4.2. Методи вивчення ґрунту.
4.3. Зв'язок ґрунтознавства з іншими науками та його основні розділи.
5. Загальні відомості про екологічні функції ґрунтів та їх класифікація.
6. Короткий нарис історії ґрунтознавства. Вклад вітчизняних вчених у розвиток ґрунтознавства та розробку екологічних питань науки про ґрунт.
Ґрунтознавство – наука про ґрунт, його утворення (генезис), будову, склад, властивості, закономірності географічного поширення, взаємозв’язок з навколишнім середовищем, роль у природі, шляхи і методи його меліорації, охорону і раціональне використання у народному господарстві.
Протягом тисячоліть людина уявляла ґрунт як відносно пухкий поверхневий шар суші Землі, на якому ростуть рослини і який є засобом сільськогосподарського виробництва. Таке поняття ототожнювалось з терміном земля – ділянкою поверхні, на якій жила людина.
Наукове визначення цього терміна дав В. В. Докучаєв. На основі численних фактів, одержаних в процесі вивчення чорноземів Росії, та їх логічного аналізу він запропонував під ґрунтом розуміти виключно лише ті денні або близькі горизонти гірських порід, які були більш або менш природно змінені взаємним впливом води, повітря і різноманітних організмів – живих і мертвих. Він підкреслював, що ґрунти утворилися шляхом надзвичайно складної взаємодії місцевого клімату, рослинності і тваринних організмів, складу і будови материнських гірських порід, рельєфу місцевості і, нарешті, віку країни (Докучаєв В. В. Материалы к оценке земель Нижегородской губернии. Естественноисторическая часть. Спб., 1886. – Вып. I. – С. 227). Отже, ґрунт є продуктом взаємодії живої і неживої природи, особливим природно-історичним тілом. Тому в сучасному ґрунтознавстві найчастіше використовують таке визначення: ґрунт – самостійне природно-історичне тіло, яке виникло внаслідок дії живих і мертвих організмів і природних вод на поверхневі горизонти гірських порід під впливом кліматичних факторів, рельєфу і гравітаційного поля Землі.
Основною властивістю ґрунту є родючість – здатність забезпечувати рослини поживними елементами, вологою, повітрям і теплом протягом вегетаційного періоду. Саме ця властивість відрізняє ґрунт від гірської породи. Всебічне вивчення родючості провів відомий ґрунтознавець В.Р. Вільямс. Він вказував, що поняття про ґрунт і його родючість нероздільні. Родючість – суттєва властивість, як ознака ґрунту, незалежна від ступеня його кількісного прояву. Поняття про родючість ґрунту він протиставляє поняттю про безплідний камінь або масивну гірську породу.
Таким чином, ґрунт як особливе природне тіло – це складна поліфункціональна, полідисперсна, гетерогенна біомінеральна (біокосна) динамічна система, яка є комплексною функцією гірської породи, організмів, клімату, рельєфу, часу і якій властива родючість.
Ґрунт, як будь-яке природне тіло, має своє положення в просторі, об’єм і межі; як форма природного ресурсу представлений у вигляді ґрунтового покриву Землі.
Поряд з рослинами, тваринами та мікроорганізмами (біоценоз), а також ґрунтовими водами та атмосферним повітрям (кліматом), є компонентом біогеоценозу (екосистеми) (рис. 1.1.)
Рис. 1.1. Місце ґрунту в біогеоценозі.
В системі геосфер ґрунт розміщується між літосферою, атмосферою і гідросферою у вигляді ґрунтового покриву (педосфери) суходолу планети. Одночасно ґрунт є компонентом біосфери. У зв’язку з тим, що ґрунт формується при взаємодії факторів живої і неживої природи, він належить до групи біокосних тіл природи.