Мова як об'єкт вивчення в мовознавстві. Природа і сутність мови. Мова і мовлення.
Мовознавство як наука. Змістова структура мовознавства (загальне і конкретне мовознавство, теоретичне і конкретне мовознавство).
МОВА ЯК ОБ'ЄКТ ВИВЧЕНИЯ.
МОВОЗНАВСТВО ЯК НАУКА.
Література.
А. Використана для підготовки тексту лекції:
1. Медицина катастроф. Навчальний посібник. За ред. Дубицького А.Ю. К.: “Курс”, 1999. – С. 21-68.
2. Медицина надзвичайних ситуацій. Навчальний посібник. За ред. Воробйова О.О., Кардаша В.Е. Чернівці, 2000. – С. 42-91.
3. Медицина катастроф. Підручник. За ред. Кочіна І.В., К.: “Здоров’я”, 2001. – С. 11-96.
4. Правові основи Державної служби медицини катастроф України / МОЗ України, Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (Київ).Під заг. ред. В.О.Волошина: Видання друге – Ужгород: Гражда, 2003.- С.6-14.
Б. Рекомендована студентам для самостійної роботи з теми лекції:
Обов’язкова:
1. Основи організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій / Під ред. В.В. Дурдинця, В.О. Волошина – Київ.: Медикол.-1999-203 с.
2. Москаленко В. Ф. Медико-социальные аспекты ликвидации последствий экологической катастрофы в мегаполисе-Киев.: Здоровье- 2000- 389 с.
Автор: кандидат медичних наук,
доцент А.С. Ромашко
“_____"___________________2007 р.
Мовознавство (лінгвістика) – наукова галузь, об'єктом якої є природна людська мова і конкретні мови світу.
Конкретна (етнічна) мова – це реальна знакова система, що застосовується як засіб людського спілкування в певному суспільстві, певним етносом.
Мова взагалі – загальне поняття про мову як засіб людського спілкування. Це поняття формується на основі властивостей, загальних для всіх або більшості конкретних мов світу.
|
Мова – 1) (в загальному мовознавстві – мова взагалі) загальне поняття про мову як засіб людського спілкування, сформоване на основі властивостей, загальних (універсальних) для всіх або більшості конкретних мов світу;
2) (в конкретному мовознавстві - конкретна мова, этнічна мова) – це реальна знакова система, що застосовується як засіб людського спілкування в певному суспільстві, певним етносом.
Мова має знакову матеріально-ідеальну природу і соціальну природу.
Мовний знак – матеріально-ідеальне утворення, що репрезентує річ, властивість, відношення дійсності. Матеріальність мовного знака полягає в тому, що він має звукове та/або графічне (письмове) оформлення. Ідеальний бік мовного знака – це його зміст, значення.
Сутність мови полягає в тому, що вона має соціальный характер; (б) є формою відображення дійсності; (в) нерозривно пов'язана з мисленням.
Мовлення – це конкретне говоріння, що відбувається в часі і має звукову або письмову форму. Мовлення здійснюється за допомогою засобів мови.
Мова | Мовлення |
узагальнена відносно стабільна система | конкретний динамічний процес |
має синтагматично-парадигматичну організацію | лінійна |
соціальне явище | соціально-індивидуальне явище |