КОНСТИТУЦІЙНІ ОБОВ'ЯЗКИ ЛЮДИНИ І

Завдання:

· проаналізувати теоретичні підходи до визначення поняття конституційних обов’язків людини і громадянина;

· розкрити процедурно-процесуальні аспекти забезпечення реалізації конституційних обов’язків;

· вивчити юридичний зміст конституційних обов’язків громадян, іноземців та осіб без громадянства

Методи:

розгляд теоретичних питань, розв’язання теоретичних та практичних завдань, тлумачення положень нормативних актів, обґрунтування їх положеннями чинного законодавства України та міжнародних актів

Вивчаючи цю тему, необхідно засвоїти наступні питання:

поняття та види конституційних обов'язків людини і громадянина України.

Обов'язки людини за Конституцією України.

Конституційні обов'язки громадян України: загальна характеристика.

Спеціальні обов'язки іноземців та осіб без громадянства за Конституцією України: юридичний зміст.

Гарантії виконання конституційних обов'язків людини і громадянина в Україні.

Ключові поняття для вивчення теми:

обов'язок неухильно додержуватися Конституції Ук­раїни та законів України, обов'язок виконувати судові рішення, обов'язок знати закони, обов'язок набути загаль­ну середню освіту, обов'язок не посягати на права і свободи, честь і гід­ність інших людей, Обов'язок не заподіювати шкоду природі і культурній спадщині, відшкодовувати збитки, завдані природі і куль­турній спадщині, обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, обов'язки у сім'ї, піклування про дітей та про непрацездатних батьків, обов'язок не виконувати явно злочинні розпоряджен­ня та накази, обов'язок захищати Вітчизну, незалежність та те­риторіальну цілісність України, обов'язок шанувати державні символи України, обов'язок щорічно подавати до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому за­коном.

Нормативні акти:

ü Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.

ü Закон України “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 52. – Ст. 793 (із наступними змінами).

ü Закон України “Про адвокатуру” від 19 грудня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 9. – Ст. 62 (із наступними змінами).

ü Закон України “Про загальну середню освіту” від 13 травня 1999 року // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №28. – Ст. 230.

ü Закон України “Про освіту” від 23 травня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 39. – Ст. 451.

ü Закон України “Про мови в Українській РСР” від 28 жовтня 1989 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1989. – № 45. – Ст. 631 (із наступними змінами).

ü Закон України “Про загальний військовий обов’язок і військову службу” від 25 березня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №23 – Ст. 270.

ü Закон України “Про альтернативну (невійськову) службу” від 12 грудня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 15. – Ст. 188.

ü Закон України “Про охорону культурної спадщини” від 8 червня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – №39. – Ст. 333.

ü Закон України “Про податок з фізичних осіб” від 22 травня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №37. – Ст. 308.

ü Всеобщая декларация прав человека: Офиц. текст. – М.: Права человека, 1996. – 16 с.

ü Международные акты о правах человека: Сб. документов / Сост. В.А. Карташкин, Е.А. Лукашева. – М., 2002.

ü Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю.К. Качуренко. – К.: Юрінформ, 1992. – 200 с.

Спеціалізована література:

1. Веніславський Ф.В. Зміна концепції юридичної освіти в Україні як передумова реалізації конституційних положень формування громадянського суспільства / Конституція України – основа модернізації держави та суспільства: Матеріали наук. конф. (м. Харків, 21-22 червня 2001 р.,) / Упорядники Ю.М. Грошевий, М.І. Панов. – Харків: Право, 2001. – С. 162-165.

2. Демченко Т., Філіпчук І. Українська мова – правові проблеми // Право України. – 1996. – №7. – С.47-50.

3. Євграфов П. Захист прав і свобод є найважливішим обов’язком держави перед людиною // Вісник Конституційного Суду України. – 2001. – №4. – С. 102-104.

4. Закон України “Про вищу освіту”. Науково-практичний коментар / За загальною редакцією Кременя В.Г. – К., 2002. – 323 с.

5. Капіца Ю., Ступак С. Авторське право та суміжні права в інформаційному суспільстві // Юридична Україна. – 2006. – №8. – С. 8-11.

6. Карпачова Н.І. Стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні: Перша щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. – Вид. 2-ге. – Харків: Консум, 2001. – 464 с.

7. Колісник В. Деякі питання реалізації національно-культурних прав особи // Вісник Академії правових наук України. – 2000. – № 3. – С. 41-44.

8. Летнянчин Л.І. Деякі психологічні аспекти реалізації конституційних обов’язків людини і громадянина // Конституція – основа державно-правового будівництва і соціального розвитку України: Тези доп. та наук. повідомлень учасників наук. конф. молодих вчених / За ред. М.І. Панова. – Харків, 2001.

9. Летнянчин Л.І. До питання про механізм реалізації конституційних обов’язків людини і громадянина в Україні // Проблеми законності. – Харків, 2001. – Вип. 46.

10. Летнянчин Л.І. Конституційні обов’язки громадян щодо власності в аспекті розбудови в Україні правової держави // Право власності: Проблеми забезпечення, реалізації та захисту: Тези доп. та наук. повідомлень наук. семінару молодих вчених / За ред. М.І. Панова. – Харків, 2001.

11. Летнянчин Л.І. Конституційні обов’язки людини і громадянина в Україні: Проблеми теорії і практики: Автореф. дис… канд. юрид. наук. – Харків, 2002.

12. Летнянчин Л.І. Основні обов’язки людини і громадянина як самостійний конституційно-правовий інститут // Проблеми законності. – Харків, 2000. – Вип. 44.

13. Летнянчин Л.І. Поняття конституційних обов’язків людини і громадянина та їх юридична природа // Проблеми активізації конституційно-правових досліджень і вдосконалення викладання конституційного права. – Харків, 1999.

14. Максимов В. Міжнародно-правова охорона пам’яток і реалізація прав людини у сфері культури // Вісник українського центру прав людини. – 1998. – №1.

15. Максимов С.І. Універсальні і соціокультурні аспекти прав людини в Конституції України / Конституція України – основа модернізації держави та суспільства: Матеріали наук. конф. (м. Харків, 21-22 червня 2001 р.) / Упорядники Ю.М. Грошевий, М.І. Панов. – Харків: Право, 2001. – С. 182-184.

16. Мартышин О.В. Политическая обязанность // Государство и право. – 2000. – №4.

17. Медведь І. Міжнародне співробітництво у сфері вищої юридичної освіти // Право України. – 2006. – №8. – С. 141-143.

18. Пироженко В. Мовної проблеми як такої в Україні немає // Віче. – 2003. – № 4. – С. 50-53.

19. Тацій В. Утвердження і забезпечення прав та свобод людини – головний конституційний обов’язок демократичної, правової, соціальної держави // Вісник Академії правових наук України. – Харків, 2000. – №4 (23). – С. 3-18.

20. Тимченко Л. Мовна проблема в Україні та права людини // Вісник Університету внутрішніх справ. – Харків, 1999. – Вип. 9.

21. Хуторян Н. Правове регулювання сумісництва наукових та науково-педагогічних посад: парадокси законодавства і практики // Юридична Україна. – 2006. – №8. – С. 4-7.

22. Ярічевська Л.В. Юридична освіта в умовах конституційного процесу реформування правової системи України / Конституція України – основа модернізації держави та суспільства: Матеріали наук. конф. (м. Харків, 21-22 червня 2001 р.) / Упорядники Ю.М. Грошевий, М.І. Панов. – Харків: Право, 2001. – С. 152-154.