Принципи і методи фізичного навчання і виховання.
Вимоги до організації навчальних занять по фізичній культурі.
Частина 2.
Частина 1.
Лекція 6, 7
Основи практичного навчання студентів фізичній культурі
План
1. Вимоги до організації навчальних занять по фізичній культурі.
2. Принципи і методи фізичного навчання і виховання.
1. Послідовність (етапи навчання физупражнениям і їхня коротка характеристика) навчання физупражнениям.
2. Щільність навчальних занять і величина фізичного навантаження.
3. Методика проведення навчальних занять по фізичній культурі у Вузе.
4. Способи організації студентів на занятті.
Частина 1.
Програма по фізичній культурі у Вузе передбачає вивчення теоретичного і практичного розділів.
Теоретичний підрозділ викладається у формі лекцій.
Практичний розділ складає учбово-методичний і учбово-тренувальний підрозділи.
Вивчення будь-якого підрозділу являє собою закінчений модуль, що завершується виконанням студентами відповідних контрольних завдань.
Додаткові заняття (індивідуальні й індивідуально-групові консультації) проводяться відповідно до графіка консультацій, наданих студентам кафедрою фізичного виховання.
Практична частина, включена в залікові вимоги, здається студентами в навчальний час.
Наприкінці кожного семестру студент здає залік по відповідних розділах фізичної культури. До заліку допускаються студенти, які регулярно відвідували навчальні заняття, отримали необхідну рухову і теоретичну підготовку і склали тести. Терміни заліків визначаються навчальним відділом Вузу і повідомляються студентам не пізніше, ніж за один місяць до початку сесії.
Студенти, звільнені від практичних занять по фізичній культурі, по поважних причинах на тривалий термін пишуть тематичну контрольну роботу і здають заліки по теоретичному розділі програми.
Основними теоретичними положеннями навчально-виховного процесу по фізичній культурі у Вузе є наступні принципи: свідомості, активності, наочності, систематичності, поступовості, регулярності, міцності оволодіння знаннями, руховими уміннями і навичками.
Принципи свідомості припускають осмислене виконання рухових дій і рухової діяльності в цілому. Реалізації даного принципу на практиці сприяють наступні умови:
- знання цілей, задач, програми навчання і конкретних вимог до виконання теоретичних і практичних завдань по фізичній культурі;
- знання техніки виконання фізичних вправ і їхнього впливу на організм студента;
- аналіз і обробка досвіду (власного й іншого) на заняттях по фізичній культурі у Вузе;
- застосування наочних і словесних методичних прийомів і методів навчання;
- самоконтроль і взаємоконтроль за виконанням фізичних вправ;
Принцип активності забезпечує активна участь студентів у процесі навчання і виховання. Реалізації даного принципу сприяють наступні умови:
- чітка реалізація процесу навчання на демократичних початках;
- цікаве проведення занять, підштовхує до підвищення активності студентів у процесі навчання;
- підвищення мотивації навчання;
- використання соревновательного й ігрового методів і методичних прийомів навчання, що стимулюють рухову діяльність що займаються;
- застосування різних видів самостійної роботи на заняттях по фізичній культурі, у яких студенти виконують активну роль (творчі завдання, робота з навчальних карток, суддівство і т.д.).
Принцип наочності припускає зразковий показ викладачем або кращим зі студентів, досліджуваних фізичних вправ або демонстрацію різного виду наочності (малюнків, кинокольцовок, схем пересувань, графічних зображень вправ, плакатів, відеофільмів і т.д.).
Реалізації цього принципу сприяє максимальне використання на практиці можливості візуального споглядання техніки виконання різних фізичних вправ, а також застосування в роботі з фізичного виховання студентів усіх видів показу (бічний, лицьовий, дзеркальний, рідше – спинний).
Принцип систематичності забезпечує послідовне і регулярне навчання програмному матеріалові по фізичній культурі. Умови реалізації даного принципу:
- грамотний розподіл навчального матеріалу в процесі навчання студентів фізичній культурі;
- регулярне відвідування занять по фізичній культурі студентами;
- виконання домашніх завдань;
- дотримання кратності занять фізичної культури в тижневому циклі при складанні розкладу (не менш двох разів у тиждень з перервою не більш трьох днів між заняттями);
- повторний вплив фізичних вправ на організм студента;
Принцип поступовості і приступності означає індивідуальні особливості що займаються, а також поступове ускладнення вправ. Умови реалізації даного принципу:
- розучування вроздріб або окремими елементами;
- широке використання системи що підводять і спеціальних вправ;
- здійснення вправ в ускладнених умовах;
- облік різного роду особливостей студентів;
Принцип міцності знань, рухових умінь і навичок забезпечує закріплення вивченого теоретичного і практичного матеріалу і збереження високого рівня розвитку фізичних і специфічних якостей протягом тривалого часу. Умови реалізації даного принципу:
- багаторазове повторення фізичних вправ;
- удосконалювання рухових навичок у різних сполученнях і ускладнених умовах;
- застосування різних методичних прийомів і методів навчання і сприйняття;
- використання різноманітних засобів навчання і сприйняття;
- систематична перевірка й оцінка досягнутих результатів (застосування різних видів контролю).
Методи і методичні прийоми навчання фізичним вправам (Дивися таблицю в лекції № __). Любою метод навчання фізичної вправи може бути методичним прийомом, якщо застосовується для рішення якої-небудь конкретної рухової задачі.
Приклади методичних прийомів: випробування, виконання вправи по командах, самостійне виконання вправи, страховка і допомога, оцінка, заохочення, ігри, естафети, змагання.
Частина 2.
1. Послідовність (етапи навчання физупражнениям і їхня коротка характеристика) навчання физупражнениям.
При навчанні фізичним вправам необхідно дотримувати наступної послідовності: ознайомлення > розучування > закріплення > удосконалювання. Відповідно до цим і вирішуються задачі занять фізичною культурою (ознайомити, учити (можливо, повторити), закріпити, удосконалювати). При цьому для рішення задач «ознайомити» і «закріпити» при плануванні навчального матеріалу на рік виділяється одне заняття. Реалізації задачі «удосконалювати» може бути також виділено одне або два заняття. Задачі «учити» виділяється більше уваги (від одного або двох занять до п'яти-шести занять у залежності від складності досліджуваної вправи, а також від загальної кількості навчальних занять на навчальний рік, семестр).
1) Ознайомлення з новими фізичними вправами припускає:
- назва вправи;
- показ вправи (цілком або частково в залежності від його складності);
- коротко розповісти призначення даної вправи для студента, що займається;
- дати організаційно-методичні вказівки щодо техніки його виконання;
- підібрати групу вправ, що підводять, (якщо необхідно), що полегшують виконання основної вправи і розучити них;
При цьому викладачеві варто пам'ятати, що на цьому етапі ознайомлення з новими руховими діями в більшій мері застосовуються наочні і словесні методи і методичні прийоми навчання, у меншій мері – практичні (практичне виконання вправ на цьому етапі не припускає великої кількості вправ).
Показувати нові фізичні вправи може як сам викладач, так і один з найбільш підготовлених студентів. Складні фізичні вправи показуються спочатку цілком, а потім вроздріб, даючи короткі інструкції з техніки його виконання.
При необхідності застосовуються уповільнені покази фізичних вправ. Усі залежить від доцільності застосування.
Крім того, для більш легкого сприйняття нового навчального матеріалу знижується темп виконання рухових дій, укорочують дистанцію, зменшують довжину стрибка, збільшують площа опори і т.д. з метою полегшення умов виконання вправ.
2) Розучування проводиться з метою його освоєння, формування рухових умінь, навичок. Ефективність розучування залежить від труднощів конкретної вправи, підготовленості студентів, здатності до навчання, педагогічної майстерності викладача.
На цьому етапі повинні переважати практичні методи і методичні прийоми навчання. Слід зазначити, що при розучуванні фізичних вправ, широко застосовуються вправи, що підводять, (при координації складних вправ або технічно важких). При цьому одне заняття не повинне бути схоже на інше.
3) Закріплення й удосконалювання рухових дій – останній етап навчання. Закріплення навчального матеріалу припускає багаторазове повторення того самого вправи поки не сформується рухова навичка. Удосконалювання рухових дій здійснюється за допомогою різних вправ, шляхом збільшення фізичного навантаження.
Широке застосування на цьому етапі знаходять соревновательный і ігровий методи навчання, а також метод творчого підходу. Необхідно створювати умови для прояву ініціативи тих, яких навчають,.
Попередження і виправлення помилок потрібно проводити на всіх трьох етапах навчання руховим діям студентів. Разом з тим, на етапі ознайомлення з новою руховою дією в більшій мері необхідно приділяти увагу попередженню помилок у студентів.
Умови, що попереджають появу грубих помилок займається:
- коротке і грамотне пояснення навчального матеріалу;
- правильний (ідеальний) показ вправи;
- застосування серії вправ, що підводять;
- здійснення допомоги і страховки;
- ОМОВІ до вправ;
- дозування фізичного навантаження проводити з урахуванням статі, віку, ступеня фізичної підготовки, стану здоров'я, індивідуальних особливостей організму;
- поступово ускладнювати умови виконання вправ;
Допомога при виконанні фізичних вправ необхідна, якщо студент не заможності його виконати. Значення допомоги:
- дозволяє запобігтиЖ травматизм;
- полегшити освоєння вправи;
- запобігти можливість виникнення грубих помилок;
Страховка – один з видів допомоги. Викладач повинний бути готів у будь-який момент допомогти студентові уникнути травми під час виконання вправи. Однак треба піклуватися і про прищеплювання студентам навичок взаимостраховки і самостраховки.
4. Щільність навчальних занять.
Розрізняють моторну і загальну щільність занять.
Загальна щільність занять – відношення педагогіки виправданого часу заняття (пояснення, показ вправ, виконання вправ студентами) до всього часу занять.
ЗЩЗ = t пед. оправд. / t заняття * 100%
Моторна щільність занять – відношення часу витраченого студентами на виконання фізичних вправ до загального часу занять.
МЗП = t витрачене на рухову активність / t заняття
Загальна щільність занять завжди буде більше чим, моторна.
Найбільша моторна щільність заняття відповідає останньому етапові (закріплення й удосконалювання рухових дій студентами).Найменша моторна щільність занять приходиться на етап ознайомленням з руховими діями. Разом з тим, загальна щільність занять у цей період залишається досить високої, тому що більше часу приділяється створенню представленню про рухову дію.
Підвищити моторну щільність можна шляхом:
- збільшення часу безперервного виконання вправ;
- скорочення часу, що приділяється на пояснення техніки і методики виконання вправ;
- застосування в роботі фронтального і потокового способів організації занимающихся на занятті;
- скорочення переходів між виконанням окремих вправ;
- виключення пед. невизначеного часу заняття, відволіканні викладача на занятті, розмови, що не мають відносини до теми заняття.
Фізичне навантаження – визначена величина впливу фізичних вправ на функціональний стан організму тих, хто що займаються. Вона характеризується обсягом і інтенсивністю.
Обсяг навантаження – загальна сума вправ, виконуваних кожним студентом. Розрізняють малий, середній і великий обсяг навантаження.
V навантаження = Z вправ виконуваних кожним студентом
Інтенсивність навантаження – відношення числа фізичних вправ, виконуваних з підвищеним навантаженням, до загального числа виконуваних фізичних вправ на занятті, тобто до обсягу.
Розрізняють малу, середню, велику і максимальну інтенсивність навантаження
I = Z вправ, виконуваних з підвищеним навантаженням / Z вправ на занятті (V)
Обсяг і інтенсивність фізичного навантаження на занятті регулює викладач.
Вони залежать від віку, статі, ступеня фізичної підготовки, стану здоров'я, індивідуальних особливостей організму. Обсяг і інтенсивність навантаження повинні збільшуватися поступово.
Способи підвищення фізичного навантаження:
- безперервний – застосовується при однорідному складі тих, яких навчають, і невеликих термінах навчання. Характеризується тим, що починається з невеликого навантаження і з кожним наступним навчальним заняттям вона поступово збільшується (6 > 8 > 10);
- східчастий – кілька занять фізичним навантаженням залишається незмінними, а далі збільшується. Застосовується з групами з різним рівнем фізичної підготовленості (7-7-7> 8-8-8 > 9-9-9);
- хвилеподібний – являє собою періодичні коливання величини навантажень (повільно збільшується від заняття до заняття, а потім, досягши визначеного значення, починає знижуватися). Дозволяє відновити сили, краще опанувати технікою виконання вправ, а потім усі повторити на іншому рівні.
Слід зазначити, що підвищення навантаження можна застосовувати при гарній фізичній підготовленості студентів. Найчастіше вони застосовні на завершальному етапі учбово-тренувального процесу (робота на результат, участь у змаганнях). При цьому необхідно проводити лікарсько-попереджувальний контроль впливу навантаження, що прикладається, на організм студентів.