Контрольні питання

Рисунок 3.1

План

Лекція 5. Бази даних.

Мета:ознайомити студентів з основними поняттями баз даних, навчити створювати таблиці, форми, запити і звіти різними способами; розвивати логічне мислення, пам'ять, увагу; виховувати баждання працювати з додатковою літературою.

Література

  1. Виткуп В.В. Петренко В.В. Информатика и компьютерная техника. Учебное пособие. Киев. «Методика-информ». 2002.
  2. Глинський Я.М. Інформатика. Посібник. Львів. 2008.
  3. Дибкова Л.М. Інформатика та компютерна техніка. Навчальний посібник. Київ. Академвидав. Альма-Матер. 2005.
  4. Морзе Н.В., Вембер В.П., Кузьмінський О.Г. Інформатика. Експериментальний підручник. Київ. Корбут. 2008.
  5. Морзе Н.В., Вембер В.П., Кузьмінська О.Г. Інформатика: підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл.: рівень стандарту. – К.: Школяр, 2010. – 304 с.

 

  1. Поняття бази даних та системи управління базою даних (СУБД).
  2. Реляційна модель бази даних. Поняття таблиці, поля, запису.
  3. Об'єкти СУБД Access
  4. Властивості полів, типи даних. Введення даних у таблиці.
  5. Основні етапи роботи з базами даних у середовищі системи керування базами даних. Створення бази даних. Форматування таблиць. Схема даних. Зв'язування таблиць на схемі даних.
  6. Сортування, пошук і фільтрація даних.
  7. Створення запитів.
  8. Створення форм.

Поняття баз даних

База даних– це файл спеціального формату, який містить структуровану за певними ознаками інформацію. Більшість баз даних мають табличну структуру, в якій адреса даних визначається перетином рядків та стовпчиків. У табличній базі даних стовпчики називають полями, а рядки – записами. Поля визначають структуру даних, а записи зберігають інформацію, що міститься у базі даних.

Дані, що зберігаються в таблиці бази даних, можна змінювати, знищувати, впорядковувати, фільтрувати тощо. Для роботи з даними використовують запити, форми та звіти.

Запити– об’єкти бази даних, що дозволяють автоматизувати процес відбору, модифікації та вилучення груп записів.

Формивикористовуються для зручного заповнення даними таблиць та для відображення даних у наочному вигляді.

Звітипризначені для створення якісних друкованих документів, що міститимуть спеціальним чином відібрану та структуровану інформацію з таблиць бази даних.

Таблиці, запити, форми та звіти є основними об’єктами бази даних. Окрім основних об’єктів розрізняють також макроси і модулі: за допомогою макросів створюють макрокоманди, що спрощують деякі операції над даними, а за допомогою модулів на мові програмування високого рівня (Viual Basic) створюють нестандартні процедури обробки даних.

Для роботи з файлами баз даних використовують спеціальні програмні засоби – системи управління базами даних (СУБД).

Реляційні бази даних

Для ефективної організації даних структура бази повинна бути такою, щоб при внесенні даних виключалося багаторазове повторення однакової інформації. Це забезпечується тим, що якщо введення деяких даних доводиться виконувати багаторазово, базу конструюють з кількох зв’язаних таблиць, де у окремі таблиці (довідники-кодифікатори) виносять повторювані дані, а в основній таблиці зберігають лише посилання на потрібні записи з даними в довідниках. Бази даних, що забезпечують такий механізм зв’язування таблиць, називаються реляційним базами даних.

Для забезпечення цілісності даних (тобто для того, щоб зв’язки між таблицями працювали надійно і за будь-яким записом в головній таблиці можна було знайти відповідні зв’язані записи в інших таблицях) в таблицях для зв’язку використовують унікальні поля.

Унікальне поле– це поле (часто числове), значення в якому не може повторюватись.

Проектування баз даних

Перед створенням об’єктів бази даних необхідно розробити проект бази в цілому. При проектуванні бази виділяють наступні етапи:

  • Загальне проектування системи– визначення основних функцій системи та переліку задач, які вимагають автоматизації.
  • Проектування звітів– визначення того, що необхідно відобразити у звітах для одержання ефективної інформації від системи.
  • Проектування даних– виділення повторюваних даних у звітах, групування елементів даних у логічні структури, об’єднання даних для попереднього визначення полів створюваних таблиць даних.
  • Проектування таблиць– визначення набору таблиць для зберігання даних, конструювання кожної таблиці та зв’язування таблиць.
  • Проектування полів– проектування назв, типів та розмірів полів, а також проектування правил перевірки даних для кожного поля.
  • Проектування форм– визначення полів форм для введення та перегляду даних.
  • Проектування меню– зв’язування структур даних, форм і звітів за допомогою кнопкових та звичайних меню.

СУБД Access

Microsoft Access– це реляційна система управляння базами даних, призначена для зберігання і обробки даних. MS Access функціонує під керуванням ОС Windows і входить до складу пакету програм Microsoft Office.

В СУБД Access всі зміни, що вносяться до таблиць бази даних, зберігаються автоматично в режимі реального часу, тобто як тільки закінчується введення даних в одне поле і відбувається перехід до редагування іншого поля, дані негайно зберігаються в файлі бази. Цим забезпечується надійність бази – збереження інформації навіть за аварійних умов. З базами даних СУБД Access може одночасно працювати кілька користувачів: кожен користувач блокує лише той запис, з яким він працює (а не всю базу).

Створення нової бази даних

Для створення нової бази даних СУБД Access необхідно при завантаженні середовища у вікні, що з’явиться, вибрати пункт Новая база данных та натиснути кнопку OK. Далі на запит СУБД необхідно вказати назву файлу, в якому буде розміщено базу, після чого з’явиться головне вікно керування базою даних.

Об’єкти бази даних

В головному вікні бази даних розміщені кнопки, що надають доступ до різних категорій об’єктів, з якими працює СУБД:

· Таблицы – основні об’єкти бази даних, у яких зберігаються дані. Реляційна база даних може складатися з багатьох взаємозв’язаних таблиць.

· Запросы – спеціальні структури, призначені для опрацювання даних бази. За допомогою запитів дані упорядковують, фільтрують, відбирають, змінюють, об’єднують тощо.

· Форми– це об’єкти, за допомогою яких у базу вводять нові дані або переглядають існуючі.

· Отчеты– об’єкти, призначені для відображення даних у зручному і наочному вигляді.

· Страницы– за допомогою таких об’єктів забезпечується доступ до баз даних у мережах. Крім того, сторінка доступу може включати дані із інших джерел (наприклад, робочу книгу Microsoft Excel).

· Макросы – це набір команд або дій для автоматизації повторюваних операцій з даними.

· Модули – це програмні процедури, написані на мові Visual Basic. Якщо стандартних засобів Access не вистачає для задоволення певних вимог, можна розширити можливості системи, написавши для цього необхідні модулі.

Режими роботи з Access

Робота з об’єктами бази даних в середовищі Access може відбуватися в двох режимах: проектувальному та експлуатаційному.

У проектувальному режиміможна створювати нові об’єкти бази (наприклад таблиці), задавати їхню структуру, змінювати властивості полів, встановлювати необхідні зв’язки. Для активізації проектувальногорежиму роботи з об’єктом бази призначені кнопки головного вікна бази данихКонструктор та Создать:

  • Конструктор – надає доступ до структури обраного об’єкту і дозволяє правити не його вміст (дані), а конструкцію. Якщо це таблиця, то до неї можна додати нові поля або змінювати їхні властивості. Якщо це форма, то можна змінювати/створювати елементи управління.
  • Создать - використовується для створення нових об’єктів бази.

Експлуатаційний режимпризначений для заповнення бази інформацією за допомогою форм, опрацювання даних за допомогою запитів та отримання результатів опрацювання у вигляді результуючих таблиць та звітів. Для активізації експлуатаційного режиму роботи з об’єктом бази призначена кнопка Открыть.

Створення та форматування таблиць

1. Для створення нової таблиці необхідно відкрити файл бази даних. В головному вікні бази даних вибрати вкладинку Таблицы,натиснути кнопку Создать,в діалоговому вікні Новая таблицаобрати режим Конструктор і натиснути кнопку ОК.В результаті на екрані з’явиться діалогове вікно для конструювання таблиці. Верхня частина вікна містить ім’я таблиці (за замовчуванням система пропонує ім’я Таблица1). По закінченню редагування, таблиці може бути присвоєне будь-яке ім’я.

2. Формування структури таблиці відбувається шляхом послідовного заповнення рядків вікна Таблица1.Кожний рядок цього вікна містить інформацію про одне поле таблиці, структура якої утворюється.

3. Кожна таблиця може бути представлена у режимі Конструктор(в якому створюється і редагується структура таблиці) і у режимі Таблицы(в якому відбувається робота з даними, що записані у таблиці).

4. В першому стовпчику Имя полянеобхідно ввести ім’я поля таблиці, яке далі можна використовувати для звернення до відповідних даних таблиці. При записі імені поля таблиці бажано використовувати імена, що відповідають змісту інформації. При цьому імена полів, що містять декілька слів в назві бажано відокремлювати підкреслюванням.

Наприклад: Лекційних_годин, Код_студентатощо.

5. Для кожного поля таблиці необхідно вказати тип даних, який буде зберігатися в цьому полі. Ця інформація вводиться в відповідному рядку другого стовпчика вікна Таблица1з назвою Тип данных.Тип даних вибирається з списку можливих типів даних відповідно до змісту тієї інформації, що зберігатиметься в даному полі таблиці.

6. Для моделювання даних Access пропонує такий набір типів даних

· Текстовый – алфавітно-цифрові дані (обсягом до 255 байтів)

· Поле МЕМО - алфавітно-цифрові дані до (обсягом 64000 байтів)

· Числовой – числові дані (обсягом до 8 байтів)

· Дата/время – дані у вигляді дати та часу (обсягом до 8 байтів)

· Денежный – дані про грошові суми з 4 знаками після коми (обсягом до 8 байтів)

· Счетчик – унікальне ціле число від 0 до 2 147 483 647

· Логический – логічні дані (Істина або Хиба)

· Поле объекта OLE – об’єкти програмних продуктів Windows (до 1Гбайт).

· Гиперссылка – URL адреса

· Мастер подстановок – текстова інформація зі списку або поля зі списком до 4 байт.

7.Нижня частина вікна формування структури таблиці називається Свойства поляідозволяє для кожного заданого поля описувати ще його додаткові властивості, а саме: Размер поля, Формат поля, Маска ввода, Значение по умолчанию, Условие на значение, Сообщение об ошибке, Обязательное поле, Пустые строки, Индексированное поле.

8. Для вибору розміру поля текстового типу необхідно в рядку Размер полявказати максимальну кількість символів для збереження у даному полі (число від 1 до 255).

9. Властивість Формат полязадається шляхом вибору стандартних форматів зі списку, який доступний у другому стовпчику нижньої частини вікна Свойства поля.

10. Властивість Маска вводадозволяє для текстового, числового, грошового типів даних, а також типу Дата/час вводити дані з відповідними розділовими символами згідно прийнятих правил. Символи, які використовуються для задання маски вводу, наведені нижче.

Символ Опис
Цифра (від 0 до 9, введення обов'язкове; символи плюс [+] і мінус [-] не допускаються).
Цифра чи пробіл (введення не обов'язкове; символи плюс і мінус не допускаються).
# Цифра чи пробіл (введення не обов'язкове; порожні символи перетворяться в пропуски, допускаються символи плюс і мінус).
L Буква (від A до Z чи від А до Я, введення обов'язкове).
? Буква (від A до Z чи від А до Я, введення не обов'язкове).
A Буква або цифра (введення обов'язкове).
a Буква чи цифра (введення необов'язкове).
& Будь-який символ чи пробіл (введення обов'язкове).
C Будь-який символ чи пробіл (введення необов'язкове).
. , : ; - / Десятковий роздільник і роздільники тисяч, значень дат і часу. (Відображуваний символ залежить від параметрів мови і стандартів панелі управління Windows.)
< Вказує на необхідність переведення усіх наступних символів у нижній регістр.
> Вказує на необхідність переведення усіх наступних символів у верхній регістр.
! Вказує на необхідність заповнення маски вводу праворуч-ліворуч, а не ліворуч-праворуч. Заповнення маски символами завжди відбувається ліворуч-праворуч. Знак оклику в масці введення можна поміщати в будь-яку позицію.
\ Вказує на необхідність введення будь-якого наступного символу як текстову константу. Використовується для відображення всіх перерахованих у даній таблиці символів як текстових констант (наприклад, \A виводиться як символ «A»).

Наприклад, для задання короткого формату дати можна використати маску 99:99:99. Для введення грошових сум в рублях можна використати маску вводу 000000,00”руб”. Для запису номера студентського квитка можна використати маску вводу L00000.

11.Заповнення рядка Значение по умолчаниюдозволяє вказати значення поля таблиці, яке буде вводитися автоматично якщо користувач не ввів іншої інформації. Наприклад, для введення поточного часу в відповідному полі потрібно ввести вираз Time().

12. Рядок Условие на значениевикористовується для контролю інформації, що вводиться в таблицю. Ці умови задаються у вигляді логічних виразів. Інформація буде введена лише в тому випадку, якщо логічний вираз поверне Істину. Логічні вирази можуть включати такі оператори:

< Менше ніж

<= Менше або рівне

> Більше ніж

>= Більше або рівне

= Рівне

<> Нерівне

IN() Перевіряє на рівність будь-якому значенню зі списку, список записується у дужках, елементи розділяються символом „;”

BETWEEN Перевіряє, чи знаходиться значення поля всередині діапазону. Верхня і нижня межі діапазону розділяються оператором AND

LIKE Перевіряє відповідність текстового поля або поля Мемо заданому шаблону символів

AND Логічна зв’язка і

OR Логічна зв’язка або

13. РядокСообщение об ошибкевикористовується для виведення на екран повідомлення користувача у випадку, коли введене значення не відповідає умові на допустиме значення.

14. Якщо у рядкуОбязательное полевибрати значення ДА, то введення інформації в це поле при заповненні таблиці є обов'язковим.

15. Значення у рядку Пустые строкидозволяє або забороняє введення в текстові та Мемо поля порожніх рядків.

16. Властивість Индексированное поледозволяє для полів усіх типів (крім Мемо і OLE) прискорити процедуру знаходження інформації, якщо в умові пошуку використовується умова на індексоване поле.

17. Кожна таблиця, що входить до складу бази даних, не повинна містити хоча б два однакових рядка. Для забезпечення унікальності рядків таблиці в структурі кожної таблиці повинно бути присутнім одне чи декілька полів, інформація в яких ніколи не може повторюватись. Таке поле, або сукупність таких полів називають первинним ключем. Для використання деякого поля у якості поля первинного ключа слід виконати команду Правка/Ключевое полеабо використати відповідну піктограму.

Для поля первинного ключа як правило вказується тип даних Счетчик,розмір поля - Длинное целое. При цьому унікальність поля забезпечується автоматично. Якщо обирається інший тип поля (наприклад, текстовий), то його унікальність користувач має забезпечувати самостійно, оскільки при повторному введені у таке поле одного і того ж значення з’явиться відповідне повідомлення про те, що значення поля повинно бути змінено. Для призначення декількох полів в якості первинного ключа, потрібно їх виділити за допомогою миші (утримуючи клавішу CTRL),післячоговиконати команду ПравкаàКлючевое поле.

Для створення та заповнення даними таблиць можна також використовувати функцію імпортування даних MS ACCESS. Імпортування даних передбачає створення у поточній базі даних об’єкту (таблиці, запиту, звіту тощо) на основі деякого об’єкту, що зберігається у іншій базі даних чи у електронній книзі MS EXCEL. При цьому якщо таблиця зберігається у книзі MS EXCEL, то перший рядок таблиці EXCEL повинен містити назви полів таблиці.

Створення схеми бази даних, цілісність бази даних

Для організації складних і ефективних моделей даних окремі таблиці, що входять до бази даних, зв’язуються між собою співвідношенням “один до багатьох”. Принцип зв’язування таблиць співвідношенням “один до багатьох” полягає в можливості співставляти одному запису в першій таблиці будь-яку (багато) кількість записів другої таблиці. Принцип побудови зв’язку між таблицями продемонструємо на прикладі двох об’єктів “Задачі автоматизації діяльності навчальної частини по управлінню навчальним процесом”. Щоб записати повну модель об’єкта Навчальний планнеобхідно використати 3 таблиці: Навчальний план, Дисципліна, Дисципліни_Навчального_плану. Перші дві таблиці несуть загальну інформацію про прості об’єкти Навчальний плані Дисципліна, третя таблиця показує, з яких саме дисциплін складається конкретний навчальний план. Тобто третя таблиця дозволяє вказати, що до одного Навчального плануможуть входити багато Дисциплін. Так само, як одна дисципліна може входити до багатьох Навчальних планів.

Об’єднання таблиць зображується на схемі даних за допомогою стрілок, які зв’язують між собою дві таблиці (рис.3.1). Цифра 1 на зв’язку стоїть завжди з сторони поля первинного ключа, символ нескінченість з сторони поля, що забезпечує зв’язок. Так в таблиці Дисципліна кожне значення Код_навчальної_дисципліниможе з’явитися лише один раз, а в таблиці Дисципліни Навчального плануу полі Код_навчальної_дисципліниможе з’являтися будь-яку кількість разів. Теж саме стосується і поля Код_навчального_плану.

Фактично, інформацію трьох вказаних таблиць може бути об’єднана в єдину таблицю, в який об’єднуються поля таблиць Дисципліна і Навчальний_план іпри цьому об’єднуються лише ті рядки двох таблиць, для яких конкретні значення Код_навчального_плану і Код_навчальної_дисциплінизустрічаються в таблиці Дисципліни навчального плану. Але такий спосіб організації даних є малоєфективним за рахунок значного дублювання інформації при її зберіганні, а також значних обсягів роботи по редагуванню інформації. Наприклад, якщо треба змінити значення поля Годин_лекційнихдля однієї дисципліни, то для першого способу організації даних це треба зробити лише один раз, а для другого - стільки разів, скільки ця дисципліна фігурує в різних навчальних планах.

Створення схеми даних

Для створення схеми даних необхідно:

1. Виконати команду СервисàСхема даних,або скористатися відповідною піктограмою команди.

2. У вікні з назвою Схема даних правою кнопкою миші визвати контекстне меню у якому обрати команду Добавить таблицу.Після цього додати всі таблиць з вікна Добавление таблицы,які повинні фігурувати у схемі даних.

3. Після розміщення усіх необхідних таблиць у вікні Схема данихнеобхідно послідовно провести попарне зв’язування відповідних таблиць. Для встановлення зв’язку між таблицями один до багатьох необхідно в головній таблиці (з сторони “один”) виділити поле первинного ключа і при натиснутій лівій кнопці миші протягнути курсором до поля зв’язку підпорядкованої таблиці ( з сторони “багато”). Після чого у вікні Связи, яке з’явиться переконатися у тому, що зв’язок встановлено саме по необхідній парі полів і при необхідності провести редагування зв’язку, вибираючи необхідні поля головної та підпорядкованої таблиць з лівого та правого спискувідповідно. При цьому у вікні Связинеобхідно вибрати параметр Обеспечение целостности данных.При цьому накладаються умови:

§ У підпорядковану таблицю, що знаходиться з сторони “багато” не можна додати запис із неіснуючим у головній таблиці значенням поля первинного ключа.

§ У головній таблиці неможливо вилучити запис, якщо не вилучені зв’язані з ним записи у підпорядкованій таблиці.

§ Змінити значення первинного ключа у головній таблиці неможливо, якщо у підпорядкованій таблиці є зв’язані з ним записи.

4. Поряд з параметром Обеспечение целостности данныхможна задати параметри Каскадное обновление связных полей и Каскадное удаление связных записей В режимі каскадного видалення зв’язних записів при видаленні запису в головній таблиці автоматично видаляються всі зв’язані записи підпорядкованих таблиць.В режимі каскадного оновлення зв’язаних полів при зміні значення поля первинного ключа в головній таблиці автоматично змінюється значення цього поля в записах підпорядкованих таблиць.

5. Модифікаця схеми даних використовується команда СервисàСхема даних.При цьому можна додавати нові таблиці, встановлювати додаткові зв’язки., видаляти існуючи зв’язки за допомогою контекстного меню, яке визивається правою кнопкою миші та подальшим вибором однієї з команд ИзменитьабоУдалить.

6. Між двома таблицями, що об’єднані між собою зв’язком один до багатьох, можна задати у вікні Связиспосіб їх об’єднання у одну таблицю. Існують три основні можливості, які користувач може вибрати після натискання кнопки Объединение:

§ Об’єднання тільки тих записів у яких значення зв’язаних полів збігаються.

§ Об’єднання всіх записів першої таблиці і тільки тих записів другої зв’язані поля у яких збігаються.

§ Об’єднання всіх записів другої таблиці і тільки тих записів першої зв’язані поля у яких збігаються.

Запит - це об’єкт, за допомогою якого здійснюється перегляд, зміна та аналіз бази даних так, як це визначено користувачем. За допомогою запита можна вибрати, змінити або згрупувати дані, які містяться в одній або декількох таблицях. Результат виконання запиту виглядає як таблиця та називається динамічним набором записів. Запити також можна використовувати в якості джерел записів для форм та звітів. За допомогою запитів здійснюється проведення обчислень та підбиття підсумків. Запит можна використати як основу для інших запитів. Такий запит називається запит по запиту або вкладений запит.

Використовують декілька основних типів запитів: запити на вибірку, запити з параметрами, перехресні запити, запити на зміну: створення таблиці, знищення, оновлення, додавання записів. Запити на вибірку можуть бути представлені у наступних режимах: у режимі конструктора, у режимі перегляду результатів запиту у режимі таблиці, у вигляді SQL(Structured Query Language).

Найпростіший тип запиту – вибірка на базі однієї таблиці.

Створення запиту – вибірки на базі однієї таблиці (за допомогою майстра)

1. у списку об’єктів бази обрати Запросы та натиснути кнопку Создать.

2. У вікні Новый запрос обрати Простой запрос та натиснути кнопку OK.

3. У вікні Создание простых запросов обрати таблицю, з якої буде здійснюватись вибірка даних, та поля, які необхідно відобразити у результаті виконання запиту та натиснути кнопку Далее.

4. Обрати тип запиту – подробный (виведення кожного поля кожного запису) та натиснути кнопку Далее.

5. Визначити ім’я запиту та натиснути кнопку Готово.

Створення запиту – вибірки на базі однієї таблиці (за допомогою конструктора)

1. у списку об’єктів бази обрати Запросы та натиснути кнопку Создать.

2. У вікні Новый запрос обрати Конструкторта натиснути кнопку OK.

3. У вікні Добаление таблицы обрати таблицю або запит, з яких буде здійснюватись вибірка даних

4. В області побудови запиту розташувати відомості про поля, які будуть додаватись до результатів запиту. Для того, щоб додати додаткове поле у запит, можна використати один з варіантів:

§ Подвійне натискання миші на полі у таблиці Навчальна група

§ Перемістити назву поля з таблиці в область побудови запиту

§ У рядку Имя таблицы області побудови запиту обрати ім’я таблиці, а у рядку Поле - ім’я поля.

5. За допомогою прапорців у рядку Вывод на экран визначити ті поля, які будуть виведені на екран

6. У рядку Условие отбора визначити умови, яким мають задовольняти записи результуючого набору.

7. У рядку Сортировка задати спосіб сортування записів: по возрастанию, по убыванию, отсутствует.

Форми - об’єкти MS Access, які використовуються:

  1. для введення даних у таблиці
  2. для перегляду даних з однієї або декількох таблиць
  3. для перегляду результатів виконання різноманітних запитів
  4. кнопочні форми використовуються для викриття інших форм та звітів
  5. діалогові вікна - для введення параметрів запитів або звітів.

Представлення даних за допомогою форм.

Використання форм дозволяє багаторазово та по різному звертатись до одних і тих даних одночасно. Для форми визначається певне джерело даних, яке може включати декілька таблиць або запитів. Зв’язок між формою та джерелом даних встановлюється за допомогою графічних елементів – елементів керування, які розташовані в області даних форми. Внизу форми розташовані кнопки переходу, які використовуються для швидкого переміщення по записам.

Рисунок 5.1. Форма Студент, яка побудована на основі таблиці Студент

Робота з формами здійснюється у вікні бази даних (об’єкти Формы). Тоді у правій половині вікна буде розміщено перелік наявних у проекті форм.

Рисунок 5.2. Вікно бази даних (об’єкти Формы)

Для обраної у переліку форми можна виконати наступні операції:

1. Открыть – відкрити форму у режимі перегляду

2. Конструктор – перегляд форми у режимі конструктора

3. Создать – створення форми за допомогою майстра

Створення форми здійснюється

· за допомогою Автоформи – користувач обирає джерело записів для форми (таблицю або запит) та макет форми. До форми автоматично додаються усі поля джерела записів.

· за допомогою майстра – користувач відповідає на запитання про дані, які мають бути розміщені на формі, та про зовнішній вигляд форми,

· в режимі конструктора – користувач визначає усі елементи керування самостійно.

1. Що таке база даних, яке її призначення?

2. В чому полягає різниця між полями та записами бази даних?

3. З яких основних об’єктів складається база даних?

4. Яке призначення запитів, форм, звітів бази даних?

5. Що розуміють під терміном “реляційна база даних”?

6. З яких етапів складається процес проектування бази даних?

7. Які основні характеристики має СУБД Access?

8. Як створити нову базу даних у середовищі СУБД Access?

9. З якими категоріями об’єктів може відбуватися робота в середовищі СУБД Access?

10. У яких режимах може функціонувати СУБД Access?

11. Що таке поле зв’язку між таблицями?

12. Що означає тип зв’язку один-до-багатьох?

13. Яка таблиця називається головною, підпорядкованою між двома зв’язаними таблицями?

14. Як встановити зв’язок між двома таблицями?

15. Що називається схемою бази даних?

16. Як створити і відредагувати схему бази даних?

17. Як створити між двома таблицями зв’язок-об’єднання?

18. Яки типи об’єднання двох таблиць можливе?

19. Що означає поняття забезпечення цілісності даних?

20. Що означає каскадне видалення зв’язаних записів?

21. Що означає поняття каскадне оновлення зв’язаних записів?

22. Призначення форм.

23. Назвіть основні способи створення форм.

24. Які майстри використовуються для створення форм?

25. Які розділи може мати форма?