Подразнювальні засоби (розчин амоніаку, препарати ментолу, гірчичники, перцевий пластир, олія терпентинова очищена та ін.). Місцева і рефлекторна дія. Показання до застосування.

Адсорбувальні засоби

Адсорбувальні — це засоби, які здатні своєю поверхнею погли­нати й утримувати рідини та гази і тим самим захищати чутливі нервові закінчення від подразнень.

Вугілля активоване застосовують при отруєннях, оскільки пре­парат адсорбує токсичні речовини, уповільнює або припиняє їх всмоктування. Для кращої адсорбції застосовують у подрібненому вигляді. Призначають також при метеоризмі й проносі. Мікро- капсульовані вугільні частинки, оточені напівпроникними мемб­ранами, використовують для гемосорбції, яка є ефективним засо­бом боротьби з інтоксикацією.

Поширення набувають також такі ентеросорбенти, як ентеросгель, сорбогель, що ефективні при отруєннях, захворюваннях органів травлення, алергійних реакціях тощо.

Альмагель— це ком­бінований препарат, що містить алюмінію гідроксид, магнію оксид тощо. Він чинить антацидну, обволікальну, адсорбівну дію.

Показання до застосування: пептична виразка шлунка, гіпер­ацидний гастрит — по 2 чайні ложки препарату 4 рази на день за 10-15 хв до їди, запиваючи 1-2 столовими ложками води.

 

Смекта (DIOSMECTITUM) пор. д/п сусп. д/перор. прим. 3 г пакетик, ванильный, № 10, № 30 Диоктаэдрический смектит 3 г . Лекарственное средство природного происхождения. Смекта — это двойной силикат алюминия и магния. Симптоматическое лечение острой и хронической диареи у детей в том числе грудного возраста (от 1 мес) в комплексной терапии с р-ром для пероральной регидратации и у взрослых; симптоматичное лечение хронической диареи; симптоматическое лечение боли, связанной с эзофагогастродуоденальными и кишечными заболеваниями. Дети в возрасте от 1 мес до 1 года: 2 пакетика в сутки на протяжении 3 дней, затем 1 пакетик в сутки. Дети в возрасте старше 1 года: 4 пакетика в сутки на протяжении 3 дней, затем 2 пакетика в сутки. Взрослые: 3 пакетика в сутки. Доза препарата может быть удвоена в начале лечения.

Энтеросгель -Полиметилсилоксана полигидрат (Polymethylsiloxane polyhydrate) (Polymethylsiloxane polyhydrate). Применяется у взрослых и детей в качестве детоксикационного средства. Внутрь, за 1–2 ч до еды или приема других ЛС, запивая водой.

Подразливі — це лікарські речовини, що чинять стимулювальну дію на чутливі нервові закінчення шкіри і слизових оболонок та виявляють місцеву рефлекторну та відволікальну дію. До них відносять розчин аміаку, гірчичники, ментол.

Розчин аміаку під час вдиху подразнює рецептори слизової оболонки дихальних шляхів і рефлекторно збуджує дихальний і судиноруховий центр. Призначають інгаляційно хворим у непри­томному стані, а також при сильному алкогольному сп'янінні все­редину по 5-10 крапель із водою.

Гірчичники — виявляють відволікальний ефект при запальних процесах дихальних шляхів та легень (накладають на ділянку грудної клітки), радикуліті (на поперекову ділянку), стенокардії (на ділянку серця) і при артеріальній гіпертензії (на потилицю). Від- волікальна дія пояснюється взаємодією в ЦНС двох потоків збу­дження — з ушкоджених внутрішніх органів та поверхні шкіри на місці дц подразнювальної речовини. При цьому зменшуються біль і запальні реакції в ушкоджених органах. Не виключено, що під впливом подразливих речовин у ЦНС виробляються речовини типу енкефалінів і ендорфінів, які чинять знеболювальну дію.

Під час роботи з гірчичниками слід знати, що їх занурюють на 5-10 с у воду температури 37-40 °С, оскільки під впливом ферменту мірозину виділяється гірчична ефірна олія, яка має подразливі иластивості. Якщо змочити холодною водою або окропом — фер­мент не утворюється (у першому випадку) або руйнується (у друго­му випадку) і гірчична ефірна олія не виділяється. Це стосується і роботи з «Гірчичниками-пакетами». Гірчичники не використову­ють за наявності ушкоджень на шкірі, при гнійничкових захворю­ваннях, нейродерматиті, екземі, псоріазі.

Ментол — основний компонент ефірної олії м'яти перцевої. Пре­парат мало розчинний у воді, легко розчинний у спирту та олії. Ментол при нанесенні на шкіру та слизові оболонки зумовлює по­дразнення нервових закінчень, що супроводжується відчуттям холоду; виявляє рефлекторну та відволікальну дію. Призначають для втирань при міалгії, невралгії (2 % спиртовий розчин); при мігрені застосовують ментоловий олівець; при запальних проце­сах верхніх дихальних шляхів — олійний розчин. Усередину при­значають як заспокійливий засіб разом з настоянками конвалії, валеріани тощо та сублінгвально по 2-3 краплі 5 % спиртового розчину на грудочку цукру або в складі таблеток валідолу при сте­нокардії, оскільки він рефлекторно розширює вінцеві судини.

Перцевий пластир. Містить екстракт стручкового перцю густо­го та інші компоненти, що нанесені на тканину розміром 10x18 см. Виявляє подразнювальну та знеболювальну дію. Перед накладан­ням пластирю шкіру знежирюють одеколоном або спиртом і на­сухо витирають. З пластиря знімають захисну плівку, клейким боком накладають на шкіру на 2 доби. Застосовують при радику­літі, невралгії, міозиті, люмбаго.

Побічні ефекти: подразнення, шкірний висип.

Олія терпентинова очищена виявляє місцеву подразнювальну, знеболювальну, антисептичну та відхаркувальну дію.

Показання до застосування: призначають для зовнішнього за­стосування при невралгії, міозиті, люмбаго, ревматизмі, артриті; для інгаляцій — при гнилісному бронхіті, бронхоектазіях та ін­ших захворюваннях легень.

Протипоказання: захворювання печінки та нирок.

Для досягнення відволікального ефекту використовують різні спиртові компреси або лініменти, що містять подразливі речови­ни рослинного походження (олія соняшникова, олія терпентинова очищена, ментол), синтетичні (мазь фіналгон, хлороформ), препа­рати, що містять отрути бджіл та змій (мазі «Віпроксол» та «Апі­зартрон») тощо.

Подразливі засоби не можна призначати дітям дошкільного віку, оскільки у них можливі рефлекторне пригнічення та зупин­ка дихання.

Загальний висновок:

Вибір лікарського засобу і схеми призначення потребують індивідуального підходу, тобто врахування конкретних етіологічних чинників, механізмів розвитку захворювання, стану хворого. У сучасній фармакотерапії принцип індивідуалізованого лікування є обов'язковим. У практичній діяльності майбутньому спеціалісту необхідно вміти розрізняти форми ліків, оцінювати особливості застосування та введення для досягнення максимального лікувального ефекту, умови зберігання лікарських засобів.