РЕЗЮМЕ до теоретичного матеріалу модуля ІІ

Вважаємо, що профілактика правопорушень вимагає осмислення змісту виховної роботи в школі. Поки ж що вона слабо реагує на відносно нові форми правопорушень та їх фонові явища – токсикоманію і наркоманію, проституцію, азартні ігри, рекет тощо. Наша виховна система не завжди формує ставлення до цих явищ, а просто йде по шляху заборон.

З урахуванням цього потрібно перебудовувати і форми виховної роботи. Адже досвід переконує, що її масові форми бажаного ефекту не дають. У школі мають переважати такі форми, які дозволяли б кожному учню самовиразитись, - конкурси, змагання, олімпіади, вікторини тощо. Це дозволить школярам займатись улюбленою справою, спонукатиме їх до творчості, привчатиме до розумного використання вільного часу. Школи повинні стати центрами виховної роботи в мікрорайонах, бо мають як матеріальну базу, так і досвідчені педагогічні колективи. Правда, сподіватись, що педагоги будуть виконувати цю роботу безплатно, не треба. Розумний господар підрахував би, якої шкоди завдадуть державі неповнолітні правопорушники, якщо не зайнятись ними належним чином, і скільки потрібно витратити на ефективну профілактичну виховну роботу.

Потребує вдосконалення система взяття школярів на облік в інспекціях у справах неповнолітніх. Поки що в основному діє єдиний підхід: скоїв неповнолітній правопорушення – має справу з міліцією. Підключається до роботи з ним і школа.

Вважаємо, що школа має організувати свій облік, розробивши конкретні критерії, провівши по кожному «кандидату» в правопорушники психологічний консиліум. А на облік в інспекції у справах неповнолітніх треба брати лише тоді, коли всі заходи виховного впливу в рамках школи та сім’ї вичерпані.

Запобігання правопорушенням неповнолітніх має бути справою не тільки дорослих, а й самих школярів. Вони повинні в міру своїх можливостей прилучатися до цього. Мається на увазі дитяче самоврядування і робота різноманітних загонів, комісій, штабів. Гадаю, що не повинні стояти осторонь цієї роботи і дитячі та молодіжні організації. Поки ж що відчутної допомоги з їх боку не спостерігається. Це пов’язано по-перше з тим, що нормативні документи цих організацій в основному ґрунтуються на первинних статутах чи положеннях і не враховують сьогоднішнього становища молоді в Україні, і по-друге тим, що вони знаходяться на етапі відродження чи створення і самі потребують допомоги з боку педагогів.

Крім того, виховні заходи в основному проводяться після того, як учень щось скоїв, коли зло поширилося серед школярів. Оскільки серед учнівської молоді мають місце факти паління, вживання алкоголю чи наркотиків, хуліганства і крадіжок, статевої розбещеності, особливу увагу треба приділяти відповідним напрямам роботи. Необхідно замислитись над тим, наявність яких моральних якостей може стати «гальмом» на шляху вчинення школярами негативних вчинків.

На заваді поширенню паління, вживанню алкоголю і наркотиків може стати вироблене у школярів розуміння їх шкідливості для власного здоров’я і трудової діяльності, несхильність до аморальних вчинків, повага до себе та інших, бажання стати особистістю, тощо.

У виховній роботі, пов’язаній з профілактикою правопорушень, особливе місце має зайняти правове виховання. Однак через непідготовленість педагогів до цієї роботи, відсутність необхідної літератури воно не відповідає потребам дня. Це виховання, як правило, зводиться до ознайомлення учнів з основними положеннями кримінального права. Залишаються поза увагою інші галузі права, які відіграють не меншу роль у житті людини. Працівники правоохоронних органів, виступаючи перед учнями, захоплюються висвітленням конкретних злочинів, механізмів їх вчинення та розкриття. Така деталізація тільки навчає «методиці» скоєння протиправних діянь. Не дається морально – правова оцінка негативним вчинкам, не розкривається невідворотність відповідальності за скоєне.

Потребує особливої уваги проблема виховання у школярів поваги до тих, хто стоїть на охороні закону. З цією метою не завадило б частіше організовувати зустрічі учнівських колективів з працівниками правоохоронних органів, можливо, навіть відвідувати місця їх роботи.

Профілактика вимагає своєрідного підходу і до вибору методів і форм виховної роботи. Як на мене, то школа зловживає словесними методами впливу, що призводить до зайвого моралізування, якого так не терплять учні. У шкільній практиці мають застосовуватись такі методи, які сприяли б формуванню у школярів навичок правомірної поведінки. Досвід переконує, що нерідко учні у певних ситуаціях діють неправомірно, бо не мають досвіду, а теоретичні знання не спрацьовують. Тому їх частіше треба ставити в ситуації вибору того чи іншого типу поведінки, організовуючи ділові та рольові ігри, привчати до додержання правил людського співжиття.

Чинниками, що обумовлюють злочини неповнолітніх, вважаються:

1. Негативний вплив сім’ї. Часто це загальна атмосфера неповаги батьків до дітей, жорстокість стосовно них, демонстративна байдужість, пияцтво. Це призводить до того, що діти почувають себе у своїй сім'ї непотрібними, чужими, починають шукати контактів поза родиною і, на противагу їй, переносять негативний досвід і накопичену озлобленість на оточуючи.

2. Недоліки у шкільному вихованні. В умовах глибокої соціально-економічної кризи загальноосвітні школи далекі від того, що від них вимагається.

Частина вчителів має низький рівень культури і професійної підготовки, не користується авторитетом в учнів. Відсутня нова концепція освіти і виховання. Все це відчужує дітей від школи, вони втрачають інтерес до навчання.

3. Негативний вплив мікросередовища. Підліткам властиве підвищене прагнення до спілкування, знайшовши для себе референтну групу, підліток дуже дорожить своїм становищем у ній. Однак часто-густо він не спроможний критично осмислити ситуацію, що призводить до втягнення неповнолітнього у злочинну діяльність .

4. Вади у діяльності правоохоронних органів щодо профілактики правопорушень серед підлітків. Зокрема, слабо працюють підрозділи кримінальної міліції у справах неповнолітніх, орієнтуючись головним чином на розкриття вже вчинених злочинів. Як наслідок, неповнолітні правопорушники стверджуються у своїй безкарності, що, у свою чергу, сприяє їх подальшій криміналізації.

Згідно отриманих результатів перш за все це прогалини у сімейному вихованні: діти майже не спілкуються з батьками (50% опитаних респондентів). Більшість з них перебувають у колі своїх однолітків (50%) або проводять час без особливої мети (37,5%) і це спонукає підлітків до вживання алкогольних напоїв та наркотичних засобів, наслідком чого є вчинення правопорушень.

За даними нашого дослідження грабежі та крадіжки є найпоширенішими злочинами серед підлітків. Всі насильницькі та хуліганські дії неповнолітніх мають загальну соціально-психологічну і моральну основу.

Соціально-психологічний портрет юного правопорушника в узагальненому вигляді такий:

- це підліток віком від 12 до 18 років, із загальною середньою, середньою спеціальною освітою;

- походить переважно із повної сім'ї часто неблагополучній, в дитинстві зазнала насильства з боку батьків (або одного з батьків), вважає, що мають більш-менш нормальні стосунки із батьками;

- виправдовує вчинення злочину об'єктивними причинами матеріальної скрути чи банальної нестачі грошей;

- може мати зв'язок із такими видами девіацій як алкоголізм і наркоманія, (часто вживає алкоголь і рідко - наркотики);

- є достатньо дезадаптованою з причини відсутності солідарності з моральними нормами суспільства;

- має низький рівень ситуативної та високий рівень особистісної тривожності (високий рівень особистісної тривожності, пов'язаний з відчуттям власної незахищеності, відображає схильність сприймати достатньо широке «коло» ситуацій як такі що загрожують його особистості);

- підвищений рівень тривожності є суб'єктивним проявом неблагополуччя;

- не почуває себе добре серед людей і має схильність їх уникати, має тенденції до спілкуванням з малою кількістю людей, ухиляється від прийняття рішень, відповідальності, очікує контроль, прагне до залежності, виявляє обережність при виборі осіб, з якими створює більш глибокі емоційні стосунки;

- мають достатній рівень розвитку знань і уявлень про самих себе, проголошує віру у свої сили, здібності, енергію, самостійність, можливості контролювати власне життя и бути самопослідовною, розуміння самого себе, але на рівні конкретних дій демонструє недостатній рівень самокерівництва та послідовності, слова і дії не співпадають, не завжди можуть зрозуміти себе. Таким чином, спостерігається невідповідність між двома аспектами «Я-образу» - знаннями про себе та ставленням до себе. Спостерігається нестійка ідентичність.

Для того, щоб виправити цю ситуацію неодмінно мають бути застосовані заходи профілактики, які передбачатимуть:

 вирішення проблем сімейного виховання та бездоглядності;

 підвищення ефективності та вдосконалення діяльності всіх суб'єктів державної системи соціального та правового захисту неповнолітніх;

 посилення індивідуальної результативної профілактики антисоціальної

поведінки неповнолітніх;

 організація теоретичних і методичних досліджень з проблем профілактики правопорушень молоді і впровадження в практику найефективніших методів цієї роботи, підготовка та підвищення кваліфікації фахівців з даної проблеми;

 активне залучення громадськості до профілактики злочинності

неповнолітніх;

 більш дієве використання педагогічного потенціалу закладів освіти;

 прийняття дієвої, а не популістської і формальної законодавчої бази для вирішення або пом'якшення економічних, духовних і правових проблем неповнолітніх та жорсткий контроль за виконанням цих законів;

 забезпечення умов змістовного дозвілля (матеріальна підтримка дитячого спорту, творчості тощо), а також посилення морально-духовної направленості виховної роботи та правового виховання.

Втілення вище названих профілактичних заходів у життя дасть можливість усунути причини скоєння підлітками протиправних дій і разом з тим ліквідувати таке негативне явище нашого суспільства як підліткова злочинність.


ДОДАТОК А

Список джерел, рекомендованих для використання під час підготовки та проведення тематичних профілактичних заходів:

 

1. Батьківський вечір у школі. - Пер. з голландської. - 2-е вид., доп. і перер. - К.: Сфера, 2000. - 32 с.

2. Безпалько О., Савич Ж. Спілкуємось та діємо: Навч.-метод, посіб. К.:

Навч. книга, 2002. - 112 с.

3. Ватаманюк В. Книга про и для подростков. 2-е изд. Кишинєу, 2003. - 81 с.

4. Выготский Л.С. Проблемы возрастной периодизации детского развития//Вопросы психологии.-1972-№2.- c. 54-66.

5. Воробъев В.М., Коновалова Н.Л. Диагностика школьной дезадаптации: для школьных психологов и учителей начальных классов системы компенсирующего обучения. – М.: Редакционно-издательский центр Консорциума “Социальное здоровье России”, 1995. – 126 с.

6. Воронцова Т.В., Пономаренко B.C. Школа проти СНІДу. Профілактика ризикованої поведінки: Посібник для вчителя. -К.: Алатон, 2004. - 256 с. 3.

7. Інтегровані соціальні служби - складова стратегії деінституалізації / В.О.Кузьмінський. Права дітей, 2006

8. Освітні програми формування здорового способу життя молоді // Т.Є. Бойченко. - К.: Український інститут соціальних досліджень, 2005. - Кн. 5. - 176 с. (Сер. «Формування здорового способу життя». У 14 кн.).

9. Плахтій Д.П., Славіна Н.С., Дарчук СІ. Про здоров'я та здоровий

спосіб життя: Навч. посібник. - Кам'янець-Подільський: Видавець

Мошак, 2004. - 224 с.

10. Права дитини - права людини: Інформ.-метод, посібник-Ш / Упор. 3. Галковська, Т. Жданюк, С. Яровий.-К., 1999.- 148 с

11. Превентивна робота з молоддю за методом «рівний - рівному»: Наавч.посіб. / За ред.. І.Д.Звєрєвої. - К.: Навчальна книга, 2002

12. Профілактика правопорушень серед неповнолітніх: Навч. - метод.посіб. - К.: ВіАн, 1996

13. Рекомендации по организации программ социального сопровождения для уязвимых групп. Практическое пособие для социальных работников // СПИД Фонд Восток-Запад. - Алматы, 2007. - 160 с.

14. Синьов В., Кривуша В. Педагогіка співробітництва та особливості її застосування у процесі перевиховання неповнолітніх засуджених. // Право. -№2. - с.42 - 46.

с. 1

15. Сімейні групові наради як метод розв'язання конфліктних ситуацій: методичні матеріали для тренера. Авт. - упоряд. В.Лютий, О.Калібаба, Н.В.Зимівець, Т.П.Авельцева / За заг.ред. І.Д.Звєрєвої. - К.: Науковий світ, 2003

16. Соціально - педагогічна підтримка дітей групи ризику / Соціальна педагогіка: теорія та практика, 2005

17.Соціальна, педагогічна та психокорекційна робота з неповнолітніми, засудженими до покарань, не пов'язаних із позбавленням волі: Метод.посіб. з питань соціальної реабілітації у громаді неповнолітніх засуджених / Автори - упорядники.: Т.П.Авельцева, З.П.Бондаренко, Н.В.Зимівець та ін..; За наук.ред І.Д.Звєрєвої. - К.: Наук.світ, 2006

18. Соціальні послуги: 85 запитань та відповідей. Проект ТАСІС «Посилення регіональних соціальних служб в Україні», К., 2006

19. Соціальна робота в Україні: теорія і практика: науково-методичний журнал. К., 2006. 103,183,190 с.

20. Соціальна робота в Україні: Навч.посіб. / І.Д.Звєрєва, О.В.Безпалько, С.Я.Харченко та ін.. За заг.ред. І.Д.Звєрєвої, Г.М.Лактіонової. - К.: Наук.світ, 2003

21. Соціальна робота з дітьми та молоддю в Україні / І.Д.Звєрєва. -: Правда Ярославовичів, 1998

22. Соціальна робота: В 3 ч. Ч. 3: Робота з конкретними групами клієнтів / А.М. Бой:

ко та інші. — К., 2004. — 166 с.

23. Соціальний супровід сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах: Методичний посібник. / І.Д.Звєрєва та ін. - К.: Держсоцслужба, 2006

24. Соціальні служби - родині: розвиток нових підходів в Україні (перевидання) / За ред. І.М.Григи, Т.В.Семигіної. - К., 2003

25. Супервізор у соціальній роботі: Супервізія догляду в громаді, денних та стаціо:

нарних установах / А. Браун, А. Боурн; Пер. з англ. Т. Семигіної. — К.: «Пульсари»,

2003. — 240 с.

26.Теоретичні засади соціально - педагогічної технології роботи з підлітками / науковий часопис НПУ ім..М.П.Драгоманова. Серія 11. Соціологія. Соціальна робота. Управління: Зб.наук.праць. - К.: НПУ ім.. М.П.Драгоманова, 2004

27. Теорія і методи соціальної роботи: Навч.посіб. / М.П.Лукашевич. - К.: МАУП, 2002

28. Технологія проведення тренінгів з формування здорового життя молоді // Г.М. Бевз, О.П. Главник. - К.: Український інститут соціальних досліджень, 2004. - Кн. 1. - 176 с. (Сер. «Формування здорового способу життя». У 14 кн.).

29. Тютюн, алкоголь, наркотики в молодіжному середовищі: вживання, залежність, ефективна профілактика // О.О. Яременко. - К.: Держ. Інститут проблем сім'ї та молоді, 2005. - Кн.7. - 196 с.

30. Фуко М. Надзирать и наказывать. Рождение тюрьмы. – М.: Ad Marginum. – 1999. – 480 с.

31. Шпак В.П. Реабілітаційна педагогіка: Навчальний посібник. - Полтава: АСМІ, 2006.-328 с.

32. Щербань В.В. «Оцінка ризику розвитку девіантної поведінки у дітей з неблагополучних сімей». - К.: Національний Університет ім. Т.Г. Шевченка, 1990.

 

 


ЛІТЕРАТУРА

1 Аванесов Г.А. Кримінологія і соціальний профілактика. - М.; Академия МВС, СССР,1980г.

2. Баженов. В. Г. Воспитание педагогически запущених подростков. - К, 1986.-281с.

3. Бандура А., Уолтерс Р. Подростковая агрессия. Изучение влияния воспитания и семейных отношений. Пер. с англ. Ю.Брянцевой и Б.Красовского. –М.: Апрель Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, – 1999. – С. 352 - 371.

4. Бармак М.В., Бармак О.Я. Основи правознавства. Посібник для абітурієнтів, учнів, учителів. – Тернопіль: Підручники і посібники, 1999,– 164 с.

5. Безпалько O.B. Соціальна педагогіка в схемах і таблицях. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2003. - 134 с.

6. Білецький В.В. Виправлення девіантної особистості: філософський погляд // НТШ-Донецьк. - Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. - 156 с.

7. Бодалев A.A., Столин В.В.. Общая психодиагностика. - СПб.: Изд-во «Речь», 2000.-440 с.

8. Бурлачук Л.Ф., Морозов СМ. Словарь-справочник по психодиагностике. - 2е изд., перераб и доп. - СПб.: Питер, 2006. - 528 с.

9. Васильев Ю. Тихоненко С. «Издержки деформированной социализации подростков».//"Воспитание школьников". 1991 №2.

10. Васильківська І. Запобігання злочинності неповнолітніх в Україні: деякі аспекти // Право України. – 2004. – № 1.– С. 95 - 103.

11. Ветров Н. М. Пофилактика правонарушений среди молодежи. -М.:-1986г. -324с.

12. Волик A.M. Зменшення Шкоди в Україні: Передумови, Здобутки, Перспективи // сайт ВАСВ www.uhra.org.ua - К.: ВАСВ, 2006.

13. Волянская Є.В., Пилипенко В.Є, Сапелкина Є.В. Социокультурная детерминация подростковой агрессии. – Х., 2004. – 174 с.

14. Галузинский В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія: Навчальний посібник. – К.: Вища школа, 1995. – 237 с.

15. Головченко В. Правове виховання учнівської молоді: питання методології та методики.- К.: Наук, думка, 1993.- 134 с

16. Галагузова М.А. Социальная педагогика: учебное пособие для вузов. - М.: Владос.-2000.-416с.

17. Гилинский Я.И. Девиантология: социология преступности, наркотизма, проституции, самоубийств и других «отклонений». СПб.: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2004.

18. Гилинский Я.И. Социология девиантного поведения как специальная социологическая теория // СОЦИС. - 1991. - №4. - с. 72-78.

19. Голіна В., Ємельянов В., Петрюк П. Проблеми боротьби зі злочинністю неповнолітніх з психічними аномаліями // Право України. – 2005. – № 10. – С.74 -78.

20. Гурлєва Т.С. Розвиток автономної відповідальності у підлітка: аргументи „за”// Практична психологія та соціальна робота.-2003.-№9.-С.64-68.

21. Денисов І.Г. Біологічні чинники девіантної поведінки та профілактика їх виявлень у вихованні громадської спрямованості у підлітковому віці / І.Г. Денисов. // Постметодика. - 2002. - №7-8 (45-46). - с. 207-212.

22. Добреньков В. И., Кравченко А. И. Методы социологического исследования: Учебник.– М.: ИНФРА. – 2006.– С.281 – 373

23. Егоров А.Ю. Нейропсихология девиантного поведения. - СПб.: Речь, 2006. - 224 с.

24. Заросинський Ю., Заросииський О. Причини і умови злочинності неповнолітніх потребують теоретичного і практичного розроблення // Право України.- 2004.-№ 3.- С 64-68.

25. Збірник міжнародних стандартів і норм ООН в області правосуддя по відношенню до неповнолітніх. - М.: ЮНІСЕФ, 1998.

26. Змановская Е.В. Девиантология: (Психология отклоняющегося поведения): ученик для студ. высш. учеб. заведений. - М.: Издательский центр «Академия», 2003.-288 с.

27. Інновації в роботі з ресоціалізації неповнолітніх, засуджених до покарань, не повязних з позбавленням волі: Методичні матеріали / за заг. ред. В. П. Лютого.– К.: СССМ, 2005. – 104с.

28. Інструкція з організації роботи органів внутрішніх справ України щодо протидії дитячій злочинності (затверджена наказом МВС України від 28.11.2008 №637)25. Зменшення Шкоди: Концепція, практика, досвід України // Кучерук О., Пилипчук Н., Протопопов А. та ін. - К.: ВАСВ, 2002.

29. Капська А.Й. Соціальна педагогіка. Навчально-методичний комплекс. — К.: ДЦССМ. 2003. — С. 338.

30. Капська .А. Й. Соціальна робота: деякі аспекти роботи з дітьми та молоддю. К.: УДІДССМ, 2001. - 220с .

31.Капська А.Й., Безпалько О.В., Вайнола Р.Х. Актуальні проблеми соціально-педагогічної роботи. /А.Й. Капська, О.В. Безпалько, Р.Х. Вайнола — К.: 2002. — С. 164.

32. Карнейчик А., Смагипа Л., Царик И. Содержание работы в 5-9-х классах // 100 уроков по правам ребенка: Учеб.-метод, пособие.- Минск, - 1999. – С. 38-70.

33. Карпец И.И. Преступность: иллюзии и реальность. - M., 1992. - 410 с.

34.Кашкарьов Г.В. Врахування типологічних особливостей специфічних груп молоді в процесі соціальної роботи // 3б. наукових праць БДПІ (Педагогічні науки). – № 1. – 1999. – С. 39-44.

35.Клейберг Ю.А. Психология девиантного поведения: уч. пособ.
для вузов / Ю.А. Клейберг. - М.: ТЦ Сфера, 2001. - с.17

36. Клейберг Ю.А. Практикум по девиантологии. - СПб.: Речь, 2007. - 144 с.

37. Коваль М. Профілактика правопорушень в молодіжному середовищі. //Педагогіка і психологія професійної освіти. Львів, 2001, Вип.. 3. 142с .

38. Ковальський В. С. Кримінологія. – К.: Юрінком Інтер. – 2002. – С. 267-272.

39. Ковчина І. Зміст і організаційно-правові форми робо­ти з дітьми та молоддю шкільного віку // Соціальна робота: технологічний аспект- К.: ДЦССМ, 2004.-С.347-355.

40.Кондрат Е. Н. Профессиональное самоопределение подростков с антисоциальным поведением // Педагогіка. – 2004.– № 3.– С.45 – 47

41. Кондратенко В.Т. Девиантное поведение у подростков / В.Т. Кондратенко. - Минск, 1988. - 244 с.

42. Короленко Ц.П., Донских Т.А. Семь путей к катастрофе. - Новосибирск: Наука, 1990.-224 с.

43. Котюк В.О. Теорія права: Курс лекцій: Навч. посібник для юрид. фак. вузів. — К.: Вентурі, 1996. — 208с.

44. Кравченко А. И. Социология: Учебн. пособ. - М., 1997. – 456 c.

45. Красновський Л. Подросток и комисия по делам несовершеннолетних» //Воспитание школьников. 1991. - № 7. - С. 8-10.

46. Криминология / Под. ред. Н.Ф.Кузнецовой, Г. М. Миньковского. – М., 1998. – 76 с.

47. Кудрявцев В.Н. Социальные отклонения и их предупреждение. Механизмы социальной деформации // Вопросы философии.— 1989. — № 3. - С. 15-21.

48. Курс кримінології: Загальна частина: Підручник: У 2-х кн./О.М.Джужа, П.П.Михайленко, О.Г.Кулик та ін.; За заг. Ред. О.М .Джужи. - К.: Юрінком Інтер, 2001.- 352с.

49. Лахтадир А. М. Молодіжна злочинність: джерела, характер і особливості, шляхи запобігання їй // Рідна школа. – 1992.– № 7-8.– С. 25 - 28.

50. Лютий В.П. Соціальна робота з групами девіантної поведінки: Навчальний посібник. - К.: Академія праці і соціальних відносин, Християнський дитячий фонд, 2000.- 51 с.

51. Максимова. Н. Ю. Психологічне забезпечення ресоціалізації //Педагогіка і психологія. -1994.№2(3). - 138с.

52. Медведєв В. Психосоціальні умови кримінальних дій неповнолітніх //Актуальні проблеми правознавства: Вип.5. – Тернопіль, 2002.– С. 233 - 237.

53. Менделевия В.Д. Психология девиантного поведения: Учебное пособие. СПб.: Речь, 2005.-445 с.

54. Миньковский Г.М., Тузов А.П. Профилактика провонарушений среди несовершеннолетних. – К.: Политиздат Украины, 1987. – 215 с.

55. Моргун В.Ф., Седых К.В. Делинквентньгй подросток. Учебное пособие по психопрофилактике, диагностика и коррещия отклоняющегося поведения подростков для социальньгх педагогов, студентов педагогических, психологических, юридических специальностей, интернов-психиатров. — Полтава. 1995. — с. 161.

56. Наукові здобутки студентів і магістрантів – освіти ХХІ століття: Збірник наукових праць. – Полтава: ПНПУ, 2010. – Випуск 10.- 419 с.

57. Науково - практичний коментар до Кримінального кодексу України / відп. Ред.. С. С. Яценко. - К. 2002.- .936 с.

58. Нелюбіна Д. Профілактика правопорушень серед неповнолытніх. //МАПСТЕРІУМ. Соціальна робота і охорона здоров’я. – 2006. - Випуск 25. - С. 10-15.

59. Оржеховська В.М. Профілактика девіантної поведінки неповнолітніх: навч. метод. посіб. / В.М. Оржеховська, Т.Є. Федорченко. - Черкаси: Вид. Чабаненко, 2008. - с. 291-296

60. Оржеховська В.М.Профілактика правопорушень серед неповнолітніх / Навчально-методичний посібник.- К., 1996.- 352с.

61. Оржеховська В.М. Соціально-педагогічні проблеми девіантної поведінки неповнолітніх у сучасних умовах// Педагогіка і психологія. - 1995. - №4. - С. 14, 90-98.

62. Осадко О. Досвід психологічного консультування підлітків з неблагополучними поведінковими проявами. // «Психолог», Шк. світ, жовтень 40 (88) 2003.

63. Пальчевський С.С. Соціальна педагогіка - Київ, 2005, с.454.

64. Паніна Н. В. Технологія соціологічного дослідження: Курс лекцій. – К., 1996. – С. 73 - 81.

65. Парфенович І. О. Технологія перевиховання й виправлення засуджених неповнолітніх. // Педагогіка і психологія професійної освіти. № 3. 2001. -146с.

66. Перевиховання дітей правопорушників. Науково -- методичні матеріали. ЦССМ. Чернігів. - 2003.- 212с .

67.Пономаренко І.Л. Психологічна характеристика підлітків з девіантною поведінкою//Практична психологія та соціальна робота. – 2002. – № 4. – С. 1-6.

68. Попелишко О. Пріоритетні напрямки попередження та протидії правопорушенням і злочинності // Психолого-педагогічна ідеологія: Матеріали методол. семінару АПН України, 12 листопада 1998 року. - К.,1998.-С. 536-541.

69. Превентивна педагогіка: Навч. посібн. / В.М. Оржеховська, О.І. Пилипенко: - Черкаси. 2007. - 282 с.

70. Протопов А. О., Савельєва Н. М. Проституцiя як соціально-педагiчна проблема / За заг. ред. Н. М. Савельєвої – Полтава. – Дивосвіт: 2009. - 120 с.

71. Реабілітаційні програми для малолітніх правопорушників. Науково-методичний посібник. ЧЦССМ. Чернігів. - 2002. - 196с.

72. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в образовании: Учебное пособие. - М., 1996. - 346c.

73. Рощина І. Нове у законодавстві України і перспективи запобігання злочинності / І. Рощина // Право України. – 2004. – № 3. – С. 60 - 63.

74. Савчук Л.О. Формування адаптивних можливостей у вихованців ВТК, які звільняютьсяз місць позбавлення волі // Збірник науково-методичних матеріалів для працівників соціальних служб для молоді "Соціальна реабілітація неповнолітніх, що повернулись з місць позбавлення волі, у соціальних службах для молоді". Вид-во: А.Л.Д. К., 1995. С. 27.

75. Седигін В. Охороняти права неповнолітнього треба до того, як він порушить закон / В. Седигін // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – № 40. –С. 20 - 27.

76. Семаков Г. С. Кримінологія: Курс лекцій. – К., 1999. – С. 130.

77. Социальные отклонения // Под ред. В.Н. Кудрявцева. - М.: Юрид. лит., 1989.

78. Соціальна педагогіка. Навчальний посібник // За ред. А.Й. Капської. - К.:, 2000.-264 с.

79. Соціальна профілактика Курс лекцій / Парфанович І.І. -Тернопіль, ТДПУ,2009.- 159c.

80. Соціальна робота в Україні: Навч.посіб. / І.Д.Звєрєва, О.В.Безпалько, С.Я.Харченко та ін.. За заг.ред. І.Д.Звєрєвої, Г.М.Лактіонової. - К.: Наук.світ, 2003. – 258с.

81. Соціальна робота в Україні: теорія і практика: практична психологія у соціальній роботі: навчальний посібник для підвищення кваліфікації практичних психологів центрів соціальних служб для молоді. - 5-а ч. // За ред.. А.Я. Ходорчук. - К.: ДЦССМ, 2003. – с. 265.

82. Соціальна робота з дітьми та молоддю: проблеми, по­шуки, перспективи / За заг. ред. І. М. Пінчук, С. В. Толстоухової.- К.: УДЦССМ, - 2000.- Вип. 1.- 276 с.

83. Соціальна робота з неповнолітніми, які перебувають у місцях позбавлення волі /За ред. Синьова В.М. К: Центр соціальних служб для молоді. Державний департамент України з питань виконання покарань. - 2003. — с. 222.

84. Соціальна робота: технологічний аспект: Навч. посібник / За ред. А.Й. Капської. – К.: Центр навч. літ., 2004. – С.328 –346.

85. Толстоухова С. Социальная защита молодежи и социальная работа с нею // Соціальна робота в Україні: тео­рія і практика.- 2003.- № 4.- С. 12-17.

86. Федорченко Т.Є. Соціально-педагогічні засади профілактики девіантної поведінки школярів в умовах соціокультурного середовища / Т.Є. Федорченко. - Монографія. - Черкаси, 2009. - 357с.

87. Фіцула М. «Педагогічні проблеми профілактики правопорушень неповнолітніх»//Право України 1995.- №8. – С.45-47.

88. Фридрих Д. Некоторые аспекты детерминации поведения // Вопросы психологии. – 1968. – № 5. – С. 146 - 157.

89. Фурманов И. А. Детская агрессивность: діагностика и коррекция. –Минск: Ильин В. П. – 1996. – 192 с.

90. Цаллагов Б. «Профілактика правопорушень серед учнів»//Право України 1993 №1.

91. Четвертак В.М. Злочинність очима підлітка // Практична психологія та соціальна робота.-1998.-№2.-С.14-18.

92. Яровий А. «Проблеми правового регулювання діяльності установ виконання покарання для неповнолітніх»//Вісник Академії правових наук України 1999 №3(18).

93. Яровий А.О. Проблеми соціальної адаптації неповнолітніх звільнених із місць позбавлення волі //www.metaukrain.com.

94. http://bezpekagromad.org.ua

95. http://textreferat.com. ua.

96. http://www.dcssm.gov.ua/

97. http://www.ditu.gov.ua

98. http:// www.mia.pl.ua

99. http://zakon.rada.gov.ua/