Стійкість деяких особистісних якостей у часі

Таблиця

(по Дж. Блоці)*

 

Кореляція результатів дослідження протягом трирічного періоду часу від підліткового до старшого шкільного віку	Кореляція результатів дослідження від підліткового до віку 35-45 років	Оцінювана особистісна характеристика (судження, по якому експерти давали оцінки)
Чоловіка
0,58	0,53	По-справжньому надійний, відповідальний
		людина.
0.57	0.59	Недостатньо контролює свої спонукання й потреби, не здатний відкладати одержання очікуваного
0,50 0,35	0,42 0,58»	Самокритичний. Эстетически розвинений, має виражені эстетические почуття.
Жінки
0,50 0,39	0,46 0,43	В основному покірна. Прагне перебувати серед інших людей, товариська.
0,48 0,45	0,49 0,42	Неслухняна й неконформна. Цікавиться філософією, такими проблемами, як релігія.

 

юнацького й раннього дорослого віку, наприклад у діапазоні від 20 до 40-45 років.

Крім цього є значні індивідуальні розходження в тім періоді життя, коли особистісні особливості людини більш-менш стабілізуються. В одних людей особистість стає стійкої в дитинстві й далі істотно не змінюється, в інших стійкість особистісних психологічних особливостей, навпроти, виявляється досить пізно, у віці від 20 до 40 років. До останніх найчастіше ставляться люди, чиє зовнішнє й внутрішнє життя в підлітковому і юнацькому віці характеризувалися напруженістю, протиріччями й конфліктами.

Набагато менша стійкість особистісних характеристик виявляється, коли особистість розглядається не протягом тривалого періоду часу, а в різних ситуаціях. За винятком інтелекту й пізнавальних здатностей багато інших характеристик особистості ситуативно нестійкі. Невдалими виявилися й спроби зв'язати стійкість поводження в різних ситуаціях з володінням тими або іншими особистісними рисами. У типових ситуаціях кореляція між оцінюваними за допомогою опросников рисами особистості й відповідним соціальним поводженням виявилася менше 0,30.

Тим часом у ході досліджень було встановлено, що найбільшою стабільністю володіють динамічні особливості особистості, пов'язані з уродженими анатомо-фізіологічними задатками, властивостями нервової системи. До них ставляться темперамент, емоційна реактивність, экстраверсия-интроверсия й деякі інші якості.

Таким чином, відповідь на питання про стійкість властивостей особистості досить неоднозначний. В одних властивостей, як правило тих, які були придбані в більше пізні періоди життя й малоістотні, стійкості фактично немає; в інших особистісних якостей, найчастіше придбаних у ранні роки й так чи інакше обумовлених органічно, вона є. У більшості досліджень, присвячених даній проблемі, відзначається, що реальне поводження особистості, як стійке, так і мінливе, істотно залежить від сталості соціальних ситуацій, у яких перебуває людина.

Людина володіє цілим рядом характеристик особистості, які є досить стійкими утвореннями, оскільки вони присутні у всіх людей. Це так називані интегративные характеристики, тобто риси особистості, що формуються на основі більше простих психологічних характеристик. До числа таких характеристик необхідно насамперед віднести адаптаційний потенціал особистості.

Кожна людина має особистісний адаптаційний потенціал, т.с.набором певних психологічних характеристик, що дозволяють йому успішно адаптуватися до умов соціального середовища. Залежно від ступеня розвитку адаптаційного потенціалу особистості людина більш-менш успішно формує своє поводження в різних ситуаціях. Таким чином, варто говорити не про сталість поводження, а про сталість рис, що визначають адекватність поводження в тих або інших умовах.

 

 

Лекція 13