Питання 2. Історія розвитку вітамінології

Питання 1. Загальне уявлення про вітаміни

Література

План

ТЕМА. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ТА ЗАГАЛЬНЕ УЯВЛЕННЯ ПРО ВІТАМІНИ. МЕТОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ВІТАМІНІВ. БІОХІМІЧНА РОЛЬ ВІТАМІНІВ

ЛЕКЦІЯ 6

Мета: систематизувати знання студентів про склад, будову, основні властивості та методи визначення вітамінів, з’ясувати їх роль у нормалізації процесів життєдіяльності організмів; розвивати вміння аналізувати, систематизувати навчальну інформацію, робити висновки про біохімічні роль вітамінів, формувати пізнавальний інтерес до майбутньої професії, виховувати свідомого громадянина України.

1. Загальне уявлення про вітаміни.

2. Історія розвитку вітамінології.

3. Методи визначення вітамінів.

4. Біохімічна роль вітамінів.

1. Губський Ю.І. Біологічна хімія. Підручник. — Київ - Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. - С. 257 - 260.

2. Мардашко А. А., Миронович Л. М., Степанов Г. Ф.Биологическая и биоорганическая химия: Учеб. - К.: Каравелла,2008. - С. 189 - 203.

3.Явоненко О.Ф., Яковенко Б.В. Біохімія: Підручник для студентів спеціалістів «Фізична культура» педагогічних університетів. - Суми: ВТД «Університетська книга», 2002. - С. 98-116.

4.Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф. Биологическая химия: Учебник / Под ред. С.С. Дебова - М: Медицина, 1998. - С. 169-176.

5. Потапов В.М., Хомченко Г.П. Химия: Учебник для уч-ся нехим. техникумов.- 2-е изд., испр. —М.: Высшая школа, 1985. - С. 410.

6. Шамшин Д.Л. Химия: Учеб. пособие. - М: Высшая школа, 1980. - С. 399-418.

7. Биология: Справ. материалы. Учебное пособие для уч-ся / Д.И. Трайтак, Н.И. Клиновская, В.А. Карьенов, С.И. Балуев; Под ред. Д.И. Трайтака. -М.: Просвещение, 1983. -С. 81-85, 163-165.

8.Гурецкая В.Л. Органическая химия: Учебник для техникумов сов. торг. и обществ. Питання / Под ред. Х.В. Бальяна. - 2-е изд., испр. - М. Высш. шк., 1983. - С. 5, 257-260.

Вітаміни називають низькомолекулярні органічні речовини, які в дуже малих кількостях (у міліграмах або навіть у мікрограмах) необхідні для нормального обміну речовин і життєдіяльності організму.

На відміну від інших біомолекул, вітаміни не синтезуються в організмі людини, а надходять з компонентами харчування. На відзнаку від таких поживних речовин, як вуглеводи, ліпіди та білки, вітаміни належать до мікрокомпонентів харчування, їх добові потреби для людини складають міліграмові кількості.

Історія відкриття І вивчення вітамінології пов'язана з визначенням різних захворювань.

Коротка Історія відкриття. Початок вивченню вітамінів було покладено російським лікарем М.І. Луніним, який у 3 888 р. на основі тривалих дослідів установив, що для нормального росту і розвитку тваринного організму, крім

білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин і води, необхідні ще якісь невідомі речовини, відсутність яких призводять до загибелі організму.

Працюючи на острові Ява, голландський лікар X. Ейкман (1896 р.) виявив, що серед корінного населення острова в людей, що харчувалися очищеним рисом, захворювання бері-бері зустрічалося частіше, ніж у тих, що харчувалися неочищеним рисом. Симптоми цієї хвороби він виявив і в курей, що харчувалися очищеним рисом. Додаючи до їжі водний екстракт Із висівок рису, Ейкман досягав виліковування цього захворювання.

У 1912 р. польський учений К. Функ уперше виділив у чистому вигляді з висівок рису речовину, яка мала у своєму складі аміногрупу і виліковувала від захворювання бері-бері. Цю речовину він назвав «вітаміном» (від лат. Vіtа- життя).

На даний час відомо багато речовин, що не містять амінної групи, але нестача їх у їжі призводить до важких специфічних захворювань. За цим життєво необхідними речовинами збереглася назва «вітаміни». Вітаміни не виконують ні енергетичних, ні пластичних функцій. Свою дію вони проявляють, беручи участь у будові ферментів, які називають біологічними каталізаторами.