МЕТАПСІХОЛОГІЧЕСКІЕ КАТЕГОРІЇ
КАТЕГОРІЯ ОСОБИСТОСТІ
13. Становлення поняття "особистість" в психології
14. "Існування особистості" як психологічна проблема
15. Л.С. Виготський про особистості
16. "Діалогічна" модель розуміння особистості: достоїнства і обмеження
17. Потреба "бути особистістю"
18. Потреба в персоналізації і мотиви поведінки індивіда
19. Особистість в спілкуванні і діяльності
20. Менталітет особистості
21. Теорія особистості з позицій категоріального аналізу психології
22. Постулати теорії особистості
23. Методологічні основи теорії особистості
24. Онтологічна модель особистості
КАТЕГОРІЯ ДІЯЛЬНОСТІ
6. Активність як "субстанція" діяльності
7. Внутрішня організація активності
8. Зовнішня організація активності
9. Єдність зовнішньої та внутрішньої організації активності
10. Саморух активності
КАТЕГОРІЯ СПІЛКУВАННЯ
18. Спілкування як обмін інформацією
19. Спілкування як міжособистісна взаємодія
20. Спілкування як розуміння людьми один одного
21. "Значний інший" в системі міжособистісних відносин
22. Теорія рольової поведінки
23. Розвиток експериментальної соціальної психології
24. Принцип діяльнісного опосередкування відносин людей в групі
25. Багаторівнева структура міжособистісних відносин
26. Теорія і емпірія в психології міжособистісних відносин
27. Групова згуртованість та сумісність
28. Згуртованість з позицій діяльнісного підходу
29. Рівні групової сумісності
30. Походження і психологічні характеристики лідерства
31. Класичні теорії лідерства
32. Лідерство з позиції теорії діяльнісного опосередкування
33. Теорія рис лідера в новому освітленні
34. Лідерство в системі референтних відносин МЕТАПСІХОЛОГІЧЕСКІЕ КАТЕГОРІЇ
КАТЕГОРІЯ ОСОБИСТОСТІ
13. Становлення поняття "особистість" в психології
14. "Існування особистості" як психологічна проблема
15. Л.С. Виготський про особистості
16. "Діалогічна" модель розуміння особистості: достоїнства і обмеження
17. Потреба "бути особистістю"
18. Потреба в персоналізації і мотиви поведінки індивіда
19. Особистість в спілкуванні і діяльності
20. Менталітет особистості
21. Теорія особистості з позицій категоріального аналізу психології
22. Постулати теорії особистості
23. Методологічні основи теорії особистості
24. Онтологічна модель особистості
КАТЕГОРІЯ ДІЯЛЬНОСТІ
6. Активність як "субстанція" діяльності
7. Внутрішня організація активності
8. Зовнішня організація активності
9. Єдність зовнішньої та внутрішньої організації активності
10. Саморух активності
КАТЕГОРІЯ СПІЛКУВАННЯ
18. Спілкування як обмін інформацією
19. Спілкування як міжособистісна взаємодія
20. Спілкування як розуміння людьми один одного
21. "Значний інший" в системі міжособистісних відносин
22. Теорія рольової поведінки
23. Розвиток експериментальної соціальної психології
24. Принцип діяльнісного опосередкування відносин людей в групі
25. Багаторівнева структура міжособистісних відносин
26. Теорія і емпірія в психології міжособистісних відносин
27. Групова згуртованість та сумісність
28. Згуртованість з позицій діяльнісного підходу
29. Рівні групової сумісності
30. Походження і психологічні характеристики лідерства
31. Класичні теорії лідерства
32. Лідерство з позиції теорії діяльнісного опосередкування
33. Теорія рис лідера в новому освітленні
34. Лідерство в системі референтних відносин
КАТЕГОРИАЛЬНАЯ СИСТЕМА – ЯДРО ТЕОРЕТИЧЕСКОЙ ПСИХОЛОГИИ
(вместо заключения)181
Основы теоретической психологии предполагают дальнейшее развитие категориального анализа. Отчасти, начало этому было положено описанием категориальной сетки, которая была приведена в вводной главе и получила развитие в последующих разделах книги, где были обозначены основные характеристики базисных психологических категорий и категорий метапсихологических. Так, категория мотива в контексте развития психологического познания приобретает сущностный характер по отношению к категории ценности, в которой она проявляется, или метапсихологическая категория сознания выступает на уровне явления, сущность которого заложена в первую очередь в базисной категории "образ". В этом, как и в других, случае категория "образ" выступает как системообразующее начало. Однако было бы ошибкой зафиксировать лишь эту двучленную категориальную сетку как завершенную и конечную. Базисными и метапсихологическими категориями не исчерпывается категориальный анализ психологического познания и его необходимо достроить, показав, что в каждой психологической категории представлено единство явления и сущности. В этом – принципиальная характеристика категориальной системы психологии.
В свое время в поисках отграничения специфической предметной области психологии Н.Н.Ланге ввел понятие "психосфера", призванное охватить богатство и многоплановость феноменов этой науки. При соотнесении представления Н.Н.Ланге о психосфере с фундаментальными идеями В.И.Вернадского о биосфере и ноосфере возникает перспектива понять и описать подлинное место психосферы в едином пространстве, образуемом природой и социумом. По В.И.Вернадскому, биосфера представляет собой активную оболочку земли, в которой совокупная деятельность живых организмов (в том числе человека) проявляется как фактор планетарного масштаба и значения. В.И.Вернадским вслед за Э.Леруа и П.Тейяром де Шарденом ноосфера понимается как новое эволюционное состояние биосферы, при котором разумная деятельность человека становится решающим фактором ее развития. Для ноосферы характерна тесная взаимосвязь законов природы с законами мышления и общества. Отсюда очевидно, что психосфера (сохраняя собственную уникальную предметность) интегрирует в превращенном виде процессы, совершающиеся в биосфере и ноосфере, тяготея в одних случаях к первой, в других ко второй. Сказанное позволяет, исследуя базисные и метапсихологические категории, обратиться и в пространство биосферы, в недрах которой сложились протопсихологические категории, сущностно проявляющиеся в базисном категориальном строе психологии. Вместе с тем уровень метапсихологических категорий содержит сущностные характеристики по отношению к экстрапсихологической категориальной развертке, детерминированной специфическими характеристиками ноосферы. Отсюда следует, что, к примеру, потребность (протопсихологическая категория) выступает как сущность, а мотив (базисная категория) как явление, в котором эта сущность обнаруживается. В свою очередь ценность (метапсихологическая категория) проявляется в идеале – категории экстрапсихологической. Итак, мы можем представить себе категориальную систему психологического познания как своего рода сетку, образующую четыре уровня категорий: протопсихологические, базисные психологические, метапсихологические и экстрапсихологические, охватывающие в целом всю психосферу и порождающие весь понятийный аппарат психологической науки. Например, условная вертикаль "потребность – мотив – ценность – идеал" включает величайшее множество психологических понятий (влечения, желания, интерес, склонность, ценностные ориентации и т.д.).
Ниже приведена категориальная таблица, характеризующая систему построения психологического познания.