Введення формул

Робота з таблицями

Використання таблиць в будь-якому документі робить його наочним. Таблиці є атрибутом будь-якої науково-технічної документації, матеріалів обробки експериментальних даних, навчальної літератури, а також презентацій. Таблиці є також дуже зручним засобом для довільного розміщення на сторінці як фрагментів тексту, так і графічних об'єктів. Дійсно, не дуже важко уявити собі таблицю з прихованими лініями, в якій заповнені лише деякі комірки.

Будь-яка таблиця складається з рядків і стовпців. Перетин рядка і стовпця утворює елемент таблиці. В загальному випадку елемент таблиці можна розглядати як мікросторінки, на яких, як і на звичайних, можна розташовувати будь-які об'єкти (у тому числі і інші таблиці), і які можна редагувати і форматувати за звичними правилами.

Створенням таблиці будемо називати утворення деякої прямокутної форми, що складається з рядків і стовпців і придатна для заповнення даними.

Редагуванням таблиці будемо називати заповнення її даними, а також оформлення з метою придання їй належного вигляду.

У свою чергу, оформлення таблиці включає зміну ширини стовпців і висоти рядків, необхідне розміщення на сторінці документа, форматування даних в комірках, застосування різних типів ліній і кольорів, а також впорядкування даних в ній. Специфічні операції редагування пов'язані із зміною кількості рядків і/або стовпців, а також з розбиттям або об'єднанням окремих комірок.

Текстовий процесор пропонує цілий набір засобів створення таблиць:

¨ за допомогою кнопок панелі інструментів Стандартная;

¨ за допомогою кнопок панелі інструментів Таблицы и границы;

¨ за допомогою функцій меню Таблица;

¨ з використанням безпосереднього малювання;

¨ вибором з переліку готових зразків;

¨ шляхом перетворення в таблицю спеціально підготовленого тексту.

Складні таблиці можна створювати вручну безпосереднім малюванням. Для цього використовуються кнопки Нарисовать таблицу і Ластикпанелі інструментів Таблицы и границы.

Якщо кнопку Нарисовать таблицу перевести в натиснутий стан, то покажчик миші набуває вигляду олівця. Щоб скористатися олівцем, потрібно встановити його в точку розташування одного з кутів майбутньої таблиці і, утримуючи ЛКМ в натиснутому стані, розтягнути штриховий прямокутник до розмірів зовнішнього контура потрібної таблиці, після чого ЛКМ відпустити. Внутрішні лінії теж проводять за допомогою олівця при натиснутій ЛКМ, але починати і закінчувати їх потрібно обов'язково на вже існуючих лініях.

Якщо в натиснутий стан перевести кнопку Ластик, то покажчик миші набуває вигляду ластика. Його використовують для видалення непотрібних ліній. Щоб скористатися ластиком, потрібно сумістити його з непотрібною лінією таблиці і клацнути ЛКМ.

Щоб позбутися олівця або ластика, потрібно повторно натиснути на відповідні кнопки панелі інструментів Таблицы и границы.

До речі, як олівцем, так і ластиком можна користуватися, щоб коректувати таблиці, створені будь-яким з попередніх способів.

Типовим чином оформлені таблиці можна отримувати з переліку готових зразків. Для цього в діалоговому вікні Вставка таблицы після установки потрібної кількості рядків і столбцов натискують кнопку Автоформат…. В результаті на екрані з'являється ще одне вікно Автоформат таблиці з прокручуваним списком Форматы:. Виділяючи в списку той або інший варіант, встановлюючи або знімаючи прапорці в полях Использовать и Изменить оформление, можна оцінювати зовнішній вигляд формату таблиці у вікні Образец. Після вибору відповідного залишається натиснути кнопки OK в обох вікнах.

Розглянуті способи створення таблиць передбачають, що дані в них вносяться на подальших етапах. Існує, однак, дуже цікавий спосіб, який працює у зворотному напрямі: спочатку готуються дані, а потім вони автоматично перетворяться в таблицю.

Можуть бути перетворені в таблицю тільки спеціально підготовлені дані. Вони, по-перше, повинні бути представлені у вигляді сукупності абзаців, а, по-друге, в межах абзацу значення даних повинні відділятися друг від друга спеціальним роздільником, наприклад, натисненням клавіші <Tab>. Кожний абзац буде представляти в майбутній таблиці окремий рядок. Сусідні значення в абзаці, що розділяються натисненням клавіші <Tab>, будуть знаходитися в сусідніх стовпцях таблиці. Підготовлений текст потрібно спочатку виділити, а потім натиснути кнопку Добавить таблицу або на панелі інструментів Стандартная, або на панелі інструментів Таблицы и границы (можна також виконати команду Таблица-Добавить-Таблица). Однак, більш доцільно з цією ж метою скористатися командою Таблица-Преобразовать-Преобразовать в таблицу.... У цьому разі на екрані з'являється вікно Преобразовать в таблицу, завдяки чому можливості створення таблиці дещо розширяються. Зокрема, відкривається доступ до вже відомого нам діалогового вікна Автоформат таблиці. Крім того, в полі Разделитель вікна Преобразовать в таблицу видно, що для розділення значень в абзацах може використовуватися довільний знак (пункт інший), лише б він був унікальним. Особливої уваги заслуговує випадок використання як роздільник значень символа кінця абзацу (пункт знак абзацу). Це значить, що дані для майбутньої таблиці можна підготувати по схемі “кожне значення - абзац”, а для правильної побудови таблиці вистачатиме указати правильну кількість стовпців в ній.

До речі, можливий і зворотний перехід. Будь-яка таблиця, незалежно від способу її створення і подальшого заповнення даними, може бути перетворена в звичайний текст. Для цього достатньо виділити її і виконати команду Таблица-Преобразовать-Преобразовать в текст.... При цьому одержаний текст буде залежати від того, який знак ми укажемо як роздільник даних в діалоговому вікні Преобразование в текст.

Практично всі документи, які можна віднести до розряду наукових, технічних або навчальних, використовують у складі свого тексту формули. Такими документами можуть бути повідомлення і доповіді, журнальні і газетні статті, збірники і книги і т. ін.

В загальному випадку, для формул характерне використання специфічних знаків, “багатоповерховість”, а також різноманітність розмірів шрифтів. Все це не дозволяє розмістити формулу в звичайній системі рядків документа. Її доводиться розглядати як особливий графічний об'єкт і “малювати” спеціально призначеними для цього засобами.

Для розміщення на сторінках документів формул текстовий процесор використовує додаток Microsoft Equation 3.0, який ми будемо називати редактором формул. При цьому формулою будемо називати будь-який текст, створений з його допомогою.

Доступ до редактора формул можна одержати, виконавши команду Вставка-Объект…. При цьому на екрані з'являється діалогове вікно Вставка объекта, у якому вибирають вкладку Создание. В цій вкладці в прокручуваному списку Тип объекта: потрібно виділити пункт Microsoft Equation 3.0, після чого натиснути кнопку OK.

Враховуючи частоту звернень до редактора формул, описаний спосіб доступу до нього потрібно вважати неприйнятним. Щоб робити це швидко, потрібна спеціальна кнопка. Виникає питання, де цю кнопку краще розмістити? У принципі, для цієї мети може підійти рядок головного меню або будь-яка з панелей інструментів. Зважаючи на завантаженість панелей інструментів, а також порівняно часта їх зміна, можна стверджувати, що найбільш зручне місце для нової кнопки – рядок головного меню. Тим паче, що місця там для цього предосить.

Розглянемо дві схеми вставки формули в документ. Відповідно до першої схеми вікно документа приймає атрибути редактора формул, безпосередньо в документі у позиції вставки формули розташовується поле введення, набір символів формули завершується виходом з поля введення з поверненням в початковий документ. Відповідно до другої схеми редагування формули виконується в спеціальному вікні Редактор формул і завершується його закриттям з поверненням в початковий документ. Формула ж передається в документ автоматично. До речі, використовуючи другу схему, можна відкрити одночасно декілька вікон для різних формул, що може виявитися корисним.

Додатково відзначимо, що друга схема вставки може бути встановлена для заздалегідь виділеної формули також і за допомогою команди Правка-Объект Формула-Открыть. Команда Правка-Объект Формула-Изменить встановлює для виділеної формули першу схему вставки.

3. Робота з графічними об’єктами

В рамках текстового процесора є можливості для роботи з двома різновидами графічних об'єктів: власними і запозиченими. Власні графічні об'єкти створюють засобами самого текстового процесора. Запозичені графічні об'єкти вставляють в текст документа після підготовки їх іншими засобами (наприклад, графічними редакторами).

Для роботи з малюнками використовується панель інструментів Рисование.

Основний спосіб малювання вручну, забезпечуваний панеллю інструментів Рисование, полягає у використанні автофігур з відповідного списку, що розгортається каскадно. Цей список можна одержати, натиснувши кнопку Автофигуры на панелі інструментів Рисование. Крім того, як вказувалося в попередній вправі, цей список можна одержати у вигляді окремої панелі, якщо виконати команду Вставка-Рисунок, а потім клацнути ЛКМ по пункту Автофігури.

В списку автофігур представлені Линии (звичайні, із стрілками, а також криві), Основные фыгуры (різноманітні багатокутники, овали, дуги, просторові тіла, дужки різної форми і т.п.), Фигурные стрелки, елементи під загальною назвою Блок-схема, Звезды и ленты, а також різного виду Выноски до тексту. Автофігури, що є найбільш споживаними, винесені, крім того, безпосередньо на панель інструментів (наприклад, Линия, Прямоугольник, Овал).

Якщо бажання малювати вручну відсутнє, то можна спробувати підібрати відповідний малюнок з числа готових до використання. Для цієї цілі панель інструментів Рисование має дві кнопки Добавить объект WordArt і Добавить картинку. З цими кнопками співпадають також дві команди Вставка-Рисунок-Объект WordArt… і Вставка-Рисунок-Картинки..... Об'єкти WordArt вставляють в документи у разі необхідності створення художньо оформлених заголовків. Картини в документи вставляють з числа тих, які підготовлені заздалегідь у вигляді файлів графічних форматів.

Створення більш менш складних малюнків – справа дуже трудомістка. Необхідно володіти художнім смаком і навичками малювання. Природно, чекати таких здібностей від рядового користувача, щонайменше, безперспективно. На щастя, текстовий процесор і тут йде нам на допомогу, надаючи в наше розпорядження цілу колекцію готових картин (кліпів). Особливо важливо те, що ця колекція (Microsoft Clip Gallery) має достатньо розвинутий сервіс. По-перше, вона має засоби поповнення, у тому числі, і через Internet. В колекцію входять не тільки картини, але і звукові, і відеофрагменти. Зручно також те, що кожна картина є не єдиним цілим. Вона побудована з окремих елементів, завдяки чому з'являється можливість збирати і розбирати малюнки.


МІНІСТЕРСТВО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ УКРАЇНИ

Академія пожежної безпекиім.Героїв Чорнобиля

Факультет пожежно-профілактичної діяльності

 

Кафедра вищої математики та інформаційних технологій

 

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри

ВМ та ІТ

к.ф-м.н., доц.,

полковник с.ц.з.

_______ І.П. Частоколенко

“___”______2011р.

 

Навчальна дисципліна:Інформатика та комп’ютерна техніка

1-й курс (стаціонар, курсанти).

 

ЛЕКЦІЯ

 

Тема№ 2. Текстовий процесор Microsoft Word.

Час: 44, з них 8 години лекцій, 24 години практичних занять, 12 годин самостійної роботи

Тема лекції:№ 2.4 Засоби автоматизації розробки документів.

Навчальна мета: Розглянути теоретичний матеріал у відповідності з темою лекції.

Виховна мета:Переконання в необхідності вивчення матеріалу лекції для майбутньої професійної діяльності, формування матеріалістичного світогляду, виховання культури та дисципліни мислення.

Матеріально-методичне забезпечення: Дошка, крейда.

 

 

Розробив:

старший викладач

кафедри ВМ та ІТ О.М. Слободянюк

 

Лекція обговорена та схвалена на засіданні кафедри

Протокол №____від “__”_____________2011р.


Лекція 2.4. Засоби автоматизації розробки документів