Програма МS PowerPoint. Режими роботи.

Форми

Запити

Робота з таблицями бази даних

Створення нового файла бази даних

СУБД Microsoft Access

СУБД – називають сукупність програм і мовних засобів, за допомогою яких реалізується централізоване управління даними в базі, доступ до них і забезпечується взаємодією бази з прикладними програмами.

На сьогодні найбільш поширеною СУБД для сучасних комп'ютерів є реляційна СУБД ACCESS (доступ), що входить до комплекту програм MS Office. Інтерфейс програми стандартизований для вказаного комплекту, отже, для роботи з нею необхідні навички, отримані при вивченні інших програм MS Office (Word, Ехсеl). У СУБД ACCESS кожна база даних займає один файл, що мас розширення .MDB. У файлі містяться таблиці та інші об'єкти бази даних.

Для створення нового файла бази даних слід виконати такі дії:

ü запустити програму MS ACCESS;

ü із запропонованих способів початку роботи з програмою (Новая база данных,, Запуск мастера, открыть базу данных) вибрати опцію Новая база данных;

ü у вікні Создание базы данных ввести ім’я нового файлу, у полі Папка вибрати папку, в якій зберігатиметься файл, натиснути кнопку Создать.

Після створення нового файла на екран виводиться вікно бази даних. Це вікно має кілька закладок, що відповідають об’єктам бази даних (Таблицы, Запросы, Формы, Отчеты, Макросы, Модули).

Об'єкти бази даних подаються у вікні піктограмами з підписами. Як і інші об'єкти Windows, об'єкти бази даних зручно опрацьовувати за допомогою контекстного меню. Крім цього, на кожній закладці є власне меню і спеціальні кнопки управління об'єктами: Откpыть, або Просмотр (кнопку Запуск використовують залежно від особливостей об'єкта

Кнопка Конструктор призначена для відкриття об'єкта в режимі Конструктора, що дає змогу створювати і змінювати структуру об'єкта. Перехід між режимами конструктора і власне об'єкта можна здійснити в будь-який момент роботи з об'єктом, скориставшись кнопкою Вид на стандартній панелі інструментів.

Загальні прийоми роботи з об'єктами бази даних можна засвоїти на прикладі роботи з таблицями.

ACCESS пропонує кілька способів створення таблиць, проте найбільш доцільно використовувати двохетапну схему, що передбачає: а) створення структури таблиці; б) заповнення таблиці даними. Перший етап відбувається в режимі конструктора, а другий - у режимі таблиці.

Для створення нової таблиці необхідно виконати такі дії:

- на закладці Таблицы натиснути кнопку Создать, а у вікні, де запропоновано різні способи створення таблиць, слід вибрати Конструктор і натиснути Ок:;

- у вікні Конструктора таблиць ввести імена полів, їхні типи і властивості, а також визначити ключові поля;

- зберегти таблицю у файлі бази даних, вказавши її ім'я;

- перейти в режим таблиці, натиснувши кнопку Вид на стандартній панелі

інструментів;

- внести у таблицю необхідні дані;

- закрити вікно таблиці.

Верхня частина є таблицею, в якій обов'язково потрібно заповнити стовпці Имяполя і Тип данныx відповідно до запланованої структури таблиці. При цьому імена полів вводять вручну, а тип даних для кожного введеного поля ACCESS автоматично позначає як текстовий. Щоб встановити інший тип даних, слід перейти у клітинку з назвою типу. В клітинці з'являється кнопка перегляду переліку, що містить всі доступні в ACCESS типи даних. Переглянувши перелік, слід вибрати потрібний тип.

До основних типів даних СУБД ACCESS належать: - - --- текстовий (рядки завдовжки до 255 символів);

- числовий (охоплює різні числові типи, зокрема байт, ціле, довге ціле, дійсне тощо);

- дата/час (можна встановлювати різні формати подання дати і часу);

- грошовий (до введених чисел автоматично дописуються десяткові знаки і позначення грошової одиниці);

- лічильник (порядковий номер запису);

- логічний (має ~Ba значення: істинне і хибне);

- МЕМО (для зберігання великих обсягів текстових даних);

- об'єкт OLE (для збереження об'єктів, створених в інших програмах: графічних зображень, звукових і відеофрагментів тощо);

- гіперпосилання (для збереження адреси в мережі Інтернету);

- майстер підстановок (для вибору даних у полі з іншої таблиці або

переліку).

Крім імені і типу, поле таблиці може мати низку властивостей, перелік яких можна проглянути або встановити в нижній частині вікна Конструктора таб­лиць. Для роботи з властивостями певного поля потрібно попередньо активі­зувати це поле у верхній частині Конструн:тора.

Основними властивостями полів таблиць є: розмір поля, формат поля, значення за замовчуванням, умова на значення, повідомлення про помилку, обов'язкове поле, порожні рядки, індексоване поле.

Схема даних

Між таблицями, що утворюють базу даних, як правило, існують логічні зв'язки (один-до-одного, один-до-багатьох тощо). У СУБД ACCESS міжтабличні зв'язки фіксуються, автоматично контролюються і візуально подаються завдяки спеціальному об'єкту бази даних, що має назву «схема даних». На відміну від інших об'єктів БД, схему даних не подано у вікні бази даних. Для виклику її вікна потрібно виконати команду з меню Сервис - Схема данных - або скористатися однойменною кнопкою на стандартній панелі інструментів.

При першому відкритті порожньої схеми даних на екран видається вікно Добавление таблицы, де слід вибрати назви таблиць, між якими будуть встановлені зв'язки, і натисненням кнопки Добавить розмістити графічні позначення цих таблиць у вікні схеми даних. Після розміщення всіх потрібних таблиць необхідно закрити вікно Добавление таблицы.

Запит у СУБД ACCESS - об'єкт бази даних, призначений для вибірки даних із таблиць за певними критеріями, виконання обчислень над даними з таблиць, додавання, вилучення і зміни даних у таблицях, подання даних у компактному вигляді, подібному до електронних таблиць

Всі дії із запитами у СУБД ACCESS виконують на закладці запросы вікна бази даних. Кожен запит, що зберігається у файлі, зображується піктограмою з назвою запиту. Для опрацювання запиту можна використовувати контекстне меню і кнопки управління запитами

Запити бувають:

1)Запити на вибірку даних

Запити на вибірку - найпростіший тип запитів у СУБД ACCESS. Так. запити створюють за замовчуванням, і вони дають змогу вибирати з таблиць та інших запитів дані, що відповідають певним критеріям.

Конструктор запитів складається з двох частин (рис. 54). У верхній частині розміщуються графічні зображення таблиць, до яких роблять запит. Якщо між таблицями існують зв'язки, то вони зображуються так само, як на схемі даних. При цьому можна створити і нові зв'язки. В нижній частині розташований власне бланк запиту, що підлягає заповненню

Для кожного стовпця бланка слід встановити такі характеристики:

- Поле: вказується ім'я поля таблиці, що братиме участь у запиті. Д:І) введення імені можна клацнути у клітинці бланка і, скориставшись кнопкою перегляду переліку, вибрати потрібне ім'я поля. Крім цього, можна перетягти потрібне поле з графічного зображення таблиці у верхній частині конструктора в клітинку бланка;

- Имя таблицы: автоматично встановлюється у клітинці під назвою поля

- Сортировка: у цій клітинці бланка можна переглянути перелік, що змогу вибрати спосіб сортування даних у вказаному полі: По возрастанию, По убыванию,, Отсутствует;

- Групповая операция (цей рядок виводиться у бланку, якщо на стандартній панелі інструментів натиснути кнопку Групповая операция) дає змогу логічно групувати однакові дані у полі (елемент переглянутого переліку Группировка) або виконувати над даними з поля певні підсумкові обчислення (Sum - сума, Avg - середнє арифметичне, Міп - мінімальне значення у полі, Мах - максимальне значення у полі та ін.);

- Bывод на зкран: у цій клітинці встановлюється прапорець, якщо по. :: має бути виведене на екран у результаті запиту. При розміщенні ново поля на бланку прапорець встановлюється автоматично;

- Условие отбора: в цій клітинці записується умова для відбору даних ;

- Или: записується складова умови «або», що стосується даних в одно. І. або різних полях.

2)Запити до зв'язаних таблиць

За потреби створити запит до кількох таблиць (або запитів) їх слід вибрати у вікні Добавление таблицы так, як при створенні схеми даних. Вибрані таблиці зображуються у верхній частині Конструктора запитів; якщо між ними є зв'язки, то вони також відображуються. Вибір полів на бланку запиту відбувається, так само як при створенні запиту до однієї таблиці.

3)Запити 3 параметрами

СУБД ACCESS дає змогу формувати умови відбору даних у процесі виконання запиту. Така «інтерактивність» запитів реалізується завдяки використанню параметрів. Щоб створити такий запит, потрібно у бланку запиту в рядку Условие отбора вказати не константу певного типу, з якою будуть порівнюватись дані, а пояснювальний текст в квадратних дужках. Синтаксис цього текст: довільний, а його зміст призначений для повідомлення користувачеві, яке значення для відбору даних він має ввести. При виконанні такого запиту на екран виводиться вікно з назвою «Введите значение параметра», в якому подано пояснювальний текст і розміщено поле для введення значення параметра

4)Запити на модифікацію таблиць

СУБД ACCESS дає змогу створювати три типи запитів, результатами ЯКИ. є не нові таблиці, а зміни, внесені у вихідні таблиці бази даних.

5)Запити на оновлення даних

Запити на оновлення дають змогу змінювати значення окремих полів вихідної таблиці. Для полів, що підлягають зміні, можуть бути вказані певні умови.

6)Запити на вилучення даних із таблиць

Такі запити дають змогу вилучати з таблиці записи, в яких значення певних полів відповідають вказаним умовам.

7)Запити на додавання даних до таблиць

Запити на додавання дають змогу поповнювати таблицю даними з іншої таблиці або введеними безпосередньо у бланк запиту.

Робота з формами у СУБД ACCESS відбувається на закладці ФОРМЬІ вікна бази даних. Як і розглянуті вище об'єкти бази даних, форми можна створювати в режимі конструктора. Проте цей процес доволі трудомісткий і потребує розвинених навичок, тому при розробці навчальних форм доцільніше навчитися створювати простіші форми з використанням засобів автоматизації, які надає система ACCESS, а основи роботи з КОНСТРУІСТОРОМ розглядати на прикладі готових форм. Повністю автоматизується процес створення так званих автоформ, а частково - процес створення форм за допомогою майстра форм. Автоформа - стандартизована форма, що створюється для однієї таблиці чи запиту, містить всі наявні поля і має один з трьох видів.

Види автоформ:

Автоформа В столбец відображає всі поля одного запису в стовпець. Така форма зручна для введення і редагування даних,

Ленточная автоформа показує одночасно групу записів, Її зручно використовувати для виведення даних.

Табличная автоформа має такий самий вигляд, як вихідна таблиця

Создание формы с помощью мастера. У процесі роботи з Мастером виконують такі дії:

- на першому етапі вибирають таблиці і поля, що увійдуть до форми;

- на другому етапі вибирають зовнішній вигляд форми;

- на третьому етапі вибирають дизайн форми;

- на останньому етапі зберігають форму під потрібним ім'ям

6.Звіти

Звіт у СУБД ACCESS - об'єкт бази даних, призначений для групування, форматування, обчислення підсумкових значень та підготовки до друку даних з однієї або кількох таблиць чи запитів

Робота зі звітами у СУБД ACCESS відбувається на закладці Отчеты вікна бази даних і загалом аналогічна до роботи з формами

Існує можливість створення автозвітів двох типів (ленточный і В столбец

Стандартизовані звіти зручно створювати за допомогою Мастера звітів. Мастер звітів працює у шість етапів. При його роботі здійснюється вибір таблиць або запитів, на основі даних з яких створюється звіт, вибір полів. відображених у звіті, вибір полів, за якими відбувається групування даних. вибір полів і методів сортування, вибір форми друкованого макета та стилю оформлення

Структура готового звіту відрізняється від структури форми збільшеною кількістю розділів. Крім розділів: заголовок, область примітки і область даних .. звіт може містити розділи: верхній та нижній колонтитули.

Лекція №9

Тема: Створення й показ комп’ютерних презентацій

План

1. Програма МS PowerPoint. Режими роботи.

2. Створення презентації на основі порожньої.

Популярною для розробки комп'ютерних презентацій є програма Microsoft PowerPoint, яка є компонентою інтегрованого пакета MS Office. За допомогою цього додатка розроблюють презентації, що складаються з наборів слайдів, у яких текст поєднується з графічними об'єктами, звуком, відео- та мультиплікаційними ефектами. Для оформлення слайдів використовують шаблони, створені професійними дизайнерами. Шаблони можна створити і самому.

Слайди можуть містити текст, таблиці, діаграми, рисунки, відео кліпи, звуковий супровід (музику або голос) гіперпосилання на інші слайди та документи (презентації, таблиці, діаграми тощо, які містяться на даному комп'ютері або в Інтернеті). Окремі об'єкти слайдів можуть мати ефекти анімації.

Готуючи презентацію, можна використовувати фрагменти документів Word, електронних таблиць і діаграм Ехсеl, даних Access. Створені в PowerPoint слайди можна відразу переглянути і, за потреби, змінити.

Презентації PowerPoint демонструють:

o на моніторі для невеликого кола осіб (у тому числі в Інтернеті); на екрані за допомогою мультимедійного проектора;

o на екрані за допомогою епідіаскопів, використовуючи прозорі плівки;

o на екрані за допомогою діапроекторів, використовуючи 35-міліметрові слайд-фільми;

o як роздруки на папері.

PowerPoint має риси, спільні з іншими додатками Office. Наприклад, запустити PowerPoint можна так само, як і будь-який інший додаток - або через меню Пуск, або за допомогою панелі Office, або подвійним клацанням на його ярлику чи підготовленій раніше презентації.

PowerPoint використовується для створення презентації та її показу. У режимах підготовки презентації (звичайному, структури, слайдів і сортувальника) вікно PowerPoint за структурою нагадує вікна інших додатків, тобто має смугу заголовка, рядок меню, панелі інструментів, робочу ділянку і рядок стану. Особливістю вікна PowerPoint у цих режимах є те, що ліворуч від горизонтальної смуги прокручування є кнопки режимів перегляду слайдів. Ці кнопки дублюють відповідні команди меню Вид і схожі на аналогічні кнопки Word. У режимі показу слайдів вікно займає весь екран, і в ньому можна переглянути тільки один слайд.

PowerPoint має кількарежимів роботи.

Звичайний режим. У цьому режимі робоча ділянка вікна PowerPoint складається з ділянок слайда, структури та нотаток. Розміри кожної з них можна змінювати. На ділянці структури відображаються номер, назва слайда і текст, що міститься в ньому. Натиснувши на кнопку ліворуч від номера, можна відразу ж перейти до роботи з відповідним слайдом, який з'являється на ділянці слайда. Сюди можна вставляти також рисунки, фільми, звуки, ефекти анімації й гіперпосилання. Текст вводиться і до ділянки стрyктyри, і до ділянки слайда.

Режим структури. У цьому режимі перевага надається ділянці структури. Інші ділянки подаються у зменшеному вигляді. Тому його використовують для ознайомлення зі структурою всієї презентації і, за потреби, її зміни (шляхом переміщення розділів, їх вилучення, редагування тексту тощо).

Режим слайдів займає всю робочу ділянку. Використовується для створення і зміни поточного слайда.

Режим сортувальника. У цьому режимі на робочій ділянці PowerPoint відображається вся презентація, причому кожний слайд виводиться у зменшеному вигляді. Ось чому його використовують для перегляду послідовності, у якій розташовано слайди в презентації, а також щоб перейти до роботи з певним слайдом. Для цього достатньо двічі клацнути на ньому. У режимі сортувальника зручно переміщати окремий слайд на інше місце презентації, перетягуючи його мишею. Тут також є можливість додавати нові слайди перед виділеним або видаляти слайд. На етапі підготовки демонстрації цей режим використовується, щоб задати інтервали часу для показу кожного слайда й встановити анімаційні ефекти у процесі переходу від одного слайда до іншого.

Режим показу слайдів призначений для демонстрації презентації. У ньому кожний слайд виводиться на весь екран.

Використовуючи кнопки у нижньому лівому куті PowerPoint, можна перейти з одного режиму в інший під час підготовки і демонстрації слайдів, а також під час внесення і зміни нотаток. Оскільки в режимі показу слайдів поточним слайдом зайнято весь екран, то вийти з нього можна, натиснувши клавішу Esc або обравши відповідну команду з контекстного меню, що викликається клацанням правою клавішею миші па будь-якому місці слайда. Завершують роботу в powerpoint, закриваючи його вікно.

Після того як визначено тему презентації, намічено її основні питання, а також підібрано матеріал для їх розкриття (текст, рисунки, діаграми тощо), можна переходити до етапу створення презентації. Після запуску PowerPoint з'являється діалогове вікно, у якому для цього пропонується вибрати один із таких способів:

o Використовуючи Майстер автозмісту;

o На основі шаблону презентації;

o На основі порожньої презентації.

Майстер автозмісту автоматизує перехід від одного етапу створення презентації до наступного з такого списку:

1)вид презентації («Службові», «Проекти», «Ділові», «Особисті» тощо);

2)спосіб подання (доповідь, нарада, видання, Інтернет);

3)формат подання (презентація на екрані, плівки, слайди 35-міліметрові);

4)доповнення (додаткові дані для титульного слайда).

Далі стандартний шаблон корегують, замінюючи подані дані.

Якщо презентацію створюють на основі певного шаблону, то у вкладці «Презентації» вибирають потрібний його вид, наприклад, «Фінансовий звіт», який потім заповнюють необхідними даними. Під час вибору слід звернути увагу на те, що багато шаблонів мають дві версії -- стандартну й інтерактивну. Перша прийнятна для доповіді, наради тощо; друга - для WЕВ-сторінки в Інтернеті.

Отже, під час створення презентації на основі шаблону автоматизованими є тільки перший і другий кроки Майстра. Усі інші виконуються у вільному режимі.

Найбільший творчий розмах користувач може проявити, віддавши перевагу третьому способу - на основі порожньої презентації. Для кожного слайда тут потрібно спочатку вибрати авторозмітку слайда (тобто вирішити, з яких місцезаповнювачів він складатиметься), потім наповнити його демонстраційним матеріалом і, нарешті, дібрати потрібне оформлення (фон, колірну гаму, вид шрифту тощо). Як правило, спочатку створюють кілька слайдів, заповнюють їх даними, добирають відповідне оформлення, а потім на його тлі продовжують створення презентації. Такий підхід вимагає найбільшого професіоналізму в роботі.

2. Створення презентації на основі порожньої.

Розглянемо створення власної презентації на основі порожньої. Для цього після завантаження PowerPoint потрібно:

ü у першому діалоговому вікні PowerPoint вибрати альтернативний перемикач «Пустая презентация»;

ü у діалоговому вікні «Создание слайда» вибрати потрібний варіант авторозмітки першого слайда, тобто той вид макета слайда, що містить потрібні місцезаповнювачі (бажано почати з титульного слайда);

ü ввести інформацію до місцезаповнювачів першого слайда.

Під час створенні презентації часто використовується кнопка «Команди»,, яка розташована на стандартній панелі інструментів. При її натисканні з'являється меню що містить такі команди:

Створити слайд (використовується для початку роботи з новим слайдом);

Розмітка слайда (використовується для зміни складу місцезаповнювачів слайда);

Застосувати оформлення (дає можливість вибрати шаблон дизайну презентації). Працюючи з окремим слайдом, можна змінювати не тільки склад місцезаповнювачів (команда Розмітка слайда у .кнопці «Команди», а й їх розміри і положення. Розміри змінюють переміщенням маркерів слайда. Щоб змінити його положення, доволі виділити мишею місцезаповнювач і перетягнути його на інше місце.

Уведення тексту у місцезаповнювачі, його редагування та форматування здійснюється аналогічно до того, як це робиться в текстовому процесорі Microsoft Word. Можна також скопіювати фрагмент тексту із Microsoft Word і вставити у місцезаповнювачPowerPoint.

У слайди презентацій вставляють графічні зображення:

- рисунки: креслення, ескізи, фотографії, підготовлені фахівцями з конкретної предметної галузі;

- рисунки, що входять до стандартних засобів постачання додатків Microsoft Clір Gаllегу, ColarDRAW, Autocad тощо або зберігаються на різних Web-сторінках в Інтернеті.

Для вставки рисунка з файла потрібно з менюВставка вибрати команду Рисунок/Із файла і за допомогою діалогового вікна «Додати рисунок») відшукати потрібний файл. Вставивши рисунок, його можна відформатувати - змінити масштаб, обрізати, змінити контрастність, яскравість тощо. Щоб додати рисунок із колекції Microsoft Clір Gаllегу, слід створити слайд із графічним місцезаповнювачем і потім двічі клацнути на ньому. При цьому з'являється вікно додатка Microsoft Clір Gаllегу. За його допомогою можна вставити будь-яке зображення із цієї колекції кліпів.

Крім рисунків Clір Gаllегу, можна також використовувати такі види кліпів, як звуки і фільми, кожний із яких розташований в окремій вкладці.

Звуковий супровід стосується не якогось конкретного місцезаповнювача, а всього слайда. Щоб вставити звук із колекції Сliр Gallery у слайд, потрібно з меню Вставкаактивізувати команду Фільми і звук\Звук із колекції і у вікні Сliр Gallery у вкладці «Звуки» вибрати потрібний кліп.

Якщо потрібно вставити звук із фaйла, що не входить до складу Сliр Gallery (компакт- або жорсткий диск на власному або якому-небудь іншому комп'ютері мережі), то потрібно скористатися командою Вставка\Фільми і звук\Звук із файла.

PowerPoint дає змогу самостійно записати мовний супровід слайда. Але тоді комп'ютер повинен мати звукову карту, мікрофон і колонки. Для записування звукового супроводу потрібно:

o перейти до слайда, у який його буде записано;

o у меню Вставка вибрати команду Фільми і звук\Записати звук;

o для початку записування натиснути кнопку «Запис»;

o після завершення записування натиснути кнопку «Зупинити»;

o до поля «Назва» ввести назву супроводу і натиснути кнопку «ОК».

На слайді з'являється значок, який натискують для відтворення звуку під час демонстрації.

Якщо на час чергової презентації мовний супровід потрібно відключити, (слід активізувати команду Показ слайдів\Настройка презентації і в діалоговому вікні «Настройка презентації» увімкнути індикативний перемикач «Без мовного супроводу».

Фільми вставляють у слайд подібним чином. Якщо це фільм із колекції кліпів Сliр Gallery, активізують команду Вставка\фільми і звук\Фільм із колекції, для інших джерел - команду Фільми і звук\Фільм із файла. Після вставки фільму розмір зображення можна змінити.

Для пожвавлення сприйняття презентаційного матеріалу іноді використовують ефекти анімації при переході від поточного слайда до наступного, при виведенні окремих елементів слайдів.

Щоб задати ефекти анімації для окремих елементів слайда, потрібно:

o виділити на слайді перший елемент, для якого застосовується анімація; натиснути кнопку «Ефекти анімації» на панелі інструментів форматування;

o на панелі інструментів «Ефекти анімації» натиснути кнопку, що відповідає потрібному ефекту (виїзд, політ, камера);

o переглянути в зменшеному вигляді обраний ефект, натиснувши кнопку «Перегляд анімації», що міститься в нижній частині панелі «Ефекти анімації».

Послідовність дій для створення анімаційних ефектів при переході від одного слайда до іншого така:

v встановити режим сортувальника слайдів, натиснувши відповідну кнопку в лівому нижньому куті робочої ділянки РowerРoint;

v задати послідовність слайдів, клацнувши мишею спочатку на першому, а потім, натиснувши клавішу Shift, -- на останньому з них;

v у меню Показ слайдів вибрати команду «Зміна слайдів»;

v у діалоговому вікні «Зміна слайдів» у рамці «Ефект» вибрати в списку, що розкривається, відповідний ефект і активізувати кнопку «Примінити».

~

 

Залежно від місця демонстрації перехід від одного слайда до іншого може відбуватися або за вказівкою людини, або в автоматичному режимі. PowerPoint має такі види керування переходами:

• керування доповідача. У цьому випадку перехід до наступного слайда визначається доповідачем. За потреби показ слайдів можна припинити - для записування зауважень, запуску іншого додатка тощо. На практиці найчастіше використовують саме цей вид керування. У ньому слайди виводяться на весь екран;

• керування користувача. У цьому випадку слайд займає тільки центральну частину екрана. Крім нього, на екран виводиться меню, що містить команди керування переходами між слайдами, зміною і друкуванням окремих слайдів, панель інструментів Інтернету, а також панель завдань Windows, що дає змогу запускати під час презентації нові додатки;

• автоматичний перехід від одного слайда до іншого. Найчастіше такий вид керування використовують на виставках, у кіосках та інших місцях, де немає доповідача. Після завершення автоматична презентація демонструється повторно.

Оптимальний вид керування переходами встановлюють так:

·У меню Показ слайдів вибрати команду Настройка презентації;

·У діалоговому вікні «Настройка презентації» у рамці «Показ слайдів» вибрати потрібний вид керування переходами.

Щоб під час презентації перейти від одного слайда до іншого, доповідачу досить клацнути мишею. PowerPoint дає також можливість змінювати слайди через встановлені заздалегідь інтервали часу.

Спосіб зміни слайдів вибирають у діалоговому вікні «Настройка презентації», що викликається командою Показ слайдів\Настройка презентації. У групі «Зміна слайдів» необхідно вибрати потрібний альтернативний перемикач - «вручну» або «по часу».

Якщо користувачу більше до вподоби варіант «по часу», то він має попередньо встановити інтервали часу, впродовж якого демонструватиметься той чи інший слайд. Такий хронометраж задається або автоматично, або в ручному режимі.

Для ручноговстановлення інтервалів часу показу кожного слайда необхідно:

§ Перейти в режим сортувальника;

§ Виділити слайд, для якого задається інтервал часу;

§ На панелі сортувальника слайдів натиснути кнопку «Зміна слайдів»;

§ У діалоговому вікні «Зміна слайдів» у рамці «Швидкість перегляду» зазначити, скільки секунд має тривати показ слайда. Якщо цей інтервал часу стосується тільки даного слайда, то натиснути кнопку «Застосувати», якщо всіх слайдів презентації - кнопку «Застосувати для всіх». У рамці «Швидкість перегляду» рекомендується вмикати обидва перемикачі - «по щелчку» й «автоматично після». Це дасть змогу керувати переходом до наступного слайда в ручному (по клацанню) і в автоматичному (після закінчення часу) режимах.

 

Є кілька способів запуску показу слайдів:

o запуск презентації в РowerРoint;

o запуск презентації з робочого столу;

o запуск файла показу слайдів;

o запуск довільної презентації.

Якщо в PowerPoint завантажено потрібну презентацію, то розпочати її показ можна в один із таких способів:

o натиснути кнопку «Показ слайдів» у лівому нижньому куті вікна РowerРoint;

o у меню Показ слайдів вибрати команду Почати показ;

o у меню Вид вибрати команду Показ слайдів;

o натиснути клавішу F5.

Запуск презентації з РowerРoint дає можливість після зупинки або завершення показу слайдів вносити в них зміни.

При використанні файла показу слайдів· демонструвати презентацію можна на ком­п'ютерах, де не встановлено powerpoint. Цей вид файлів часто використовується для пока­зу слайдів в автоматичному режимі під час вмикання комп'ютера (на виставкових стендах, рекламних щитах). Для цього потрібно помістити ярлик файла в папку автозавантаження Windows.

Лекція №10

Тема: Основи створення комп’ютерних публікацій.

План

1. Запуск програми і вигляд вікна.

2. Створення публікації на основі шаблону.

3. Публікації для друку.

4. Створення резюме.

5. Поняття текстового блоку.

6. Застосування стилів.

 

1. Запуск програми і вигляд вікна.

Видавнича система Microsoft Publisher призначена для підготовки професійних публікацій. Запуск програми здійснюється з головного меню Windows. Після виконання команд Файл → Створити → Публікації для друку → Швидкі публікації.

Мал.1 Початок роботи

 

Видавнича система MS Publisher призначена для підготовки поліграфічних продуктів (публікацій, брошур, рекламних листівок, каталогів, книг).

Після завантаження програми відкриється її вікно, інтерфейс якого має багато спільних елементів з рештою програм Microsoft Office. У вікні програми ліворуч знаходиться Область завдань у вигляді окремої панелі (містить команди, що часто використовуються. Її розташування та невеликі розміри дають змогу застосовувати ці команди, не припиняючи роботу над файлами).

Тут обирають варіант публікації:

Публікація для друку (Публикации для печати) містить шаблони основних видів публікації використовується для швидкого створення макету публікації;

Веб-вузли та електронна пошта (Веб-вузлы и электронная почта) призначена для створення веб-сайту чи веб-публікацій, які планується відправити як повідомлення електронною поштою;

Набори макетів (Набори макетов) містить впорядковані за кольоровим рішенням макети публікацій;

Пусті публікації (Пустые публикации) використовується для створення власного макету публікації.

2. Створення публікації на основі шаблону

Обрати в Області завдань пункт Публікації для друку ð відкриється перелік категорій (Швидкі публікації, Бланки, Буклети, Бюлетні тощо) ð у вікні перегляду (відкриється в центральній частині) клацанням обрати потрібний макет публікації ð в Області завдань встановити параметри обраного макету (здійснити його форматування) ð замінити текстові фрагменти та графічні об’єкти на свої.

Форматування публікації полягає у виборі макету, колірної схеми та шрифтової схеми.

Вибір колірної схеми:

у Області завдань вибрати пункт Колірні схеми (Цветовые схемы), обрати назву схеми (Альпійська, Водопад, Гори тощо) і клацнувши по, ній застосувати її.

Вибір шрифтової схеми

(набору шрифтів, призначеного для оформлення публікацій): у Області завдань вибрати пункт Шрифтові схеми (Шрифтовые схемы), обрати назву схеми (Архівна, Базова тощо) і клацнувши по ній, застосувати її.

Вікно, крім вже відомих елементів, містить ліворуч вузьку вертикальну панель для роботи з об'єктами і область задач з командами для розв'язування задачі створення швидкої публікації відповідно до зразка макета чи шаблону. Програма містить велику кількість зразків макетів і шаблонів стандартних публікацій. Достатньо у вибраний з меню зразок макета ввести потрібні тексти, змінити розташування об'єктів до вподоби — і отримаємо майже оригінальну публікацію. Файл публікації зберігається з розширенням назви .pub.

Програма має заготовки веб-сайтів і бланків для електронних листів.

3. Публікації для друку.

Публікації для друку (Publications for Print) — це заготовки публікацій на вибрані теми. Заготовок є декілька десятків. Наведемо найцікавіші:

♦ Швидкі публікації (Quick Publications) — універсальна заготовка для створення плакатів, оголошень тощо;

♦ Оголошення (Advertisements);

♦ Брошури інформаційні (Broshures Informatoinal);

♦ Брошури з прайс-листом (Broshures Price List);

♦ Візитки (Business Cards);

♦ Календарі (Calendars);

♦ Каталоги (Catalods);

♦ Вітальні картки (Greeting Cards);

♦ Запрошення (Invitation Cards);

♦ Наклейки (Labels);

♦ Бланки листів (Letterhead);

♦ Газета (Newsletters);

♦ Резюме (Resumes);

♦ Сертифікати (Award Certificates);

♦ Баннери (Banners);

♦ Програмки (Programs

 

Заготовка складається із декількох текстових блоків і графічних елементів, виконаних у певному стилі. Поєднання матеріалів публікації і стилів називають макетом (Publication Design). Зразків макетів для кожної заготовки є близько вісімдесяти: Астро, Метелик, Букет, Хвилі, Геометрія, Горизонт, Рух та ін.

Деколи варто змінити тло публікації (Background) чи оформити текстові блоки різноманітними заливками за допомогою команд з контекстного меню текстового блоку: Формат блоку → Заливка → Способи заливки. Тут також варто вибрати стилі ліній: Кольори і лінії → Стиль → Узорна рамка тощо.

Можна створити оригінальну власну заготовку публікації й надалі використовувати її як шаблон (Template). Для цього до публікації застосовують команду Зберегти як... (Save As...) і змінюють тип файлу на Шаблон (Publisher Template).

4. Створення резюме.

Є три види резюме: 1) початкового рівня; 2) хронологічне; 3) біографічне. Перше резюме містить такі блоки: прізвище особи, адреса фірми чи домашня, мета подання резюме, освіта, нагороди, досвід роботи, робота на громадських засадах, список осіб, які можуть надати рекомендації. Друге резюме створюють особи зі значним досвідом, де передбачено блок описування попередніх місць роботи у хронологічному порядку із зазначенням посад та обов'язків. Зверніть увагу, що у багатьох країнах, наприклад у США, спочатку описують останнє місце праці (останнє досягнення тощо). Третє резюме призначене головно для науковців та освітян. У ньому детально зазначають закінчені навчальні установи, нагороди, стипендії, гранти, посади, публікації, рекомендації і лише після цього подають адресу.

Кожне резюме може бути оформлене одним із трьох стилів: а) орнамент — тексти центровані; б) пряма лінія — тексти вирівняні до лівого краю, але зміщені до центру сторінки; в) прямі кути — тексти вирівняні до лівого краю, відступ від лівого поля незначний.

5. Поняття текстового блоку.

На відміну від документа програми MS Word публікація складається лише з об'єктів. Об'єкти розташовують на сторінці у певних місцях. Головним об'єктом є текстовий блок (TextBox), який називають кадром (написом) у текстовому редакторі MS Word.

На сторінці може бути один чи декілька текстових блоків. У режимі роботи з об'єктами текстові блоки прийнято пере міщати і змінювати їхні розміри з метою надання абзацам тексту потрібного вигляду. Текстовий блок може містити картинки, таблиці тощо. Таблиця тут також є об'єктом, її можна переміщати в середині блоку.

Переміщення об'єктів виконують методом перетягування, навівши вказівник миші на межу об'єкта, де він змінює І-подібний вигляд на хрестоподібний зі стрілками. Розміри об'єктів можна змінювати, перетягуючи їх обмежувальні маркери.

Текстові блоки прийнято з'єднувати у ланцюг, особливо тоді, якщо деякий блок переповнений чи коли потрібно продовжити введення тексту на наступній сторінці. Щоб створити ланцюг, слід виконати такий алгоритм: 1) заздалегідь вставити у публікацію порожній текстовий блок командою Вставити (Insert); 2) повернутися у блок, заповнений текстом; 3) клацнути на панелі інструментів на кнопці із зображенням ланцюга і 4) клацнути в межах порожнього текстового блоку.

Сторінка також є об'єктом, до якої можна застосувати дії вилучення і вставляння за допомогою контекстного меню номера сторінки. Номери сторінок зазначені у рядку статусу. Вони слугують для переміщення в межах багатосторінкової публікації.

6. Застосування стилів.

Стиль — це сукупність значень параметрів форматування абзацу. Стиль створює користувач під час роботи над публікацією. Він же надає йому певну назву. Назва поточного стилю (Normal тощо) відображається першою на стандартній панелі інструментів. Клацнувши на стрілці поля- списку стилю, можна побачити назви інших доступних стилів.

У видавничих системах не прийнято вводити великі тексти з клавіатури, їх імпортують з файлів інших форматів, найчастіше з програми MS Word. Якщо навіть тексти набирають, то вручну їх не форматують. Власне стилі призначені для автоматизації процесів форматування абзаців з текстом. Стилів має бути небагато, як ось у цій книжці: стиль для заголовка публікації, два стилі для заголовків розділів і параграфів, стиль для абзаців основного тексту, стиль для підписання рисунків і таблиць, стиль для вправ і практичних робіт.

Стиль створюють командами Формат → Стилі і Форматування → Створити Новий Стиль. Далі вводять назву стилю, наприклад Мій текст, і, користуючись кнопками Шрифт, Абзац тощо, відкривають діалогові вікна, де задають потрібні значення параметрів шрифту й абзацу. Після натискання на кнопку ОК заголовок стилю опинеться у списку стилів.

Стилі застосовують так. Спочатку курсор розміщують у деякому абзаці. Розкривають список стилів і вибирають потрібний — текст у цьому абзаці зміниться відповідно до параметрів стилю.

Перевага від застосування стилів суттєва. Якщо потрібно змінити вигляд публікації, то не треба змінювати вигляд усіх абзаців вручну. Достатньо внести зміни до описів створених стилів і текст у всій публікації зміниться автоматично. Це роблять так. Виконують команди Формат → Стилі і Форматування і у списку стилів вибирають потрібну назву. Клацають над нею правою клавішею миші та виконують команду зі списку: Перейменувати, Вилучити, Модифікувати (найчастіше саме цю). А далі діють так, як під час створення стилю вперше.

Лекція 11

Тема:Глобальнамережа Інтернет. Основні послуги Інтернет. Електронна пошта.