Поняття інтелектуальної власності і її регулювання в міжнародному приватному праві
Колізійні питання права власності за законодавством України
Колізійні питання права власності.
Дніпропетровськ, 2011
ТЕМА № 5 Право власності у міжнародному приватному праві
ЛЕКЦІЯ
з дисципліни «Міжнародне приватне право»
(2 години)
Для студентів 5 курсу
юридичного факультету
денної форми навчання
Міжнародне приватне право / Укладач: викладач Лежнєва Т.М. - Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2011. –24с.
Рецензенти:
Тропін В.В. –к.ю.н.,доцент кафедри менеджменту та права Дніпропетровського державного аграрного університету.
Щербина В.І. – д.ю.н., доцент, завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін Академії митної служби України.
Обговорено на засіданні кафедри цивільно-правових дисциплін, протокол № 1 від 01 вересня 2011р.
Обговорено на засіданні навчально-наукового комплексу цивільно-правових дисциплін, протокол № ____ від _________________2011 р.
ПЛАН
1. Правове регулювання права інституту права власності в законодавстві України та інших країн
РЕКОМЕНДОВАНА Література:
1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-ІV
2. Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, N 3-4, ст.27
3. Паризька Конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року
4. Бернська Конвенція про охорону літературних і художніх творів від 24 липня 1971
5. Всесвітня Конвенція про авторське право 1952 року
6. Договір про патентну кооперацію від 19 червня 1970 року
7. Договір про закони щодо товарних знаків від 27 жовтня 1994 року
8. Конвенция об учреждении Всемирной Организации Интеллектуальной Собственности от 14 июня 1967 года
9. Мадридська Угода про міжнародну реєстрацію знаків від 14 квітня 1891 року
10. Международная Конвенція об охране прав исполнителей, производителей фонограмм и вещательных организаций от 26 октября 1961 года
11. Соглашение о сотрудничестве в области охраны авторского права и смежных прав от 24 сентября 1993года
12. Закон України „Про авторське право і суміжні права” від 23 грудня 1993 року N 3792-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1991. - № 20 - Ст.249.
13. Закон України „Про охорону прав на винаходи і корисні моделі” від 15 грудня 1993 року N 3687-XII// Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 7 - Ст.32.
14. Закон України „Про охорону прав на зазначення походження товарів” від 16 червня 1999 року N 752-XIV // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - № 32 - Ст.267.
15. Закон України „Про охорону прав на знаки для товарів і послуг” від 15 грудня 1993 року N 3689-XII// Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 7 - Ст.36.
16. Закон України „Про охорону прав на промислові зразки” від 15 грудня 1993 року N 3688-XII// Відомості Верховної Ради України. - 1994. - № 7 - Ст.34.
17. Про міжнародне приватне право : Закон України від 23 червня 2005 року N 2709-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2005. - № 32. - ст.422.
18. Постанова Верховної Ради України "Про право власності на окремі види майна" від 17.06.1992 р. № 2471-XІІ. // Відомості Верховної Ради України..-1992.- № 35, ст.517;
19. Богуславський М.М. Міжнародне приватне право. – М., Юрист, 2000.
20. Дахно І.І. Міжнародне приватне право: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2001
21. Фединяк Г.С. Міжнародне приватне право (у запитаннях та відповідях). Навчальний посібник. – К.: Атака, 2000
22. Данилькевич Н.И., Федоров О.Н. Международное частное право: Учебное пособие. –Днепропетровск, Арт-птес, 1999.
23. Архіпова М. Особливості правової охорони географічних зазначень відповідно до національних законодавств країн-учасниць СОТ [Текст] / М. Архіпова // Право України : Республиканський юридичний журнал. До 1992 р. - Радянське право. - 2005. - №7. - С. 128-130
24. Бакалінська О. Міжнародно-правові колізії застосування законодавства про захист економічної конкуренції [Текст] / О. Бакалінська // Зовнішня торгівля: право та економіка : Науковий журнал. Засн.: Міністерство економіки та з питань Європейської інтеграції ,Українська академія зовнішньої торгівлі. - 2007. - № 2. - С. 53-56. - Библиогр. в конце ст.
25. Виговський О. Колізійні питання обігу цінних паперів як об'єктів міжнародного приватного права [Текст] / О. Виговський // Цінні папери України : Аналітичний огляд фондового ринку України. - 2006. - №24. - С. 10-11
26. Висоцький О. Право міжнародної торгівлі: поняття та зміст у контексті системного підходу [Текст] : юридические статьи / О. Висоцький, А. Волинець // Право України : Республіканський юридичний журнал. До 1992 р. - Радянське право. - 2006. - №1. - С. 109-113
27. Гулкевич В. Міжнародна система захисту авторського права і суміжних прав [Текст] : юридические статьи / В. Гулкевич // Вісник прокуратури : Загальнодержавне юридичне видання. З 2004 р. по 2005 р.- Прокуратура, людина, держава. - 2006. - №12. - С. 78-91. - Библиогр. в конце ст.
28. Журавлев А. Договор о патентном праве: либерализация и упрощение формальніх процедур [Текст] / А. Журавлев // Интеллектуальная собственность. Промышленная собственность : научно - практический журнал. - М. : ООО Изд.дом "ИНТЕЛПРЕСС", 2006. - № 1. - С. 33-43
29. Дроб'язко В. Міжнародна охорона авторського права і суміжних прав [Текст] / В. Дроб'язко // Теорія і практика інтелектуальної власності. - 2007. - № 5. - С. 3-11. - Библиогр. в конце ст.
30. Дубова К. О. Немайнові права авторів: аспекти міжнародно-правової регламентації [Текст] : юридические статьи / К. О. Дубова // Держава і право : Збірник наукових праць. Затверджено ВАК України як наукове фахове видання.Висвітлюються питання теорії та історії держави і права, держ. управління, адміністративного, конституційного, міжнародного, цивільного і підприємницького, аграрного та екоолгічного права, кримінології, кримінального і кримінально-процесуального права. - 2006. - № 1. - С. 448-453. - Библиогр. в конце ст.
31. Комзюк Л. Деякі питання гармонізації охорони суміжних прав у контексті європейської інтеграції [Текст] / Л. Комзюк // Теорія і практика інтелектуальної власності. - 2007. - № 5. - С. 53-59. - Библиогр. в конце ст.
32. Лук'янець В. С. Договірно-правовий механізм забезпечення конкуренції на спільному ринку Європейського Союзу [Текст] / В. С. Лук'янець // Наше право : Науково-практичний журнал з проблем конституційного, цивільного, кримінального, екологічного та інших галузей права. - 2007. - № 1. - С. 82-88
33. Лавренюк О. Спеціальні захисні заходи в міжнародній торгівлі [Текст] : юридические статьи / О. Лавренюк // Підприємництво, господарство, право : Науково-практичний господарсько-правовий журнал. До 2001 г. виходив російською мовою. - 2007. - №1. - С. 135-136
34. Паліюк В. П. Рішення Європейського суду з прав людини і практика розгляду цивільних справ судами України [Текст] / В.П. Паліюк // Вісник верховного суду України. - 2001. - Ст. 2. - С. 53-56
35. Рибій О. В. Аналіз деяких аспектів міжнародних двохсторонніх інвестиційних договорів [Текст] / О. В. Рибій // Зовнішня торгівля: право та економіка : Науковий журнал. Засн.: Міністерство економіки та з питань Європейської інтеграції ,Українська академія зовнішньої торгівлі. - 2004. - №5/6. - С. 47-52
36. Рибій О. В. Становлення та розвиток міжнародно-правового захисту іноземних інвестицій [Текст] / О. В. Рибій // Бюлетень Міністерства юстиції України. : Науково-практичне юридичне видання. - 2007. - № 8. - С. 122-131. - Библиогр. в конце ст.
37. Родионов А. Влияние кодификации американского частного права на договорное право ЕС [Текст] / А. Родионов // Международное публичное и частное право. - 2001. - Ст. 4. - С. 6-8
38. Тараба Н. Поняття договору міжнародного фінансового лізингу [Текст] : юридические статьи / Н. Тараба // Підприємництво, господарство, право : Науково-практичний господарсько-правовий журнал. До 2001 г. виходив російською мовою. - 2006. - №2. - С. 11-14
39. Тимофієнко Л. П. Міжнародно- правове регулювання відносин щодо географічногопоходження товарів і послуг [Текст] / Л. П. Тимофієнко // Зовнішня торгівля: право та економіка : Науковий журнал. Засн.: Міністерство економіки та з питань Європейської інтеграції ,Українська академія зовнішньої торгівлі. - 2007. - № 1. - С. 78-83
40. Трояновський О. Уніфікація норм про комерційне посередництво у міжнародному приватному праві [Текст] / О. Трояновський // Підприємництво, господарство, право : Науково-практичний господарсько-правовий журнал. До 2001 г. виходив російською мовою. - 2007. - № 12. - С. 68-71. - Библиогр. в конце ст.
41. Шкляр С. Міжнародно-правові засади охорони та захисту промислової власності від недобросовісної конкуренції [Текст] / С. Шкляр // Підприємництво, господарство, право : Науково-практичний господарсько-правовий журнал. До 2001 г. виходив російською мовою. - 2007. - №4. - С. 19-23
42. Шкудун О. Проблемні аспекти здійснення діяльності компаній, торгові марки яких зареєстровані за міжнародною процедурою [Текст] / О. Шкудун // Теорія і практика інтелектуальної власності. - 2007. - № 3. - С. 38-41
МЕТА ЛЕКЦІЇ:
Мета лекції – розглянути колізійні питання, що стосуються права власності, націоналізації, приватизації, іноземного інвестування, а також питання інтелектуальної власності.
Вступ
Велике теоретичне і практичне значення має визнання державної власності, права однієї держави на його майно, що знаходиться за кордоном. Право однієї держави повинне відноситися, таким чином, до існування права іншої держави як до об'єктивного факту.
Радянській державі довелося вести тривалу боротьбу з капіталістичним світом за визнання цього принципу. Ця боротьба велася на конференціях у Генуї і Гаазі, коли капіталістичні держави спробували змусити Радянську державу скасувати націоналізацію знарядь і засобів виробництва. Вона велася в іноземних судах, що прагнули підходити до власності Радянської держави за кордоном як до звичайної приватної власності іноземця і не визнавали право власності СРСР на націоналізоване майно, що знаходиться за кордоном.
Проблеми власності в сучасних міжнародних відносинах різноманітні. У традиційних курсах міжнародного приватного права країн Заходу розділ про право власності зводиться, як правило, винятково до викладу колізійних питань. Тим часом ні питання націоналізації, ні питання участі іноземного капіталу в розробці природних ресурсів, ні питання режиму іноземних інвестицій не можуть бути зведені до проблем колізійного характеру і повинні розглядатися поряд з ними.
1. Правове регулювання права інституту права власності в законодавстві України та інших країн
Право власності є центральним інститутом цивільного права правової системи будь-якої держави. Всі галузі цивілістичних суспільних відносин, - спадкового або авторського права, сфери торгівлі або шлюбно-сімейних відносин, - завжди включають широкий спектр питань, що розкривають цей інститут. Таким чином, у кожній державі центральним правовим інститутом є інститут права власності. Праву власності належить чільне місце у системі речових прав. Своєю чергою, речове право - це найбільший за обсягом і важливий правовий інститут у всіх правових системах світу. Йому присвячено відповідні розділи цивільних кодексів, спеціальні закони країн.
У державах романо-германської (континентальної) правової системи існує чітке визначення поняття власності. Цьому і питанню речового права загалом присвячено окремі розділи цивільних кодексів країн: у французькому Цивільному кодексі 1804 р. з трьох книг - книга II «Про майно і різноманітні видозміни власності»; німецькому Цивільному укладенні 1896 р. з п'яти книг - книга III «Речове право»; у швейцарському Цивільному кодексі 1907 р. з чотирьох книг - книга IV «Право власності»; в австрійському Цивільному кодексі 1811 р. із трьох частин - друга частина «Речове право»; у шведському Кодексі 1734 р. з дев'яти розділів - четвертий «Про нерухомість», значно оновлений в 1970 р. Отже, у країнах континентального права питанням права власності приділяється багато уваги, і в них це право виступає як окремий правовий інститут.
Країни англосаксонської (загальної) системи права мають свої особливості, оскільки це право залишається переважно судовим, правом судового прецеденту. В Англії немає галузевих кодексів європейського типу, в англійському праві відсутній поділ права на публічне і приватне. На відміну від Англії право США містить кодекси. Так, в деяких штатах діють цивільні кодекси, а в 25 штатах - цивільно-процесуальні.
Право власності охоплює права: володіння, користування та розпорядження майном.
Способами набуття права власності є:
1. Первинні (право виникає вперше):
- виробництво, переробка речей, придбання плодів, збільшення кількості речей (наприклад, до будинку прибудували сауну), присвоєння безхазяйних речей;
- давність - факт тривалого володіння чужим майном. «Особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває права власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим кодексом» (ч. 1 ст. 344 ЦК України «Набувальна давність»).
2. Похідні (у порядку правонаступництва):
- з волі власника (договір, одностороння угода);
- всупереч волі власника (націоналізація, конфіскація, реквізиція), Способами захисту відносин власності є:
1) зобов'язально-правові:
- позови з відшкодування позадоговірної шкоди (танкер розлив нафту і заподіяв величезний збиток рибному господарству);
- позови з відшкодування шкоди, заподіяної безпідставним збагаченням (гроші надіслано за іншою адресою, а одержувач їх не віддає);
2) дії щодо відшкодування збитків, заподіяних під час порушення договірних зобов'язань.
Існують такі види позовів для захисту прав власності:
1. У країнах континентальної системи права - речово-правові.
2. У країнах загального права - спеціальні види позовів.
У континентальній Європі, в тому числі й в Україні, застосовують віндикаційні та негаторні позови.
Таким чином, розкриваючи сутність інституту права власностіможна виділити три характерні риси:
По-перше, право власностіє речовим правом, яке прямо передбачене законодавством.
По-друге, право власності належить до числа абсолютних (виняткових) прав, згідно з якими здійснення власником своїх прав виключає дії інших осіб щодо майна, яке належить власнику.
По-третє, право власності є правом, що безпосередньо випливає із закону. В цьому випадку діє принцип дозволу, тобто власник може здійснювати будь-які дії, що не заборонені законом.
Серед численних нормативно-правових актів в Україні щодо питань власності важливе місце займають Конституція України,; Цивільний кодекс (далі - ЦК) України (книга третя).
За законодавством України, право власності- це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування й розпорядження майном. Стаття 316 ЦК України закріплює, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Здійснювати відносини щодо володіння, користування та розпорядження власністю, незалежно від її форм, можуть не тільки народ України, громадяни, юридичні особи України та держава Україна, а й інші держави, їхні юридичні особи, спільні підприємства, міжнародні організації, громадяни іноземних держав та особи без громадянства.
Міжнародні організації та юридичні особи іноземних держав можуть мати на території України у власності будинки, споруди, інше майно соціально-культурного та виробничого призначення. Це положення знаходить відображення і в численних міжнародних договорах про торговельні відносини, науково-технічну співпрацю тощо. Так, згідно з ч. З ст. 5 Угоди про торговельні відносини між Україною та США від 6 травня 1992 p., кожна з держав дозволить комерційним представництвам іншої держави ввозити на свою територію і використовувати відповідно до звичайної комерційної практики конторське та інше обладнання, таке, як друкарські машинки, фотокопіювальні апарати, комп'ютери й телефакси для здійснення їхньої діяльності.
Іноземні держави можуть мати на території України у власності майно, необхідне для здійснення дипломатичних, консульських та інших міжнародних відносин у випадку й порядку, встановленому міжнародними договорами та законодавчими актами України. Так, у серпні 1998 року в Галаці (Румунія) було ухвалено Угоду про формування єврорегіону «Нижній Дунай». До нього увійшли: від української сторони - Одеська область, від молдавської - райони Кагул, Кантемир, Вулканешти, від румунської - повіти Браіла, Галац і Тульча. Відповідно до національного законодавства та міжнародних договорів сторони зобов'язувалися підтримувати місцеві ініціативи, зокрема, стосовно екології, захисту довкілля. У Румунії схвально сприйняли Указ Президента України про створення Дунайського біосферного заповідника. Ця єдина заповідна зона Румунії та України у пониззі Дунаю буде зареєстрована ЮНЕСКО.
Стосовно громадян іноземних держав та осіб без громадянства встановлено, що вони користуються правами та несуть обов'язки щодо належного їм на території України майна нарівні з громадянами України, якщо інше не передбачено законодавством України. Тобто, на іноземців у питаннях права власності поширюється національний режим. У Законі України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» зазначається, що іноземці можуть, відповідно до законодавства України, мати у власності будь-яке майно, успадковувати й заповідати його, зокрема, іноземці мають право власності на житло відповідно до законодавства України (статті 12, 13). Законодавством України встановлено, що земля може надаватися іноземним суб'єктам права у користування.
Виключно користування землею іноземним суб'єктам дозволяється в більшості країн СНД (Азербайджан, Киргизстан, Узбекистан, Україна і ін.). Водночас законодавство Естонії передбачає можливість володіння землею іноземними суб'єктами права. Загалом питання, пов'язані з наданням природних ресурсів у користування, є компетенцією приймаючої сторони. Це випливає з Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1962 року. «Про постійний суверенітет над національними природними багатствами», де закріплено право народів вільно розпоряджатися своїми природними багатствами згідно з національними інтересами. На цих засадах ґрунтується й законодавча практика України, наприклад, Закон України «Про виключну (морську) економічну зону» від 16 травня 1995 року.
Крім внутрішнього законодавства кожної держави, питання права власностірегулюються також у міжнародних конвенціях, зокрема:
Конвенції про обмеження відповідальності власників суден внутрішнього плавання від 1 березня 1973 року; Міжнародній конвенції про обмеження відповідальності власників морських суден від 10 жовтня 1957 року; Конвенції про заснування Організації інтелектуальної власності від 14 липня 1967 року;
Паризькій конвенції про охорону промислової власності від 20 березня 1983 року (Україна приєдналася до цієї Конвенції 25 грудня 1991 року).
Питання власності регулюють й інші міжнародні договори. Крім того, серед міжнародних договорів стосовно питань власності значну кількість складають договори про іноземні інвестиції. Це, зокрема, Хартія економічних прав і обов'язків держав 1974 p., Конвенція «Про захист іноземної власності», схвалена Радою Організації економічного співробітництва і розвитку в 1967 р. Питому вагу серед договорів про іноземні інвестиції мають двосторонні угоди про сприяння і взаємний захист інвестицій. Україна уклала такі угоди з Великобританією, Вірменією, В'єтнамом, Ізраїлем, Казахстаном, КНР, Литвою, Монголією, Польщею, США, Францією, ФРН, Чехією та іншими державами.
ВИСНОВКИ З ПЕРШОГО ПИТАННЯ.За законодавством різних країн по різному вирішується питання виникнення, припинення права власності на рухоме та нерухоме майно, класифікація речей.