Відформатувати, бо це - у вордпеді!!!

ПЛАН.

СПОРТИВНИЙ ВІДБІР В ПРОЦЕСІ БАГАТОРІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

 

 

Кременець 2011

 

 

1. Вступ

2. Перший етап спортивного відбору(масовий відбір)

3. Другий етап спортивного відбору (початкової спортивної спеціалізації

4. Третій етап спортивного відбору (спортивного удосконалення)

5. Четвертий етап спортивного відбору (олімпійський)

Важлива роль у підготовці юних спортсменів належить ефективній системі відбору, що являє собою організаційно-методичні заходи комплексного характеру, що включають педагогічні, психологічні, соціологічні, медико-біологічні й інші методи досліджень, на основі яких виявляються задатки і здібності спортсменів, у найбільшій мірі відповідним вимогам того або іншого виду спорту.Спортивний відбір - тривалий, багатоступінчастий процес, що може бути ефективним лише в тому випадку, якщо на всіх етапах багаторічної підготовки спортсмена забезпечена комплексна методика оцінки його особистості, що припускає використання різних методів дослідження.

Велика розмаїтість видів спорту розширює можливість індивіду досягти майстерності в одному з видів спортивної діяльності. Слабкий прояв властивостей особистості і якісних особливостей стосовно до одного виду спорту не може розглядатися як відсутність спортивних здібностей. Дещо кращі ознаки в одному виді спортивної діяльності можуть виявитися сприятливими факторами і забезпечувати високу результативність в іншому виді спорту. У зв'язку з цим прогнозування спортивних здібностей можна здійснювати тільки стосовно до окремого виду або групи видів спорту, виходячи при цьому з загальних положень, характерних для системи відбору. Спортивні здібності багато в чому залежать від спадково обумовлених задатків, що відрізняються стабільністю, консервативністю. Тому при прогнозуванні спортивних здібностей варто звертати увагу насамперед на ті відносно мало мінливі ознаки, що обумовлюють успішність майбутньої спортивної діяльності. Оскільки роль спадково обумовлених ознак максимально розкривається при пред'явленні до організму високих вимог, то при оцінці діяльності юного спортсмена необхідно орієнтуватися на рівень вищих досягнень.

Поряд з вивченням консервативних ознак прогноз спортивних здібностей припускає виявлення тих показників, що можуть істотно змінюватися під впливом тренування. При цьому для підвищення ступеня точності прогнозу необхідно приймати до уваги як темпи зростання показників, так і їхній вихідний рівень. У зв'язку з гетерохронностью розвитку окремих функцій і якісних особливостей мають місце визначені розходження в структурі прояву здібностей спортсменів у різні вікові періоди. Особливо чітко ці розходження спостерігаються в технічно складних видах спорту, у яких високих спортивних результатів досягають вже в дитячому і підлітковому віці й у яких вся підготовка спортсмена, від новачка до майстра спорту міжнародного класу, протікає на фоні складних процесів формування юного спортсмена. Як вже говорилося вище, спортивний відбір здійснюється шляхом використання різних методів

Педагогічні методи дозволяють оцінювати рівень розвитку фізичних якостей, координаційних здібностей і спортивно-технічної майстерності юних спортсменів. На основі медико-біологічних методів виявляються морфо-функциональніе особливості, рівень фізичного розвитку, стан аналізаторних систем організму спортсмена і стан його здоров'я. За допомогою психологічних методів визначаються особливості психіки спортсмена, що роблять вплив на рішення індивідуальних і колективних задач у ході спортивної боротьби, а також оцінюється психологічна сумісність спортсменів при вирішенні задач, поставлених перед спортивною командою. Соціологічні методи дозволяють одержати дані про спортивні інтереси дітей, розкривати причинно-наслідкові зв'язки формування мотивацій до тривалих занять спортом і високими спортивними досягненнями.

В Україні зроблена й успішно впроваджується система спортивного добору, що починається в дитячому віці і завершується в збірних командах країни для участі в Олімпійських іграх. Добір здійснюється в чотири етапи.

 

Перший етап спортивного відбору (масовий відбір)

Основними завданнями першого етапу є масовий перегляд контингентів дітей 6-10 років (1-4 класи загальноосвітньої школи) з метою їхньої орієнтації на заняття тим або іншому видові спорту.

На основі масового перегляду дітей у різних містах і сільських районах країни за допомогою ЕОМ розробляється автоматизована інформаційно-довідкова система для залучення спортивно обдарованих дітей у дитячо-юнацькі спортивні школи.

У групи початкової підготовки ДЮСШ приймаються всі бажаючі школярі відповідно до віку, визначеним для даного виду спорту. Критеріями спортивної орієнтації є рекомендації вчителя фізкультури, дані медичного обстеження, антропометричні виміри і їхня оцінка з позицій перспективи. Ці критерії максимально спрощені і доступні кожному учителеві фізкультури в школі і лікареві. Критеріями, на основі яких звичайно формується заключення про спортивну обдарованість дитини, є дані про його ріст, вагу, статуру, рухових здібностях . Спортивна практика свідчить про те, що на першому етапі далеко не завжди можна виявити ідеальний тип дітей, у котрих є сприятливі морфологічні, функціональні і психічні якості, необхідні для подальшої спеціалізації у визначеному виді спорту. Істотні індивідуальні розходження в біологічному розвитку початківців значно затрудняє цю задачу. Тому дані, отримані на цьому етапі відбору, варто використовувати як орієнтовані .

 

Другий етап спортивного відбору (початкової спортивної спеціалізації)

Основне завдання другого етапу відбору - виявлення обдарованих у спортивному відношенні школярів для комплектування навчально-тренувальних груп і груп спортивного удосконалювання СДЮШОР і ШВСМ. Добір проводиться протягом останнього року навчання в групах початкової підготовки. Його здійснюють тренери ДЮСШ, СДЮШОР.

Добір проводиться за наступною програмою: оцінка стану здоров'я; виконання контрольних нормативів, розроблених для кожного виду спорту і викладених у програмах для спортивних шкіл; антропометричні виміри; виявлення темпів приросту фізичних якостей і спортивних результатів. Протягом останнього року навчання в учбово-тренувальних групах СДЮШОР , що відповідають цим групам, виявляються перспективні юні спортсмени для зарахування в групи спортивного удосконалення. Відбір проводиться тренерами СДЮШОР, ШВСМ, медичним персоналом Методи і процедура відбору залишаються в основному тими ж, що і на попередньому етапі, однак, їхня значимість і обсяг зростають. Програма добору включає п'ять розділів: оцінку стану здоров'я; спортивний анамнез і оцінку спеціальної підготовленості; визначення морфофункціонального стану кисеневотранспортної системи; психодіагностику; антропометрію. Протягом другого етапу відбору здійснюється систематичне вивчення кожного учня спортивної школи з метою остаточного визначення його індивідуальної спортивної спеціалізації. У цей час проводяться педагогічні спостереження, контрольні іспити, біологічний, біологічні-медико-біологічні і психологічні дослідження з метою подальшого визначення сильних і слабких сторін підготовленості. На основі аналізу результатів обстеження остаточно вирішується питання про індивідуальну спортивну орієнтацію юних спортсменів. Кожен вид спорту висуває специфічні вимоги до фізичного розвитку і здібностей спортсмена.

На основі медико-біологічних досліджень дається оцінка стану здоров'я, фізичного розвитку, фізичної підготовленості школярів. Виявляються діти і підлітки, що мають протипоказання до занять визначеним видом спорту. У процесі медико-біологічних досліджень особлива увага повинна бути звернена на тривалість і якість відновлювальних процесів в організмі дітей після виконання значних тренувальних навантажень. Лікарське обстеження необхідне і для того, щоб у кожному випадку уточнити, яки лікувально-профілактичні заходи потребують діти і підлітки.

Важливу роль у системі відбору відіграють педагогічні контрольні випробування (тести), за результатами яких звичайно судять про наявність необхідних фізичних якостей і здібностей індивіда, для успішної спеціалізації в тім або іншому виді спорту. Серед фізичних якостей і здібностей, що визначають досягнення високих спортивних результатів, існують так звані консервативні, генетично обумовлені якості і здібності, що мало піддаються розвиткові й удосконалюванню у процесі тренування. Ці фізичні якості і здібності мають важливе прогностичне значення при відборі дітей і підлітків у спортивні школи. До їхнього числа варто віднести швидкість, відносну силу, деякі антропометричні показники (будова і пропорції тіла), здатність до максимального споживання кисню, економічність функціонування вегетативних систем організму, деякі психічні особливості особистості спортсмена.

У системі відбору контрольні вправи повинні проводитися з таким розрахунком, щоб визначити не стільки те, що уже вміє робити, а те, що він зможе зробити надалі, тобто, виявити його здатності до вирішення рухових завдань, проявові рухової творчості, умінню керувати своїми рухами. Одноразові контрольні іспити в переважній більшості випадків говорять лише про сьогоднішню готовність кандидата виконати запропонований йому набір тестів і дуже мало говорять про його перспективні можливості. А потенційний спортивний результат спортсмена залежить не стільки від вихідного рівня розвитку фізичних якостей, скільки від темпів приросту цих якостей у процесі спеціального тренування. Саме темпи приросту свідчать про здібності або нездатності людини до навчання в тім або іншому виді діяльності.

У процесі психологічних обстежень особлива увага приділяється прояву таких якостей, як активність і завзятість у спортивній боротьбі, самостійність, цілеспрямованість, спортивна працьовитість, здатність мобілізуватися під час змагань і тощо Роль психологічних спостережень за учнями зростає на II-III етапах спортивного відбору. Таки властивості нервової системи як сила, рухливість і урівноваженість нервових процесів є значною мірою природними властивостями центральної нервової системи людини. Вони піддаються удосконалюванню в процесі багаторічного тренування. Особлива увага звертається на прояв у спортсменів самостійності, рішучості, цілеспрямованості, здатності мобілізувати себе на прояв максимальних зусиль у змаганні, реакцію на невдалий виступ у ньому, активність і завзятість у спортивній боротьбі, здатність максимально виявити свої вольові якості на фініші. Враховується також спортивна працьовитість.

З метою виявлення вольових якостей спортсменам доцільно давати контрольні завдання, краще в змагальній формі. Показником інтенсивності прояву вольових зусиль спортсмена служить успішне виконання вправ з короткочасною напругою, показником наполегливості - виконання щодо складних у координаційному відношенні вправ для освоєння спеціальних вправ тощо. Варто підкреслити необхідність всебічного вивчення особистості спортсмена, а не окремих його здібностей. Тому їхня оцінка повинна даватися в процесі тренування, змагань, а також у лабораторних умовах.

У ході соціологічних обстежень виявляються інтереси дітей і підлітків до занять тим або іншому видові спорту, ефективні засоби і методи формування цих інтересів, форми відповідної роз'яснювальної й агітаційної роботи серед дітей шкільного віку. Остаточне рішення про залучення дітей до занять тим або іншим видом спорту повинно ґрунтуватися на комплексній оцінці всіх перерахованих даних, а не на одному або двох показників. Особлива важливість комплексного підходу на перших ступінях відбору обумовлена тим, що спортивний результат тут практично не несе інформації про перспективність юного спортсмена. Процес відбору тісно пов'язаний з етапами спортивної підготовки й особливостями виду спорту (вік початку занять, вік поглибленої спеціалізації в обраному виді спорту, класифікаційні нормативи тощо).

Як встановлено в процесі багаторічних досліджень, перспективність спортсменів у швидкісно-силових і циклічних видах спорту визначається, головним чином, на основі наявності комплексів спеціальних фізичних якостей. У технічно складних видах спорту добір здійснюється переважно на основі виявлення координаційних можливостей що займаються.

В ігрових видах спорту перспективність спортсмена виявляється на основі комплексу специфічних якостей, що забезпечують успішне рішення техніко-тактичних задач у процесі спортивної діяльності; у спортивних єдиноборствах - шляхом визначення спеціальних фізичних якостей, здібностей спортсмена успішно виконувати складне сполучення нападаючих і захисних дій при строго визначеному ліміті часу, правильно і вчасно оцінювати противника.

 

Третій етап спортивного відбору (спортивного удосконалення)

На третьому етапі відбору з метою пошуку перспективних спортсменів і зарахування їх у центри олімпійської підготовки, СДЮШОР проводиться обстеження змагальної діяльності спортсменів з експертною оцінкою і з наступним їхнім тестуванням у ході змагань для молодших юнацьких груп, тобто, у тому віці, коли комплектуються групи спортивного удосконалення.

Четвертий етап спортивного відбору (олімпійський)

На четвертому етапі добору в кожному олімпійському виді спорту повинні проводитися оглядові тренувальні збори. Добір кандидатів здійснюється з урахуванням наступних показників:

· Спортивно-технічні результати та їхня динаміка (початок, вер­шина, спад) по роках підготовки.

· Ступінь закріплення техніки виконання найбільш нестійких елементів при виконанні вправи в екстремальних умовах.

· Ступінь технічної готовності і стійкості спортсмена до факторів, що збивають, в умовах змагальної діяльності.

За підсумками змагань, а потім і комплексного обстеження тренерські ради визначають контингент спортсменів, індивідуальні показники яких відповідають рішенню задач освоєння нових рухових навичок, здатності до перенесення високих тренувальних навантажень, психічної стійкості спортсменів у змаганнях. передолімпійської підготовки. При відборі кандидатів в основний склад збірних команд враховуються наступні компоненти: рівень спеціальної фізичної підготовленості; рівень спортивно-технічної підготовленості; рівень тактичної підготовленості; рівень психічної підготовленості; стан здоров'я.

Основною формою відбору кандидатів у збірні команди країни служать спортивні змагання. При цьому враховуються не тільки сьогоднішні спортивні результати, але і їхню динаміку протягом двох-трьох останніх років, динаміка результатів протягом поточного року, стаж регулярних занять спортом, відповідність основних компонентів фізичної підготовленості і фізичного розвитку вимогам даного виду спорту на рівні результатів майстра спорту міжнародного класу.

Питання для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте сучасні проблеми відбору і спортивної орієнтації.

2.Назвіть і розкрийте морфологічні, фізіологічні і психологічні критерії спортивного відбору.

3. Розкрийте завдання, зміст і методи спортивного відбору на окремих етапах багаторічної підготовки юних спортсменів.

4. Перерахуйте основні контрольні тести і нормативи для відбору юних спортсменів.

Література:

1. Матвеев Л.П. Основы общей теории спорта и система подготовки спортсменов. К.-1999.- 294

2. Платонов В.Н, Сахновский К.П.Подготовка юного спортсмена К.» Радянська школа» 1988.- 287с.

3. Келлер В.С. Платонов В.М. Теоретико.- методичні основи підготовки спортсменів. Львів.-1993.-269.с.

4. Платонов В.Н.. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте. К.-1997 .577с.

5. Теория и методика спорта Ред. Суслов Ф.П., Холодов Ж. М.-1997.- 415с.

6. Филин В.П. Теория и методика юношеского спорта.М.- ФиС 1987.-126с.

 

(ЩОБ УСІ МАЛИ ЦЮ ТЕМУ З СОБОЮ НА ЛЕКЦІЯХ!!!)