Графічне „обличчя” газети

Від графічного оформлення газети залежить успіх на ринку періодичних видань. Подібно до того, як пересічний покупець звертає увагу на упакування того чи іншого товару, так і читач, вирішуючи, яку придбати газету, – часто звертає увагу на її зовнішній вигляд.

„Обличчя” видання, до речі, залежить від багатьох факторів – поліграфічного виконання (способу друку, набору), від оформлення (заголовки, ілюстративний матеріал), від якості паперу і т.д. Графічне оформлення називають образно „одягом” публікацій.

Зовнішнє „обличчя” періодичного видання залежить від трьох факторів. Перший – це професійний рівень і смак журналістів, які верстають і оформлюють газету, насамперед, – відповідальний секретар чи його заступники, редакційний художник. Другий це матеріальна бази редакції, її оформительські та поліграфічні можливості. Третій – графічна модель видання. Вона фіксує у вигляді опису всі основні характеристики зовнішнього „обличчя” видання, головні елементи його графічної форми – основні текстові і титульні шрифти, розмірні елементи полоси, особливості верстки, ілюстрування, оформлення.

Болгарський дослідник Д. Георгієв для позначення системи композиційно-графічних принципів газети запроваджує поняття графічна концепція, у яку включає такі компоненти:

- тематична структура (розподіл матеріалів і рубрик по сторінках);

- стиль графічного оформлення (або – „графічна формула”, тобто чи є оформлення експресивним, чи стриманим, тональність – світлою чи насиченою і т.д.);

- композиція полоси (сторінки) – структура і тип верстки;

- принципи оформлення спеціальних сторінок і рубрик;

- постійні графічні елементи;

- розмір полоси, колонки, міжколонкових пробілів;

- шрифтове оформлення заголовків;

- композиція заголовків;

- текстові шрифти;

- внутрішнє оформлення заголовків;

- оформлення реклами;

- межі (відстань) між матеріалами і використання „повітря” в газеті;

- оформлення малюнків і фотоілюстрацій;

- оформлення деталей і специфічних для газети публікацій (інфографіка).

 

Як бачимо, і композиційно-графічна модель, і графічна концепція (за Георгієвим) тлумачить як одне і те ж саме. Очевидно, з точки зору практики не так важливо, який термін використовувати, але варто віддати перевагу терміну „модель”. На наш погляд, у ньому точніше відображається практичний бік справи – модель репрезентує еталонні композиційні і графічні засоби, за допомогою яких „будується” газета, більше того, модель може бути представлена низкою макетів-еталонів, що служать калькою для всіх чи більшості номерів газети. Концепція – поняття більш широке, це не тільки ідея, конструктивний принцип, але і спосіб трактування якого-небудь предмета.

 

Якщо простежити вплив композиції на зовнішню форму – графіку полоси, то помічаємо, що стабільність поєднання, субординованості основних матеріалів обумовлюють стабільність графічної побудови полоси і графічних елементів її оформлення.

Щодо характеристики графічного оформлення, то варто відзначити, що воно, будучи зовнішньою формою газети, характеризується відносною самостійністю стосовно змісту і структури, які виступають перед зовнішньою формою як неподільне ціле, як суть перед своїм зовнішнім проявом.

У газеті ми знаходимо чимало прикладів, які підтверджують мінливість зовнішньої форми. Кожному оформителю (секретарю) відомо, що маючи одні і ті ж матеріали, можна виготовити декілька рівноцінних макетів полоси. Або інший приклад: редакція може модернізовувати графіку без жодних змін у структурі змісту газети.

Але, відзначаючи відносну самостійність прояву зовнішньої форми, необхідно бачити і взаємозв’язок її зі змістом, внутрішньою формою. Це проявляється, насамперед, в тому, що тип видання, його специфіка впливають на характер газетної графіки – роблять зовнішній вигляд газети або динамічним, привабливим (викличним), або строгим, спокійним. Від того, наскільки є постійною композиція тої чи іншої полоси (переважають крупні знімки, матеріали, чи вона складена з невеликих публікацій) залежить її графічна побудова. І, без сумніву, постійність композиції потребує аналогічної постійності від оформлення.

Зовнішня форма впливає на сприйняття змісту газети – вона може або ускладнювати, або полегшувати читання газети. Достатньо, приміром, секретареві (оформителю) підібрати кегль і наповненість шрифтів у заголовках, не враховуючи значення кожної замітки, як буде порушена субординованість матеріалів і, відповідно, скалічена інформаційна панорама сторінки.

Аналіз структури змісту і оформлення, їх взаємодія зумовлює такий висновок: у моделі газети повинні бути відображені дві пов’язані між собою сторони газетної форми – композиція і графіка.

Рекомендована література

Георгиев Д. Режиссура газеты. – Москва, 1979.

Гуревич С.М. Основы редакционного менеджмента. – Москва. – 1994. – С.35-46.

Грабельников А.А. Работа журналиста в прессе. – Москва: Изд-во „РИП-холдинг”. – 2001. – С.151-161.

Мішель А. Картер. Сучасний дизайн газет. – IREX Про Медіа. – 1999. – 17 с.

Табашников П.М. Газета делается по модели. – Москва. – 1980.

Питання для самоконтролю

Поясніть значення слова „модель” (загальне і стосовно газети).

Яку мету переслідує композиційно-графічне моделювання?

Які основні властивості структури змісту і оформлення газети?

Як ви розумієте словосполучення „стабільність структури змісту та оформлення” щодо газети?

Дайте визначення поняттям „описова модель”, „фізична модель”.

Охарактеризуйте фактори, які визначають особливості моделі газети.

Як вибудовується система щодо рубрик у газеті?