Поняття про особистісні деструкції
Література
Лекція 3-4. ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ПСИХОКОРЕКЦІЙНОЇ ПРАКТИКИ
Мета: ознайомлення студентів із феноменологічними особливостями особистісної проблематики та психологічними захистами.
Професійна спрямованість: первинні навички аналізу дії логіки несвідомого у динамічних аспектах особистісної проблеми.
План:
1. Поняття про особистісні деструкції.
2. Особистісна проблема у спілкуванні як об’єкт психологічної корекції.
3. Поняття про психологічні захисти.
4. Логіка дії несвідомого.
5. Проблеми феноменологічного підходу у психокорекційній практиці.
6. Особливості процесуальної діагностики у ході психокорекції.
| Основні поняття | особистісні деструкції, особистісна дезінтеграція, особистісна проблема, психологічні захисти, ситуаційні захисти, базові захисти, логіка несвідомого, символ, сценарій життя, психологічні ігри, феномен вимушеного повторення, проекція, заміщення, сублімація, заперечення, витіснення, формування реакції |
Основна література
1. Васьковская С.В., Горностай П.П. Психологическое консультирование: Ситуационные задачи. – К.: Вища школа, 1996. – С. 5-11.
2. Кузікова С.Б. Теорія і практика вікової психокорекції: Навч. посібник. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2006. – С. 39-65.
3. Яценко Т.С. Основи глибинної психокорекції: феноменологія, теорія і практика: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2006. – С. 33-38.
4. Яценко Т.С. Психологічні основи групової психокорекції: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1996. – С. 21-24.
5. Яценко Т.С. Теорія і практика групової психокорекції: Активне соціально-психологічне навчання: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2004. – С. 20-23.
Додаткова література
6. Балит М. Базисный дефект: Терапевтические аспекты регрессии / Пер. с англ. – М.: «Когито-Центр», 2002. – С. 11-50.
7. Перлз Ф. Практика гештальттерапии. – М.: Институт Общегуманитарных Исследований, 2001. – С. 6-46.
8. Практика и теория индивидуальной психологии / А. Адлер. – СПб.: Питер, 2003. – С. 8-25.
9. Фрейд З. Психоаналитические этюды. – Мн.: ООО «Попурри», 1998. – С. 5-46.
10. Юнг К.Г. Практика психотерапии. – М.: ООО «Фирма «Издательство АСТ»; СПб.: «Университетская книга», 1998. – С. 9-142.
Особистісні деструкції, які підлягають психокорекції, – це стабілізовані утворення психіки, які породжують бар’єри в контактах та ускладнюють реалізацію потреб і цілей клієнта.
Труднощі спілкування спостерігаються тоді, коли взаємодія між учасниками спілкування не сприяє їхньому психічному розвиткові й негативно позначається на їхньому емоційному самопочутті.
Особистісні деструкції породжують імперативна та маніпулятивна стратегії спілкування.
При імперативній стратегії ефект досягається завдяки механізмам підкріплення й покарання. На рівні поведінки це виражається в тенденції підкорення інтересів партнера власним бажанням і потребам. Таке спілкування не зачіпає внутрішньо особистісний аспект, який ретельно охороняється „психологічними захистами”.
Маніпулятивна стратегія відрізняється прихованістю засобів психологічного впливу на іншу людину з метою задоволення власних потреб.
Обидві стратегії порушують принципи рівності, партнерства, гуманізму, що спричинюється наявністю особистісної проблеми суб’єкта. Часто це проявляється на рівні невротичності суб’єкта.
Психічні деструкції знаходять свій прояв у поведінці, що породжує внутрішній дискомфорт, напруження і труднощі у стосунках з іншими людьми. Відтак фокусом психокорекції стають факти розбіжності між свідомо декларованими прагненнями до певної дії і самою дією (поведінкою) клієнта.
Наприклад, педагог бажає продемонструвати свій професіоналізм, а постійно потрапляє в дурне становище.
Труднощі спілкування завжди полягають в інфантильних першопричинах, які «не дозволяють» свідомо долати ці труднощі. Інфантильні першопричини роблять поведінку ригідною, повторюваною, спонукальною, провокативною.
Несвідомо клієнт зацікавлених у цих труднощах, і поки він не усвідомить, чому зацікавлений, він не буде вирішувати свою проблему.
Особистісна деструкція призводить до виникнення особистісних проблем.