ОЦІНКА ВИКОРИСТАННЯ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ

Один із найбільш поширених способів, використовуваних інвесторами для оцінки вартості акціонерного капіталу, полягає в аналізі його прибутковості.

Норма прибутку на акцію — це чистий прибуток підприємства, який ділиться на середню кількість звичайних акцій, що обертаються на ринку протягом року.

Цей показник відбиває короткострокову перспективу і дуже чуттєвий до кон’юнктури ринку. Для оцінки діяльності підприємства досліджуються його зміни за різні періоди часу. Додаткова емісія акцій без істотного зростання чистого прибутку призводить до зниження норми прибутку на акцію і тому зменшує їх привабливість. Порівнювати значення цього показника в різних підприємствах не має сенсу.

Слід зазначити, що у випадку відсутності в інвестора достовірної інформації про фінансовий стан підприємства і при штучно підтримуваному за рахунок несумлінної реклами або інших способів високому рівні репутації фірми-емітента акцій, можливе тимчасове зростання курсу акцій при істотному скороченні норми прибутку. Однак таке становище не може довго продовжуватись і буде виявлено інвестором при одержанні дивідендів.

При аналізі важливо пам’ятати, що перевищення вартості продажу акцій над їх номінальною вартістю відноситься до емісійного доходу і не призводить до збільшення прибутку. Для збереження норми прибутку на акцію при додатковій їх емісії, необхідно щоб капітал «працював» і приносив прибуток самостійно.

Норма прибутку акціонерного капіталу (прибутковість власного капіталу) показує наскільки ефективно використовується капітал акціонерів, вкладений у підприємство:

чистий прибуток
Норма прибутку акціонерного капіталу = –––––––––––––––––––––––
власний капітал

Норма прибутку акціонерного капіталу більш повно характеризує ефективність «роботи» власного капіталу фірми. При значному зростанні курсу акцій за рахунок наведених вище факторів (відсутність інформації про фінансовий стан фірми-емітента і застосування несумлінної реклами), не підтримуваному пропорційним зростанням чистого прибутку, темпи зниження норми прибутку акцій будуть менш значними, ніж темпи зниження норми прибутку акціонерного капіталу. Це пов’язано зі збільшенням власного капіталу за рахунок емісійного доходу, що відбивається у формулі розрахунку другого показника і не враховується при розрахунку першого.

Прибутковість власного капіталу можна оцінити за допомогою так званої формули Дюпона, що випливає з наведеного вище співвідношення і має такий вигляд:

Норма прибутку акціонерного капіталу = (чистий прибуток / обсяг реалізації) х (обсяг реалізації / загальна вартість капіталу) х (загальна вартість капіталу / власний капітал)

Кожний із множників формули Дюпона є розглянутим раніше самостійним показником. Застосувавши цю формулу, аналітик може сказати, який з факторів, включених у ланцюжок, найбільшою мірою вплинув на прибутковість акціонерного капіталу: одержання більшого прибутку на кожну грошову одиницю реалізації товару, більш ефективне використання активів або структурна зміна капіталу підприємства.

Курс акцій визначається попитом та пропозицією, але водночас величина ціни не дає гарантії успіху. Вона має значення тільки у зв’язку з прибутком і дивідендами, що припадають на частку власності, а також ступенем участі в управлінні підприємством.

Для акціонерів одним із найважливіших показників є зміна курсу. Курс акцій — показник оцінки на фондовій біржі, котрий є продажною ціною акції на фондовій біржі, відрізняється від загальної її вартості. Володіння цінними паперами розглядається як володіння деяким капіталом, що, будучи покладений у банк, здатний у формі відсотка приносити прибуток, який дорівнює дивіденду.

Оскільки продаж акції є продажем права на одержання дивіденду, остільки її ринкова цінність на фондовій біржі представляє капіталізований дивіденд. Курс акцій прямо пропорційний розміру принесеного акцією дивіденду і обернено пропорційний виплачуваному за депозитами відсотку.

Курс акцій = дивіденд / позичковий відсоток х 100%

За позичковий відсоток (середня ставка облікового відсотка) приймається ставка відсотка, який можна одержати за вкладенням з високим ступенем гарантії оплати і який залежить від кредитної політики НБУ, що забезпечує функціонування капіталу. Як позичковий відсоток можна розглядати дисконтну ставку продажу фінансових ресурсів — НБУ або відсотки Ощадбанку за вкладами населення.

 

Висновки з сьомого питання:Студенти вивчили, що один із найбільш поширених способів, використовуваних інвесторами для оцінки вартості акціонерного капіталу, полягає в аналізі його прибутковості; при аналізі важливо пам’ятати, що перевищення вартості продажу акцій над їх номінальною вартістю відноситься до емісійного доходу і не призводить до збільшення прибутку, для збереження норми прибутку на акцію при додатковій їх емісії, необхідно щоб капітал «працював» і приносив прибуток самостійно. Студенти ознайомлені, що норма прибутку акціонерного капіталу (прибутковість власного капіталу) показує наскільки ефективно використовується капітал акціонерів, вкладений у підприємство; прибутковість власного капіталу можна оцінити за допомогою так званої формули Дюпона; що для акціонерів одним із найважливіших показників є зміна курсу акцій, тобто оцінки на фондовій біржі.

 

Висновки з теми: Студенти повинні засвоїти, що для оцінки фінансової стійкості підприємства потрібен аналіз фінансового стану, так як фінансовий стан являє собою сукупність показників, що відбивають наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів. Студенти ознайомилися, що до інформаційної бази проведення повного економічного аналізу включаються: законодавчі та нормативні акти; планово-нормативна документація; бухгалтерська звітність; статистична звітність; акти ревізій і перевірок.

Студенти повинні вивчити методи та прийоми проведення аналізу фінансового стану підприємства, такі як: перевірка планових показників, перевірка звітності, перевірка дотримання правил складання звітності, перевіряються повнота й своєчасність проведення інвентаризації та відображення її результатів в обліку (на основі порівнювальних відомостей результатів інвентаризації), перевірка погодженості показників різних форм звітності проводиться переважно шляхом їх зіставлення, для перевірки взаємної погодженості показників слід використовувати таблицю ув’язувань форм річного звіту, логічний контроль вірогідності звітності проводиться шляхом зіставлення різних показників господарської діяльності в ході аналізу, перевірка погодженості і наступності показників звітів, зустрічна перевірка, звірення показників аналізованого підприємства з даними обліку тих підприємств та організацій, з якими досліджуване підприємство має господарські зв’язки, перевірка стану обліку здійснюється шляхом документальної ревізії;

повинні вивчити, що метою аналізу фінансового стану підприємства є об’єктивна оцінка господарсько-фінансової діяльності підприємства та її результатів на основі системи ключових показників, визначення меж його фінансової стійкості й оцінка перспектив зміни його фінансового становища; що аналіз фінансового стану підприємства проводиться такими основними напрямками: аналіз фінансових результатів діяльності підприємства; оцінка майнового стану і структури капіталу підприємства; аналіз фінансової стійкості; аналіз ліквідності; аналіз ефективності діяльності; аналіз становища на ринку цінних паперів, а також, що у ході аналізу для характеристики різних аспектів фінансового стану застосовуються як абсолютні показники, так і фінансові коефіцієнти, що представляють собою відносні показники фінансового стану підприємства; що фінансова стійкість підприємства — певний стан рахунків підприємства, який гарантує його постійну платоспроможність.

Студенти засвоїли, що фінансово стабільним вважається таке підприємство, яке переважно за рахунок власних джерел покриває кошти, вкладені в активи; не допускає невиправданої дебіторської і кредиторської заборгованості; розраховується вчасно відповідно до зобов’язань та що суттю фінансової стабільності підприємства є співвідношення вартості матеріальних обігових коштів і величини власних і позичкових джерел їх формування, тобто забезпеченість запасів і витрат джерелами фінансування. Студенти ознайомилися з формулами визначення коефіцієнтів показників фінансової стійкості, платоспроможності, діагностики банкрутства.

 

ТЕМА № 3. Фінансова звітність.

Баланс (Ф.1).

Звіт про фінансові результати (Ф.2).

Звіт про рух коштів (Ф.3).

Звіт про капітал (Ф.4)

 

ЛІТЕРАТУРА за темою:

1. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” - № 996-ХІУ.
2. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку №2, №3, №4, №5.
3. Наказ Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87 «Про затвердження форм фінансової звітності підприємств, установ, організацій».

 

Спеціальна література:

 

1. Бандурка А.М., Черв’яков І.М., Посилкіна О.В. Фінансово-економічний аналіз. – Харків: Університет внутрішніх справ, 1997.

2. Цигилик І.І. Економічний аналіз господарської діяльності підприємства. Навчальний посібник. – Івано-Франківськ: ІМЕ, 2002.

3. Цигилик І.І. Економічний аналіз і ефективність виробництва // Науковий вісник. – Івано-Франківськ: ІМЕ, 2002. - №3.

4. Цигилик І.І., Кропельницька С.О., Мозіль О.І. Економічний аналіз господарської діяльності підприємства: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2004.

5. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория анализа хозяйственной деятельности: Учебник. - М.: Финансы и статистика, 2000.

6. Барнгольц С.Б., Тацій Г.М. Економічний аналіз господарської діяльності підприємств.- Москва: Фінанси та статистик, 1986 р.

7. Кононенко О.І. Аналіз фінансової звітності. – Харків: Видавництво „Фактор”, 2003 р.

8. Ковальов А.І., Привалов В.П. Аналіз фінансового стану підприємства. – Москва: Центр економіки та маркетингу, 1997 р.

9. Савицька Г.В. Аналіз господарської діяльності підприємств. – Москва: Інфра, 2003 р.

10. Артеменко В.Г., Беллендир М.В. Финансовый анализ. - М.: ДИС, 1999.

11. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория анализа хозяйственной деятельности: Учебник. - М.: Финансы и статистика, 2000.

12. Балабанов И.Т. Анализ и планирование финансов хозяйствующего субъекта. - М.: Финансы и статистика, 1994.

13. Бернстайн Л.А. Анализ финансовой отчетности. - М.: Финансы и статистика,1996.

14. Ермолович Л.Л. Анализ финансово-хозяйственной деятельности предприятия. - Минск: БГЭУ, 2001.

15. Зудилин А. П. Анализ хозяйственной деятельности развитых капиталистических стран. 2-е изд. - Екатеринбург: Каменный пояс, 1992.

16. Ильенкова Н.Д. Спрос: анализ и управление. - М.: Финансы и статистика, 1997.

17. Ковалев А.И., Привалов В.П. Анализ финансового состояния предприятия. - М.: Центр экономики и маркетинга, 2000.

18. Ковалев А.П. Диагностика банкротства. - М.: АО «Финстатинформ», 1995.

19. Ковалев В.В. Сборник задач по финансовому анализу. - М.: Финансы и статистика, 1997.

20. Негашев Е.В. Анализ финансов предприятия в условиях рынка. - М.: Высшая школа, 1997.

21. Панков Д.А. Современные методы анализа финансового положения. - Минск: ООО «Профит», 1995.

22. Родионова В.М., Федотова М.А. Финансовая устойчивость предприятия в условиях инфляции. - М.: Перспектива, 1995.

23. Русак Н.А. Финансовый анализ субъекта хозяйствования. – Минск: Вышэйшая школа, 1997.

 

 

Мета теми:Ознайомитися зі складом фінансової звітності підприємства та якими нормативно-законодавчими документами регламентоване їх складання. Вивчити склад показників, які відображаються в Балансі ф.1, в Звітові про фінансові результати підприємства ф.2, в Звітові про рух грошових коштів ф.3, в Звітові про власний капітал ф.4; та які показники використовуються для проведення фінансово-економічного аналізу господарської діяльності підприємств. Засвоїти способи фінансово-економічного аналізу - горизонтальний і вертикальний аналіз балансу, аналіз з використанням коефіцієнтів, аналіз структури статей балансу. Навчитися проводити діагностику банкрутства згідно нормативно-законодавчих документів. Ознайомитися з аналізом фінансової стійкості.

 

 

Вступ.Економічний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства починається з оцінки фінансового стану за даними балансу. Звіт про фінансові результати надає інформацію не на конкретну дату, а за визначений період. Цей звіт вважається одним із найбільш інформативних документів звітності, оскільки містить інформацію про динаміку прибутку підприємства. Звіт про обіг коштів покликаний показати подібні надлишки і дефіциту. Він складається для того, щоб показати порядок фінансування операцій підприємства, яке звітується, і використання ним фінансових ресурсів. У звіті про власний капітал відображається за рахунок яких джерел формувався той чи інший елемент власного капіталу, а також у якому напрямку використаний власний капітал.

 

1. Аналіз форми №1 «Баланс».

 

Економічний аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства починається з оцінки фінансового стану за даними балансу.

Починаючи аналіз стану підприємства за даними балансу, перше, на що слід звернути увагу, це те, що для проведення аналізу, як правило, даремно розглядати показники за один період. Набагато корисніше вивчити порівняльні дані, що охоплюють два і більше періоди. Простежуючи тенденції, можна знайти коштовні ключові моменти стосовно росту й інших важливих факторів, що впливають на діяльність підприємства.

Крім того, лише деякі показники у фінансових звітах мають значення самі по собі. Важливим є їх зв’язок з іншими показниками або напрямок і величина зміни за період.