Проблеми здійснення прокурорського нагляду за виконанням законів органами внутрішніх справ, при прийомі, реєстрації, обліку і вирішенні заяв і повідомлень про злочини.
Тема №6. Нагляд прокуратури за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство
Участь прокурора в засіданні касаційного суду
На не вступившие в законную силу решения всех судов в Украине, принятые по первой инстанции, за исключением решений мировых судей, прокурором, участвующим в деле, может быть принесено кассационное представление.
Кассационное представление приносится через суд, вынесший решение, и должно соответствовать требованиям, предъявляемым к форме и содержанию кассационного представления.
Ссылка прокурора, приносящего кассационное представление, на новые доказательства, которые не были представлены в суд первой инстанции, допускается только в случае обоснования в представлении, что эти доказательства невозможно было представить в суд первой инстанции.
Кассационное представление подписывается прокурором.
Прокурор вправе представить возражения в письменной форме относительно кассационных жалоб других лиц, участвующих в деле, с приложением документов, подтверждающих эти возражения.
Неявка прокурора, извещенного о времени и месте рассмотрения дела, не является препятствием к разбирательству дела.
Участвуя в рассмотрении дела в кассационной инстанции, прокурор заявляет ходатайства, втом числе о вызове и допросе дополнительных свидетелей, об истребовании других доказательств, в исследовании которых ему было отказано судом первой инстанции, дает объяснения, вправе приводить доводы, не указанные в представлении, и представлять доказательства.
Если кассационное производство начато в связи с принесением представления прокурором, то его заслушивают в суде первым.
Кроме того, прокурор дает заключение о законности и обоснованности решения после объяснений лиц, участвующих в деле.
Постановление суда кассационной инстанции выносится в форме кассационного определения и вступает в силу со дня его вынесения.
1. Проблеми здійснення прокурорського нагляду за виконанням законів органами внутрішніх справ, при прийомі, реєстрації, обліку і вирішенні заяв і повідомлень про злочини.
2. Прокурор в стадії порушення кримінальної справи.
3. Прокурор у стадії дізнання і досудового слідства.
4. Проблеми здійснення прокурорського нагляду за проведенням оперативно-розшукової діяльності.
5. Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за розслідуванням злочинів. Їх характер і класифікація.
6. Акти прокурорського нагляду.
7. Нагляд прокурора за проведенням слідчих дій.
Суть прокурорського нагляду за дотриманням законів при прийомі, реєстрації, обліку та розгляді заяв, повідомлень та іншої інформації про злочини полягає в тому, що прокурор зобов'язаний запобігати, виявляти та усувати припущені порушення закону засобами прокурорського нагляду.
Своєчасне та правильне виконання вимог законодавства про прийом, реєстрацію, облік і розгляд заяв, повідомленьта іншої інформації про злочини забезпечує не лише швидке та повне розкриття злочину, але й є гарантією обгрунтованого притягнення до кримінальної відповідальності осіб, винниху вчиненні злочину, та запобіганню випадків притягнення не-виннихосіб. Це також важливо для процесу доказування вини обвинуваченого у вчиненні злочину тому, що з бігом часу втрачається актуальність події злочинного прояву, зникають або змінюються докази по справі. Як показує практика, по справах, які порушено в день надходження сигналу про вчинений злочин, тобто по «гарячих слідах»/розкривається 60% злочинів, на другий та третій день відповідно — 16 та 5%.
Проблема дотримання порядку прийому, реєстрації, обліку і розгляду заяв, повідомленьта іншої інформації про злочини є однією з гострих проблем і в сфері практичної діяльності органів дізнання, досудового слідства та оперативно-роз-шукового апарату органів внутрішніх справ. Ця проблема набула гострої актуальності за останні тридцять років після того, як органи внутрішніх справ були наділені функціями щодо провадження попереднього розслідування (ст. 102 КПК) та дізнання як самостійної форми розслідування (ст. 101 КПК). За ними ж збереглися і функції прийому, реєстрації, обліку і розгляду заяв і повідомлень про злочини, а також виконання оперативно-розшукових заходів. Таким чином, в одному державному органі опини-лися об'єднані всі ці різнопланові функції.
Приховування злочинів від обліку та безкарність посадових осіб, що припустили ці порушення, негативно впливають на осіб, що проводять дізнання, а також на співробітників оперативно-розшукової служби. Крім того, ця негативна обставина не дозволяє державним органам знати істинний стан злочинності, її динаміку та структуру і правильно визначати свою стратегію і тактику щодо боротьби з нею. Разом зі зростанням злочинності збільшується число нерозкритих злочинів, що ще більш сприяє зростанню злочинності та погіршенню її криміногенної характеристики.
Деяка частина прихованих від обліку злочинів викривається засобами прокурорського нагляду. В той же час перевірки на місцях свідчать про формальне ставлення окремих прокурорів до виконання своїх обов'язків по перевірці в органах внутрішніх справ виконання законів про прийом, реєстрацію, облік та розгляд заяв та повідомлень про злочини.
Предметом перевірки повинні бути .окремі ухвал и судів з кримінальн их справ, винесені у відповідності зі ст. 23 КПК про порушення закону, припущені при прийомі, реєстрації та розгляді заяв та повідомлень про злочини; правильність і своєчасність реагування на ці порушення.
Виявити порушення закону можна при прийомі громадян, під час зустрічей з колективами трудящих, шляхом ознайомлення з публікаціями в пресі та повідомленнями по радіо і телебаченню.
При встановленні фактів приховування злочинів від обліку прокурор вживає заходи щодо їхньої негайної реєстрації та обліку. Від винних у порушенні закону у кожному випадку одержується пояснення. Після цього прокурор вимагає зареєструвати злочин; порушує кримінальну справу, якщоєдля цього привіди і підстави; скасовує постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та доручає провести по неї дізнання або попереднє слідство; ставить питання про покарання винниху допущенихпорушенняхі вжиття заходів щодо запобігання подібних порушень в майбутньому. У необхідних випадках прокурор вносить подання керівнику органу внутрішніх справ про усунення порушень закону. При виявленні ознак злочину прокурор має право порушити проти винних кримінальну справу.
При правильно організованому прокурорському нагляді здійснюється контроль за виконанням вимог прокурора щодо усунення виявлених порушень закону про порядок прийому, реєстрації, обліку і розгляду заяв та повідомлень про вчинені злочини.