По друге

ВИСНОВКИ

1. Введення концепції насильства як складової частина при аналізі конфліктів по-перше

ü дозволили аналітикам упорядкувати різне конфліктне поводження в чітку ієрархію.

ü було здійснено розмежування між фактичним (actual) і структурним насильством.

ü Формується твердження, що такі структури породжують насильство через властивий їм розподіл влади або пов'язані з ним(насильством) реалізацією інтересів.

Третім результатом фокусування аналізу конфліктів на насильстві були свідомі пошуки ненасильницьких реакцій на застосування насильства в конфліктах.

 

2.Аналітики структурного підходу до конфліктів нерідко зіштовхувалися із двома обмеженнями, властивих структурному аналізу.

По-перше, у багатьох аналізах, з'являлася прихована тенденція до гармонії; пошук досконалої структури знецінювала ідею змін. Для аналізу конфліктів це означало, що відбувалась недооцінка конфліктної динаміки;

Другий недолік структурного аналізу особливо виявився в аналізі конфліктів і миру, коли стало ясно, що

- контроль над озброєннями не зміг заповнити провал між структурною необхідністю або вимогою контролю над озброєннями й роззброювання, з одного боку,

- і політичною нездатністю слідувати такій об'єктивній необхідності - з іншого.

 

3. У сучасній теорії соціального конфлікту робиться висновок:

ü при вирішенні соціальних конфліктів головні зусилля повинні направлятися не на зміну поводження учасників, а на трансформацію соціальних інститутів, традиційних систем влади (структур) і т.д.

 

4. Необхідно підкреслити, що не треба прагнути знайти рішення, при якому насильства немає взагалі (як намагаються зробити багато з конфліктологів, включаючи самого Галтунга) - це неможливо.

 

5. Заклики уникнути насильства часто виходять із неповного врахування всіх видів насильства (особливо структурного й культурного). Нерідко за такими закликами стоять ідеалістичні уявлення про можливість побудувати ідеальне суспільство, такий собі «рай на землі»

 

В XX столітті багато народів на своїй шкірі випробували, до чого можуть привести спроби реалізувати на практиці такі ідеї й у що вони обходяться.

 

6. Такі заклики нерідко висловлюються також тими людьми або групами, хто насильство вже здійснює й уважає насильством спроби обмежити їхнє права на це «освячене» традицією насильство.

 

 

	Йохан Галтунг, Johan Galtung (1930 род.) Д-р математичних наук (1956),   д-р соціології (1957)
Йохан Галтунг (Johan Vincent Galtung род.24 октября 1930) норвежский социолог и математик, выдающийся ученый и практик, профессор ведущих университетов мира, в том числе в Берлине, Франкфурте, Цюрихе, Берне; Колумбийского и Принстонского Университетов США. Основоположник дисциплины «исследования проблем мира и конфликтов»

 

 

[1] Паупериза́ция (от лат. pauper — неимущий) — процесс массового обнищания населения. Обычно употребляется в публицистике.

[2] Інтеріоризація розглядається як один з елементів соціалізації й означає позичення основних категорій індивідуальної свідомості із сфери суспільного досвіду та суспільних уявлень.