Стимулювати навчання.
План
1.Поняття про методи і прийоми навчання.
2.Проблема класифікації методів навчання.
3.Функції методів навчання.
4.Основні фактори, від яких залежить вибір методів навчання.
Література
1. Волошина Н. Якість освіти і перспективні педагогічні технології. // Українська література в загальноосвітній школі. – 2006. - № 9. – С.2-3.
2. Ващенко Г. Загальні методи навчання : підручник для педагогів. – Видання перше. – Київ, Українська Видавнича Спілка, 1997. – 441 с.
3. Голубков В.В. Методы передачи и усвоение знаний и навыков // Методика преподавания литературы. - М.: Учпедгиз, 1962. – 495с.
4. Кудряшов Н.И. Взаимосвязь методов обучения на уроках литературы: Пособие для учителя. – М., 1981. – 190 с.
5. Лисенко А., Авраменко Н. Мозаїка інтерактивних методів навчання в системі роботи вчителя-словесника // Українська література в загальноосвітній школі. – 2005. – №7. – С.31-35.
6. Мазуркевич О.Р. Метод і творчість: Удосконалення методів вивчення української літератури в процесі їх розвитку і творчого застосування – К.: Рад.шк., 1978. – 135 с.
7. Мірошник С. Проблемне навчання як засіб формування творчої активності й самостійності старшокласників. // Українська література в загальноосвітній школі. – 2003. - №4. – С.5-9.
8. Мірошниченко Л.Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах. – К.: Ленвіт. – 2000. – 239 с.
9. Наукові основи методики літератури. // За ред. Н.Й.Волошиної. – К.: Ленвіт,2002. – С. 142-151.
10. Пультер С. До питання впровадження нових освітніх технологій у середній та вищій школі // Дивослово. – 2005. – №3. – С.2-4.
11. Ситченко А. Інноваційні системи навчання та перспективи їх застосування в шкільному курсі української літератури // Українська література в загальноосвітній школі. – 2004. – №8. – С.12-16.
12. Сергієнко А. Методика використання групового навчання на особистісно зорієнтованому уроці української літератури // Українська мова і література в школі. – 2005. – №1. – С.31-34.
13. Смарчевська Л. Блокова система викладання літератури // Українська мова та література. – 2002. – №11. – С.22-24.
14. Степанишин Б.І. Застосування проблемного методу під час вивчення літератури //Українська мова і література в школі. – 1976. - №7. - С. 46-53.
15. Токмань Г. Методи викладання літератури в їхній особистій спрямованості на учня // Дивослово. – 2004. – №2. – С.43-48.
16. Токмань Г. Введення нових методів у викладання літератури // Урок української. – 2005. – №1-2. – С.31-33.
17. Токмань Г. Сучасні навчальні технології та методи викладання літератури // Дивослово. – 2002. – №11. – С.59-62.; №10. – С.39-45.
18. Фасоля А. Особистісно-орієнтоване навчання: дидактичний аспект // Українська мова та література. – 2003. – №4. – С.21-24.
19. Шмулик С. Диспут як форма уроку літератури. // Українська мова та література. – 2005. - №11. – С.13-15.
20. Шторлін В. Інтерактивні методи в діалозі культур // Українська мова та література. – 2004. – №5. – С.39-43.
1. Поняття про методи і прийоми навчання.
Формування навчальних інтересів учнів визначається не лише змістом навчального матеріалу, але й способом організації занять. Імпульс, що стимулює учнів під час навчання до дії – метод навчання. Методика літератури покликана відповісти на три запитання (за Бугайко Т.Ф.): що вивчати? навіщо вивчати? як навчати? Останнє із них безпосередньо стосується методів і прийомів вивчення літератури в середній школі. Принципи навчання, визначені дидактикою, є основоположними щодо ефективної організації навчального процесу. Знання їх дають змогу вибрати необхідні методи навчання.
Принципи учіння (національного виховання, науковості, доступності, системності, наступності, свідомого й активного засвоєння знань, єдності конкретного й абстрактного та ін.) визначають його мету. Але ж треба й знати спосіб, з допомогою якого можна досягти цієї мети, тобто – метод. Метод – слово грецького походження і означає спосіб дослідження явищ, шлях пізнання істини.
Метод – це засіб взаємопов’язаної діяльності вчителя й учнів, спрямованої на досягнення навчальної мети.
Коріння методу бере свій початок у практичній діяльності людини з перетворення світу. Душею методу є внутрішня людська сила, природне почуття, природний і гострий розум. Але метод має і матеріалістичну основу, бо спрямований на творче ставлення до об’єкта діяльності. Тому він залежить не лише від бажань і дій учителя, а й від того, хто отримує знання.
Педагогічний процес двоєдиний. Важлива роль у ньому належить учителю, який скеровує учнів у певному напрямі, здійснює вплив на дітей. Але в наших умовах учень не повинен виступати пасивною фігурою на уроці.
Застосовуючи ті чи інші методи навчання, учитель сприяє пізнанню учнями об’єктивної реальності. Отже, методи навчальної діяльності є різновидами методів пізнання. Методи визначають вибір засобів і форм організації навчальної діяльності. Мета, як закон, визначає зміст і методи навчання. Ця взаємопов’язана єдність усіх компонентів навчання забезпечує визначені результати навчання.
Які ж головні завдання методів?
Організовувати навчання.