Інформація та її основні властивості

Структура лекції

1. Організаційний момент.

 

2. Актуалізація знань студентів (бесіда).

 

3. Вивчення нового матеріалу.

 

В даний час промисловий розвиток країни в своєму розвитку переживає новий етап, який можна характеризувати, як перехід від “індустріального суспільства”, що склався, до нового, який базується на інформації, тобто ”інформаційного суспільства”. Таке суспільство має на меті якісно новий і більш високий рівень виробничих сил в порівнянні з індустріальним суспільством. Це пов’язано з усуненням обмежень області накопичення і методики використання накопиченої інформації.

Раніше обмеження були пов’язані з тим, що для отримання відповіді на запитання, яке цікавить, і ознайомлення з новинками технічного процесу, необхідно було спочатку здійснити накопичення даних на порівняно примітивних носіях (бумага, фото і магнітна плівка і т.д.), а потім детально проаналізувати накопичену інформацію, часто перебираючи масу непотрібної інформації. Процес отримання потрібного рішення часто наштовхувався на непереборні труднощі, такі, наприклад, як відсутність необхідної кількості матеріальних носіїв, або недостача кількості і якості персоналу (об’єм друкованої інформації в даний час: щорічно виходить приблизно 100 тис назв журналів на 60 мовах і приблизно 5 млн. книг, статей, брошур до 250 тис. дисертацій і т.д.)

Суспільні науки такі, як філософія і соціологія, доводять, що об’єднання суспільств єдину прогресивну глобальну систему можливо лише на базі інформатизації. Без інформатизації людство, яке з кожним роком збільшується, могло б розпастись на окремі непов’язані між собою частини. Нажаль, такий процес децентралізації зараз характерний для міжрегіональних відносин колишніх республік СССР, а також всередині України. Інша картина спостерігається в країнах з більш високим ступенем інформатизації (наприклад, в країнах ЄС), де технічний прогрес на багато вищий.

Матеріальним підсумком процесу інформатизації є нові інформаційні технології – високоорганізовані конвеєри обробки інформації на всіх етапах її створення та використання.

Інформація – (переклад з лат. представлення, поняття) це сукупність знань про фактичні дані і залежності між ними. Відмінність інформації від матеріальних об’єктів і дій заключається в тому, що вона не зменшується при передачі і не збільшується при повторному використанні (порівняти віддав яблуко або познайомився з ідеєю, а також два рази простругали дошку або два рази прочитали один і той же лист).

Згадаємо, що при всьому різноманітті видів інформації: цифрова, кольорова, смакова слухова і т.д. вона поділяється на два основних класи, це неперервна або аналогова і з перериванням або дискретна (приклади).

Аналогова інформація може бути в будь-який момент часу і простору. Проміжок між двома сусідніми моментами може бути нескінченно малим.

Дискретна інформація отримується у вигляді ізольованих точок значень. Проміжок між двома значеннями скінчений (хоча може бути і малим, наприклад МКС).

У відповідності з різним характером двох видів інформації апаратура, що її обробляє, поділяється також на два види: аналогову і цифрову. В техніці, в залежності від поставленої задачі, використовується перший або другий вид апаратури, в кожного з яких є свої переваги і недоліки. Наприклад, аналогова апаратура дозволяє здійснювати вимірювання декількох параметрів паралельно (струм, потужність, напруга, температура і т.д.) цифрова апаратура на таке нездатна, проте вона більш універсальна при її використанні на одній і тій же машині можна отримати будь-які параметри закодованого сигналу. При аналоговій обробці необхідно застосувати різноманітні прилади. Для сучасної техніки віддається перевага цифровій обробці (аналогова частіше використовується в побутових цілях), тому основна увага приділяється цифровим інформаційним системам.

Інформація, що підлягає обробці, має бути достатньо якісною, але якість інформації є складним поняттям. Його основу може складати базова система з показників трьох типів:

1. Характеристики видачі (накопичення) – вчасність, актуальність, повнота, ясність, цінність;

2. Характеристики обробки: глибина, достовірність, адекватність;

3. Характеристики захищеності: фізична цілісність, безпечність;

Одним з найбільш вагомих показників якості інформації є її безпечність, тобто ступінь захищеності від випадкових або зловмисних шкідливих впливів.

На перших етапах регулярного застосування цифрової обробки інформації основна увага приділялась її фізичній цілісності, порушення якої є результатом впливу реальних факторів головним з яких є відмова, збій і помилки елементів системи обробки. Ці процеси хоч і випадкові, але піддаються досить простому аналізу. Методи боротьби з ними ми вивчали в курсі “Технічне обслуговування ЕОМ”. В даний час основним дестабілізуючим фактором є зловмисні дії людей. Ці дії є не лише випадкового характеру, а як правило, є важко передбачуваними.

Наслідки зловмисного спотворення інформації не менш важкі, ніж негативні екологічні ефекти. Так електронні пограбування і зараження ЕОМ “вірусами” вже принесли багатомільярдні економічні збитки. Як приклад, можна навести, несанкціоноване копіювання інформації, яка являється чиєюсь власністю. Як стверджують закордонні джерела: на кожну копію програми отриманої законним шляхом існує не менше десяти копій, отримані незаконним шляхом. Що ж стосуються заражених інформаційних систем комп’ютерними вірусами, в якості прикладу, можна навести епідемію віруса в чотирьох мережах ЕОМ США на початку 90-х років, відомою під загальною назвою “Інтернет”. В результаті зараження декілька десятків установ змушені були вимкнути близько 6 тис. ЕОМ. Ізоляція і ліквідація віруса зайняла 4 доби. Як з’ясувалось вірус потрапив через одну з налагоджувальних програм системи електронної пошти, а його автором виявився 23-х річний аспірант проти якого було відкрито кримінальну справу. В подальшому в зв’язку з широким розповсюдженням мереж ЕОМ питання захисту інформації стає все більш актуальним. В зв’язку з цим виникла необхідність чіткого визначення термінів і понять цього питання. При вивчені предмету ми будемо використовувати наступні основні поняття:

Безпечність інформації – стан захищеності інформації, що зберігається та обробляється від негативного впливу з точки зору порушення її фізичної і логічної цілісності (знищення, спотворення) або несанкціонованого використання.

Загрози безпеки інформації – події або дії, які пов’язані з знищенням, спотворенням або несанкціонованим використанням інформації, що обробляється та зберігається.

Уязвимість інформації – можливість виникнення такого стану інформаційної системи, при якому створюються умови для реалізації загроз безпеки інформації.

Захищеність інформації – підтримка на заданому рівні параметрів інформації, які характеризують встановлену якість, її зберігання, оброки, використання.

Захист інформації – процес створення і використання спеціальних засобів, які підтримують встановлений ступінь захищеності інформації.

Наперед захищена інформаційна технологія – технологія, яка є уніфікованою широкому спектрі функціональних додатків, а з іншого боку містить всі необхідні механізми для забезпечення рівня захисту, що вимагається, як основного показника якості інформації.

Якість інформації – сукупність властивостей, що обумовлюють придатність інформації задовольняти поставлену вимогам в відповідності до її призначення.

Ми вже казали, що висока міра небезпеки інформаційних загроз в особливих доказах не має потреби, тому зрозумілі зусилля, які прикладаються з метою захисту інформації. Нажаль, загрози інформації і втрати від їх проявлення не лише не знижуються, а навіть зростають в міру розвитку обчислювальної техніки.

З точки зору захисту інформації цікаво вирішення трьох класів задач – задача-аналізу, синтезу і управління.

Основний зміст задач аналізу заклечається в об’єктивній оцінці потенційних загроз інформації і можливих збитків від їх проявлення. Задачі синтеза вирішуються з метою визначення найбільш ефективних способів і засобів організації захисту інформації. Задачі управління призначені для забезпечення раціонального використання розроблених засобів і методів захисту процесів використання інформації.

В процесі розвитку інформаційних систем спочатку приділялась увага лише вирішенню задач аналізу порушення захисту інформації, а потім стали вирішувати і задачі синтезу, але для їх вирішення використовувався метод створення моделей аналогічно методу, що застосовується при оптимізації надійнісних схем, який був явно недостатнім. Важливість задач керування була оцінена і доведена значно пізніше коли спеціалісти переконались, що ефективний захист може бути забезпечений лише в рамках управління функціональної самостійної системи захисту.

Для правильного підходу до вирішення всіх трьох типів задач по забезпеченню захисту інформацією перш за все потрібно здійснити аналіз джерел і каналів надходження загроз безпеці інформації, що ми і зробимо на наступних заняттях.

 

4. Закріплення знань та вмінь студентів.

Бесіда у вигляді переказу зрозумілого матеріалу.

5. Д/з.

1. Опрацювати матеріал лекції.

2. Підготувати доповіді на теми:

· Історія створення вірусів;

· Історія створення антивірусних програм;

· Характеристика найпопулярніших вірусів.

· Хакер – за чи проти?

 

6. Підсумок лекції.

Оголошення оцінок.

 

7. Додаткова література.

1. Мацюк А.А., Гизидин С.В., Погожин Н.С. Введение в защиту информации в автоматизированных системах. Москва, - Горячая линия – Телеком, 2004.

2. Романец Ю.В., Тимофеев П.А., Шангин В.Ф. Защита информации в компьютерных системах и сетях. Москва “Радио и связь”, 2001.

3. Коханович В. Ф. Защита информации в телекоммуникационных системах “МК - Пресс”, Киев – 2005.

4. Хореев А.А. Способы и средства защиты информации. Министрерство образования РФ, Москва 2000.