Основні ланки механізму мотивації
Мотиви існують у системній взаємодії з іншими психологічними явищами, створюючи складний механізм мотивації. Він включає в себе потребу, домагання, стимули, установки, оцінки і т.д.
Вихідною ланкою, першим «полюсом» механізму (схема) є потреба, що виражає потребу, необхідність для людини певних благ, предметів чи форм поведінки. Потреби можуть бути як уродженими, так і придбаними в процесі життя та виховання.
Поняття мотивації використовується у двох сенсах (Рис. 2.9).
| Мотивація |
| Як система факторів: викликає активність організму і визначає спрямованість поведінки людини (потреби, наміри, цілі, інтереси, прагнення) |
| Як характеристика процесу, що забезпечує поведінкову активність на певному рівні, іншими словами - мотивацію |
Рис. 2.9. Два сенси мотивації
Для того щоб всебічно розкрити поняття мотивації, необхідно розглянути:
| Три аспекти мотивації: |
| -що в діяльності людини знаходиться в залежності від впливу мотивації |
| -як мотивація впливає на результати діяльності людини |
| -яким є співвідношення внутрішніх і зовнішніх спонукальних сил |
Рис. 2.10. Аспекти мотивації
Основними елементами (ланками) мотивації, що впливає на діяльність людини, є потреби, мотиви і стимули.
| Потреби |
| Стимули |
| Елементи мотивації |
| Інтереси |
| Мотиви |
Рис. 2.11. Елементи мотивації
Оскільки людина являє собою відносно автономну, високоорганізовану, біосоціальну систему, яка у процесі взаємодії з зовнішнім середовищем саморозвивається, остільки вона відчуває необхідність постійного задоволення визначених потреб.
Потреба - це нестаток чогось, що необхідно для створення і підтримки нормальних умов життя і діяльності людини та відсутність чого викликає стан фізіологічного, соціального або психологічного дискомфорту.
Потреба виникає і знаходиться всередині людини, що є досить загальним для всіх людей, але в той же час має визначений індивідуальний прояв у кожної людини. При цьому поки потреба існує, вона дає про себе знати і якби вимагає свого усунення, тобто ліквідації дискомфортного стану людини. Люди по-різному можуть усувати потреби: задовольняти них, придушувати або не реагувати на них. Потреби можуть виникати як усвідомлено, так і неусвідомлено. Величезна роль потреб полягає в тім, що вони в будь-якому випадку вимагають реагування на їхнє виникнення, тобто спонукують людей до дії. Характер походження потреб досить складний, але в їхній основі лежать причини фізіологічного, психологічного і соціального плану.
Центральне місце в теорії мотивації займає поняття «мотив». Мотив — це переважно усвідомлене внутрішнє спонукання особистості до визначеної поведінки, спрямоване на задоволення нею тих або інших потреб.
Нерідко мотиви визначають і як спочатку неактуалізовану готовність
людини до визначеної поведінки. Актуалізація мотиву означає перетворення
його в головний імпульс психологічної активності, що детермінує поведінку. Які ж сторони поведінки людини розкриваються в понятті мотиву?
Мотив характеризує насамперед вольову сторону поведінки, тобто він нерозривно зв'язаний з волею людини. Можна сказати, що мотив — це імпульс і причина людської активності. Він являє собою переважливо усвідомлене спонукання. Незважаючи на те, що багато мотивів зароджуються в підсвідомості, проте вони стають рушійною силою, детермінантою поведінки, лише тоді, коли набувають більшого або меншого ступеня усвідомлення. Мотив породжується визначеною потребою, що виступає кінцевою причиною людських дій. Хоча мотив виражає готовність до дії, спонукає до неї, він може і не перерости в дію або поведінку, в цьому випадку має місце боротьба мотивів, у якій перемагає й актуалізується найбільш сильний з них.
Разом з тім, поведінка людини звичайно визначається не одним мотивом, а їхньою сукупністю, в якій мотиви можуть знаходитися у визначеному відношенні один до одного за ступенем їхнього впливу на людину, тобто його мотиваційною структурою. Тому мотиваційна структура людини може розглядатися як основа здійснення їм визначених дій. Вона має визначену стабільність, однак може і змінюватися, зокрема, свідомо в процесі виховання людини, його освіти і розвитку.
Усвідомлення потреби формує інтерес до певних суб'єктів, предметів, видів діяльності, що забезпечує його задоволення. Інтереси за своєю суттю близькі до потреб. Якщо потреба характерезует те, що необхідно суб'єкту для його нормального функціонування, то інтерес відповідає на питання як діяти, щоб задовольнити цю потребу.
Суб'єктивне ставлення до соціальних умов і ситуацій, похвала або засудження їх, прагнення зберегти і захистити їх є інтересом особистості.
Інтереси проявляються в поведінці людини. Кожна людина, кожна соціальна група має власні інтереси.
Стимуливиконують роль важелів впливу або носіїв роздратування, що викликають дію визначених стимулів.Стимул - це ті або інші блага (предмети, цінності та ін.), здатні задовольняти потреба при здійсненні визначених дій (поведінки).
Стимул (стосовно до дослівного перекладу) означає спонукання до дії, спонукальну причину, в основі якої лежать зовнішні фактори. Таким чином, стимул - це зовнішній вплив, що має цільову спрямованість.
Мотив- це також спонукання до дії, але в основі його можуть бути як стимул, так і особисті причини.
Стимул перетворюється в мотив тільки тоді, коли він усвідомлений людиною і прийнятий нею. Реакція людей на конкретні стимули в різних людей не однакова.Тому самі по собі стимули не мають абсолютного значення або змісту, якщо люди не реагують на них. Таким є співвідношення внутрішніх і зовнішніх спонукальних сил.
У діяльності людини мотивація впливає на такі характеристики:
· зусилля;
· старання;
· наполегливість; сумлінність;
· спрямованість.
Реальними, співвідносними з середовищем формами прояву потреби виступають домагання і очікування. Вони є як би наступним після потреби ланкою механізму мотивації. Домагання представляють собою звичний, що детермінують поведінку людини рівень задоволення потреби. На базі однієї і тієї ж потреби можуть сформуватися різні претензії й очікування. Так, в однієї людини первинна потреба в харчуванні може бути задоволена за допомогою дешевих бутербродів, в іншого ж її нормальне задоволення передбачає вишуканий обід в дорогому ресторані.
Очікування конкретизують домагання стосовно реальної ситуації і певної поведінки. Грунтуючись приблизно на однакових домаганнях, очікування, тим не менш, можуть істотно різнитися. Скажімо, у кризовій ситуації, тоді, коли підприємство перебуває на межі банкрутства, очікування працівників значно нижче, ніж у звичайний, «нормальний»час. За різних умов домагань очікування можуть розрізнятися дуже істотно. Так, очікування винагороди за приблизно однакову працю в американського і російського державного службовця або вченого сьогодні майже непорівнянні.
Різний рівень домагань і очікувань працівників важливо враховувати в процесі мотивації. Так, для одного працівника, який звик до скромних заробітком, встановлення місячного окладу, скажімо, в 2000 грн. буде дієвим стимулом, мотивуючим сумлінну працю. У іншого ж, раніше високооплачуваного співробітника, така зарплата викличе невдоволення і стане демотивуючим чинником.
Другим «полюсом»механізму мотивації виступає стимул, представляє собою ті чи інші блага (предмети, цінності тощо), здатні задовольняти потребу при здійсненні певних дій (поведінки). Власне кажучи, стимул орієнтований на задоволення потреби.
Незважаючи на близькість понять мотиву і стимулу, є необхідність розрізняти їх, хоча в літературі вони нерідко вживаються як тотожні, мотив характеризує прагнення працівника отримати певні блага, стимул - самі ці блага. Стимул може і не перерости в мотив в тому випадку, якщо він вимагає від людини неможливих або неприйнятних дій. Наприклад, пропозиція бригаді будівельників великої грошової суми за спорудження складного моста через річку не буде для них мотивом дій, якщо вони не мають необхідної для цього кваліфікацією і якщо у них немає ні техніки, ні всього іншого, що потрібно для будівництва.
Аналогічна ситуація може виникнути, скажімо, і тоді, коли кінозірці пропонують за крупну винагороду фотографуватися, наприклад, у відповідному вигляді для порножурналу «Плейбой»: якщо її моральні установки несумісні з такого роду «діяльністю», то стимул не викличе у неї ніякого мотиву.
Таким чином, стимул безпосередньо орієнтований на потребу, її задоволення, мотив ж є головним сполучною ланкою, «іскрою», яка за певних умов проскакує між потребою і стимулом. Для виникнення цієї «іскри» стимул повинен бути більш-менш усвідомлений і прийнятий працівником.
Питання для самоконтролю
1. Дайте визначення мотивації
2. Що відноситься до внутрішніх спонукальних сил трудової діяльності?
3. Назвіть і охарактеризуйте три типи мотивації праці
4. Які розрізняють мотиви за джерелом виникнення?
5. Назвіть і охарактеризуйте групи чинників, під впливом яких формується мотиваційна структура
6. Назвіть три аспекти мотивації
7. На які характеристики у діяльності людини впливає мотивація?
Список літератури
1 Никифоренко В. Г/ Мотивація персоналу Навчально-методичний посібникдля самостійного вивчення дисципліни.-2007.-96 с.
2 Белкин, В. Мотивы и стимулы труда/ В. Белкин, Н. Белкина // Социальнаязащита. - 2007. - № 7. - Прил.: с.44-47
3 Блинов, А. Мотивацияперсоналакорпоративных структур / А. Блинов // Маркетинг. - 2008. - № 1. - С.88-101.
4 Ильин, Е.П. Мотивация и мотивы: Учеб. пособие для вузов. / Е.П. Ильин - СПб. и др.: Питер, 2008. - 508 с
5 Каверин, С.Б. Мотивация труда. / С.Б. Каверин - М.: Ин-тпсихологии РАН, 2008. - 224 с.
6 Алехина, О.Е. Стимулированиеразвитияработниковорганизации. / О.Е. Алехина // Управление персоналом. - 2002. - № 1. - С.50-52.