Тема: Виховні технології в роботі класного керівника
План
1.Суть понять: Освітні технології, педагогічні технології, виховні технології.
2.Технологія «Початковий етап роботи з групою дітей».
3.Технологія «Колективне творче виховання».
1. Література: Бех І.Д. Виховання особистості:У 2 кн.-Кн.1 - Особистісно орієнтований підхід.:Теоретико-технологічні засади.-К.:Либідь, 2003.-280с.; Кн.2. – Особистісно орієнтований підхід:Науково-практичні засади.-К.:Либідь,2003.-344с.
2. Белкин А.С. Ситуация успеха: Как её создать.-М.:Просвещение, 1991.-176с.
3. Бондаревская Е.В.Смыслы и стратегия личностно-ориентированного воспитания //Педагогика.-2001.-№1.-С.17-24.
4. Іванов И.П. Методика коммунарского воспитания.-М.:Просвещение, 1990.-144с.
5. КороленкоГ.В. Личностно-ориентированное воспитание в условиях массовой общеобразовательной школы // Классный руководитель.-2001.- №8.-С.25-32.
6. КрасовицькийМ. Особистісно-зорієнтована виховна система //Завуч (Перше вересня).-2002-№6.-С.1-5.
7. Освітні технології /За ред. О.М.Пєхоти.-К.:А.С.К.,2001.-256с.
8. Питюков В.Ю. Основы педагогической технологии.-М.:ГИД,2001 -192с.
9. Селевко Г.К.,СелевкоА.Г. Соціально-воспитательные технологии //Школьные технологии.-2002.-№3.-176с.
10. Сучасні педагогічні технології /НісімчукА.С.,ПадалкаО.С., ШпакО.Т.-К.:Просвіта,2000.-367с.
11. Щуркова Н.Е. Практикум по педагогической технологии.-М.:Пед. общ. России,1998.-250с.
Освітні технології є стратегіями розвитку освіти (н – д: Доктрина розвитку освіти України в XXI ст.).
Педагогічні технології відображають практику реалізації освітніх технологій. Педагогічна технологія – упорядкована система дій, виконання яких веде до досягнення педагогічної мети.
Виховна технологія відображає практику реалізації педагогічних технологій. Це чітка, упорядкована система виховних впливів, дій в рамках виховного процесу, що сприяють досягненню виховних цілей.
Для технології характерні ознаки: системність, послідовність дій, високий рівень інструментованості, тобто чіткий алгоритм дій, розпочинаючи з визначення мети, етапів, кроків, операцій, тощо. На відміну від технології, методика передбачає різні, варіативні способи реалізації теоретичних положень (низький рівень алгоритмізації).
Початковий етап роботи з групою (технологія роботи з групою)
Педагог іде на першу зустріч з групою дітей. У нього різні почуття: бажання успіху, душевного піднесення, страх перед невідомістю, страх зробити помилку. Він продумує, як одягтися, з якими словами звернутися до дітей, яким буде зміст його роботи першого дня. Основою для такої стурбованості є враження першого сприйняття. Воно дуже глибоке, надовго залишає слід в пам’яті. Може назавжди визначити характер взаємовідносин між вихователем і вихованцями, отже вплинути на результативність роботи.
Початковий етап – до 12 днів. Протягом нього формуються установки дітей, визначаються лідери в системі ділових і міжособистісних відносин, народжуються перші традиції.
У цей період від педагога вимагається повна самовіддача. В подальшій роботі напруженість його професійної роботи зменшується і входить в нормальний ритм.
Завдання:
1. Домогтися того, щоб в групі встановився сприятливий психологічний клімат.
2. Створити умови для максимального проявлення особистості, для максимального проявлення і розвитку здібностей кожного члена групи.
3. Організаційно оформити життєдіяльність групи.
Як цього досягти?
Ви зайшли до классу. Завдання: не себе максимально подати, показати, а зробити так, щоб розкрились діти, зняли з себе оболонку. Для цього потрібно залучити дітей до активної діяльності в ситуації обмеженого часу, щоб не було коли ніяковіти (засоромитися). Ще раз: 1. Про себе мінімум інформації. Нехай дещо залишається поки що таємницею для дітей. Краще, якщо свої вимоги ви пред’явите не прямо, а опосередковано. Наприклад, я люблю читати книжки, природу і дуже не люблю, коли мене обманюють, підводять.
Далі. 2. Бажано посадити дітей в коло, щоб діти дивилися в очі, один одному. Запропонувати: 1. Передати якийсь символ, талісман і розповісти про себе. Кидати м’ячик і задавати запитання. 3. Пограти: вишикуватись за зростом, за кольором волосся, за іменами. Психологічний зміст – діти розпочинають спілкуватися, знімається напруження.
4. 2 етап. Творче завдання. Розбити на групи. Кожній мікрогрупі - завдання творчого характеру хвилин на 10-15. Наприклад «Пам’ятник літературному герою», експедиція «Космос» та ін. Спостерігаємо, хто лідер, хто кому допомагає.
5. 3 етап. Коли трохи посміялися, порухаємося. Пограли, показали творчі здібності – тепер розпочинайте розмову – що ви від них хочете, але краще опосередковані вимоги.
1) Дуже важливо знайти контакт з лідером, вожаком. (Лідерство – дуже сильна потреба самостверджуватися). Не пригнічувати, не ображати, намагатися залучити на свій бік, до своїх союзників, попрохати його щось допомогти. Якщо неформальний лідер на вашому боці, вам буде легко працювати, оскільки діти, особливо підлітки, виконують перш за все те, що вимагає лідер, а він буде пред’являти ваші вимоги. Завдання: налагодити перш за все особисті контакти з лідером, а потім з кожним учнем. (Познайомитися з лідером раніше).
2) Захопити спільною діяльністю. А.С.Макаренко – про перспективи: близька, середня, далека. Похід в ліс, поїздка до іншого міста, експедиція… Умова: добре навчатися, гарно поводитися, допомагати, заробити гроші на експедицію.
3) Не зациклюватися тільки на розважальних заходах у цей період, оскільки група, спаяна на основі розважальних заходів – не дієздатна. Педагог за цей короткий період повинен організовувати різні види діяльності і робити все, щоб індивідуальність кожного могла найкраще розкритися, проявитися, щоб як можна скоріше ствердилось достоїнство кожного.
4) Взаємовідносини дітей повинні знаходитися в центрі уваги педагога. Через 10 днів формуються принципові установки по відношенню однієї особистості до іншої. Тому в цей період педагог використовує максимально всі можливості для гуманізації взаємовідносин: заохочення, наголошення на достоїнствах і зовнішніх позитивних якостях кожного учня, прояв турботи, уваги, визнання перших успіхів – всім цим він підіймає особистість кожного і формує гарне ставлення до кожного.
5) В числі першочергових завдань – привчити дітей до елементарних норм дисципліни і порядку, які забезпечують успіх будь-якої діяльності. Чистота, точність, охайність, впорядкованість, ввічливість, стриманість – звички, які необхідно формувати на цьому етапі. Контроль, корекція, заохочення, захоплення сприяють розвитку цих якостей, які стають базою для подальшого духовного розвитку особистості. Володіючи елементарними культурними навичками і звичками, людина може спрямувати свій енергетичний потенціал на творчість, на пізнання, продуктивну роботу.
6) Важливо в цей час встановити тісні зв’язки з батьками учнів. Життя учня повинне бути позбавленим роздираючих протиріч і виключаючих одна одну цінностей, які пропонують школа і сім’я. Ліквідувати бар’єри, які існують між школою і сім’єю повністю неможливо, але позбавити дитину від цих великих протиріч можливо. Батьківські збори, перші записки – характеристики успіхів дітей, перші індивідуальні бесіди, прохання через дітей – перші кроки до взаємодії.
7) Початковий етап роботи з дітьми обов’язково включає в свій зміст проведення перших діагностик особистості. Візуальні спостереження, які цінності переважають. Перші методики повинні бути цікавими і захоплюючими для дітей, сприйматися як гра, перевірка сил, засіб самоусвідомлення. Педагог повинен і дітям, і колегам, і самому собі говорити, що група цікава, володіє багатьма достоїнствами (їх оголошувати), що працювати з нею – одне задоволення, хоча діти поки що і мало знають, мало вміють і т.п., тобто не піддаватися песимістичному настрою (оптимістичне прогнозування).
8) Не припуститися ще однієї помилки! Ні в якому разі не порівнювати групи, оскільки для якоїсь порівняння буде несприятливим: діти погоджуються з тим, що вони гірші; при такій оцінці дуже важко, складно активізувати діяльність дітей, гуманізувати їх відносини, привчити їх до елементарної культури поведінки. Поганому губити нічого, він не стане напружувати фізичні і психічні сили, щоб стати кращим. У нього відсутня мотивація до цього прагнення.
За перші два тижні кожен учень повинен відчути всю неповторність і значущість для групи. Це забезпечуються особистісними оцінками в адресу кожного без порівняння його з іншими дітьми. Ці оцінки обов’язково повинні бути позитивними, незалежно від того, мова йде чи про зовнішні, чи про внутрішні якості особистості. Одним із показників ефективності початкового етапу є сприятливий соціально-психологічний клімат в групі: діти веселі, бадьорі, доброзичливі, мобільні, працьовиті, готові до подолання труднощів, вільні в поведінці і волевиявленні. Педагогу приємно і радісно працювати з дітьми, його професійне самопочуття до кінця цього етапу стає критерієм педагогічного успіху.