Список рекомендованої літератури
Практичні завдання
9. Визначити необхідну явочну чисельність бурильників, якщо обсяги робіт з буріння за зміну складають 400 т руди. Норма виробітку на одного бурильника — 50 т за зміну. Плановий коефіцієнт виконання норм виробітку дорівнює 1,14.
10. Виробнича програма з проплавки твердої шихти процесом випалення - 510000 т на рік; продуктивність кожної із діючих печей з проплаву твердої шихти — 750 т на добу; корисний фонд часу роботи кожної печі - 340 діб; нормативний штат на зміну з обслуговування 1 печі – 15 робітників; режим роботи - тризмінний за чотирьохбригадним неперервним графіком робіт; фактичне число днів роботи одного робітника за плановим балансом робочого часу - 280 днів. Визначити необхідну облікову чисельність робітників.
11. У звітному році обсяг випуску продукції склав 24000 тис. грн., а виробіток одного працюючого 32000 грн. У поточному році (238 робочих днів) трудомісткість виробничої програми знизилась на 900 людино-днів. Визначити виробіток на одного працюючого в поточному році і його відносне зростання.
12. За даними таблиці визначити виконання плану продуктивності праці (годинної, денної та за період):
| Показники | План | Факт. |
| Обсяг виробництва, тис. грн. | 1728,0 | 1932,0 |
| Середня облікова чисельність робітників, осіб | 150,0 | 160,0 |
| Обсяг роботи, людино-днів | 9500,0 | 9450,0 |
| Середня тривалість робочого дня | 7,8 | 7,7 |
На основі аналізу рівня годинної, денної і за період продуктивності праці зробіть висновки про можливі резерви виробництва.
1. Адамчук В.В., Ромашов О.В., Сорокина М.Е. Экономика и социология труда: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ, 2001. – 407 с.
2. Богатыренко З.С. Выявление и оценка резервов роста производительности труда на промышленных предприятиях (объединениях). – М.: Экономика, 1990.
3. Богиня Д.П., Грішкова О.А. Основи економіки праці: Навчальний посібник. – К.: Знання-Прес, 2001.
4. Бондарь И.К. Производительность труда. – К.: Наук. думка, 1991.
5. Бородатий В.П., Крижко І.Д., Ягодзінський А.Й. Управління персоналом. - К.: ІЗМН, 1997.
6. Волошина С.В., Чорноморченко Н.В., Чорноморченко І.С. Економіка праці: курс лекцій і навчально-методичні матеріали для самостійного вивчення дисципліни: Навчальний посібник. – Дніпропетровськ: Пороги, 2002. – 312 с.
7. Єсінова Н.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2004. – 432 с.
8. Завіновська Г.Г. Економіка праці: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 2000.
9. Зушина Г.М., Костин Л.Л. Трудовые ресурсы и трудовой потенциал общества. – М., 1996.
10. Калина А.В. Економіка праці: Навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. – К.: МАУП, 2004. – 272 с.
11. Ким М.Н. Трудовой потенциал и занятость. – Х, 1993.
12. Мурашко Н.И. Управление персоналом организации. – К.: ЦСП «Компас», 1997. – 330 с.
13. Петюх В.М. Управління персоналом: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц.- К.:КНЕУ, 2000.
14. Синк Д.С. Управление производительностью: планирование, измерение и оценка, контроль и повышение. - М.: Прогрес, 1989.
15. Соціально-трудовий потенціал: теорія і практика. // За ред. М.І. Долішнього, С.М. Злупка. – К.: Наукова думка, 1994.
16. Травин В.В., Дятлов В.А. Основы кадрового менеджмента. – М.: Дело, 1995. – 336 с.
17. Управление трудовыми ресурсами: Справочное пособие / Под ред. Л.А. Костина. – М.: Экономика, 1987. – 343 с.
18. Экономика труда и социально-трудовые отношения // Под ред. Г.Г. Меликьяна, Р.П. Колосовой. - М.: Изд. МГУ, 1996.
19. Экономика труда // Под.ред. Л.И. Жукова, Г.Р. Погосяна. - М.: Экономика, 1991. – 304 с.
20. Закон України „Про колективні договори і угоди” // Закони України/ Ін-т законодавства. – К., 1997. – Т.6. – С. 5-11.
21. Закон України „Про оплату праці” // Закони України/ Ін-т законодавства. – К., 1997. – Т.8. – С. 210-218.
22. Законодавство України про працю. Збірник законодавчих та нормативних актів. – К.: Атака, 2003. – 944 с.
23. Кодекс законів про працю України. – К.: Парламентське вид-во, 2003. – 108 с.
24. Конвенція МОП 131 (від 3 червня 1970 р.) „Про встановлення мінімальної заробітної плати з особливим урахуванням країн, що розвиваються”.
25. Адамчук В.В. Экономика труда. – М.: ЮНИТИ, 2000. – 387 с.
26. Адамчук В.В., Промашов О.В., Сорокина М.Е. Экономика и социология труда: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ, 2001. – 407 с.
27. Багрова І.В. Нормування праці: Навч. посібник. – К.: ЦУЛ, 2003. – 212 с.
28. Богиня Д.П., Грішнова О.А. Основи економіки праці: Навчальний посібник. – К.: Знання-Прес, 2000. – 313 с.
29. Бондаренко М.И., Евтушенко А.Б. Экономика труда: Учебно-методическое пособие. – Х., 1998. – 194 с.
30. Волошина С.В., Чорноморченко Н.В., Чорноморченко І.С. Економіка праці: курс лекцій і навчально-методичні матеріали для самостійного вивчення дисципліни: Навчальний посібник. – Дніпропетровськ: Пороги, 2002. – 312 с.
31. Ганелі Теренс. Соціальна політика та соціальне забезпечення за ринкової економіки. – К.: Основи, 1995.
32. Генкин Б.М. Экономика и социология труда: Учебное пособие для вузов. – М.: Издат. группа НОРМА-ИНФРА, 1999. – 384 с.
33. Єсінова Н.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2004. – 432 с.
34. Завіновська Г.Г. Економіка праці: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2001. – 158 с.
35. Калина А.В. Организация и оплата труда в условиях рынка. – К.: МАУП, 1995.
36. Калина А.В. Економіка праці: Навч. посібник для студ. вищ. навч. закл. – К.: МАУП, 2004. – 272 с.
37. Колот А.М. Оплата праці на підприємстві: організація та вдосконалення. – К.: Праця, 1997.
38. Колот А.М. Мотивація персоналу: Підручник. - К.: КНЕУ, 2002. – 337 с.
39. Поляков И.А., Ремизов К.С. Справочник экономиста по труду. – М.: Экономика, 1988.
40. Рофе А.И. Научная организация труда: Учебное пособие. – М.: Изд-во «Мик», 1998.
41. Экономика труда и социально-трудовые отношения / Под ред. Г.Г. Меликьяна, Р.П. Колосовой. – М.: МГУ, 1996.
42. Эренберг Р.Д., Смит Р.С. Современная экономика труда. – М.: Изд-во МГУ, 1996.
43. Яковлев Р.А. Анализ издержек работодателя на оплату труда и выплаты социального характера. – М.: Экономика, 1997
Лекція № 9, 10. Тема: «Собівартість продукції гірничорудних підприємств».
При вивченні матеріалу розділу слід
засвоїти:
ü поняття „виробничих витрат”, визначення термінів „затрати”, „витрати” та „собівартість”, бухгалтерських і економічних витрат;
ü класифікації собівартості продукції за різними ознаками та способи обліку витрат у її складі;
ü поділ витрат у залежності від виду діяльності, від зв’язку з обсягом виробництва, за способом обчислення на одиницю продукції, за ступенем однорідності витрати, за групами первинних елементів і тенденціями їх зміни за окремими видами продукції;
ü критичний обсяг виробництва продукції («точки беззбитковості»), графічний та аналітичний методи її знаходження, зміни критичного обсягу виробництва продукції під впливом окремих чинників;
ü групування витрат за економічними елементами та склад витрат за кожним економічним елементом, зміст і методику обчислення кошторису виробництва;
ü калькулювання та його місце в економічних розрахунках, об'єкти калькулювання і калькуляційні одиниці, типову номенклатуру калькуляційних статей витрат, методику обчислення окремих статей калькуляції;
ü структуру собівартості продукції та методику обчислення окремих статей калькуляції на підприємствах гірничо-металургійного комплексу;
ü методи планування витрат на виробництво, формування зведеного кошторису витрат та кошторисів окремих комплексних витрат, методи розподілу комплексних статей витрат на витрати окремих видів продукції;
ü планування собівартості продукції пофакторним методом;
ü методику визначення впливу окремих (сукупності) техніко-економічних чинників на зміну (зменшення, збільшення) поточних витрат;
навчитися:
Ø розрізняти поняття „витрат” та „собівартості” продукції, виділяти різні її типи в залежності від складу витрат та виду інформації, що використовується при їх розрахунку;
Ø групувати витрати за економічними елементами та складати кошторис виробництва;
Ø визначати склад елементних та комплексних статей калькуляції виробництва та відносити їх на окремі види продукції (робіт або послуг);
Ø калькулювати витрати на виробництво продукції на підприємствах гірничо-металургійного комплексу;
Ø планувати витрати на виробництво прямим способом та пофакторним методом;
Ø розраховувати кошториси комплексних витрат та зведений кошторис витрат на виробництво продукції (робіт, послуг);
Ø визначати вплив мультиплікативних чинників на собівартість продукції (робіт, послуг) та основні шляхи зниження поточних витрат на виробництво.