Законодавче забезпечення соціальної адаптації осіб, які відбували покарання в місцях позбавлення волі.

Література: 51, 52, 60, 75, 76

Довідка про звільнення:

- засвідчує особистість, якщо немає паспорту;

- зазначена стаття, скільки грошей видано, маршрут слідування, місце проживання.

Закон України «Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк», 2003

Мета: визначення умов і порядку соціальної допомоги особам, що відбували покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Основні частини закону	Коментарі
Визначення	Звільнені особи - особи, що відбули покарання у виді обмеження або позбавлення волі на певний строк (у тому числі після умовно-дострокового звільнення, амністії, за станом здоров'я).
Соціальний патронаж - комплекс заходів державної підтримки і допомоги звільненим особам, що здійснюються з метою сприяння цим особам у працевлаштуванні, професійній переорієнтації і перепідготовці, створення житло-побутових умов, запобігання впливу на них криміногенних факторів.
Об'єкти	Особи, що звернулися по допомогу протягом 6 місяців після звільнення (за 3 місяці до виходу із закритого закладу, у колонії роз'ясняють права, пояснюють, куди потрібно звернутися, а до відділу міліції та ЦСССДМ за місцем походження засудженого направляється інформація про майбутнє звільнення).
Суб'кти	Спостережна комісія при органах місцевого самоврядування (за участю громадських організацій), а також ССД, ЦСССДМ, КВІ, органи охорони здоров'я, центри соціальної адаптації, центри зайнятості, притулки.
Житлово-побутові умови	Тим, у кого немає житла, органи виконавчої влади надають місце в (соціальному) гуртожитку або центрах соціальної адаптації. Стаття 71 Житлового Кодексу (збереження житла за тимчасово відсутнім). Після рішення суду про осуд людини, направляється довідка з місць позбавлення волі до паспортного столу по місцю її проживання
Медична допомога	- надається за місцем реєстрації; (без штампу реєстрації в лікарню не приймуть); - якщо немає реєстрації - по направленню одного з суб'єктів соціального патронажу
Соціальна допомога (крім клієнтів у віці від 28 до 58 років)	Чоловіки - 60 років, жінки. - 55 років, а також предпенсійного віку, інваліди І і ІІ груп, якщо немає дітей та родичів, - УПСЗН направляє в спецінтернати (Приклад)
15-28 років - інформаційна, правова й інша допомога - в ЦСССДМ, ССД
5% квота робочих місць на підприємствах для даної категорії
Образование	Вечірні школи, спец ПТУ, центри зайнятості (у колоніях отримують робочу спеціальність).
Соціальне замовлення	Фінансування НДО з місцевих бюджетів для реалізації соціальних проектів, спрямованих на надання допомоги даної категорії

2. Діяльність соціальних служб щодо підтримки колишніх ув'язнених.

Служба супроводу неповнолітніх і молоді, яка перебуває у місцях позбавлення волі або повертається з них.

Категорія: неповнолітні та молодь, які перебувають у виховних та виправних колоніях, СІЗО.

Зміст соціальної роботи:

- консультування вихованців із соціально-психологічних проблем, психологічна адаптація та психологічна корекція, проведення психодіагностики;

- консультування вихованців щодо дотримання їхніх прав, організації їхньої соціально-позитивної діяльності;

проведення лекцій і тренінгів з метою пропагування здорового способу життя;

- консультування з питань цивільного та кримінального права,

- захисту прав та інтересів, допомога в оформленні потрібних документів;

- розповсюдження серед вихованців буклетів, листівок, пам'яток профілакичного (пропаганда здорового способу життя) та інформаційного характеру (адреси та телефони необхідних закладів після звільнення);

- інформування вихованців про графіки роботи закладів соціального спрямування, освіти, охорони здоров'я, центрів зайнятості, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, послуги, які можна отримати в центрах ССМ;

- проведення відеолекторіїв профілактичного характеру;

- інформування про вплив та наслідки вживання тютюну, алкоголю, токсичних та наркотичних речовин, запобігання зараженню венеричними хворобами, засоби контрацепції, способи інфікування ВІЛ та засоби його уникнення, навички здорового способу життя;

- сприяння наданню гуманітарної допомоги, в організації фестивалю «Червона калина», інформування про можливості працевлаштування після звільнення.

Категорія: неповнолітні та молодь, які звільняються з місць позбавлення волі

Зміст соціальної роботи:

- вивчення матеріально-побутових умов місця та мікроклімату сімейного середовища, куди повертається неповнолітній або молода людина;

- допомога в отриманні прописки, паспорта, оформленні необхідних документів;

- допомога в налагодженні стосунків із сім'єю;

- сприяння в отриманні медичних послуг, обстеження та проходження лікування;

- сприяння в працевлаштуванні та у продовженні навчання;

- сприяння в поліпшенні матеріального становища (надання грошової та речової допомоги).

3. Організація соціально-педагогічного комплексу мікрорайону.

Стратегія організації соціально-педагогічного комплексу мікрорайону:

1 Створення виховувального середовища в мікросоціумі (спортивні майданчики, підліткові клуби, організація спортивних команд).

2. Уведення до складу вуличних комітетів (або ради мікрорайону) представників педагогічного колективу школи з метою надання педагогічної допомоги сім'ям, у яких проживають діти «групи ризику», та оздоровлення умов сімейного виховання.

3. Створення з допомогою самих підлітків та членів вуличного комітету (ради мікрорайону) ініціативної групи з метою організації корисного сімейного відпочинку та спортивно-оздоровчої роботи в мікрорайоні.

4.Залучення до спільної педагогічної діяльності представників шефів школи, правоохоронних органів, медпрацівників із складу батьків школи та колишніх учнів школи.

5. Формування на основі їх складу інституту громадських шефів для надання допомоги підліткам «групи ризику» в адаптації до дорослого життя і вибору майбутньої професії.

6. Організація з допомогою вуличного комітету (ради мікрорайону) гуртків за інтересами, свят вулиць, акцій милосердя, спрямованих на надання матеріальної допомоги багатодітним, малозабезпеченим сім'ям, сиротам, підшефним підліткам «групи ризику».

4. Методичні рекомендації з встановлення контактної взаємодії з клієнтом.

Подростки, що повертаються з місць позбавлення волі, бывают сложными в общении. Установление с ними контакта требует от социального педагога/работника, с одной стороны, довольно много усилий, из другой, есть обязательным условием дальнейшей работы с такими клиентами.

Контактное взаимодействие - такая модель поведения инициатора контакта, которое вызывает и усиливает в другом человеке потребность в контакте, продолжение общения, потребность в высказываниях и сообщениях, то есть в вербальных отношениях.

В 1985 г. Л. Б. Филоновым была разработанная методика контактного взаимодействия, которая рассматривает контакт как отношения доверия, переживание положительного психического состояния, которое дает возможность использовать такой контакт как инструмент исследования, изучение и коррекции.

Целью использования методики есть сокращение дистанции между людьми и самораскрытие личности в процессе общения.

Методику можно использовать в диагностических целях, а также для налаживания постоянных отношений с клиентом.

Методика контактного взаимодействия с клиентом.

Стадия взаимодействия.	Содержание и характер контакта.	Основная тактика.	Результат
Привлечение к общению.	Использование общепринятых форм и фраз. Сдержанное и доброжелательное отношение. "Ровное", спокойное отношение, отсутствие эмоциональных реакций. Непринужденная беседа на посторонние темы. Отсутствие советов увещаний, уверений, навязчивости.	Одобрение, согласие, безусловное принятие клиента.	Готовность клиента к общению.
Поиск общего интереса.	Поиск нейтрального интереса. Заинтересованность интересами и увлечениями клиента. Переход из нейтрального на личностно значимый интерес. Подкрепление уникальности личности. От общих размышлений о людях к конкретному человеку. От ее ценностей к ее состоянию и качеств.	"Ровное" отношение, заинтересованность, подкрепление уникальности лица.	Положительный эмоциональный фон, согласие.
Выяснение предвиденных положительных для общения качеств и положительных качеств, которые демонстрируются	Рассказ о положительных качествах человека, поиск оригинального, демонстрация отношения к этим качествам. Отношение к отрицательным качествам других. Поиск качеств у себя	Принятие того, что предлагает партнер, авансирование доверия.	Создание ситуации безопасности, безусловное принятие личности.
Выяснение предвиденных отрицательных для общения качеств и отрицательных качеств, которые демонстрируются.	Уточнение границ и пределов личности. Выяснение качеств, которые мешают общению. Представление, прогнозирование ситуаций общения. Сомнения, выяснение неясностей. Высказывание о своих собственных отрицательных качествах.	Принятие положительного без обсуждения, сомнения, возражения.	Ситуация доверия, открытости.
Адаптивное поведение партнеров.	Подчеркивание положительных, учет отрицательных качеств. Советы относительно качеств. Подчеркивание индивидуальности, ее учет в общении. Обсуждение того, что будет создавать осложнение. Желание приспособиться к особенностям другого.	Принятие положительного без обсуждения, сомнения, возражения.	Ситуация доверия, открытости.
Установление оптимальных отношений.	Общие планы действий. Совместная разработка программы. Нормативы общения, взаимодействия. Распределение ролей. Разработка планов по самокоррекции.	Совместные намерения.	Согласие на выполнение принятого плана

Вывод: 1. Взаимосвязь факторов, которые влияют на поведение личности, требуют комплексного использования всех групп методов и форм социальной работы.

2. Технологический алгоритм социальной работы с клиентом включает: диагностику ситуации клиента, разработку плана решения проблемы, согласование его с клиентом, реализация адекватных мероприятий, оценка результатов.

3. Установление контактного взаимодействия с клиентом является сложной и необходимой методикой социальной работы, особенно когда инициатором выступает не клиент, а социальный работник.