Напрями сучасного іудаїзму.
Ортодоксальний напрям –вважає, що необхідно в усіх дрібницях слідувати Торі і міцвот, не відступаючи від Волі Божої ніколи і ні в чому. Усе своє життя єврей має присвятити і підкорити виконанню приписів, навіть якщо вони неактуальні на сьогодні. Навіть якщо незрозуміло зміст міцвот, все рівно їх варто виконувати, адже цим людина виконує волю Бога, слова якого незмінні у віках. Ортодокси завжди ходять у головних уборах, їх звичним одягом є чорне довгополе вбрання, довгі волосся (пейси). Крайні ультраортодокси повністю заперечують сучасне життя, гостро критикують поведінку “невірних” людей та народів. Зрозуміло, що переважна більшість ортодоксів проживає у Ізраїлі.
Реформістський напрям −виник у XVIII ст. Він сприймає традицію як живу реальність, що розвивається залежно від історичних обставин. Головним в іудаїзмі вони бачать не Тору і Талмуд, а Союз Бога з обраним народом, практику «ходити перед Богом» − бути морально чистим. Реформатори не надають важливого значення положенням Талмуду, сінагоги називають храмами, святкування суботи часто переноситься на неділю. Вони чекають приходу Месії та загального воскресіння. Існують і такі секуляризовані ультрареформісти, які взагалі видозмінюють цю релігію виключаючи з неї головне –Бога. Для них іудейство це національно-культурне явище, етнічна спільнота і головним є зберегти саме її, і саме у цьому збереженні народу Божого вони бачать справжній іудаїзм. У США існує, навіть, синагога атеїстів. Взагалі Америка на сьогодні є центром реформованого іудаїзму.
Консервативний напрям −виник у ХІХ ст. Він перебуває між двома іншими. Він зберігає обряди, але по новому тлумачить Закон, намагаючись пов`язати його з сучасністю. Консерваторів можна назвати поміркованими реформістами.
Хасидизм (хасид — побожний, благочестивий; прибічник, послідовник) − містичне відгалуження іудаїзму, що виникло на території України у першій половині XVIII ст. як опозиція до догматично-обрядового формалізму і рабинської ортодоксії. Засновником хасидизму був Ізраїль бен Еліезер Баал-Шем-Тов (скорочено Бешт; *1700—†1760), що діяв як «свята людина» і «чудодій» на Поділлі; він мав великий вплив на єврейські маси, зокрема через інших «праведних» людей, так званих цадиків. Хасиди концентрують увагу на релігійних переживаннях. Ознакою праведності, каяття й молитви мають бути радість, захоплення, любов. Вони вірять, що через самозбудження можна досягнути ясновидіння, чудодіяння, пророкування, чути голос Бога. Будучи реформаторським рухом, хасидизм виступив проти формалізації релігії, відмовився від крайностей ритуалізації, аскетизму, спростив поряд молитов.
Кабала − містичний напрям в іудаїзмі, що виник у XII ст. В ньому реалізується намагання містично поєднатися з огом і Всесвітом.
Запитання для самоконтролю:
1. Охарактеризуйте іудаїзм як релігію Одкровення.
2. Якою є, за Конфуцієм, шляхетна людина.
3. Як ви розумієте сутність принципу «Увей» (не діяння) в даосизмі?
4. Проаналізуйте зміну світогляду в релігійних системах Стародавньої Індії.
Проблемні ситуації:
1. Ведичне суспільство висувало спочатку три мети: “дхарму” ( релігію або шлях, яким повинна була пройти кожна людина), “артгу” (економічний розвиток, досягнення матеріального добробуту) та “каму” (насолоду). Чому виникла четверта мета – “ мокша” (звільнення). Які причини цьому сприяли?
2. На відміну від Китаю, де час від часу виникали потужні повстання селян, які ставили за мету поновити соціальну справедливість, Індія майже не знала таких рухів. Чому?
3. Як ви розумієте відомий даоський вираз: “Людина при народженні слабка і м’яка, при смерті тверда і міцна”?
4. Лояльність та особиста відданість тій чи іншій фірмі в сучасній Японії є визначальними чинниками в житті японців (в фірму вступають зазвичай лише один раз і залишаються в ній до старості). Чи пов’язано це з кодексом честі самураїв?
Реферати:
1. Сучасні західні концепції виникнення релігії.
2. Сучасні релігійно-богословські інтерпретації виникнення релігії.
3. Місце первісних вірувань в сучасному суспільному світогляді.
4. Проблема людини та держави в філософії Конфуція.
5. Релігія та проблеми оподаткування в східних країнах.
6. Особливості формування фінансово-економічних засад іудаїзму.
Література:
1. Академічне релігієзнавство: Підручник / За ред. А.Колодного. – К., 2000.
2. Дисциплінарне релігієзнавство. Навчальний посібник. − Київ, 2010.
3. Гараджа В. Социология религии. – М., 1996.
4. Кислюк К.В., Кучерук О.М. Релігієзнавство. − К., 2007.
5. Лубський В.І., Лубська М.В. Історія релігії: Підручник. - К., 2004.
6. Основы религиоведения: Учебное пособие / Под ред. И.Н. Яблокова. − М., 1998.
7. Черній А.М. Релігієзнавство. Підручник. − К., 2008.