Засоби колективного та індивідуального захисту від дії шкідливих та небезпечних умов праці.

 

З метою запобігання або зменшення впливу на працівників шкідливих і небезпечних виробничих чинників, забезпечення безпеки праці застосовують засоби захисту, які за характером їх призначення поділяються на дві категорії:

― засоби колективного захисту;

― засоби індивідуального захисту.

 

Класифікація засобів колективного захисту наведена в ГОСТ 12.4.125-83 «ССБТ. Средства коллективной защиты работающих от воздействия механических факторов. Классификация».

 

За принципом дії засоби колективного захисту поділяються на:

- огороджувальні;

- запобіжні пристрої;

- блокування;

- сигналізаційне обладнання;

- профілактичні випробування.

 

Огороджувальні пристрої (кожухи, щити, екрани, бар’єри тощо) застосовуються для ізоляції зон з безпекою механічних дій, для огорожі зон випромінювань і зон з хімічними речовинами, а також робочих майданчиків, розташованих на висоті.

Вони поділяються на:

- стаціонарні, які демонтуються для виконання допоміжних операцій (заміна інструмента, змазка обладнання тощо);

- переносні, що використовуються для огорожі нестаціонарних робочих місць (зварюваль­ні пости), а також при виконанні ремонтних чи налагоджувальних робіт.

Запобіжні пристрої застосовуються для автоматичного виключення обладнання при виникненні аварійних ситуацій (наприклад, при виході одного з параметрів — тиску, температури, електричної напруги тощо за межі допустимих значень).

 

Блокування дозволяє виключити можливість проникнення людини в небезпечну зону чи ліквідувати небезпечний фактор при проникненні людини в небезпечну зону.

Блокувальні пристрої поділяються на механічні, електричні, фотоелементні, радіаційні, пневматичні, гідравлічні та комбіновані.

 

Сигналізаційне обладнання призначено для повідомлення персоналу про режим роботи устаткування і можливості аварійних ситуацій.

За засобами інформації сигналізація поділяється на кольорову, звукову, кольорово-звукову, одоризаційну (за запахом).

За призначенням системи сигналізації бувають такі:

― оперативна, яка широко застосовується в технологічних процесах та випробувальних стендах (вимірювальні прилади сигналізують про значення контрольного параметра чи відхилення від нього);

― попереджувальна, що слугує для попередження працівника про виникнення небезпеки чи наближення аварійної ситуації;

― пізнавальна, яка передбачена для відокремлення як окремих видів виробничого обладнання, так і його небезпечних зон.

 

За призначенням засоби колективного захисту поділяють на:

- технічні засоби безпеки, призначені для захисту людей від дії механічних факторів (огороджувальні, гальмівні та блокувальні пристрої, пристрої дистанційного керування, автоматичного контролю і сигналізації; запобіжні засоби та знаки безпеки);

- засоби нормалізації повітряного середовища приміщень і робочих місць (вентиляція, кондиціювання, опалення тощо);

- засоби нормалізації освітлення приміщень і робочих місць (джерела світла, освітлювальні прилади і т.д.);

- засоби захисту від іонізуючих, ультрафіолетових, інфрачервоних, електромагнітних лазерних та інших випромінювань (огородження, герметизація, автоматичний контроль і т. д.);

- засоби захисту від шуму і вібрації (звукоізоляція, віброізоляція, огородження тощо);

- засоби захисту від враження електричним струмом (захисне заземлення, занулення тощо).

 

При неможливості забезпечити безпеку роботи конструкцією і розміщенням устаткування, організацією робочого процесу, архітектурно-планувальними рішеннями, засобами колективного захисту застосовуються засоби індивідуального захисту для захисту одного працюючого.

Засоби захисту працюючих повинні забезпечити високий ступінь ефективності захисту, зручність в експлуатації, а також відповідати вимогам технічної естетики та економіки.

На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці,
а також роботах, пов’язаних із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, працівникам видаються безкоштовно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також змиваючі та знешкоджуючі засоби.

В Україні діє ГОСТ 12.4.011-89 «Система стандартів безпеки праці. Засоби захисту працівників. Загальні вимоги та класифікація», який передбачає такі засоби індивідуального захистуза призначенням:

― ізолюючі костюми (пневмокостюми, гідроізолюючі костюми, скафандри);

― засоби захисту органів дихання (протигази, респіратори, пневмошоломи, пневмомаски);

― спеціальний одяг (комбінезони, напівкомбінезони, куртки, брюки, костюми, халати, кожухи);

― спеціальне взуття (чоботи, ботфорти, напівчоботи, боти, бахіли);

― засоби захисту рук (рукавиці, рукавички);

― засоби захисту голови (каски, шоломи, шляпи);

― засоби захисту обличчя (захисні маски, захисні щитки);

― засоби захисту органа слуху (протишумові шоломи, протишумові навушники, протишумові вкладиші);

― засоби захисту очей (захисні окуляри);

― запобіжні пристрої (запобіжні пояси, надплечники, маніпулятори);

― захисні дерматологічні засоби (миючі засоби, пасти, креми, мазі).

Застосування засобів індивідуального захисту

- засоби захисту органів дихання (протигази, респіратори).

Протигази за принципом дії поділяються на:

- фільтруючі (ГП-4, ГП-7, ЕО-16);

- ізолюючі (ИП-4, ИП-5, КИП-8, АСВ-2).

Фільтруючі протигази забезпечують захист в умовах обмеженого вмісту шкідливих речовин. Їх не застосовують у випадку наявності у повітрі малої концентрації кисню.

Ізолюючі протигази застосовують під час аварії та великих викидів шкідливих речовин в атмосферу.

Респіратори застосовують для захисту організму від пилу, парів, аерозолів, шкідливих газів. Вони поділяються на протипилові (ШБ-1 «Лепесток»), протигазові (РПГ-67) та універсальні (РУ-60);

- засоби захисту слуху від інтенсивного шуму – навушники та вушні вкладиші (беруші).

Навушники знижують високочастотний шум на 40 дБ, а буруші – на 25 дБ;

- засоби захисту очей – захищають очі від твердих частинок, бризок лугів і кислот, іскор, різних видів випромінювання.

Для цього застосовують спеціальні окуляри, вибір яких залежить від виду робіт;

- засоби захисту голови і обличчя (маски, щитки, капелюхи, каски, шоломи) – захищають від падаючих предметів, стружки, інших фізичних і хімічних факторів.

Маски, щитки і капелюхи використовуються при ремонтних цілях, каски – на вантажно-розвантажувальних роботах загального призначення, будівельних та інших виробничих роботах, шоломи – на роботах спеціального призначення;

- засоби захисту шкірного покриву (спеціальний одяг) – видаються працівникам для захисту тіла від забруднення, механічних впливів, води, кислот, лугів, підвищених або понижених температур, радіоактивних речовин, нафти, жирів, для захисту від біологічних факторів.

Спеціальний одяг обирається відповідно до класифікації його захисних можливостей. Це можуть бути захисні костюми, куртки (бронежилети), комбінезони, халати, фартухи, плащі тощо;

- засоби захисту ніг – спеціальне взуття, призначене для захисту від дії вібрації, іонізуючого випромінювання, статичної електрики тощо.

Обирається залежно від його захисних можливостей. Для зовнішніх робіт під час холодного та перехідного періоду року використовується валяне взуття, а для робіт з використанням кислот, лугів – гумові чоботи. Під час роботи у вогких, холодних умовах одягають утеплені гумові чоботи.

До спецвзуття відносять також шкіряні та кирзові чоботи, напівчоботи (напівчеревики), бахіли тощо;

- засоби захисту рук від механічних пошкоджень, опіків, холоду та інших небезпечних і шкідливих факторів (рукавиці, рукавички, напальники, дерматологічні засоби (мазі, креми)).

Залежно від виду робіт матеріалом, з якого виготовлюють засоби захисту, може бути вовна, льон, шкіра, шкіряний замінник, гума тощо;

- засоби запобігання враженню електричним струмом : діелектричні рукавиці-, боти, чоботи, калоші, виготовлені зі спеціальної діелектричної гуми.

- захисні засоби для захисту персоналу від падіння з висоти (запобіжні пояси та страхові канати), для безпечного піднімання на висоту (драбини, кігті).

 

Засоби індивідуального захисту в кожному окремому випадку підбирають з урахуванням безпеки для даного процесу чи виду робіт.

Засоби повинні мати інструкції, в яких зазначені призначення і строк служби виробу, правила експлуатації і зберігання.