С-до на 31.10.07
С-до на 1.10.07
С-до поч.
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1 Кипарисов С.С., Либенсон Г.А. Порошковая металлургия. – М.: Металлургия, 1991. – 432 с.
2 Анциферов В.Н., Бобров Г.В., Дружинин Л.К., Кипарисов С.С. и др. Порошковая металлургия и напыленные покрытия: учебник для вузов. – М.: Металлургия, 1987. – 792 с.
3 Федорченко И.М., Францевич И.Н., Радомысельский И.Д. и др. Порошковая металлургия. Материалы, технология, свойства, области применения: Справочник. – Киев: Наукова думка, 1985. – 624 с.
4 Федорченко И.М., Андриевский Р.А. Основы порошковой металлургии. – Киев: Издательство Академии Наук Украинской ССР, 1963. – 420 с.
5 Степанчук А.Н., Билык И.И., Бойко П.А. Технология порошковой металлургии. – Киев: Выща школа, 1989. – 415 с.
6 Кипарисов С.С., Падалко О.В. Оборудование предприятий порошковой металлургии. – М.: Металлургия, 1988.
7 Гнесин Г.Г. Безкислородные керамические материалы. – К.: Техника, 1987. – 152 с.
8 Францевич И.Н., Гнесин Г.Г., Курдюмов А.В. и др. Сверхтвердые материалы. – Киев: Наукова думка, 1980.
9 Шведков Е.Л., Денисенко Э.Т., Ковенский И.И. Словарь-справочник по порошковой металлургии. – Киев: Наукова думка, 1982.
10 Радомысельский И.Д., Сердюк Г.Г., Щербань Н.И. Конструкционные порошковые материалы. – Киев: Техника, 1985.
11 Савицкий А.П. Жидкофазное спекание систем с взаимодействующими компонентами. – Новосибирск: Наука, 1991.
12 Бурханов Г.С., Ефимов Ю.В. Тугоплавкие материалы и сплавы. – М.: Металлургия, 1986.
13 Самсонов Г.В. и др. Тугоплавкие карбиды. – Киев: Наукова думка, 1970.
14 Самсонов Г.В., Дворина Л.А., Косолапова Т.Я. Тугоплавкие бориды и силициды. – Киев: Наукова думка, 1977.
15 Гураль В.И., Манжар В.А. Инструмент из сверхтвердых материалов и его применение. – Львов: Каменяр, 1984.
16 Кизиков Э.Д., Верник Е.Б., Кошевой Н.С. Алмазно-металлические композиции. – Киев: Техника, 1988.
s/
Залишок на кінець періоду -характеризує наявність об’єктів обліку на кінець.
Залишок на кінець періоду позначають:
С-до кінцеве
s //
Дебетовий оборот – це загальна сума всіх господарських операцій, які були відображені протягом звітного періоду по дебету рахунка, без врахування залишку на початок. Дебетовий оборот позначають Доб.
Кредитовий оборот – це загальна сума тих операцій, які були відображені протягом звітного періоду по кредиту рахунка, без врахування залишку на початок. Кредитовий оборот позначають Коб .
Приклад
Д 10 «Основні засоби» К
| Сальдо початкове 10000,00 грн. | 7) 3000,00 |
| 1) 5000,00 2) 2000,00 | |
| Доб 7000,00 | Коб 3000,00 |
| Сальдо кінцеве 14000,00 |
Активні та пасивні рахунки
Активні рахунки призначені для обліку майна активів підприємства. Назва активного рахунку відповідає назві конкретної групи майна, яка реально існує, яку ми можемо візуально побачити.
В активних рахунках залишок на початок або на кінець періоду може відображатися лише в дебеті.
В дебеті також відображаються операції, які стосуються збільшення (надходження) майна.
В кредиті також відображаються ті операції, які стосуються зменшення (вибуття) майна.
Д Активний рахунок К
| Сальдо початкове | - витрачання майна |
| + надходження майна | |
| Доб | Коб |
| Сальдо кінцеве |
Назва активного рахунку відповідає назві майна. Приклади активних рахунків: 30 – каса, 10 – основні засоби.
Пасивні рахунки призначені для обліку джерел утворення майна. Наявність джерел утворення майна відображається у вигляді залишків по кредиту пасивних рахунків.
Операції, які стосуються збільшення джерел утворення майна відображаються в кредиті пасивних рахунків.
Операції, які стосуються зменшення джерел утворення майна відображаються в дебеті пасивних рахунків.
Д Пасивний рахунок К
| - зменшення джерел утворення майна | Сальдо початкове |
| + збільшення джерел утворення майна | |
| Доб | Коб |
| Сальдо кінцеве |
В назвах пасивних рахунків є такі ключові слова: капітал, прибуток, резерв, фінансування, знос, націнка, забезпечення.
Активно-пасивні рахунки призначені для обліку заборгованості та розрахунків за нею.
Заборгованість буває 2 видів:
- дебіторська заборгованість – утворюється у інших осіб перед нашим підприємством (наприклад, ми покупцям передали товар, вони його ще не оплатили; тобто покупці є дебіторами по відношенню до нашого підприємства);
- кредиторська – утворюється у нашого підприємства перед іншими особами (наприклад, постачальники передали нам товар, але ми його ще не оплатили; постачальники по відношенню до нашого підприємства є кредиторами).
Дебіторська та кредиторська заборгованість на початку або на кінець періоду відображається у вигляді залишків на активно-пасивних рахунках.
Дебіторська заборгованість відображається по дебету активно-пасивного рахунку. Операції, які збільшують дебіторську заборгованість також відображаються в дебеті. Операції, які характеризують зменшення дебіторської заборгованості відображаються в кредиті.
Кредиторська заборгованість відображається по кредиту активно-пасивного рахунка. Операції, які стосуються збільшення кредиторської заборгованості відображаються в кредиті. Операції, які характеризують зменшення кредиторської заборгованості відображаються в дебеті рахунку.
Д Активно-пасивний рахунок К
| Сальдо початкове (дебіторська заб-сть) | - зменшення дебіторської заб-ст |
| + збільшення дебіторської заб-сті | |
| Доб | Коб |
Д Активно-пасивний рахунок К
| + зменшення кредиторської заб-сті | Сальдо початкове (кредиторська заб-сть) |
| - Збільшення кредиторської заб-сті | |
| Доб | Коб |