Перевезення вантажів торгівлі
Промислові та продовольчі товари доставляють у торгівельну мережу та на підприємства громадського харчування безпосередньо з промислових підприємств-виготовлювачів продукції та з оптових баз, холодильників, залізничних станцій, присистаней. В залежності від умов доставки всі товари можуть бути розподілені на групи.
До першої групи відносяться м'ясо та м'ясопродукти, м'ясна та рибна кулінарія, молоко та молочні продукти, пиво та безалкогольні напої, хліб. Ці товари, як правило, повинні завозитися вантажоотримувачам безпосередньо з підприємств - виготовлювачів продукції.
Другу групу складають товари простого асортименту, що не потребують попереднього підсортовування (крупи, цукор, сіль, лікеро-горілчант вироби, мило та ін.). Ці товари завозяться або безпосередньо з місцевих промислових підприємств, або з залізничних станцій та пристаней.
Товари складного асортименту, що потребують попереднього підсортовування та підбору, або відправки комплексними партіями, складають третю групу. До неї відносяться кондитерські вироби, готові платяні вироби, взуття, тканини, галантерейні вироби, культтовари. Ці товари можуть бути доставлені безпосередньо з промислових підприємств тількі в великі спеціалізовані та універсальні магазини, що мають великий обсяг товарообігу.
Інші товари, що складають четверту групу, слід завозити з торгових оптових баз або складів різних торгівельних організацій.
Вибираючи тип рухомого складу та його вантажопідйомність, слід враховувати властивості та характер товару, розмір відправлень, пору року та температуру оточуючого середовища, терміновість доставки в торгівельну мережу.
У відповідності із специфікою вантажів торгівлі рухомий склад повинен забезпечувати:
- збереження вантажу (з цією метою застосовуються закриті кузови, вентиляція, охолодження, опалення та т.і.);
- збільшення об'єму кузова, тому що об'ємна маса більшості вантажів торгівлі складає 0,15 - 0,3 т/м;
- механізацію навантажувально-розвантажувальних робіт, враховуючи той факт, що насьогодні такі роботи виконуються вручну або за допомогою засобів малої механўзації;
- перевезення вантажу "під пломбою", та у разі необхідності - окремими секціями.
Рухомий склад, що виконує перевезення харчових продуктів, повинен мати санітарний паспорт, а водій такого автомобіля - особисту медичну картку. Рухомий склад підлягає санітарній обробці, що включає кожноденну мийку та прибирання кузова, дезинфекцію внутрішньої його частини.
Хлібо-булочні вироби перевозять у лотках або тарі-обладнанні. Завезення вантажу обмежується строками (не раніше 1 години та не пізніше 14 годин після випікання), що накладає особливі умови на складання графіків завозу цього вантажу у магазини.
Борошно завозять у спеціалізованих автомобілях-цистернах.
Продукти, що швидко псуються, транспортують у закритих кузовах, а саме в ізотермічних фургонах або рефрижираторах.
Промислові вантажі торгівлі транспортують в пакетах, контейнерах, фургонах та спеціалізованих кузовах.
До перспективних та прогресивних форм перевезень вантажів торгівлі належать:
- широке викоритсання СРС, що забезпечує підвищену схоронність вантажів та коефіцієнт використання вантажопідйомності;
- впровадження перевезень у тарі-обладнанні, спеціалізованих та універсальних контейнерах, а також у транспортних пакетах;
- використання рухомого складу, що обладнаний засобами механзованого виконання навантажувально-розвантажувальних робіт (крани, вантажопідйомні борти, тощо);
- удосконалення структури парку рухомого складу по вантажопідйомності;
- оперативне планування та розробка розвізно-збірних маршрутів за допомогою електронно-обчислювальної техніки;
- підвищення коефіцієнту використання пробігу автомобілів за рахунок зменшення порожніх пробігів (товар - тара).
Контрольні запитання.
1. Класифікація автомобільних перевезень.
2. Призначення автомобільних транспортних підприємств
3. Особливостi перевезення масових навальних та насипних вантажiв.
4. Особливостi перевезення будiвельних вантажiв.
5. Особливостi перевезення сiльськогосподарських вантажiв.
6. Основнi вимоги до перевезення швидкопсувних вантажiв.
7. Крупногабаритнi та довгомiрнi вантажi. Основнi вимоги до їх транспортування.
8. Класифiкацiя небезпечних вантажiв. Основнi вимоги до їх перевезення.
9. Особливостi перевезення торговельних вантажiв.
Література.
Воркут А.И. Грузовые автомобильные перевозки. - К. Выща шк., 1986. - 447 с.
ТЕМА 8 “ПРОДУКТИВНІСТЬ РУХОМОГО СКЛАДУ ТА ФАКТОРИ, ЩО ЇЇ ВИЗНАЧАЮТЬ”
ПЛАН
1.1. Годинна продуктивність рухомого складу (простий цикл перевезень).
1.2. Факторне дослідження годинної продуктивності автомобіля (простий цикл перевезень).
1.3. Побудова характеристичного храфіка (простий цикл перевезень).
1.4. Показники, що обумовлюють продуктивність роботи рухомого складу на розвізних маршрутах.
1.5. Факторне дослідження продуктивності рухомого складу на розвізних маршрутах.
1.1. Годинна продуктивність рухомого складу (простий цикл перевезень)
Під продуктивністю рухомого складу автомобільного транспорту (або виробіткою автомобіля) розуміють кількість перевезених тонн вантажу або виконаних тонно-кілометрів за 1 годину роботи автомобіля на маршруті. Продуктивність характеризує ефективність роботи транспортного засобу. Розрізняють годинну та добову продуктивності роботи транспорту.
Виведемо формулу для визначення годинної продуктивності (виробітки) автомобіля в тоннах та в тонно-кілометрах.
де 
- час однієї їздки, год;
- час руху автомобіля, год;
- час простою автомобіля під операціями навантаження-розвантаження, год.
З урахуванням можливих підстановок та замін можна записати, що годинна проуктивність (у тоннах) автомобіля визначається:
т/год
або
т/год. / 1 /
Годинна проуктивність автомобіля (у тонно-кілометрах) визначається за виразом:
ткм/год. / 2 /
З урахуванням витрат часу на нульові пробіги, можна записати вирази для визначення годинної продуктивності рухомого складу у тоннах та тонно-кілометрах таким чином:
т/год; 
ткм/год,
де d - коефіцієнт, що враховує витрати часу на нулювий пробіг автомобіля.
Якщо провести аналіз цих двох виразів для визначення годинної продуктивності у тоннах та тонно-кілометрах, можна зробити висновок про те, що:
- із збільшенням значень 
збільшуються значення 
та 
;
- із збільшенням значень 
i зменшуються значення та ;
- із збільшенням значення 
зменшується значеяння та збільшується значення .
Причому, слід зазначити, що усі показники, окрім одного - , однаково впливають на величину годинної продуктивності у тоннах та тонно-кілометрах.
1.2. Факторне дослідження годинної продуктивності автомобіля (простий цикл перевезень)
Для визначення методів підвищення ефективності використання транспортних засобів необхідно знати характер та ступінь впливу окремих техніко-експлуатаційних показників на годинну продуктивність автомобіля.
Методика факторного дослідження передбачає аналіз залежності годинної пролуктивності рухомого складу () від впливу різних техніко-експлуатаційних показників.
Залежність між годинною продуктивність та техніко-експлуатаційними показниками, що на неї впливають, слід представити у вигляді функцій, що мають різний характер:
а) лінійний характер, тобто 
:
б) дробно-лінійний характер, тобто 
:
Постійні коефіцієнти 
можуть бути позитивними або дорівнювати 0.
Відомо, що графіком лінійної залежності є пряма лінія, а графіком дробно-лінійної функції є рівнобічна гіпербола.
З урахуванням цієї методики проведемо факторне дослідження годинної продуктивності автомобіля при виконанні перевезень на простому циклі та розглянемо вплив техніко-експлуатаційних показників на продуктивність рухомого складу.
Сутність факторного дослідження полягає в слідуючому:
1. У ролі змінного фактора по-черзі приймається один із техніко-експлуатаційних показників.
2. Всі інші показники припускаються незалежними від змінного фактора, та один від одного.
3. Функціональна залежність подається у вигляді лінійної або дробно-ë³í³éної функції, де у ролі Х по-черзі виступає кожний із техніко-експлуатаційних показників, що входять у формулу для визначення годинної продуктивності, а у ролі Y - результуюча величина (); величини - чисельні коефіцієнти функції, що мають позитивне значення або дорівнюють нулю.
З урахуванням положень факторного дослідження проведемо аналіз годинної продуктивності автомобіля від усіх техніко-експлуатаційних показників. При цьому слід ще раз зазначити, що із виразу 
належить, що усі фактори, за виключенням відстані навантаженої їздки lге, на продуктивність автомобіля (виробітку) у тоннах та у тонно-кілометрах впливають однаково.
Отже, припускаючи що фактор, який підлягає аналізу є змінним, а всі інші - постійними, проведемо аналіз залежності годинної продуктивності автомобіля у тоннах Pгод та у тонно-кілометрах Wгод від усіх показників.