Дані – це відомості, подані у певній знаковій формі, придатній для передачі, інтерпретації та обробки людиною або автоматичним пристроєм.
Інформація – це відомості, які є об’єктом збору, реєстрації, збереження, передачі і перетворення.
ЛІТЕРАТУРА
Контрольні запитання
1. Охарактеризуйте хімізм процесу гниття.
2. Які сполуки єпроміжними і кінцевими продуктами гниття?
3. Які мікроорганізми є збудниками гниття?
4. Які органічні основи називаються птомаїнами?
5. Практичне значення процесів гниття.
6. Охарактеризуйте процес нітрифікації.
7. Яке практичне значення процесу нітрифікації?
8. Денітрифікація: збудники, сутність, позитивне і негативне значення.
9. Фіксація атмосферного азоту, характеристика збудників процесу.
10. Симбіотична фіксація азоту бульбочковими бактеріями.
11. Роль азотфіксуючих бактерій у сільському господарстві.
1. Берри Д. Биология дрожжей. - М.: Мир, 1985.- 96 с.
2. Беляев С.С. Метанобразующие бактерии: Биология, систематика, применение в биотехнологии // Успехи микробиологии. 1988. Т. 22. - С. 169.
3. Готтшалк Г. Метаболизм бактерий. - М.: Мир, 1982.- 310 с.
4. Громов Б. Строение бактерий. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1985.- 192 с.
5. Гудзь С.П., Кузнецова Р.О., Кучерас Р.В., Коструба М.Ф., Білінська І.С., Полулях О.В. Основи мікрбіології. - К.: НМК ВО, 1991.
6. Жизнь микробов в экстремальных условиях. М.: Мир, 1981. – 100 с.
7. Заварзин Г.А. Лекции по природоведческой микробиологии.-М.: Наука, 2003.-176 с.
8. Звягинцева И.С. Галобактерии//Успехи микробиологии.-1989.- Т. 23. - С. 112-137.
9. Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология. - СПб: Спец. литература, 1998. – 780 с.
10. Ленинджер А. Основы биохимии: М.: Мир. - 1985.- Т.1. – 367 с.
11. Мишустин Е.Н., Емцев В.Т. Микробиология. - М.: Агропромиздат, 1987. – 368 с.
12. Стейниер Р., Эдельберг Э., Ингрэм Дж. Мир микробов. М.: Мир, 1979. Т. 1-3.
13. Стент Г., Кэлиндар Р. Молекулярная генетика. - М.: Мир, 1981. – 646 с.
14. Общая микробиология / Под ред. А.Е.Вершигоры. - М.: Высшая школа, 1988. – 343 с.
15. Шлегель Г. Общая микробиология. -М.: Мир, 1987. – 567 с.
16. The Evolution of Prokaryotes / Eds Schleifer R.H., Stackebrandt E.L. e.a. Acad. Press, 1985.
17. The Prokaryotes. A handbook on habitats, isolation and identification of bacteria. Berlin; Heidelberg; New York; Springer Verlag, 1981. Vol. 1, 2.
Саме слово 'інформатика' походить від латинського information, що означає виклад, роз'яснення факту, події.
Основна маса інформації збирається, передається і обробляється у знаковій формі – числовій, текстовій, табличній, графічній (тобто у вигляді документів, креслень, рисунків, текстів, звукових й світлових сигналів, електричних та нервових імпульсів тощо).
Знакове подання інформації інформатика пов’язує з поняттям “дані”.
Дані є складовою частиною інформації, що являють собою зареєстровані сигнали. Під час інформаційного процесу дані перетворюються з одного виду в інший за допомогою методів. Обробка даних містить в собі множину різних операцій. Основними операціями є:
ü збір даних - накопичення інформації з метою забезпечення достатньої повноти для прийняття рішення;
ü формалізація даних - приведення даних, що надходять із різних джерел до однакової форми;
ü фільтрація даних - усунення зайвих даних, які не потрібні для прийняття рішень;
ü сортування даних - впорядкування даних за заданою ознакою з метою зручності використання;
ü архівація даних - збереження даних у зручній та доступній формі;
ü захист даних - комплекс дій, що скеровані на запобігання втрат, відтворення та модифікації даних;
ü транспортування даних - прийом та передача даних між віддаленими користувачами інформаційного процесу. Джерело даних прийнято називати сервером, а споживача - клієнтом;
ü перетворення даних - перетворення даних з однієї форми в іншу, або з однієї структури в іншу, або зміна типу носія.
Трактування у інформатиці поняття інформації тісно пов`язане з іншими базовими поняттями – інформаційні процеси, інформаційні процедури, інформаційні системи, інформаційні технології.