ФИЛОСОФИЯ

Класична і некласична наука: зміна типів раціональності

В процесі розвитку філософії науки і філософії техніки відбувається зміна типів раціональності, які лежать в основі розвитку НіТ.

3 типи раціональності в сучасній філософії:

1. Класичний– увага зосереджена на об’єкті, який не залежить від суб’єкта. Не досліджується те, що стосується суб’єкта і засобів його діяльності (картезіанський ідеал науки).

Риси: позачасовість, елімінація часу з життєвих процесів, врівноваженість системи.

Класичний ідеал науки охоплює всі сфери.

2. Технічна раціональність – Ясперс, Маркузе, Вебер.

Форми: формалізація, функціональність, інструментальність, операціоналізм, технологічність, нейтральність до цінностей.

Потреба формування технократичного мислення і технократизму.

Технологічна раціональність (Еллюль).

Основні риси технократичного мислення:

- перевага засобів над ціллю;

- перевага цілі над сенсом і загальнолюдськими інтересами;

- перевага технічного над духовним;

- перевага техніки над людиною і її цінностями.

„Жити, жити добре, жити краще”.

Технократизм (влада техніки) – світоглядна позиція, що виходить з ідеї необхідності повсюдного домінування технічних фахівців, а також пріоритетності притаманних їм цінностей та якостей.

Теорія технократії – позитивне ставлення до розвитку.

3. Некласична раціональність– враховує відношення об’єкта до засобів і операцій діяльності.

70-ті рр. – постнекласична – врахування співвідношення знань про об’єкт не тільки з засобами, а й з ціннісно-цільовими структурами діяльності. Виникнення і розвиток синергетики.

Взаємозв’язок науки і мистецтва. Моральний вимір наукової діяльності.

Розгляд типів раціональності дозволяє нам констатувати. що наукова раціональність носить історичний характер і протягом історії була постійно зануреною в культуру.

Основні характеристики некласичної науки:

- світ розглядається як складно і системно зорганізований, тому буття в сучасній науковій картині світу виступає як єдність об’єкта і суб’єкта, як динамічне, системно ієрархічне, багаторівневе;

- людина розглядається як іманентна природі і світу в цілому, як така, що знаходиться з ним в діалозі (модуси „бути” і „мати”);

- поєднання різних методологій;

- формування етично і соціально відповідальної науки;

- діалог спеціалізованих і неспеціалізованих видів науки.

 

 

ЧАСТЬ 3 ( темы 7- 8)

Санкт-Петербург

2008 г.

УКД 1 (075. 8) (06)

Селезнев В.Д., Шмерлинг И.Ш. Конспект лекций по философии. Предназначены для студентов, обучающихся по медицинским специальностям.

 

Учебное пособие подготовлено на кафедре социально-гуманитарных наук с курсом менеджмента и экономики здравоохранения.

 

Рекомендовано к печати Учёным советом С-ПбГМА 28 апреля 2008 года.

 

Селезнев В.Д., Шмерлинг И.Ш., МосковчуЛ.С.

 

Тема №7 Современная западная философия

 

Тема №8 Русская филосия