Вплив виробничого середовища на здоров'я та працездатність людини
ВСТУП
Экономические результаты
· Экономия за счет уменьшения средств на выплаты помощи по временной нетрудоспособности.
· Годовая экономия за счет снижения уровня травматизма
· Экономия фонда заработной платы в связи с отменой сокращенного рабочего дня
· Экономия фонда заработной платы в связи с сокращением числа работников, которые имеют право на повышение тарифа за работу в тяжелых, особо тяжелых и особо вредных условиях труда
· Общая (годовая) экономия затрат на льготы и компенсации за работу в неблагоприятных условиях
· Годовая экономия по показателям социально-экономической эффективности трудоохранных мепроприятий на предприятии.
Учебно-методическое обеспечение
Основная литература
1. Безопасность жизнедеятельности : учеб. для вузов / С. В. Белов, В. А. Девисилов , А. В. Ильницкая и др.; под общ. ред. С. В. Белова. - Изд. 7-е, стер. - М. : Высш. шк., 2007. - 616 с.
Дополнительная литература
1. Васильев П. П. Практикум по безопасности жизнедеятельности человека, экологии и охране труда / П. П. Васильев. - М. : Финансы и статистика, 2004. - 189 с.
2. Безопасность жизнедеятельности. Раздел III. Защита объектов печати в чрезвычайных ситуациях: Курс лекций / под ред. Н. Н. Пахомова. - М. : Издательство МГУП, 2001. - 288 с.
3. ГОСТы ССБТ (система стандарта безопасности труда) 12.0.004-90 по ГОСТ Р 12.4.197-99.
Электронные источники и интернет ресурсы
Куликов Г.Б. Безопасность жизнедеятельности [Текст] : учебник: - М.: Изд-во МГУП, 1998. – 269 с. (1экз. – в электрон. виде).
Дисципліна «Безпека життєдіяльності» є складовою нормативної компоненти освітньо-професійної програми підготовки (ОПП) за напрямами 6.030508 Фінанси і кредит (Банківські технології), 6.030502 Економічна кібернетика, 6.030503 Міжнародна економіка, 6.030509 Облік і аудит, 6.030508 Фінанси і кредит, 6.030401 Правознавство.
Основна мета вивчення дисципліни: формування системи теоретичних і прикладних знань із правових, економічних і організаційних питань захисту людини від впливу негативних факторів середовища мешкання і праці.
Завдання дисципліни: вивчення негативних факторів середовища, правової та нормативної бази захисту здоров'я і життя людини в умовах негативних факторів середовища мешкання і праці та в надзвичайних ситуаціях; набуття практичних навичок аналізу та оцінювання умов праці, стану охорони праці на підприємстві, застосування індивідуальних і колективних засобів захисту здоров'я і життя людини.
Предметом дисципліни:: життя і здоров'я людини в умовах впливу негативних факторів середовища мешкання і праці.
Зміст дисципліни розкривається у наступних темах:
Модуль 1. Охорона праці
1. Виробниче середовище та його вплив на людину. Предмет і завдання дисципліни.
2. Умови праці на виробництві, їх класифікація і нормування.
3. Виробнича шкідливість, методи захисту людини від її негативного впливу.
4. Аналіз і профілактика профзахворювань та виробничого травматизму.
5. Основи техніки безпеки.
6. Правове і нормативне регулювання охорони праці.
7. Державне управління охороною праці в Україні.
8. Організація охорони праці на виробництві.
9. Економічні аспекти охорони праці.
Модуль 2. Безпека життєдіяльності
1. Негативні фактори в житті людини природного, техногенного, соціально-політичного і воєнного характеру.
2. Державні заходи щодо захисту життя людини.
3. Засоби індивідуального захисту людини.
4. Колективні засоби захисту людини.
5. Ліквідація наслідків впливу на людину радіоактивних, хімічних та біологічних речовин.
Модуль 3. Цивільна оборона
1. Класифікація надзвичайних ситуацій природного, техногенного, соціально-політичного і воєнного характеру.
2. Основи захисту об'єкта господарської діяльності.
3. Діяльність організацій щодо захисту персоналу підприємств, населення і території.
4. Запобігання та усунення надзвичайної ситуації на об'єкті.
5. Ліквідація наслідків надзвичайної ситуації на об'єкті господарської діяльності.
ЛК. 01 – Виробниче середовище та ЙОГО ВПЛИВ на людину. предмет та завдання дисципліни
Анотація:
Предмет та завдання дисципліни «Безпека життєдіяльності». Вплив виробничого середовища на здоров’я та працездатність людини. Умови праці і фактори їх формування.
Нормальна життєдіяльність людини вагомо залежить від умов зовнішнього середовища, зокрема виробничого. Адже в процесі трудової діяльності на організм людини чиниться своєрідний „тиск" несприятливими виробничими факторами, що прямо чи опосередковано впливає на її здоров'я та працездатність. Серед виробничих факторів прийнято розрізняти небезпечні та шкідливі.
Небезпечний виробничий фактор — виробничий фактор, дія якого за певних умов може призвести до травм або іншого раптового погіршення здоров'я працівника.
Шкідливий виробничий фактор — виробничий фактор, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров'я, зниження працездатності працівника.
Небезпечні та шкідливі виробничі фактори за природою дії поділяються на такі групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.
До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать: рухомі машини та механізми; пересувні частини виробничого устаткування; підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони; підвищена чи понижена температура поверхонь устаткування, матеріалів чи повітря робочої зони; підвищений рівень шуму, вібрацій, інфразвукових коливань, ультразвуку, іонізуючих випромінювань, статичної електрики, електромагнітних випромінювань, ультрафіолетової чи інфрачервоної радіації; підвищені чи понижені барометричний тиск, вологість, іонізація та рухомість повітря; небезпечне значення напруги в електричному колі; підвищена напруженість електричного чи магнітного полів; відсутність чи нестача природного світла; недостатня освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла; пряме та відбите випромінювання, що створює засліплюючу дію.
До хімічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на:
1) загальнотоксичні, що викликають отруєння всього організму;
2) подразнюючі, що викликають подразнення дихального тракту та слизових оболонок;
3) сенсибілізуючі, що діють як алергени;
4) канцерогенні, що викликають ракові захворювання;
5) мутагенні, що призводять до змін наслідкової інформації;
6) такі, що впливають на репродуктивну (дітонароджувальну) функцію.
До біологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, мікроскопічні грибки та ін.) та продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми (рослини та тварини).
До психофізіологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать фізичні (статичні та динамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження органів чуття, монотонність праці, емоційні перевантаження).
Один і той же небезпечний і шкідливий виробничий фактор за природою своєї дії може належати одночасно до різних груп.
Залежно від наслідків впливу на працюючих шкідливих та небезпечних виробничих факторів розрізняють виробничі травми, професійні захворювання та професійні отруєння, внаслідок яких може відбутись зниження або втрата працездатності (тимчасова чи постійна, повна чи часткова), можливий і фатальний кінець.
Виробнича травма — порушення анатомічної цілісності організму людини або його функцій внаслідок дії виробничих факторів.
Професійне захворювання — патологічний стан людини, обумовлений роботою і пов'язаний з надмірним напруженням організму або несприятливою дією шкідливих виробничих факторів.
Професійне отруєння — це порушення стану здоров'я в результаті дії шкідливих речовин при їх проникненні в організм людини у виробничих умовах. Довготривалий вплив незначних доз шкідливих речовин (однак дещо вищих за ГДК) призводить до хронічних отруєнь. Проникнення в організм великої кількості шкідливих речовин за короткий час (не більше доби) спричинює гострі отруєння.
1.2. Предмет та завдання дисципліни «Безпека життєдіяльності»
Проблема безпеки життєдіяльності супроводжує людину протягом всього її існування. Це всезагальна і всеохоплююча глобальна проблема людства, визначальний елемент людського буття.
Дисципліна „Безпека життєдіяльності” – це галузь наукових знань, яка вивчає небезпеки та засоби захисту від них людини в будь-яких умовах. Вона відноситься до категорії гуманітарно-технічних дисциплін.
Наукова спрямованість дисципліни базується на загальних фізіологічних та психологічних основах життєдіяльності, всіх видах антропогенної діяльності людини та на взаємозв’язку з оточуючим середовищем і сферою його діяльності.
Метою вивчення дисципліни “Безпека життєдіяльності” є формування у студентів системних теоретичних і прикладних знань з правових, економічних і організаційних питань збереження працездатності й здоров’я людини в умовах впливу негативних факторів середовища, з розпізнавання та ліквідації прояву впливу цих факторів.
Завдання вивчення дисципліни полягає у вивченні негативних факторів середовища та їх впливу на життя та здоров’я людини; набуття практичних навичок захисту особистого життя в негативних ситуаціях. Формування у студентів чіткого розуміння небезпечних та шкідливих чинників у ситуаціях, які виникають у середовищі проживання людини, а також навчання і праці.
Предметом дисципліни відповідно до її змісту виступають життя людини в умовах впливу негативних факторів природного, техногенного, соціально-політичного та комбінованого характеру.
Міжпредметний зв’язок. Навчальна дисципліна „Безпека життєдіяльності” тісно пов’язана з іншими дисциплінами з циклу підготовки спеціалістів напрямку підготовки 0501 - «Економіка і підприємництво», а саме: „Регіональна економіка”, „Економіка підприємств”, „Економіка праці та соціально-трудові відносини”, „Система технологій”, „Соціологія”, „Психологія”.
В результаті вивчення даної навчальної дисципліни студенти повинні:
Знати:основні поняття курсу: небезпека, класифікація небезпек, життя і діяльності; філософію безпеки життєдіяльності, теорію ризику, види ризиків, систему „людина – природне середовище”, „людина – виробниче середовище”, „людина – побутове середовище”, анатомо-фізіологічні і психологічні властивості людини, характеристики довкілля, небезпечні й шкідливі фактори середовища та наслідки їх негативних дій, засоби і методи підвищення безпеки, способи захисту людини від вражаючих факторів: аварій, катастроф, стихійного лиха, основи організації і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, економіка катастроф, безпека життєдіяльності людства, міжнародна безпека.
Уміти:формувати комплекс заходів вирішення проблем безпеки життєдіяльності; розкривати закономірності життєдіяльності людини в системах „людина – природне середовище”, „людина – виробниче середовище”, „людина – побутове середовище” або „людина – машина – середовище мешкання”; виявляти джерела забруднення, небезпечні та шкідливі фактори навколишнього середовища, що впливають на життєдіяльність; створювати безпечні та нешкідливі умови життєдіяльності; приймати кваліфіковані рішення в умовах надзвичайних ситуацій з ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих, а також в різних екстремальних умовах; здійснювати економічне обґрунтування заходів з бепеки життєдіяльності.
Охорона праці — це здійснення комплексу заходів технічного характеру (огородження небезпечних місць на виробництві, впровадження безпечної техніки, зміна технологій з метою ліквідації небезпечних для життя і здоров'я людини робіт) і санітарно-гігієнічних заходів (раціональне освітлення, створення сприятливого мікроклімату у виробничих приміщеннях тощо), які забезпечують нормальні умови праці.
Техніка безпеки і промсанітарія є самостійними прикладними науками, що вивчають умови праці, які можуть стати причиною нещасних випадків, професійних захворювань і виробничого травматизму. Найгострішим питанням охорони праці є боротьба з виробничим травматизмом. Документи Міжнародної організації праці, Кодекс законів про працю України, Закон України "Про охорону праці" в цих питаннях спрямовані на вивчення і врахування виробничого травматизму, забезпечення роботодавцями безпечної праці, відшкодування збитків потерпілим, профілактику травматизму, забезпечення працівників інформацією з питань охорони праці и техніки безпеки.