Лекція 1. Методично-правові основи, мета та задачі реконструкції історичних міст
Змістовий модуль 1.1. Світовий науково-практичний досвід реконструкції історичних міст
Вступ
Змістовий модуль 1.1. Світовий науково-практичний досвід
Зміст
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
В.О.Кодін
Производственная зона сельских населённых мест.
Между производственной и селитебной зонами размещают санитарно-защитную зону, ширина которой зависит от характера производственного комплекса. Здесь можно размещать теплично-парниковые, плодово-ягодные хозяйства, пожарные депо, гаражи, бани и некоторые производственные объекты, не выделяющие вредных веществ. Постройки для содержания животных и птиц размещают с подветренной стороны к жилой зоне, ниже по рельефу.
з дисципліни «Основи реконструкції історичних міст»
для студентів 5 курсу
професійного напрямку 6.060102-«Архітектура»
Харків – ХНАМГ – 2008
В.О.Кодін. Конспект лекцій з дисципліни «Основи реконструкції історичних міст» для студентів 5 курсу архітектурного напрямку 6.060102-«Архітектура» - Харків : ХНАМГ , 2008- 64 с.
Рецензенти: канд.арх., доц. Марченко Т.А. (ХДАДМ)
канд.арх., доц. Конопльова О.В. (ХНАМГ)
Ухвалено на засіданні кафедри АіЛП – протокол № 1 від 30 серпня 2007 р.
Вступ ............................................................................................................ 5
реконструкції історичних міст............................................................. 7
Лекція 1. Методично-правові основи, мета та задачі реконструкції
історичних міст .......................................................................... 7
Лекція 2. Фактори, що визначають формування історичного міського
середовища ................................................................................. 11 Лекція 3. Генезис світової теорії та практики реконструкції історичних
міст від стародавніх цивілізацій до Відродження ................... 13
Лекція 4. Аналіз досвіду реконструкції історичних міст Західної
Європи (XIX – XX ст.) .............................................................. 17
Лекція 5. Вітчизняний науково-практичний досвід реконструкції
історичних міст (XII – XVIII ст.) ................................................ 23
Лекція 6. Вітчизняна теорія і практика реконструкції історичних міст
(ХІХ – ХХ ст.) ................................................................................ 26
Лекція 7. Особливості формування історичних архітектурних ансамблів
міста Харкова ................................................................................. 28
Лекція 8. Композиційно-художні проблеми реконструкції історичної
забудови .......................................................................................... 31
Змістовий модуль 1.2. Сучасна теорія та практика реконструкції історичних міст.............................................................................................. 36
Лекція 9. Історичне місто як система архітектурних ансамблів
та комплексів .....................................................................................36
Лекція 10. Сучасна практика реконструкції історичних міст ……………39
Лекція 11. Нормативно-правове та організаційне забезпечення
реконструкції історичної забудови..............................................41
Лекція 12. Передпроектний аналіз історичної забудови та історико-
опорний план ………………………………………………….....43
Лекція 13. Зони охорони пам’яток як механізм збереження історичної
забудови .........................................................................................46
Лекція 14. Методичні підходи до реконструкції центру історичного
міста ............................................................................................... 51
Лекція 15. Принципи та прийоми реконструкції структурних елементів
історичного міста ………………………………………………. 54
Лекція 16. Засоби вирішення інженерно-технічних проблем реконструкції
історичних міст ............................................................................. 58
Література .........................................................................................................62
Теоретичний курс «Основи реконструкції історичних міст» належить до професійних дисциплін, направлених на отримання студентами-архітекторами фахових знань, умінь та навичок у галузі містобудівної реконструкції. Дисципліна викладається як вибіркова, за вибором Харківської національної академії міського господарства. Її обсяг, зміст та направленість визначені освітньо-кваліфікаційною характеристикою та освітньо-професійною програмою підготовки архітекторів-бакалаврів.
Лекційний курс складається з двох логічно завершених змістових модулів. У першому змістовому модулі надається ретроспективний аналіз світового та вітчизняного теоретичного і практичного досвіду реконструкції історичних міст від найдавніших часів до сьогодення. Другий змістовий модуль присвячений вивченню та засвоєнню сучасної теорії і практики реконструкції історичних міст.
Базовими дисциплінами для вивчення даного курсу є: «Теоретичні та методичні основи архітектурного проектування», «Історія мистецтв, архітектури та містобудування», спецкурси з містобудування та ландшафтної архітектури.
Курс «Основи реконструкції історичних міст» є забезпечуючим для дисциплін: «Архітектурне та містобудівне проектування», «Теорія містобудування», «Сучасні теорії реконструкції міського середовища».
Даний конспект лекцій включає у сконцентрованому вигляді найбільш важливі матеріали щодо науково-методичних основ, принципів і прийомів реконструкції історичного міського середовища. Для максимального інформаційного забезпечення даного курсу у методичному фонді навчальної майстерні «Реконструкції і реновації міського середовища» зібраний банк даних у вигляді історичних планів, паспортів кварталів, фототеки тощо.
Дисципліна “Основи реконструкції історичних міст” має за мету формування знань щодо основних тенденцій професійної архітектурної діяльності в галузі реконструкції архітектурного середовища історичних міст, освоєння теоретичного та практичного вирішення проблем удосконалення історичного міського середовища. Задачі дисципліни:
- засвоєння логіки формування теоретичних та практичних підходів до реконструкції історичних міст шляхом вивчення історичних концепцій реконструкції міського середовища;
- засвоєння основних чинників законодавчої та науково-методичної бази реконструкції історичної забудови;
- виявлення та пошук шляхів вирішення комплексних проблем реконструкції історичних міст, та їх структурних елементів;
- засвоєння сучасних методів та прийомів реконструкції історичної забудови.
Засвоюючи курс, студент повинен отримати знання:
про основні напрямки реконструкції історичних міст та їх структурних елементів;
про історичні концепції реконструкції історичних міст;
про вітчизняний та зарубіжний практичний досвід створення та реконструкції архітектурних ансамблів історичних міст;
про законодавчу та нормативну базу охорони та реконструкції історичної забудови;
про методи передпроектного аналізу та проектних розробок в галузі реконструкції історичної забудови;
про сучасні проблеми збереження та реконструкції історичної забудови;
про композиційно-художні прийоми та методи реконструкції як засоби формування гармонійного образу історичного міста.
У процесі індивідуального контролю знань, а також при виконанні передбаченого програмою самостійного практичного завдання студенти повинні продемонструвати вміння:
- сформулювати, в результаті проведеного передпроектного аналізу, методичний підхід до реконструкції фрагменту історичного середовища міста;
- обґрунтувати вибір напрямку реконструкції містобудівного об'єкта;
- скласти програму предпроектного циклу робіт, намітити комплекс заходів з реконструкції структурних елементів забудови історичного міста;
- провести вибір прийомів для рішення композиційних та художніх задач на різних стадіях проектування.
Особливістю реконструкції історичних міст, в яких сконцентрована велика кількість пам'яток архітектури та містобудування, є та обставина, що забезпечення збереження художніх якостей забудови, відродження гармонійності міського середовища, збереження історичного ландшафтного оточення стає головним завданням, що підпорядковує собі функціональні та конструктивно-технічні вимоги.
Для професійного виконання цього завдання необхідно:
- засвоїти принципи підходу до вивчення історичної забудови міста з позицій системного аналізу взаємозв’язків його елементів на всіх містобудівних рівнях - міста, ансамблю, будинку;
-вміти визначати закономірності розвитку просторових співвідношень об’ємів та мас, особливостей художніх форм ансамблів і комплексів історичного міста;
- розуміти сутність системи місторегулюючих та охоронних заходів як історично обумовленої категорії, що органічно витікає з самої задачі гармонійного розвитку архітектурного вигляду історичного міста, як цілісної художньої форми.
Поняття "реконструкція" в смисловому значенні слова трактується як переклад латинського терміну constructio – побудова, з префіксом re, що в даному випадку означає відновлення. Поняття реконструкція в контексті історичної забудови використовується для визначення двох різних видів діяльності: по-перше, цей термін означає перебудову міста, архітектурного комплексу, будинку та споруди, що викликана новими життєвими потребами. По-друге, реконструкцією називається археологічне відновлення пам'ятки архітектури, поселення, міста тощо. Така реконструкція не припускає обов'язкової практичної реалізації, а є лише результатом дослідження, що спирається на матеріальні залишки пам'ятки, письмові та іконографічні свідоцтва. Така реконструкція виражається через опис, або у вигляді зображення ( графічна реконструкція) чи моделі (макету).
У відповідності з Законом України “Про охорону культурної спадщини” від 10 січня 2002 року № 2921-III історичним населеним містом називається “частина населеного місця , що зберегла старовинний вигляд, розпланування та форму забудови, типових для певних культур або періодів розвитку.”
Згідно до закону, культурну спадщину, що підлягає охороні та збереженню складають окремі споруди, їх комплекси (ансамблі) та визначні місця ( топографічно визначені зони або ландшафти). До пам'яток архітектури та містобудування відносяться “… історичні центри, вулиці, квартали, площі, архітектурні ансамблі, залишки давнього планування та забудови, окремі архітектурні споруди.” Важливими складовими в історично успадкованому вигляді являються також пам'ятки садово-паркового мистецтва, для яких характерне “… поєднання паркового будівництва з природними, або створеними людиною ландшафтами.”
Згідно зі статтею 32.1 цього закону “з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам'яток, комплексів (ансамблів) навколо них повинні встановлюватися зони охорони пам'яток: охоронні зони, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару”.
Відповідно зі статтею 33 “ансамблі і комплекси пам'яток, які становлять виняткову антропологічну, археологічну, естетичну, етнографічну, історичну, мистецьку, наукову чи художню цінність, можуть бути оголошені рішенням Кабінету Міністрів України державними історико-культурними (історико-архітектурними, архітектурно-історичними) заповідниками чи музеями-заповідниками.”
Пасивне збереження міського середовища протирічить самій історичній природі міста, яке завжди знаходиться в процесі розвитку та обновлення. Крім фізичного розростання міст, періодично відбувається їх внутрішня трансформація. Таким чином, в процесі історичного розвитку міста формується структура з різними по своїй терміновій стійкості функціональними ланками і композиційними елементами.
Принципи і цілі, методи і засоби ,необхідні для збереження якостей історичних міст сформульовані в « Міжнародній хартії про охорону історичних міст», прийнятої ICOMOS (міжнародною радою з питань пам’яток і визначних міст).
В «Хартії» зазначено: «Щоб охорона історичних міст і кварталів була дійовою,вона мусить стати невід’ємною частиною єдиної політики економічного і соціального розвитку і враховуватись у територіальних і містобудівних планах на всіх рівнях». В документі також зазначено ,що в історичних містах повинна підлягати охороні «…сукупність матеріальних і духовних складових, які виражають його образ, а саме:
а) форма міста, яка визначається мережею вулиць і розплануванням на ділянці;
б) зв’язок між різними міськими просторами: забудованими, вільними і озелененими;
в) форма і вигляд споруд (внутрішній і зовнішній) обумовлені своєю структурою, об’ємом, стилем, масштабом, матеріалом, кольором і декором;
г) зв’язки міста з навколишнім середовищем, природним і створеним людиною;
д) різні призначення міста, набуті ним в ході історичного розвитку.
В якості основних методичних підходів до реконструкції історичного середовища міст повинні бути :
- комплекс попередніх комплексних різнопланових досліждень ;
- включення в розробку плану охорони аналізу археологічних , історичних, архітектурних, економічних, соціологічних та інших даних;
- визначення основних напрямів реконструкції і необхідних для цього юридичних, адміністративних і фінансових заходів ;
- забезпечення гармонічного поєднання історичних кварталів з містом в цілому;
- визначення споруд, які потребують особливого захисту, ті, охорона яких здійснюється в певних умовах, і споруди, знесення яких допускається лише у виняткових випадках;
- документування існуючого стану перед будь-яким втручанням ;
- громадське обговорення проектів реконструкції історичної забудови;
- забезпечення схоронності та утримання споруд у належному стані;
- пристосування нових функцій і мереж інфраструктури до специфіки історичних міст.
Література: [1, 13, 15, 17, 19, 20, 21]